Дореставрувалися

Недавня реконструкція Золотих воріт, однієї з найстаріших пам'яток Києва, виявилася не лише непотрібною, а й шкідливою, вважають архітектори. Виконавці робіт посилаються на серпневу спеку.

З часу завершення чергової реконструкції Золотих воріт і помпезної її презентації минуло ледь більше року. На ремонтно-реставраційні роботи було витрачено приблизно 8 млн грн. Однак останнім часом відвідувачі почали помічати, як між дерев'яними колодами, що імітують фортечні стіни часів Середньовіччя, з'явилися щілини розміром із дитячу долоньку.

Заслужений архітектор України Микола Левчук вважає, що тріщини виникли через непрофесіональні дії виконавців робіт. На його думку, по-перше, дерево було оброблено не так, як слід, а по-друге, колоди були не надто щільно покладені.

Роботи виконували Український державний науково-дослідний і проектний інститут УкрНДІпроектреставрація, а також корпорація "Укрреставрація".
Автор проекту реставрації Золотих воріт Олена Баланівська, в свою чергу, стверджує, що дерев'яні колоди легко можна замінити, а сама пам'ятка не руйнується. "Дерево потріскалося винятково через страшну спеку, яка була у серпні",— сказала вона для "Хрещатика".

Думки архітекторів щодо доцільності останньої реставрації Золотих воріт практично одностайні. Різниця в тому лише, що кожен із них має власне бачення того, як краще було б зберігати дорогоцінні руїни. Професор Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури Лариса Скорик раніше висловлювала думку, що гроші, витрачені на реставрацію, краще було б витратити на консервацію руїн Золотих воріт під скляним ковпаком.
До слова, така практика існує у Великобританії, де в такий спосіб зберігають руїни фортець часів Риму, що погано збереглися.

Архітектор В'ячеслав Пекло теж вважає, що реставрацію взагалі не варто було розпочинати, натомість подбати про збереження руїн. "Теперішня конструкція не відтворює духу того часу",— вважає він.