images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Де у Києві відбуватимуться сезонні ярмарки
images images images
17:00 |  У столиці відбудеться виставка спецтехніки "Київавтодору"
images images images
14:00 |  Киянок закликають перевірити своє здоров’я
images images images
11:00 |  У Києві розпочали підключення житлових будинків до опалення
images images images
08:00 |  Київські аудитори провели державний фінансовий аудит діяльності державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат"
images images images
17:00 |  На закупівлю спецтехніки та енергоносіїв "Київтеплоенерго" отримає 196 млн грн
images images images
14:00 |  При Київраді буде створено Дитячу дорадчу раду
images images images
11:00 |  На Kyiv Smart City Forum 2018 столиця представить досягнення "розумних" міських сервісів
images images images
08:00 |  У КМДА відреагували на розслідування про завищені ціни тестів на йододефіцит
images images images
19:00 |  Щирі 2019: 15 зірок знялися в благодійному календарі на тему українських свят
images images images
17:00 |  Уряд прийняв постанову щодо доступу українців до лікарських препаратів
images images images
14:00 |  Засновники Києва зустрічають гостей у Жулянах
images images images
11:00 |  Сімейні радники безкоштовно консультуватимуть киян
images images images
08:00 |  У столиці запущені в роботу усі котельні, що тривалий час не працювали через відсутність газу
images images images
17:00 |  Представники 6 країн зібралися у Києві на "Kavaleridze.RE:VISION"
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 29 березня 2006 року, середа  №45 (2840) images
images
полоса
images
images
ПРИРОДА І МИ
images  
images
images
images
29/03/2006



images
Космічний вальс Повне затемнення Сонця розпочнеться 29 березня о 12-й годині 58 хвилин
images

Періодично земляни можуть спостерігати, як поповнюється “династія” затемнень. Ще зі шкільної лави ми пам’ятаємо, що вони є наслідком орбітального руху Місяця навколо Землі та їх обох навколо Сонця.

Нинішнього року ці явища, як мовиться, “ходять” у парі: часткове затемнення Місяця відбулося 15 березня, а повне Сонця спостерігатимемо сьогодні, 29 березня. Часткове місячне станеться 7 вересня, а кільцеве сонячне — 22-го цього ж місяця.

29 березня приблизно на 4 хвилини повністю сховається Сонце, і на небі серед білого дня... спалахнуть зорі. І саме цієї миті чекають вчені, адже комплексні дослідження верхніх шарів сонячної атмосфери з високою просторовою роздільною здатністю можна проводити лише під час повних затемнень Сонця. Тому до місць, де зручніше спостерігати унікальні явища, прямують наукові експедиції. З кандидатом фізико-математичних наук Василем Данилевським, котрий працює в науково-дослідній лабораторії “Астрономічна обсерваторія” фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, я розмовляла напередодні відльоту українських вчених до Туреччини.

— Річ у тім, що часткову фазу затемнення видно практично на чотирьох континентах — у Південній Америці, в Африці, Європі й Азії,— розповідає Василь Олексійович.— В Україні майже 80 відсотків сонячного диска буде закрито Місяцем. Смуга повного затемнення починається на північному сході Бразилії. Потім вона пройде південною частиною Атлантичного океану, через Африку (Гана, Бенін, Нігерія, Чад, Лівія, північно-західний Єгипет), перетне Середземне море, Туреччину, Чорне море, Грузію, Росію, північ Каспійського моря, Казахстан, знову повернеться в Росію і закінчиться на північно-східному кордоні Монголії.

Найзручніші умови для спостереження в пісках Лівійської пустелі, бо там затемнення триває найдовше. Саме в цьому місці Сонце у цей час стоятиме найвище над горизонтом. Та київська група із шести осіб поїде до Туреччини, бо особливість розробленої нами програми полягає в тому, що ми виконуватимемо дослідження не в центрі, а біля країв смуги повного затемнення завширшки майже 200 кілометрів. У пісках пустелі це зробити складно з суто технічних причин. Отож вирішили летіти в Туреччину. До того ж ми контактуємо з колегами з Анталійського університету і розраховуємо на співпрацю з ними. Наші штатні спостерігачі розділяться на дві групи. Одна базуватиметься за 30—40 кілометрів на північний захід від Анталії, а друга облаштується в районі Аланії, це кілометрів за 150 на схід від Анталії. Головна мета досліджень полягає в тому, щоб зареєструвати фотометричну криву зміни блиску сонячного серпа. Коли це роблять у кількох місцях, точність досліджень вища.

Дивно було почути від Василя Олексійовича, що ці дані потрібні для встановлення діаметра Сонця. А як же Архімед, котрий також визначав цю величину?

З’ясувалося, що оскільки земна атмосфера — вередлива пані (а всі вимірювання роблять з поверхні Землі), то виникають значні похибки в показниках. Провести дослідження за її межами, тобто в космосі, ще нікому не вдалося.

