У центрі запланували академічний квартал | Хрещатик

Учора містобудівна рада розглянула проект реконструкції кварталу в центрі столиці між Будинком учителя та жовтим корпусом університету імені Шевченка. Архітектори запропонували перетворити площу на академмістечко. Там хочуть зібрати всі інститути Академії наук України, розкидані по місту. Згідно з проектом, науковці розмістяться у 8—9-поверхових офісних будівлях. Матимуть підземний паркінг, конференц-зал та Шевченківський дім. Однак проти виступив начальник ГУ охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко. Він запевнив, що будувати на території, оточеній п'ятьма визначними пам'ятками, заборонено законом.

Національна академія наук України хоче перенести з різних куточків Києва свої академічні інститути і розташувати їх в одному місці. Звести в центрі столиці Центр інтелектуальної думки запропонували вчора на засіданні містобудівної ради. Він має з’явитися у кварталі між вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького, Терещенківською та бульваром Шевченка.

За словами головного архітектора проекту Андрія Пашенька, передбачено зведення офісних 8—9-поверхівок для науковців та сучасного конференц-залу на тисячу осіб. У підземній частині хочуть спорудити дворівневий паркінг на 700 авто. “Окрім того, у 2005 році вийшов Указ Президента України про створення в столиці Шевченківського дому, в якому зберігатимуть цінну архівну документацію, історичну спадщину Кобзаря — зазначив пан Пашенько.— Цей об’єкт також планується включити в межі академічного кварталу НАНУ”.
Як розповів “Хрещатику” член президії НАН України академік Петро Толочко, загалом проект можна реалізувати протягом п’яти років. Щоправда, наразі невідома вартість робіт, адже проектно-кошторисної документації ще не розроблено. “Згідно з домовленостями, інвестором реконструкції кварталу погоджується виступити ЗАТ “Нові інжинірингові технології”. За вкладені кошти для себе вони отримають в постійне користування старі приміщення, не пристосовані для академічних інститутів. Такі, приміром, розташовані на вулиці Десятинній та Європейській площі”,— повідомив пан Толочко.

Тим часом не всі фахівці проект підтримали. Зокрема, розробка не влаштувала начальника ГУ охорони культурної спадщини Руслана Кухаренка. За його словами, квартал, про який ідеться, має неабияке історичне значення. “Його формування почалося 1844 року за участю відомого архітектора Вікентія Беретті й завершилося 1958-го роботами не менш уславленого зодчого Павла Альошина,— зауважив пан Кухаренко.— Наразі квартал оточують п’ять архітектурних пам’яток, серед яких корпус Національного університету імені Т. Г. Шевченка, Будинок учителя, пам’ятник Грушевському, гімназія університету, споруда президії НАН України. У рамках чинного законодавства України не передбачено можливості забудови цієї території. Особливо з огляду на те, що тут цілий комплекс визначних об’єктів. Тому потрібно діяти тільки в межах чинного законодавства України і заборонити тут будівництво”.

Головний архітектор Києва Василь Присяжнюк своєю чергою вважає, що фахівці повинні врахувати зауваження до проекту та винести його на розгляд Київради.