images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 9 вересня 2015 року, середа  №127 (4723) images
images
images
полоса
images
images
Суспільство
images
images
images
images 09/07/2018 10:00

Дніпро в межах Києва: медузи, нові острови та загрози


Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Про це в День Дніпра говорив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з'явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. До слова, нові острови вже визирають з води між мостами Метро і Патона.

Однією з причин обміління річки є втрата нею власної течії. Так само це відбилося і на якості річкової води. Вчені стверджують, що вода Каскаду дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї Таблиці Менделєєва.

Через малу проточність головної річки країни і забруднення солоність її води прирівнюють до морських лиманів. У Каховському та Кременчуцькому водосховищі можна зустріти рибу голку і навіть дрібних медуз. Змінюється екосистема річки.

Велику шкоду Дніпру в столиці і області наносять земснаряди.

-    В принципі вони повинні розчищати фарватер річки від піщаних наносів і поглиблювати замулені озера, даючи їм друге життя. Але все залежить від того, в чиїх руках вони знаходяться - каже Олександр Чистяков - Сьогодні їх використовує бізнес в своїх суто особистих цілях. Начебто робиться добра справа, поглиблюється річка. Ось тільки «розчищення» відбувається тільки там, де є пісочний ресурс. А після таких піратських робіт залишаються понівечені природа і річки. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж.

Головну річку України перетворюють в піщаний кар'єр. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси, а виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. В результаті між мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки мілко, що вже з води визирає "новий" острів". І він, на жаль, не самотній ...

За неофіційними даними, сьогодні земснаряд можна орендувати за 40-50 грн. з кубометра піску. Ще зовсім недавно близько півтора десятків земснарядів працювало в столичній дніпровської акваторії і на внутрішніх озерах Києва. Ще тридцять в Київській обл., А якщо додати до цього понад 20 незаконних піщаних кар'єрів, то загальна картина виглядає гнітюче. За рік розкрадається пісок на сотні мільйонів гривень.

Незаперечним доказом того, що Дніпро гине служать кілька острівців, які знаходиться прямо в центрі столиці. У двохстах метрах від берега за спиною скульптури «Засновники Києва» в річці глибина півметра. Ця мілину заросла ліліями і водоростями. Уже сьогодні на «нову землю» можна припливти на човні з шезлонгом і по засмагати. Досить незвичайне відчуття, коли стоїш посеред Дніпра по коліно у воді. Якщо так піде і далі, то по Дніпру можна буде ходити пішки, а не плавати на човнах.

За кілька років сюди нанесе ще більше піску, тут почнуть рости кущі, а з часом і дерева. Ось так і з'являються нові острови.

- Мілководдя в цьому місці не перший рік. Від правого берега практично до фарватеру тягнуться дамби, що повинні направляти потоки води, щоб ті не розмивали берег. Вони  споруджені ще в 1974 році. Раніше між цими чотирма дамбами було досить глибоко, але зараз ситуація змінилася. У цьому місці течія гальмується, і опади осідають на дно. Тому ця акваторія потребує постійного контролю і розчищення. З кожним роком це місце міліє - розповідає голова Водно-моторного Клубу «Видубецький» Володимир Стріла - Чи може там утворитися справжній повноцінний острів? Звичайно. Все залежить від того, скільки води пройде, скільки опадів в ній буде. Цього ніхто не зможе прорахувати. Але років через п'ять, вісім, якщо нічого не робити, то на цьому місці можуть з'явитися повноцінні острова. Якщо будуть сильні паводки, то цей процес може прискоритися, так як в паводок несе більше піску.

Поява ще однієї мілині біля самого берега навпроти пам’ятника «Засновникам Києва» досить казусна, так як вона з'явилася через те, що молодята кидають пляшки шампанського в воду вже десятки років. Шар пляшок на дні досяг півтора метрів.