Взагалі встановлення діаметра Сонця — справа надто делікатна, бо йдеться про соті часточки секунди дуги. Неймовірно мала величина, на межі сучасних можливостей. А зміна розмірів Сонця на дві — чотири сотні кілометрів може значною мірою позначитися на його світності, а відтак — і на кліматі Землі.

Зокрема, різного типу сонячно-земні зв’язки супроводжуються як циркуляцією атмосфери і гідросфери, пиловими бурями, тайфунами та ураганами, так і змінами геомагнітного поля, інверсією магнітних полюсів Землі тощо.

Давно відомо, що припливна дія Місяця на Землю приблизно вдвічі більша, ніж Сонця. А сумарний їхній вплив ще збільшується під час затемнення Сонця. Василь Олексійович скептично ставиться до того, що припливи стають ще й причиною землетрусів, але є вчені, які наполягають на цьому.

Електронні каталоги Національного центру вивчення землетрусів Геологічної служби США містять велику кількість таких спостережень. Наприклад, у 1900—1973 роках зафіксовано 1574 космічні події з магнітудою понад п’ять, а за 1973—1993 роки таких подій уже 100 000. Сумарна кількість землетрусів на Землі змінюється щороку. Паралель 350 північної широти називають критичною. Гімалайсько-Альпійський гірський пояс простягнувся якраз уздовж неї. Недавні вимірювання з космосу засвідчили: півострів Індостан і південь гірської частини Тибету зближуються зі швидкістю до 20 міліметрів за рік. Тобто за кожне сторіччя накопичується близько двох метрів потенційного сповзання, що може призвести до катастрофи. Сейсмологи попереджають про можливий сильний землетрус у Гімалаях.

Хто ж керує динамічними процесами на Землі? Вчені вважають, що таким “диригентом” є внутрішнє ядро Землі. Воно переміщується в рідинній оболонці під впливом тяжіння Сонця і Місяця.

Для широкого загалу процеси творення космосу, “вальсування” планет — загадка. І здивування збільшується прямо пропорційно до кількості нових фактів, що стають відомими завдяки наполегливій праці вчених.

Василь Олексійович каже, що затемнення (чи то Місяця, чи Сонця) для астрономів річ “буденна”, адже вони знають їхні причини, механізм і закономірності. Щорічно відбувається від двох до п’яти сонячних затемнень різного типу, а місячних — не більше трьох. Бувають роки, коли немає жодного місячного затемнення. Ще в давнину астрономи помітили чіткий порядок чергування, а саме: через 18 років і 11 діб. Цей період називається саросом. Цікаво, що через три сароси, тобто через 54 роки, конфігурація затемнень повторюється.

— Отже, 29 березня смуга повного сонячного затемнення пройде тими самими територіями, що і в 1952 році?

— Без сумніву, хоча за цей час дещо змінилося,— продовжує Василь Данилевський.— Приміром, і в минулому, і тепер одним з головних предметів дослідження є сонячна корона. Під час затемнення Сонця є змога побачити її, бо зменшується яскравість неба. Це напрочуд красиве світіння виникає внаслідок розсіювання сонячного випромінювання вільними електронами, яких завжди багато поблизу Сонця. Власне, вони з нього вилітають. Таке витікання елементарних частинок (електронів, протонів та деяких іонів) із Сонця ще називають сонячним вітром. Концентрація і розподіл цих частинок у просторі залежать від сонячної активності, а це позначається на формі та яскравості корони. До речі, цього року сонячна активність близька до мінімальної.

...Коли славетного Ісаака Ньютона запитали, як він почувається, той відповів: “Узагалі прекрасно, та коли досліджую рух Місяця, у мене починає боліти голова”. Кажуть, буцімто деякі астрономи не хочуть спостерігати затемнення. Чому? Цю тему вони принципово не обговорюють. Хтозна, може, генетична пам’ять нагадує про прадавні часи... А що думає з цього приводу мій співрозмовник?

— Коли розумієш, що відбувається під час затемнення, то відповідно до нього й ставишся. Це дивовижне видовище,— каже Василь Данилевський.

На мене ж справило враження те, що систематичні вимірювання діаметра видимого сонячного диска розпочалися ще наприкінці вісімнадцятого століття. Тривають вони й досі. Астрономи із Національного університету імені Тараса Шевченка під час сонячного затемнення 1999 року за допомогою фотометричної техніки одержали так звані криві блиску зі значно вищою точністю, ніж будь-хто інший. Хочуть повторити цей результат і цього разу.

Жартують, мовляв, справжні астрономи бачать зорі й під час феєрверку. Наші кияни, мабуть, із таких...

Наталія СВІЧКОЛАП спеціально для “Хрещатика”

прочитало 1135 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
29/03/2006 | Криза питної води?. В Україні її запасів менше, ніж у Туркменії, вважають експерти
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3455 sec