images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 5 грудня 2008 року, п'ятниця  №218 (3434) images
images
полоса
images
images
Різне
images  
images
images
images
05/12/2008



images
Павло Альошин — київський архітектор
images

Наступна історія в рамках проекту "Київський пантеон", започаткованого Київським Медіа Холдингом, присвячена відомому архітектору Павлу Альошину (1881 — 1961).

Вибором професії Павло Альошин багато в чому зобов’язаний батькові. Федот Олександрович Альошин, котрий народився в кріпацькій сім’ї, зумів досягти успіху в будівельному бізнесі, став відомим підрядником. Майбутній архітектор у буквальному розумінні виріс серед будівельних лісів. У 1899 році Павло Альошин закінчив Київське реальне училище і одночасно — курс малювання в живописця Івана Селезньова в майстернях знаменитої Київської рисувальної школи Миколи Мурашка.


17-річним юнаком він вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів — один із найкращих учбових закладів царської Росії. Ще студентом Павло Альошин склав і видав у 1901 році альбом "Архітектурні ордери". Багато років цей альбом був дуже популярним серед студентів і молодих фахівців, служив одним із основних посібників у справі вивчення архітектури.


Коли в Києві відбувався конкурс проектів зразкового міського училища імені мецената Терещенка (нинішня будівля Університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого на Ярославовому валу), у ньому взяли участь провідні архітектори міста, а переможцем став студент Альошин.


Не дивно, що після закінчення інституту він отримав запрошення від найсолідніших замовників, не говорячи вже про батька, який доручав синові зведення власних прибуткових будинків. Але молодий архітектор не хотів бути "одним з...". Він прагнув стати в Києві кращим із кращих. І багато істориків архітектури визнають, що йому це вдалося.


Після закінчення в 1904 році Петербурзького інституту цивільних інженерів (з медаллю за кращий архітектурний проект і премією за кращий звіт про роботи) Альошин багато проектував і будував в Петербурзі та Києві, викладав архітектуру й малювання на Вищих жіночих політехнічних курсах у північній столиці країни...

Історики містобудування вважають чи не головною роботою Альошина — і за архітектурними якостями, і за історичним значенням — будівлю Педагогічного музею цесаревича Олексія. Вона побудована в 1909 —1911 роках (будівля реконструйована самим Павлом Альошиним у 1937 році). Споруду спроектовано як "народний дім", а побудований і освячений як Педагогічний музей, весною 1917 року служив штаб-квартирою Центральної Ради, потім тривалий час у ньому розташовувалася експозиція української філії центрального музею Леніна. У останні десятиріччя тут знаходяться Будинок вчителя і Музей педагогіки України.

Офіційне відкриття Педагогічного музею відбулося 5 жовтня 1912 року. Загальний план споруди простий — це врізаний у паралелепіпед циліндричний об’єм, увінчаний скляним куполом. Тема такого скляного куполу надалі стала постійною в київській цивільній архітектурі. Так її використав Шехонін у будівлі Будинку культури харчовиків на Червоній площі (пізніше — БК "Славутич", нині — Дитячий музичний театр на вулиці Межигірській, 2) і Заболотний у будівлі Верховної Ради України.


Наступними проектами архітектора стали будівлі на Малій вулиці (нині вулиця Олеся Гончара, 74-а) Володимирській і особняк сім’ї Ковалевських на розі Шовковичної й вулиці Пилипа Орлика. Обидві будівлі свідчили про активний пошук Альошиним власного стилю. Перше вражає фантастичними розмірами керамічного панно в горищній частині будівлі, створеної в дусі італійських палаців. Будинок Ковалевських — дань романському стилю, здається, що перед нами середньовічний замок, але чотири різні за формою капітелі, невеликі колони на балконі другого поверху — веселий жарт майстра, який цінував деталь понад усе. На відносно невеликій площі архітекторові Альошину вдалося створити ілюзію будинку в саду, куточок природи з фонтаном і альтанкою.


Навіть коли до моди ввійшли абсолютно нові архітектурні образи, коли колеги, недовго думаючи, в найневідповідніших місцях виводили на перший план оголені фасади конструктивізму, Альошин знаходив вдалі рішення. Він віртуозно вписав кооперативний будинок київських лікарів (досі відомий як "Будинок лікаря") у гостро-вугільний майданчик на розі Великої Житомирської та Стрілецької. Все було продумано до дрібниць — не лише планування приміщень, а навіть зручні, раціональні форми віконних фрамуг і дверних ручок. А перед входом знайшлося місце для палісадничка. "Людина,— казав Павло Федотович,— повинна заходити до свого будинку не із запиленої вулиці, а з квітучого саду".


Авторитет Альошина в колі фахівців був непохитним. Рахувалися з ним і можновладці — як до революції, так і в радянські часи. Павло Альошин в чомусь нагадував булгаковського професора Преображенського. Та ж порода, що знає собі ціну професіонала, та ж гідність.


У роки Великого Терору, коли ніякі заслуги і звання не захищали від свавілля, Альо-шина не чіпали. Мало того, коли колега написав на нього донос, всупереч звичаям того похмурого часу, брудному паперу не дали хід. Навпаки, викрили "стукача" в архітектурному журналі, додавши: "З такими склочниками треба вести рішучу боротьбу". Пізніше Альошину пробачили навіть те, що він залишався в окупованому Києві; одразу після війни його ввели до складу Академії архітектури УРСР.

Розповідали, що одного разу Альошин видав самому Хрущеву, що раз у раз перебивав його доповідь: "Микито Сергійовичу, якщо ви запрошуєте фахівців, тож, будьте люб’язні, наберіться терпіння і вислухайте їх до кінця".

У Києві майстер жив у своєму знаменитому "Будинку лікаря". У дні радянських свят Великою Житомирською йшли вбік Хрещатика колони демонстрантів. І багато хто згадує, як студенти Альошина, проходячи повз його будинок, дружно кричали: "Хай живе академік архітектури Павло Федотович Альошин!". Старий архітектор виходив на балкон і незворушно вітав хід.


Павло Федотович помер 7 жовтня 1961 року і був похований на Лук’янівському цвинтарі.

За задумом Альошина: "Київ повинен бути білостінним із золотом. Трішечки золота в мереживах, добре вироблених історією, мереживах, покладених на прості гладенькі білі стіни. На цьому фоні київські темнолисті тополі будуть чудові". Так мріяв Альошин.

Фото з архіву “Хрещатика”

прочитало 5327 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
05/12/2008 | Милосердя щодня.
images
images
05/12/2008 | ГОРОСКОП. на тиждень (з 5 по 11 грудня )
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3873 sec