Ніхто не знає реальної площі каскаду Дніпровських водосховищ

Каскад Дніпровських водосховищ - це найбільші внутрішні водойми України. Свого часу - близько півстоліття тому - їх створили, прагнучі досягти значних результатів в кількох сферах: виробництві електроенергії, поліпшення умов судноплавства, зарегулюванні стоку, рибне господарство та ін.

-     Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017году виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися - розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України - З року в рік у всіх відповідних публікаціях і навіть Правилах експлуатації дніпровських водосховищ поміщають однакові відомості. Так, уже півстоліття площу Київського водосховища визначають у 922 квадратних кілометри. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що частина акваторії втрачена.

Супутникові знімки дають підставу вважати, що в даний час розміри Київського водосховища суттєво зменшилися. Їх детальний аналіз дозволив встановити, що фактична площа дніпровських водосховищ зараз стала набагато менше, ніж вважається. Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське - 823,7 км2, Канівське - 513,7, Кременчуцьке - 2090,1, Дніпродзержинське - 526,1, Дніпровське - 300,0, Каховське - 2131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді.

Восени вода природним шляхом прибуває в усі річки України, проте з Дніпром цього не сталося. Зараз він повністю розділений на окремі рукава. Прибуттю води заважає кілька причин.

- Головна причина такої ситуації - це не клімат, а зневоднення річки через хижацьке водокористування. Підприємства безконтрольно забирають з нього воду, а замість скидають неочищені стоки. Держава замість того, щоб боротися з забрудненням річки збирає статистичну інформацію з цього питання - каже голова Національної екологічної Ради України Тетяна Тимочко.- В Дніпро в 2017 році було скинуто близько 2 млрд кубометрів стоків, з яких майже половина неочищених або недостатньо очищених вод.Однак є ще одна обставина, яка повинна бути під жорстким контролем, - це масова забудова прибережної смуги яка призводить до зарегульованості стоку і зупиняє перебіг, від чого річка міліє. До зміни гідрологічного режиму течії Дніпра сприяє і хаотична робота земснарядів у всьому басейні річки.

Істотно допомогти у вирішенні проблеми обміління річки може зміна українського водного законодавства.

-    Проблема річки Дніпро з точки зору екології – це проблема не міського, не загальнодержавного, а міжнародного значення, і тому ми не можемо не враховувати Водну рамкову директиву  2000/60/ЄС Європейського парламенту (ВРД ЄС), базовим принципом якої є визнання району річкового басейну основною гідрографічною одиницею управління водними ресурсами,  яка не може обмежуватись адміністративними чи державними кордонами.  Саме ВРД ЄС наполягає на системності і плануванні водної політики, а також користування принципом – «забруднювач  платить» - каже Олександр Чистяков.- Наказ  Мінприроди № 389 від 20 липня 2009 року «Про затвердження  Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання  водних ресурсів», майже не працює на практиці.

-    Колектори з приймання дощової каналізації  практично всі побудовані без очисних споруд, а більшість існуючих очисних споруд має непрацюючу, застарілу  систему – продовжує Олександр Чистяков -  Всі малі річки  міста чи безпосередньо, чи через річки другого порядку, чи через колектори – у різний спосіб – несуть свої води до Дніпра. Жахливо уявляти те, що існує багато несанкціонованих врізок,  створених суб’єктами господарювання, коли в дощову каналізацію вливається так звана чорна (тобто фекальна)  каналізація.

Рішенням Київської міської ради № 67/4539  від 24.01.2008 були оголошені правила приймання поверхневого стоку, а Розпорядженням КМДА № 39 від 19.01.2009  -  затверджені правила приймання поверхневого стоку в київську міську дощову каналізацію, де, до речі,  КП «Плесо»  визначено відповідальним за впровадження цих Правил. Але це розпорядження так і залишилось лозунгом за відсутністю відповідної бази для його реалізації,  фінансування,  і,  за великим рахунком, єдиної політичної волі.

