Київ під воду не піде

З потеплінням у столиці почали дедалі більше говорити про підтоплення. Однак, як з'ясувалося, поширена багатьма ЗМІ інформація не відповідає дійсності. Про це "Хрещатику" повідомили в Гідрометцентрі. Такої ж думки столичні рятувальники та екологи. Фахівці кажуть, що незначні заливи можливі лише на прибережних територіях. Але й цього можна уникнути в разі своєчасної й належної підготовки дамб, водосховищ та міських насосних станцій. Карту місць імовірного заводнення оприлюднять за два тижні.

Значна кількість снігу, товстий пласт криги нинішнього року викликає занепокоєння у містян. Старожили кажуть, що наслідком нинішньої поголи може стати підтоплення низинних територій столиці навесні. Ситуацію критично роздувають у ЗМІ.

Зовсім іншої думки фахівці Гідрометцентру України. Вчора вони повідомили “Хрещатику”, що з 10 лютого у Києві очікується потепління, яке триватиме сім-вісім днів. Температура повітря вночі становитиме —1...—3°С, а вдень близько нуля. За такої погоди затоплення місту не загрожує.
“В Україні підстав для прогнозування сильних паводків внаслідок танення снігу ранньої весни на сьогодні немає, — заявив начальник Гідрометцентру МНС України Микола Кульбіда. — Нині товщина криги і рівень води в таких великих річкових басейнах, як Десна, Дніпро, Південний Буг, Дністер, Тиса, не перевищує норми”.

За словами пана Кульбіди, в більшості українських річок рівень води не підвищився. У деяких водоймах він дещо піднявся, але це суттєво не вплине на рівень затоплення.

Микола Кульбіда додав, що навесні відбудеться затоплення затонів, проте це “нормальний природний процес, який не загрожує населеним пунктам і буває чи не щороку”. Проте фахівець наголосив, що в зоні небезпеки можуть опинитися самочинні забудови на території затонів, зокрема в Осокорках, Конча-Заспі.

Головний синоптик запевнив, що жодної підстави для катастрофічних прогнозів щодо підтоплення Києва, які звучать мало не щодня, нинішньої весни немає. “Тож інформація про затоплення, що нібито загрожує місту, не відповідає дійсності”, — сказав пан Кульбіда. Він нагадав, що нинішні рівень снігу і промерзання ґрунту не є “рекордом”, зокрема, 1996-го ці показники перевищували теперішні утричі, що й призвело до значного затоплення територій.

Начальник ГУ з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталій Пшеничний вважає, що остаточні прогнози робити зарано. “Картина проясниться після 20 лютого. Тоді Гідрометцентр надасть дані про рівень води в Дніпрі під час весняного водопілля, — пообіцяв він. — Найнебезпечніші ділянки виділять на карті. Тоді ми почнемо вживати заходів безпеки”. Пан Пшеничний додав, що під час останнього найбільшого паводка в столиці — 1970 року — було підтоплено чималу територію міста. Зокрема, Чапаєвку, Бортничі, Осокорки, Позняки. В цих районах мешканцям доводилося пересуватися навіть човнами. “Тоді рівень снігового покриву сягав 60 сантиметрів, — розповів Віталій Пшеничний.— Наразі він на позначці 40 сантиметрів”. За словами пана Пшеничного, існує певна закономірність, циклічність повторення таких масштабних паводків, приблизно один раз на 40 років.

Не викликає занепокоєння нинішня ситуація і в екологів. Як розповів “Хрещатику” голова київської міської організації Українського товариства охорони природи Микола Щепець, усе залежить від танення снігу у верхів’ях Прип’яті, Дніпра і Десни, тобто на території Росії та Білорусі. “Якщо це станеться одночасно, підтоплення територій можливе”, — сказав Микола Щепець. На його думку, чимало залежить також від синоптиків та господарників. Мають значення вчасна підготовка водосховищ, насосних станцій та відкачувальних насосів.

“Відомо, що вони є, а в якому стані перебувають, наразі невідомо, — повідомив фахівець. — Хоча сніговий покрив чималий, кількість вологи в ньому незначна. Переконаний, що підтоплень, які були в столиці 1931-го, 1970-го та 1979-го, нинішнього року не повториться”.