images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 30 травня 2006 року, вiвторок  №75 (2870) images
images
полоса
images
images
ТАЛАНТИ І ШАНУВАЛЬНИКИ
images  
images
images
images
30/05/2006



images
“Поривай, Поривай, кого хочеш, вибирай!” В столичному Будинку вчителя відбувся творчий вечір Людмили Поривай — матері Наталі Корольової та Русі
images

Народна мудрість каже: “Не май сто рублів, а май сто друзів”. Саме цей вислів пригадався на творчому вечорі доцента кафедри фольклористики, народного пісенного та інструментального виконавства Київського національного університету культури і мистецтв, хормейстера народної капели “Світоч” Людмили Поривай. Власне, до усіх перерахованих титулів потрібно тепер додати слово “колишній”, бо Людмила Іванівна уже тринадцять років живе в Маямі, де відкрила школу для обдарованих дітей. Але її київська подруга Лариса Мельник вирішила: свій ювілей Людмила Поривай повинна відсвяткувати не на американському узбережжі, а вдома, де її пам’ятають і чекають учні, колеги, родичі. А з Москви на урочистості прибула й зіркова донька Наташа Корольова з чоловіком Тарзаном. Старша, котру ми знаємо як співачку Русю, залишилася в США через вельми поважну причину: тільки-но народила доньку Софію, названу на честь прабабусі — Софії Михайлівни, матері ювілярки.

Незважаючи на оголошення ювілейної дати — відчувалося, що Людмила Іванівна не помічає свого віку. Для творчого вечора вона обрала досить ризиковану білу сукню з відвертим декольте і пишною спідницею. А друзі, що вітали її зі сцени, не давали й на мить спокою: то кружляли в танці, то віншували піснями, то просили бути диригентом. Тож Людмила Іванівна крутилася у білій пачці, мов балерина. Гурт колишніх її випускників “Куми” вжарив для вчительки народну “Ой у вишневому садочку”, якій стали підспівувати усі присутні, навіть російськомовний Тарзан. А соліст гурту виніс іменинниці повний кошик продуктів зі словами: “Даруємо кабаки, щоб не залишали у спокої чоловіки, а також лосося — щоб їлося і пилося. Аби не хвилювали диски, поклали вам редиски, і щоб краса не зів’яла, поїжте нашого сала. Також капусту, аби у ворогів було пусто, а ще горіх, щоб до ста років тягнуло на гріх”. Під час такого побажання козаки вельми розвеселилися, почали розмахувати шаблями, а найсимпатичнійший хлопець запросив героїню свята на польку. Потім до розігрітої публіки вийшла народна артистка Надія Крутова-Шестак, щоб розповісти про свої перші кроки на сцені: вісімнадцятирічною вона приїхала з Уралу вступати до Київського інституту культури. Людмила Поривай одразу прийняла її в свій клас, аби навчити всьому, що знала сама про мистецтво співу. Зірка української естради свої почуття до вчительки висловила у композиції “Любов”.

* * *

Попри те, що поряд з Людмилою Іванівною сидів її нинішній чоловік Ігор Альперін, багато хороших слів було сказано й про покійного Володимира Архиповича Поривая, з яким ювілярка не лише виростила двох чудових донечок, а й створила освітянську капелу “Світоч”. Цей колектив представляв українську пісню по всій Європі. А на співочому конкурсі у Великобританії здобув другу премію. Тож королева запросила голосистих киян на аудієнцію. Усі вбралися в сукні та смокінги, а Поривай з’явилася у вишиванці: знай наших! Вона ніколи не залежала від чужої думки. Згадали й випадок, як в Англії 1992 року вперше завдяки Людмилі Іванівні прозвучав український гімн — тоді ще не ухвалений Верховною Радою. А сталося це так: на конкурсі було представлено прапори усіх учасників, окрім України. Тож Поривай заявила: вони не співатимуть, поки не майорітиме стяг Вітчизни. Коли ж його піднімали, хористи натхненно заспівали “Ще не вмерла України і слава, і воля”. Представник КДБ, який супроводжував артистів, запитав керівника: чи не боїться вона після цього повертатися додому. І Поривай відповіла: ні, бо справді любить Україну.

