Учора на залізничному вокзалі звучали українські колядки та щедрівки в рамках фестивалю "Українське Різдво". Кирило Стеценко, онук відомого композитора Кирила Стеценка, у такий спосіб вирішив одухотворити громадські місця України, використовуючи досвід, набутий в Європі та Америці.
Учора вперше в Україні на другому поверсі Південного залізничного вокзалу відбувся унікальний концерт “Різдво на вокзалі” в рамках фестивалю “Українське Різдво”. Продюсер акції Кирило Стеценко-молодший пояснив “Хрещатику”, що вокзал обрано заради олюднення та одухотворення громадських місць України. У Європі та Америці Кирило Стеценко бачив, як святкування просочуються в різноманітні місця. Нарешті і в Києві з’явилася добра нагода відтворити святкову українську дійсність. Люди мали змогу на певний час забути про клопоти, турботи, про марноту марнот, зупинитися і задуматися про вічне. Концерт відбувся на Південному залізничному вокзалі тому, що той має чудову акустику.
Хор “Дзвони Подолу” під орудою Тараса Миронюка виконав українські колядки та щедрівки. Багато з них звучали в обробці діда продюсера акції, Кирила Стеценка-старшого, який, окрім церковної музики, написав понад п’ятдесят романсів, був громадським і церковним діячем Української держави 1917 — 1920 років. І хоча рано помер, у віці сорока років, в родині Кирила Стеценка-молодшого шанують його пам’ять. Його донька — скрипалька, продовжує династію композиторів й музикантів.
Ініціатори фестивалю “Українське Різдво” запрошують відвідати також заключний концерт “Йорданський Святвечір” у Національній опері та “Спалення Дідуха” на площі біля Національної опери — 18 січня, “Свято Водосвяття” у Гідропарку — 19 січня, “Літургія Вдячності” у Володимирському соборі — 19 січня.
Яку пісню ви заспівали б на вокзалі?
Руслана ЛИЖИЧКО,
співачка:
— “Червону руту”, бо вона асоціюється з Україною та її культурою. Ця пісня стала майже народною. Я дуже люблю її співати.
Анна БАГРЯНА,
письменниця:
— Якусь патріотичну, наприклад, “Лента за лентою”, бо я патріотично налаштована.
Ольга БОГОМОЛЕЦЬ-ШЕРЕМЕТЬЄВА,
депутат Київради:
— Для мене заспівати на вокзалі не становить жодної проблеми. Особливо, якщо зустрічаю рідних, друзів, знайомих. Я й дітей своїх взяла б. Новорічно-різдвяної пори розпочала б із колядки “Нова радість стала”. З огляду на мій широкий репертуар як виконавиці сучасних українських романсів, я не обмежилася б однією піснею. А гроші, зібрані в футляр для скрипки або в капелюх, віддала б старенькій, яка стояла б поруч.
Ігор ЖУК,
бард:
— Пісню “Їдьмо Галю з нами, з нами козаками”, якби знайшлася гарна Галя. Не для того, щоб спалити її, як у пісні, а щоб Галя мала альтернативний варіант. Загалом співав би таких пісень — аби тим, хто від’їжджає, дорога була щаслива, а тим, хто приїжджає, хотілося б прибути знову.



