![]() |
Ця задача, точніше варіанти її розв’язання – продаж, оренда, самостійне комунальне управління чи спроба викупу в ДТЕКу його 85% електромереж – викликала вкрай гарячі суперечки в Київраді та КМДА. Дійшло до того, що жодного рішення так і не було ухвалено. І це майно на півтора місяця (з 1 серпня, коли угода КМДА з «Київенерго» остаточно втрачає чинність, до 13 вересня, коли відбудеться перша після канікул сесія міськради) фактично опинилося в безгосподарному статусі.
До чергової сесії Київради безперебійність електропостачання столиці - фактично під загрозою, пише видання "Вечірній Київ".
Чому продаж?
У КМДА підготували проект рішення про підготовку до продажу цього майна профільному підприємству. Але в Києві воно одне – «Київенерго», яке, за законом, на підставі попередньої угоди про оренду має переважне право викупу, тобто не на аукціоні, а за оціночною вартістю.
«Київенерго» ж, схоже, так насолило киянам, що депутати й чути про нього не хочуть. Не довіряють. Брати в комунальне управління, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, - абсурд. Чому?
- Це не цілісний комплекс, а 10154 шматків ліній електропередач, розподільні і трансформаторні підстанції по всьому місту, частина яких не зареєстровані навіть в реєстрі нерухомості, не мають відведеної землі, які були виявлено під час інвентаризації. Коли, за законом про ринок електроенергетики, від «Київенерго» відокремлювалося «ДТЕК Київські електромережі» ми доклали багато зусиль, аби взагалі не втратити це майно, адже воно буквально сплітається з приватним. Це є основною передумовою пропозиції про продаж, - розповідає Петро Пантелеєв. - Тільки операційні видатки на утримання цього майна 74 мільйони гривень у рік. На ремонти потрібні будуть ще 57 мільйонів щороку. І, зрештою, чи є електроенергетика – функціоналом міста?
Як не продешевити
Викупити ж у Ахметова його 85%, як пропонують деякі депутати, немає за що, з огляду на те, що у міській галузі ЖКГ й без цього – потреба в десятках мільярдів гривень.
- Передача інфраструктури стратегічним інвесторам – правильний варіант, бо державний і комунальний менеджменти не відповідають вимогам громади. Та й 15% розкиданих по місту електромереж – не бізнес, а діра для бюджету. Але питання: кому продати і за що? Сьогодні місто перебуває в жорсткому спорі з ДТЕК і «Нафтогазом» з приводу боргів. І в таких переговорах має значення кожен аргумент. Наш дозвіл на продаж ми повинні використовувати в цьому процесі. По-друге, 444 мільйони гривень – дуже занижена вартість для продажу, яку визначила якась «Північно-східна консалтингова група», - говорить депутат Київради Костянтин Богатов.
- Втративши останній важіль впливу на ДТЕК і контроль з боку міста, ми залишаємо електроенергетику столиці напризволяще. Згадаймо, теплоенергетичний комплекс був лише в управлінні, а не у власності монополіста, і цьому підприємству було чхати і плювати на місто. Не факт, що краще там ставитимуться до електроенергетики, - вважає Святослав Кутняк.
А депутат Михайло Буділов рекомендує передати ДТЕКу комунальні 15% в довгострокову оренду під максимальну ставку.
- Що спонукало забрати в «Київенерго» тепловий комплекс? Неналежне утримання тепломереж. Тобто головне питання для міста - належна експлуатація і надійне та безпечного постачання електрики киянам – через орендні відносини не вирішиться. Не хочемо продовжувати 17-річну історію, яка мала негативні результати. «Київенерго» не відносилося до орендованого майна, як до свого», - відповідає пану Буділову Петро Пантелеєв…
Словом, дискусії точаться запеклі. У народі кажуть: за ганучу звели бучу. Було б смішно, якби 1 серпня – не через тиждень.