images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  На закупівлю спецтехніки та енергоносіїв "Київтеплоенерго" отримає 196 млн грн
images images images
14:00 |  При Київраді буде створено Дитячу дорадчу раду
images images images
11:00 |  На Kyiv Smart City Forum 2018 столиця представить досягнення "розумних" міських сервісів
images images images
08:00 |  У КМДА відреагували на розслідування про завищені ціни тестів на йододефіцит
images images images
19:00 |  Щирі 2019: 15 зірок знялися в благодійному календарі на тему українських свят
images images images
17:00 |  Уряд прийняв постанову щодо доступу українців до лікарських препаратів
images images images
14:00 |  Засновники Києва зустрічають гостей у Жулянах
images images images
11:00 |  Сімейні радники безкоштовно консультуватимуть киян
images images images
08:00 |  У столиці запущені в роботу усі котельні, що тривалий час не працювали через відсутність газу
images images images
17:00 |  Представники 6 країн зібралися у Києві на "Kavaleridze.RE:VISION"
images images images
16:45 |  У столиці влаштують вуличний фестиваль «РАЙОН #1 Block Party»
images images images
14:00 |  У Супрун хочуть зменшити кількість водіїв
images images images
11:00 |  У Києві працює 34 аварійні бригади для ліквідації пошкоджень на теплових мережах
images images images
08:00 |  У районах Києва триватимуть сезонні ярмарки
images images images
18:00 |  Картини від людей з синдромом Дауна покажуть у Києві
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 3 жовтня 2014 року, п'ятниця  №144 (4544) images
images
полоса
images
images
Суспільство
images  
images
images
images
03/10/2014



images
Демографічний «провал»
images

Населення України продовжує з кожним роком зменшуватися


За роки незалежності кількість населення нашої держави зменшилася майже на 20 %. Якщо на початку 1991 року нас налічувалось близько 52 млн, то, за даними Державної служби статистики України, у 2013 році чисельність населення становила вже трохи більше 45 млн. А за перше півріччя 2014-го цей показник впав до 42,9 млн. Тож демографічні тенденції невтішні. Як сьогодні складається ситуація в країні та у столиці зокрема, дізнавався «Хрещатик».

Марина ТИМЧЕНКО. Фото Бориса КОРПУСЕНКА | «Хрещатик»

полоса

Щороку — мінус Біла Церква

Складні суспільно-економічні процеси в Україні, не найкращий рівень медичних послуг та несприятлива екологічна ситуація даються взнаки: демографічна ситуація в державі невпинно погіршується. Втім, як зазначає завідувач відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Ірина Курило, депопуляція не є екстраординарним явищем. І для однієї третини країн Європи вона також є характерною. Водночас при цьому у більшості розвинутих держав підвищується тривалість життя населення. Однак в нашій країні цього не спостерігається, відтак ситуація набуває ознак демографічної кризи. Як зауважила фахівець, з 1991 року в Україні чисельність населення почала зменшуватись під впливом переважання смертності над народжуваністю. Якщо на початку 2000-х років ця цифра сягала близько 350 тисяч осіб, то наприкінці 2013-го показник був вже набагато меншим — близько 165 тис. осіб. Та все одно це значні демографічні втрати, визнають експерти.

«В Україні найвищі показники депопуляції спостерігались на межі тисячоліть минулого і поточного. Тобто у 2000—2001 роках. В середньому за період 1991—2000 рр. щорічно країна втрачала за рахунок депопуляції близько 250 тис. осіб. На межі 1990 — 2000 рр. це скорочення сягало від 310 до 350 тис. От, наприклад, що стосується 2010—2013 рр., то в середньому скорочення щорічно становило 165—166 тис. осіб,— каже пані Курило.— Це приблизно стільки ж, як населений пункт Біла Церква. Тобто кожний рік можна вважати — мінус Біла Церква».

До речі, в столиці, за підрахунками Головного управління (ГУ) статистики у місті Києві, на 1 серпня цього року кількість населення сягала трохи більше 2,8 млн осіб. А упродовж січня—липня 2014 року воно зменшилось на 42 особи.


Дані Світового банку засвідчують, що до 2025 року Україна матиме найбільше відносне зменшення населення серед усіх пострадянських країн.

Одну із провідних ролей у наявній демографічній ситуації, що, беззаперечно, негативно на ній позначається, відіграє трудова міграція. Заради поліпшення свого матеріального статку та з метою реалізації трудового потенціалу населення від’їжджає за кордон.

Втім, точну кількість мігрантів складно підрахувати, визнають соціологи, оскільки останній перепис населення проводився ще у 2001 році,  а отже, і відобразити реальну соціально-демографічну ситуацію в державі дуже складно.


Тож експерти називають приблизні цифри. Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Шестаковський визнає: «Це не є цілком обґрунтована та остаточна цифра, але, за підрахунками фахівців, за кордоном знаходиться близько 6—7 млн емігрантів. На мою думку, це дещо високі оцінки. Сьогодні, за оцінками опитувань, які проводив Інститут демографії і соціальних досліджень разом з Держкомстатом України, ситуація вимальовується така: постійно працює за кордоном приблизно від 1,2 до 1,7 млн чоловік. Причому простежується така тенденція: чим довше вони там працюють, тим більше шансів, що вони там залишаться». За підрахунками експерта, такі «незворотні втрати» можуть становити приблизно 200—300 тис. Причому, з його слів, в останні роки дедалі більше людей прагнуть виїхати за кордон. А от в Україні на міграційний приплив розраховувати все ж таки не доводиться, каже він.

Що стосується столиці, згідно з офіційними даними ГУ статистики у м. Києві, за останніх півроку — інтенсивність міграційних переміщень у порівнянні із січнем—липнем 2013 року збільшилась на 1 %. Відтак міграційний приріст населення був зафіксований в усіх районах міста, але найбільшим він був у Дарницькому, а найменшим — у Голосіївському, Печерському, Солом’янському та Шевченківському районах.

