images


images
'Хрещатик'

imagesКиїв | Транспорт | Економіка | Суспільство | Дозвілля | Події | Здоров‘я | Спорт | Технології
images
разделительная полоска
разделительная полоска

архів газети | статті | документи | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images НОВИНИ
новини українською новости на русском
images
18:13 Події
Чиновникам Криму заборонили висловлюватись щодо діяльності влади та рахувати у гривнях і доларах
images images images
17:50 Події
Активна фаза АТО завершиться через місяць - Муженко
images images images
17:16 Київ
Віталій Кличко: «Обмеження подачі гарячої води – це тимчасовий захід, щоби кияни мали опалення і теплу воду взимку»
images images images
17:10 Політика
Порошенко і голови фракцій Ради домовилися скоротити виборчу кампанію до 45 днів
images images images
16:59 Київ
Мешканці та підприємці Голосіївського району відправлять гуманітарну допомогу в зону АТО
images images images
16:49 Події
Луганськ повністю без електроенергії
images images images
16:34 Київ
За мародерство в армії Яценюк обіцяє тюрму
images images images
15:50 Київ
У мерії з‘ясують, що найбільше цікавить туристів у Києві
images images images
15:28 Київ
У Києві розпочали енергоаудит усіх будинків міста
images images images
15:16 Київ
Віталій Кличко: «Рішення Верховної Ради про виділення коштів Києву дозволить профінансувати найбільш гострі потреби міста»
images images images
14:59 Київ
Депутати Київради з фракції «УДАР-Солідарність» передадуть автотехніку воїнам 12-го київського батальйону та батальйону «Айдар»
images images images
14:43 Київ
У КМДА розповіли, коли можна потрапити на особистий прийом до Віталія Кличка
images images images
14:22 Події
Рада таки обмежила держслужбовців
images images images
14:16 Київ
У Києві економитимуть кошти за рахунок чиновників
images images images
13:35 Київ
Музей Павла Тичини комплектує набір книг для солдатів в зоні АТО
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images Рiшення Київради
images Розпорядження
images Нормативно-правовi акти 
images Укази Президента України
images Постанови
images Накази
images Проекти
images Документи інших відомств

полоса

раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
картинка меню вакансииВакансії
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images
images
Грошова оцінка земель різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон
images
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551

images
Київська міська державна адміністрація. Офіційний веб-портал


images




images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка Головна  | Перша  | Місто  | Київ діловий  |  Мегаполіс  | Культура  | Спорт  |   
images 25 травня 2012 року, п'ятниця  №71 (4091) новости в RSS-формате RSS номер газеты в PDF-формате PDF images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images 13/07/2001
images
images
images
Вадим КРИЩЕНКО: “Співати, за словами Папи Римського, означає подвійно молитися”
images
Якби поет Вадим Крищенко написав лише одну пісню “Не сотвори собі кумира”, то вже й тоді його ім’я на віки увійшло б у пісенну антологію українського народу. Шлягери Крищенка є в репертуарі чи не всіх українських зірок: Раїси Кириченко, Лілії Сандулеси, Надії Шестак, Оксани Білозір, Іво Бобула, Віталія Білоножка, Віктора Шпортька, Павла Мрежука... Вадим Дмитрович автор понад десятка книжок поезії. А нещодавно вийшов компакт-диск з його піснями “Від весни до літа” та нова збірка віршів “Спаси мене, пісне...” Всеукраїнське об’єднання “Єдина родина” та благодійний фонд “Дебют” допомогли провести їхню презентацію.

— Вадиме Дмитровичу, “Спаси мене, пісне” — вибране? І чому така назва?

— У збірці — все, написане мною за останні півтора року. Мої погляди на світ, Україну, людей, їхнє життя. Роздуми про те, якою я хочу бачити людину і яким себе. Оформлення книги визнане фахівцями одним із найкращих за останній рік. Навіть планують відправити на книжкові виставки за кордон. Я вдячний Любові Сичовій, яка керувала видавництвом збірки, і директору акціонерного товариства “Книга” Миколі Ярошенку.

А назва... Вважаю, що підтримати людей поетичним рядком, коли їм важко, значить втішити. Слухачі знаходять у моїх піснях дещо співзвучне своєму настрою і більш оптимістично ставляться до життя. Якщо хтось відчув це, то я писав не даремно. Колись на концерті презентував нову пісню “Пізня зустріч”. Після прем’єри до мене підійшла жінка зі сльозами на очах і сказала: «Ви ніби про моє життя написали». А я ж ні з кого не списував. Черпав зі своєї душі. Приємно знаходити однодумців, які мислять так само, як і я. Не вірю в універсальність поетів. Навіть найгеніальніші з них не можуть подобатися всім. Але якщо митець має бодай невелику когорту прихильників, то він вже почувається щасливим.

