images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 3 грудня 2008 року, середа  №216 (3432) images
images
полоса
images
images
Різне
images  
images
images
images
03/12/2008



images
Григорій Галаган — засновник колегії для незаможних юнаків
images

У рамках “Київського пантеону” “Хрещатик” продовжує публікувати тексти про видатних киян. Чергова історія про мецената Григорія Галагана.


Григорій Павлович Галаган народився в Києві в 1819 році. Його батько і мати володіли величезною кількістю землі й кріпаками в різних губерніях України. Їхній син здобув домашню освіту — наставником був ад’юнкт математики Петербурзького університету Федір Васильович Чижов, котрий, за відгуками сучасників, “належав до кращих людей сорокових років”. Григорій Галаган закінчив юридичний факультет Петербурзького університету в 1840 році й поступив на службу в Чернігівську палату державного майна, де прослужив три роки. У 1847-му Григорій Павлович одружився з Катериною Василівною Кочубей, що також володіла великою кількістю землі й кріпаками. Жили вони в селі Сокиренці Прилуцького повіту Полтавської губернії, де 15 липня 1853 року народився їхній єдиний син Павло. З осені до квітня Галагани мешкали в Києві, у власному будинку, побудованому архітектором І. Штромом на розі Хрещатика і Мартинівської (тепер Прорізна).


Закінчивши курс у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті, Григорій Галаган поступив на службу до Чернігівської палати державного майна. Йому було доручено досліджувати стан селян, постраждалих унаслідок неврожаю, і роздати допомогу хлібом і грошима тим, котрі найбільше потребували цього. “Цей перший крок був,— зазначає один із його біографів,— ніби прообразом його подальшої суспільної діяльності”.


З 1848 до 1851 року Галаган був під проводом дворянства Борзненського повіту Чернігівської губернії, з 1851 до 1854-го — совісним суддею тієї ж губернії. Пізніше був у Прилуцькому повіті Полтавської губернії головою з’їзду світових суддів під проводом дворянства. У 1876 році він склав детальний план початкового навчання в Прилуцькому повіті, який цілком ухвалило земство і завдяки якому Прилуцький повіт за кількістю тих, котрі навчалися, в 1870-х і 80-х роках посідав перше місце в губернії. У тому ж році Галаган пожертвував садибу в селі Дехтярі для установи ремісничого училища, що існує й донині.


Галаган був членом заснованої в Києві в 1859 році суспільної організації української інтелігенції “Громада”. З 1873-го до 1875 був головою Південно-західного відділу Російського географічного товариства, очолив, перебуваючи в цьому відділі, одноденний перепис населення 2 березня 1874-го, який відбувся в Києві. На знак протесту проти Емського указу 18 травня 1876 року, що забороняв видання і розповсюдження літератури, театральних спектаклів українською мовою, Галаган вийшов зі складу цієї організації. З 1883 року він став членом державної ради з департаменту законів.


У 1869 році в сім’ї Григорія Павловича трапилося горе: раптово захворів і помер від тифу єдиний син — Павло.
15 травня 1869 року в листі до М. Юзефовича Галаган передав на розгляд проект створення загальноосвітнього навчального закладу закритого типу для хлопчиків 14—16 років. У обговоренні цього проекту взяли участь відомі київські педагоги, представники української інтелігенції.


Галаган розробив статут, що визначив:
1) мета колегії — “готувати молодих людей до університету”;
2) “повинні прийматися хлопці з недостатніми матеріальними засобами, різних станів і уродженці різних місцевостей Росії, але обов’язково православного віросповідання”.


Галаган пожертвував 8 тис. десятин землі (тобто дохід з неї) і 5 тис. десятин “на розширення діяльності колегії в майбутньому”. У тому ж 1869-му Галаган продав свій будинок на Хрещатику і в серпні купив садибу на розі Фундуклеївської й Олексіївської. У березні 1876 року він купив суміжну ділянку і кам’яний будинок на півтора поверхи на розі Фундуклеївської й Новоєлизаветинської.


Як зазначалося в звіті за 25 років, “колегія дала можливість одержати освіту майже 150 дітям незаможних батьків, озброїла їх найпевнішими засобами для боротьби з бідністю і примножила нашу бідну силами інтелігенцію”. Григорій Павлович Галаган це чудово розумів, але він недожив до того часу. Як член державної ради, таємний радник він завжди пам’ятав про своє дітище. Щорічно, 27 квітня, в день смерті Павла, він був присутній на урочистому акті й молебні в домовій церкві. Тяжко захворівши, Григорій Павлович залишив заповіт, що підтвердив всі матеріальні права колегії. Опікункою він призначив свою дружину Катерину Василівну Кочубей-Галаган. Григорій Павлович Галаган помер 25 вересня 1888 року в родовому маєтку в селі Сокиренці Прилуцького повіту Полтавськой губернії.


Нині, коли відроджують колишні поняття меценатства, потрібно згадати про те, що створив Григорій Павлович Галаган — зразковий навчально-виховний заклад, який проіснував за рахунок засобів однієї сім’ї майже 50 років. Скільком хлопцям — багатим і бідним, міським і сільським — він відкрив шлях до науки, культури, допоміг реалізувати свої здібності. У некролозі на смерть Григорія Галагана у вересні 1888 року газета “Киянин” писала: “На прикладі створення Колегії ми бачимо, що може зробити в нашому суспільстві людина високого державного і соціального стану, котра має великі матеріальні статки, оскільки він натхненний бажанням суспільного добра”,

 



прочитало 10522 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
03/12/2008 | Соціальний захист інвалідів праці — одне із пріоритетних завдань Фонду.
images
images
03/12/2008 | “Сокіл” виходить у лідери Відкритого чемпіонату Росії з хокею. Наступні матчі киян відбудуться проти головного конкурента ХК “Дмитров”
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4959 sec