Здоров’я — всьому голова

Серед причин депопуляції населення — погіршення стану здоров’я людей, яке, звичайно ж, бажало б бути значно кращим. Саме через передчасну смертність зазнає значних втрат українське суспільство. «Однією з найважливіших проблем у медико-демографічній сфері є доволі висока смертність, хоча їй можна запобігти,— каже Ірина Курило.— Причому передчасна смертність стосується переважно чоловіків і переважно в працездатному віці».

А це смертність від алкогольної залежності, самогубств, дорожньо-транспортних пригод, а також від ряду хронічних і гострих захворювань, від яких наші чоловіки і жінки помирають значно раніше, ніж це відбувається у західних країнах, пояснює фахівець.

За словами соціолога, з 2008 по 2012 роки включно спостерігались обнадійливі тенденції щодо тривалості життя. «До 2008 року відбувалось падіння тривалості життя в Україні, але потім ситуація змінилася на краще. Тож на сьогодні тривалість життя жінок становить 76 років, а чоловіків — на 10 років менше — 66 років»,— відзначає експерт. При цьому, згідно зі стандартною класифікацією причин смертності, «першість» в Україні, як і в більшості розвинутих країн світу, посідають серцево-судинні захворювання. На другому місці знаходяться злоякісні новоутворення і на третьому — так звані зовнішні причини: нещасні випадки, отруєння та травми.

Водночас повіковий аналіз смертності населення у віковій категорії до 40 років та після дещо різниться. «Структура смертності в працездатному віці — інша. І основна проблема в тому, що чоловіки у віці до 40 років помирають від зовнішніх причин. На першому місці серед них — це нещасні випадки, отруєння і травми, на другому — інфекційні і паразитарні хвороби, тобто СНІД та туберкульоз. І лише на третьому — серцево-судинні захворювання, які з віком перебирають цю першість»,— розповідає пані Курило.

Та при цьому фахівці відзначають і позитивні тенденції. Наприклад, в останні роки смертність від самогубств в Україні дещо знижувалась.

У столиці ж структура причин смерті населення у січні-липні цього року, порівняно із аналогічним періодом 2013-го, майже не змінилась: хвороби системи кровообігу складають 65,4 % від загальної кількості померлих, 17,4 % припадає на новоутворення, 5,4 % — на зовнішні причини смерті, 4,4 % — на хвороби органів травлення. За офіційними даними ГУ статистики у Києві, число померлих у місті цьогоріч збільшилось на 1 023 людини (якщо за січень-липень 2013 року їх кількість складала 16 243 особи, то цьогоріч за той самий період ця цифра досягла 17 256 осіб).

Більше однієї дитини — розкіш

Що ж стосується народжуваності, то за останнє десятиліття вона збільшилась. Зі слів соціолога Ірини Курило, починаючи з 2002 і до 2012 року включно, показники народжуваності підвищувалися доволі високими темпами. І хоча, за підсумками минулого року, на 17 тис. новонароджених народилось менше, ніж у 2012-му, але на сьогодні середній показник народжуваності, так званий сумарний її коефіцієнт, близький до середньоєвропейського і знаходиться на рівні 1,5 дитини. Для порівняння, загальноєвропейський показник — це 1,6.

Експерти не приховують, що не останню роль у цьому процесі відіграло збільшення розміру соціальних виплат при народженні дитини.

Нагадаємо, цьогоріч Кабмін з 1 липня урівняв виплати до 41,2 тис. гривень, незалежно від того, чи перша ця дитина, чи друга, чи третя.

Втім, на думку пані Курило, головне завдання держави не у тому, аби сплачувати за народження дитини, а насамперед у створенні умов, щоб батьки мали змогу забезпечити своїх нащадків гідними умовами життя. Саме тут мова йде як про фінансову складову, так і про поліпшення інфраструктурної складової. Наприклад, створення нових дитячих садків, шкіл, сприятливих умов для поєднання зайнятості і материнства тощо.

Актуальним також залишається питання стосовно того, чи вплинуть нинішні події в Україні на рівень народжуваності. Експерти переконують, якщо це первісток, то народження малюка батьки не відкладають. А от вже планування появу другої або ж третьої дитини батьки відкладатимуть до кращих часів.

І попри те, що народжуваність в Україні за останні роки дещо збільшилась, все одно цього недостатньо для переважання над смертністю.

Зараз багато сімей наважуються на народження дітей після того, як досягнуть певного соціального становища, зауважує соціолог Олексій Шестаковський. «Особиста кар’єра стала важливою складовою в житті як чоловіків, так і жінок. З одного боку, це призвело до того, що ми живемо в комфортному середовищі і отримали більше можливостей для саморозвитку. Проте з іншого — народжуємо менше дітей»,— констатує фахівець.

Відносно ж Києва статистичні дані свідчать про збільшення числа народжених за січень-липень нинішнього року на 1 211 осіб, порівняно з аналогічним періодом минулого року. А загалом це  19 990 малят. Тобто динаміка у столиці позитивна, і це не може не тішити.

Наостанок залишається зауважити, що сьогодні вкрай необхідно владі підвищувати рівень економічних та соціальних факторів, які напряму впливають на якість життя. Адже саме через нестабільність і невпевненість у завтрашньому дні відбувається масова еміграція українців, більшість яких у працездатному віці. В цьому ж криються причини невисокої народжуваності. А тому держава — задля подальшого розвитку — повинна докласти максимум зусиль щодо подолання демографічної кризи і сприяти у пришвидшенні реформ в усіх сферах нашого життя



прочитало 2369 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.6001 sec