— У 60-ті роки у моді були поети, які читали свої вірші зі сцени. Як ви гадаєте, чи повернеться той час, коли глядачі йтимуть на “слово”?

— Повернеться. Взагалі життя рухається по спіралі. І все повертається, як мода. Якщо ви бачили у новій книжці архівне фото мого батька, може, помітили, що на ньому сорочка з гудзиками на комірці — такі носять нині. Так що все повторюється. Звичайно, не копіюючи, не дублюючи минуле, а на новому витку розвитку. Проте сьогодні популярність поету робить пісня, а не поезія.

— Кажуть, вустами тієї людини, яка пише молитви, промовляє Бог. Концерт “Хай святиться ім’я твоє” в Палаці “Україна” увесь — як молитва...

— А ще кажуть, що прозаїк пише сам, а поетові ніби хто диктує. Я вдячний Богу за можливість чути той голос, що мені диктує. “Співати — значить подвійно молитися”,— сказав у одній зі своїх проповідей Папа Римський Іоанн Павло Другий. Слова ці належать начебто святому Августину. На мою думку, то дійсно так. Концерт “Хай святиться ім’я твоє” мав величезний резонанс, супераншлаг. Люди стояли в проходах. Після прем’єри я одержав сотні листів з подяками. Планується випуск касети, яка б увібрала в себе пісні, написані на тему десяти заповідей, та інші духовні твори. Зроблена телеверсія цього пісенного дійства. Вона вже кілька разів повторювалася на каналах українського телебачення. А наше радіо взагалі зробило повномасштабне відтворення акції. Цей запис кілька разів звучав в ефірі під час великих релігійних свят. Восени плануємо повтор концерту. Київський міський голова Олександр Омельченко має намір його підтримати.

— Вперше акцію організовувало Міністерство культури?

— На жаль, воно не вклало ані копійки. Довелося принижуватись, ходити і просити кошти. Як правило, з десяти ймовірних спонсорів погоджувався дати гроші лише один. Більшість казала: “Нехай Бог допомагає”. Ідею концерту підтримала Київська адміністрація і столичний мер Олександр Омельченко, який виділив на його проведення 90 тисяч гривень.

— А хто був ініціатором?

— Це спільний проект. Ідея належить Володимиру Слєпцову. Він спочатку виступив і в ролі організатора. Але не довів справу до кінця. А написати і покласти в шухляду пісні на тему десяти Господніх заповідей було б просто гріхом.

— Я чула, що у Львові Папа Римський слухав вашу “Молитву”...

— Знаю лише те, що пісню “Молитва”, яку колись співала Оксана Білозір, готувала молода львівська вокалістка, вона мені телефонувала. У Львові перед приїздом понтифіка був конкурс на краще виконання духовних пісень. І дівчина посіла у ньому друге місце. Вона мала співати цю пісню Папі Римському. А ще львівські діти готували одну із пісень на тему заповідей —“Шануємо батька, шануємо матір”.

— Ваші шлягери співають і дорослі, і діти. Як, скажімо, на “Пісенному вернісажі”. Чи важко йти в ногу з часом?

— Важко. Молоде покоління рідко розуміє старших. Хоча феномени є. Наприклад, Алла Пугачова. У Росії її слухають і старі, і малі. Коли поет пише лише для ровесників, тоді він відстає від суспільства у часі. А має бути попереду, якщо професіонал.

— Ви сказали, що Аллу Пугачову сприймають і старі, й малі. А у нас є такий феномен, на ваш погляд?

— Такого виконавця в Україні, на жаль, немає. А міг би бути. І не один. Вважаю, це відбувається тому, що наші таланти не розкручені. Взяти хоча б Іво Бобула. Унікальний голос не лише України, а й усієї Європи! Але ж у нього не було жодного сольного концерту. Вийшов лише один диск. І я не знаю, чи має співак хоча б єдиний кліп. Де ж ті спонсори, які б вклали гроші в такий талант? Впевнений, кошти повернулися б. Якщо не грошима, то Божою ласкою. Але спонсорують чомусь безголосих одноденок. Потрібно вчитися у Росії. Там не шкодують для своїх зірок грошей, які потім повертаються сторицею. Навіть наші нові українці, кинувши все, йдуть на російську зірку, скажімо, на Варум чи на Агутіна, до нічного клубу, просаджуючи там шалені гроші. Задля престижу. Йдуть на комерційне, на те, що має попит. Я вважаю, що то від лукавого. Але ж це факт.

— Як кажуть, нехай хоч сова, аби з іншого села. Хто ж винен, що цінують більше чуже?

