RSS
PDF-версiя
Проведений американськими вченими комп'ютерний аналіз лікарських молекул передбачив більше 4 000 несподіваних потенційних механізмів їхньої дії, як корисних, так і небажаних, пише New Scientist.
Ефект більшості ліків реалізується за рахунок їх зв'язування в організмі зі специфічними молекулами – рецепторами, дія на яких запускає каскад біохімічних реакцій, що змінюють стан пацієнта. Проте багато ліків може зв'язуватися з декількома типами рецепторів, причому дія не за прямим призначенням часто залишається невивченою.
Взаємодія молекули ліків із тим або іншим типом рецепторів безпосередньо залежить від її будови. Тому можна передбачити невідомі раніше ефекти препарату, порівнюючи його хімічну структуру з іншими ліками.
У пошуках таких ефектів група вчених з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско під керівництвом Брайана Шойхета (Brian Shoichet) проаналізувала 3 665 ліків, рецептори-мішені для яких відомі. Подібний аналіз потенційної взаємодії "ліки-рецептор" використовується в розробці нових препаратів протягом десятиліть, проте для вивчення такої кількості вже наявних ліків він був застосований вперше.
Виявилось, що у досліджених препаратів може бути близько 4 000 невідомих раніше рецепторних взаємодій, причому деякі з них потенційно корисні, а деякі – небажані.
Частина виявлених взаємодій пояснює вже відомі побічні ефекти ліків, які спостерігаються при їх клінічному застосуванні. Так, наприклад, з'ясувалося, що відома здатність протиблювотного препарату домперидона викликати аритмію пов'язана з його дією на відповідні рецептори серця.
Повністю передбачити дію ліків на той чи інший рецептор комп'ютерний аналіз не може – для цього потрібні практичні експерименти. Проте отримані вченими дані дають цінну інформацію для з'ясування побічних ефектів наявних препаратів і пошуку нових показань до їх застосування.
Структура найпоширенішого виду мембранних рецепторів - зв'язаних з G-белком. Ілюстрація із сайту wikipedia.org