На сьогодні, на жаль, Національна програма оздоровлення басейну Дніпра  існує тільки на папері

- Без системного планування, без створення чітко визначеної водної політики, без посилення контролю і підвищення планки штрафних санкцій  за екологічні правопорушення, а саме за скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, без будівництва і модернізації очисних споруд, ми не врятуємо унікальну долину Дніпра і не налагодимо здорове життя і гідний відпочинок у столиці – каже Олександр Чистяков.

З початку року Держекоінспекцією було проведено понад 40 ресурсних перевірок води і нараховано близько п'яти тисяч гривень адміністративних штрафів - в той час як збитки, завдані державі, становлять від трьох до чотирьох мільйонів гривень! Безумовно, підприємці не бояться таких перевірок, оскільки адмінштрафи для них дуже низькі: згідно з українським законодавством, порушникам загрожує штраф в розмірі до 136 грн., що не відлякує порушників. Штраф набагато менше, ніж оформлення всіх дозволів, будівництво очисних споруд тощо. Треба міняти методики, тому що дуже низькі з точки зору покарання штрафи не відчуваються суб'єктом підприємництва. Необхідно боротися з отруєнням наших річок дуже жорстко: збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.

В Україні величезні водні простори - площа наших прісних водойм становить 1 100 400 га. В цілому налічується 63 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ і 400 тис. ставків. У той же час на карті Європи наша країна відзначена як маловодна, тому що наші водні ресурси через забруднення не придатні до забору з них  питної води.

Згідно із законодавством, штрафи і суми збитку за порушення природоохоронного законодавства є несуттєвими для порушників.

Без істотного підвищення розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства не змінити ситуацію і не врятувати навколишнє середовище.

ЄБРР і ЄІБ мають намір інвестувати до € 50 млн на розвиток річки Дніпро

- Нещодавно відбулося обговорення "Дніпро в європейському фарватері" організоване за підтримки посольства Королівства Нідерландів та Мінінфраструктури України. На ньому були обговорені варіанти розвитку річки як транспортної артерії - розповідає народний депутат Андрій Вадатурський, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, глава міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток річок України" - найбільша річка України зможе досягти міжнародних стандартів навігації за підтримки політики сусідства ЄС і реалізації Угоди про асоціацію.

Для визначення перспектив транспортного розвитку річки Дніпро Міністерство інфраструктури і Посольство Нідерландів почали реалізацію "Ініціативи розвитку Дніпра" у вересні 2016 року після того як Інженерний корпус армії США провів дослідження шлюзів. ЄІБ, ЄБРР та делегація ЄС приєдналися до цієї ініціативи, здійснивши попередні дослідження щодо можливостей залучення інвестицій. Також підтримка надається з боку Світового банку.

Згодом р. Дніпро може стати частиною Транс'європейської транспортної системи E40 - Рейн-Дунай-Чорне море, А7 -Дніпро-Прип'ять, Балтійське море. Цю ідею підтримує Європейська комісія.     

- Так само не потрібно забувати, що Каскад Дніпровських водосховищ - це великий рибогосподарський комплекс - говорить Олександр Чистяков - На наш стіл промисловий вилов у внутрішніх водоймах дає більш 18 000 тонн риби. Забудова прибережної території, знищення природних нерестовищ, забруднення води - все це дуже сильно позначається на рибопродуктивності наших водойм. Не треба забувати, що вода - це рідне середовище для риби. У нездоровому середовищу не може вирости здорова риба. Вкрай необхідно, щоб ми не втратили рибогосподарські можливості наших великих водних просторів, почати ставитися до них дбайливо.

За матеріалами прес-служби Асоціації рибалок України повідомило видання Вечірній Київ.



прочитало 7690 чoловік   

полоса
   

полоса
images
images
images
images
Новини по темi:
images  
images
images
images
images
11:00 | Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані? .
images
images
19:00 | Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці.
images
images
14:00 | Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців.
images
images
17:00 | Уперше українською: .
images
images
11:00 | Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018" .
images
images
14:00 | Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах.
images
images
08:00 | Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток.
images
images
17:00 | Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км.
images
images
08:00 | В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму.
images
images
19:00 | Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима.
images
images




images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.5275 sec