— Всі ми винні. І ви, журналісти, також. Я недавно робив три великих акції: “Українська душа”, “Хай святиться” і концерт Раїси Кириченко. Не лише писав для неї пісні, а й організовував її творчий вечір. Палац був переповнений. Співачку люблять глядачі, адже вона наша національна гордість. Бо не лише блискуча вокалістка, а й мужня жінка. Уособлення терпимості і болю рідної України. І що ж? Безліч газет цієї події просто не помітило. Щоб маленьку “букашку” з Москви ставили на першу шпальту, а про нашу героїню жодним словом не обмовились! Як так можна? У нас навіть не намагаються створити українських кумирів. Ні преса, ні радіо, ні телебачення. Не вміємо підтримувати своїх, рідних, талановитих українців, розкручувати своїх у себе вдома. У нас є ціла когорта молодих хороших співаків, які не можуть пробитися. Немає меценатства, державної підтримки. Ось і тікають вони до Росії.

— Ви вважаєте, що зірки створюються штучно?

— Звичайно. В нашому ХХІ столітті все створюється штучно. Під якийсь проект, під якісь гроші. Пам’ятаєте вислів: скажи сто разів “хрю-хрю-хрю”, на сто перший станеш свинею. Щоб розкрутити зірку, її, звичайно ж, потрібно “крутити”, вибачте за тавтологію, в ефірі — на радіо, телебаченні. Щоб цього виконавця потім захотіли послухати, треба, щонайменше, щоб про нього знали.

Я не бізнесмен. Не маю ні машини, ні навіть мобільного телефону. Але, як можу, намагаюсь допомагати молодим. Тому ж Павлу Мрежуку. Нещодавно видали його касету. А коли були з ним на Полтавщині, я був вражений тим, як його сприймали! Шкода, що він не може нині виступати часто.

— Важко створити популярну пісню?

— Нині гроші диктують популярність. Адже щоб стати відомою, пісня повинна звучати в ефірі щонайменше сім разів на день. Вона взагалі народжується нелегко. І лише у співпраці з композиторами, аранжувальниками. У нас мало поетів-піснярів, у яких повнозвуко лунало б українське слово. Тому найважче нині створити саме популярну українську пісню.

— Як ви ставитесь до визнання?

— Це приємно. Хоча деяких шанувальників часто “заносить”. Я за своє життя отримав безліч листів. У них були навіть такі рядки: “В мене біля ліжка ваша збірка поряд із Біблією”. В таких випадках жартую: “Це, певне, для того, щоб швидше заснути?”

— Наскільки захищене тепер авторське право у порівнянні з минулим?

— Були й тоді як негативні, так і позитивні сторони. Композитором міг вважатися лише той, хто закінчив композиторське відділення консерваторії. Все перевіряла цензура. Колись ми з Назарієм Яремчуком і композитором Геннадієм Татарченком написали пісню “Ліхтарики, ліхтарики. Червоні, жовті, сині”. І що ви думаєте? Нас звинуватили у націоналізмі! Скажіть на милість, до чого ж тут ліхтарики? Щодо захисту авторського права, то раніше було легше. Тоді працювала ВААП (Всесоюзна агенція з авторського права). І при зарплаті в 150 карбованців я одержував ще 200 авторських за виконання своїх пісень. На засіданнях художньої ради спрацьовувало те, що ти знаний, лауреат тощо. Але продати свою пісню було все одно важко. Бо це залежало від багатьох чиновників. Особливо сутужно було молодим. Доводилось прохати, кланятись: “Іване Івановичу, послухай, будь ласка, на худраді”. А пихатий чиновник, набундючившись, відказував: “Не можу. Приходь через два тижні”. Зате коли худрада затвердила пісню чи книжку, у її авторів вже голова не боліла, як продати свій товар. Поети не торгували книжками, а композитори — касетами, як зараз. Нині у Києві єдине місце, де продають українські компакт-диски і касети,— майдан Незалежності. Дивно, що в столиці України на жодному базарі не купиш диск з українською піснею. Держава в тому не зацікавлена. Я уважно слухав усі виступи Папи Римського. Схвильований від того, як він бездоганно говорив українською мовою. Не думаю, що понтифік у ній практикувався. Певне, мова жила в його душі на рівні підсвідомості. Для нашого народу це має стати прикладом. До речі, у промовах Папи я не відчув жодного негативного нюансу, в них була лише любов.

— Вірші також пишуться любов’ю?

— Так було раніше. Нині спрацьовує професіоналізм. У мене єдина вимога до процесу творення — я маю бути один. Залишитися сам на сам зі своєю душею. Найбільший світ не за вікном, а у тобі.

Наталя ЗІНЧЕНКО “Хрещатик”

прочитало 20605 человек   
images
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images





images




images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
Київ | Транспорт | Економіка

Суспільство | Дозвілля | Події

Здоров‘я | Спорт | Технології



Яндекс.Метрика
bigmir)net TOP 100