Про любов до Києва говорила й Наталя Корольова, яка поскаржилася: родина тепер розділена океаном. А Тарзан заспівав для тещі “Чистые пруды”, покружлявши з нею у вальсі. Корольова присвятила матусі пісню “Мир, в котором ты живешь”, бо та розповідає саме про її характер. Порадував бабусю й онук — трирічний Архип Глушко-Поривай. Хлопчик просто не міг всидіти на місці, чим “зруйнував” сценарій: вирвався на сцену, щоб виконати “Что тебе снится, крейсер “Аврора”. І треба було бачити, як підспівували синочкові його батьки: кивали головами, підказуючи губами слова пісні. Бабуся на фортепіано особисто акомпанувала майбутньому народному артистові (так його представила ведуча). Не обійшлося й без “малинки” — давній приятель Дмитро Кайгородов з трояндою в зубах злився з ювіляркою у пристрасному танго. Пані Поривай від такого наступу уся розшарілася й зізналася, що таке саме двадцять років тому вони витворяли в Парижі, тож сьогоднішній номер — сюрприз з минулого. І додала: не чекала такої уваги, вважала, наче її усі тут забули. Тож тепер почувається, мов на крилах пісні. А найприємніше — бачити плоди своїх трудів: як учні стали відомими артистами, диригентами, хормейстерами. Закінчилося це свято друзів імпровізованим хором “Многая літа” на честь іменинниці.

Одразу після завершення урочистості до Наталі Корольової вишикувалася черга за автографами. Вона сказала кілька слів й для читачів “Хрещатика”.

— Першим на великій сцені був для мене виступ з дитячим хором, де я як солістка співала “Крейсер “Аврора”. Пам’ятаю себе в матроському костюмі. Здається, я була краще підготована, ніж Архип сьогодні. Але в нього вже відчувається характер. А зі “Світочем” їздила на гастролі, коли стала трохи старшою. Скільки пам’ятаю, довкола мами завжди усі співають, танцюють, і це вона, а не ми, є справжньою зіркою в родині.

— Як тепер складаються ваші стосунки?

— Нині буваю у рідних дуже рідко, адже нелегко подолати океан. Тому ми з чоловіком вмовляємо маму з сестрою повернутися. Тим паче, що Київ нині просто шикарний. На старість обов’язково оселюся тут. Наше місто завжди було чудовим — недарма ж пісні складали про Київ, Хрещатик і киянок.

— Українська діаспора в Москві якось об’єдналася?

— Так, відкрито Український дім на Арбаті. Однак ми там буваємо нечасто. Мабуть, наші співвітчизники ще трохи віддалені один від одного.

— А, може, вони прагнуть приховати провінційність, прикидаючись москвичами?

— Ні, мені здається, що навпаки — нині мода на україномовних з їхніми характерними “шо” і “г”. Простежте хоча б за серіалами. Тепер навіть московських артистів змушують шокати і гекати.

— Українське походження допомогло у кар’єрі російської співачки?

— Ні, до того ж, я наші народи не розділяю. І у мене ніколи не було українського громадянства, бо переїхала в Москву, коли тут була єдина держава. Мала паспорт СРСР, тож опинилася за кордоном проти волі. Вважаю, що слов’янські культури не треба роз’єднувати, політичні розподіли колись таки відійдуть. Ми у Москві вдома співаємо українських пісень. Я зберегла великий репертуар, котрий пам’ятаю ще з часів “Світоча”. На жаль, син знає мало народних творів, бо погано розуміє мову. Чомусь уперто не хоче розмовляти українською. Сподіваюся, що зміниться, коли підросте. Принаймні, я стараюся з ним багато говорити, щоб він хоча б розумів рідну мову.

— А сестра Руся продовжує в США кар’єру співачки?

— Ні, у неї двоє маленьких дітей, якими вона опікується.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 2479 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2935 sec