В Міністерстві інфраструктури наголошують про те, що в країні дві війни. Війна на дорогах у нас триває вона роками. Лише у минулому році на українських автошляхах загинуло близько 4,5 тис. осіб. В першу чергу, привертають увагу ті ДТП, які відбуваються за участю громадського транспорту, тому що там набагато більше людей, ніж у легковому автомобілі. Про це повідомили в Мінінраструктури
Є одна шокуюча деталь, яка змушує подивитися на цю ситуацію з іншого боку. Виявилося, що у більшості ДТП з тяжкими наслідками, що сталися з вини водіїв транспортних засобів автомобільних перевізників, винні найдосвідченіші шофери. Спеціалісти Міністерства проаналізували резонансні дорожньо-транспортні пригоди, які сталися в Україні за останні 5 років. Це ті автокатастрофи, у яких загинули 2 і більше особи та (або) 5 і більше осіб було травмовано. Виявилося, що 57% з них сталися з вини водіїв автобусів, досвід роботи яких перевищує 20 років, ще 30% приходиться на водіїв зі стажем більше 10 років. Загалом з 2010 року з вини водіїв громадського транспорту сталося 56 резонансних ДТП, в яких загинуло 148 осіб та 789 було травмовано.
Вражає те, що досвід водія, який здавалося б має бути запорукою безпеки пасажирів, стає виправданням його легковажності. Покладаючись на досвід та багаторічний стаж роботи, водії часто нехтують правилами дорожнього руху, піддаючи небезпеці не тільки своє життя, але й життя пасажирів. Про це свідчить низка трагічних випадків, що сталися на українських дорогах останнім часом.
На початку травневих свят поблизу смт. Добровеличківка в напрямку м. Кіровограда з мосту впав автобус, який рухався по маршруту «Умань - Дніпропетровськ». ДТП сталася з вини 54-річного водія, який не врахував дорожню обстановку та виїхав на зустрічну смугу, після чого автобус перекинувся через огородження мосту. Двоє пасажирів загинули на місці, ще один чоловік помер у лікарні, 11 – отримали травми. Допустив трагедію водій з 28-річним стажем роботи в світлу пору доби, за відсутності будь-яких несприятливих погодних умов, при достатній видимості.
Інший приклад - зіткнення рейсового автобуса та тепловоза на залізничному переїзді неподалік Каховки, що сталося 26 квітня. Рухаючись через залізничний переїзд, водій автобуса з 30-ти річним досвідом, який керував автобусом, повним пасажирів, вирішив «проскочити». Він знехтував показаннями світової та звукової сигналізації і виїхав на колію, де був збитий поїздом, який рухався зі швидкістю 35 км/год. І знову ж таки, в світлий час доби, за чудової видимості. В результаті загинула 77-річна жінка, і ще 9 людей отримали травми різного ступеню тяжкості. Прикро те, що повідомлення про такі випадки з певною регулярністю з’являються в засобах масової інформації. Зазвичай, як черговий сюжет вечірніх новин. Усі дивляться, співчувають, але не роблять висновків і у відповідальний момент повторюють одну й ту ж помилку.
Щоб змінити ситуацію, потрібні спільні зусилля Мінінфраструктури, компаній-перевізників, водіїв та самих пасажирів. Наразі проблема в тому, що в Україні відсутня належна підготовка водіїв громадського транспорту і не передбачена періодична перевірка їх професійної компетентності, як це відбувається в європейських країнах. Ми йдемо в Європу, а там законодавством визначено, що водії, які займаються перевезенням товарів або пасажирів, повинні мати сертифікат професійної компетентності. Цей сертифікат засвідчує початкову кваліфікацію водія, а також підвищення його кваліфікації. Тому зараз Міністерство інфраструктури працює над тим, щоб зробити більш жорсткі умови допуску водіїв та перевізників до ринку перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також встановити належні вимоги до професійної підготовки водіїв. З 2017 року згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС нові правила почнуть діяти в Україні.
Разом з тим, поки зміни до законодавства набирають чинності, дуже важливо, щоб перевізники більш критично віднеслися до готовності водіїв виходити на рейс. Адже відповідальність за те, що станеться на маршруті, такою ж мірою лежить і на самій компанії. Міністерство інфраструктури закликає водіїв, виїжджаючи на дорогу, в першу чергу, думати про здоров’я та благополуччя пасажирів, приймати тільки обдумані рішення і в жодному разі не покладатися ані на досвід, ані на щасливий випадок.