images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Триває прийом заявок на участь у Національному конкурсі "Благодійна Україна – 2018"
images images images
17:00 |  Київ перейшов на міжнародну модель управління комунальними активами
images images images
14:00 |  Продукти в Україні маркуватимуть як у ЄС
images images images
12:30 |  У Києві відзначають День місцевого самоврядування
images images images
11:30 |  Зірки французької, польської та української опери у супроводі Президентського оркестру вшанують Василя Сліпака грандіозним концертом
images images images
11:00 |  У столиці перейменували ще кілька вулиць, провулок і площу
images images images
08:00 |  Місто поступово вирішує проблему недостатньої температури тепла у будинках
images images images
17:00 |  Новорічний "безглютеновий" ярмарок відбудеться у Києві
images images images
14:00 |  Що підготував киянам Тиждень права
images images images
11:00 |  Діди Морози влаштують еко-парад у столиці
images images images
08:00 |  Київський метрополітен порахував дитячі травми
images images images
20:30 |  У столиці вшанують 150 Почесних донорів крові
images images images
19:00 |  Як правильно розмитнити "євробляху"
images images images
18:30 |  Віталій Кличко: «Програма продажу соціального хліба у Києві діятиме мінімум до 2020 року»
images images images
17:00 |  В мерії пропонують встановити відеокамери в дитсадках
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 15 лютого 2006 року, середа  №22 (2817) images
images
полоса
images
images
ЧТИВО
images  
images
images
images
15/02/2006



images
Український Рабле У Київській державній медичній бібліотеці вшанували пам’ять лікаря і поета Степана Руданського, котрий понад сто років тому передбачив чорнобильську катастрофу
images

З ім’ям Степана Руданського зазвичай пов’язують його гумористичні твори, співомовки. У ліпшому разі згадують як автора знаменитої пісні “Повій, вітре, на Вкраїну”, котру часто вважають народною. І мало хто знає, що в поета є вірш “Могила”, в якому він ще в 1857-му передбачив чорнобильське лихо, яке спіткало Україну в 1986-му. Про це й розповів у Київській державній медичній бібліотеці на вечорі пам’яті письменника його прапраправнук Олексій Боржковський, котрий приїхав з Житомира, щоб ушанувати пам’ять родича.

Справді, коли читаєш цю поезію, дивуєшся, як за сто з лишком років можна було відчути полинову біду, котра чорною хмарою оповила Вкраїну. Краєм, “де гриміла козацька сила”, де “пісні піли пташенята Божі”, “пройшли тяжкі плуги... і пишнеє тіло, як вуголь, зчорніло...” У тії кривавії “рани насіння нерідне попало”, а тепер “силу... без жалю спиває...” За кілька місяців поруч із чорнобилем рясно “коноплі вродили!..” Поет у розпачі: “Чорнобилю много! Подивіться, люди!” І лише святий Бог знає, що буде далі... Поки що ж:

І димить чорнобиль,

Заким запалає...

І “Вічную пам’ять”

Божий птах співає...

Все передбачив поет-лірик. І чорнобиль — гіркий різновид полину, і коноплі, котрі незбагненним чином перетворилися на отруту, й чужорідне насіння, що ятрить невигойні рани на тілі землі... Чим же пояснити такий феномен? Можливо, тим, що Руданський був не лише літератором, а й медиком. Доводилося йому лікувати приречених на смерть, та й сам ходив на грані між життям і небуттям. (До слова, ще в юності діагностував у себе сухоти. Зрештою й загинув, заразившись холерою від недужого). Чи тому, що достеменно знав всесвітню історію, Біблію?.. Певно, знайомий був й з провидінням Нострадамуса. (Походив з родини духовенства, поїхав до Петербурзької духовної семінарії, аби продовжити сімейну традицію). А, може, через те, що мав надчутливе серце, інтуїтивно відчував біду, від природи був наділений даром віщуна?.. Адже й про себе цей чоловік сказав дивовижні слова: “Я знов живий, світ оглядую. Смерті першої не пригадую”. Тобто вірив у інкарнацію, незнищенність матерії. Вірив, що житиме в образі якщо не травинки чи деревця, то в слові — напевно...

Директор бібліотеки Раїса Павленко розказала, що вже кілька років у січні в їхньому залі збираються шанувальники таланту цієї видатної людини. Вивчають його життя і творчість. Починав ці зустрічі ще світлої пам’яті Василь Юхимович, котрий цінував поета за теплий гумор і щиру (не напоказ) лірику. Серед симпатиків і дослідників спадку Руданського — кандидат медичних наук Юрій Одинець. Він наголосив, що маємо розширити свої знання про літератора. Не обмежуватися співомовками та гуморесками. Хоча цього життєлюба й жартівника справедливо називають українським Рабле, у нього є неперевершені балади про кохання, поеми про діячів української історії. Скажімо, про Павла Полуботка. Майже не досліджені його казки для дітей — грайливі, добрі, пізнавальні. Пан Юрій торкнувся й петербурзького періоду поета-медика. Розповів, як той страждав у холодній і мокрій Північній Пальмірі. Тоді й з’явився ностальгійний “Повій, вітре...”, в якому хлопець з Хомутинців, що на Поділлі, виливав свою тугу за рідним краєм. Власне, працездатність мав унікальну: тієї пори з-під його пера інколи виходило до... десятка поезій на день.

Либонь, юнак надто любив життя, його принади і не вабила його кар’єра священника, не сприймав аскезу, бо проміняв семінарію на Медико-хірургічну академію. Та не пошкодував: став учнем самого Сергія Боткіна. Заклад мав потужну клінічну базу. Свого часу там працював Микола Пирогов, робив по сто операцій на рік зі п’ятивідсотковою смертністю. Це було диво, адже про асептику тоді лише здогадувалися. Навчання у таких світил давалося нелегко. Про це майбутній ескулап розповів у вірші “Студент”. Сергій Боткін був старший за свого вихованця лише на два роки. Ясна річ, вони заприятелювали. І коли Руданський закінчив вуз, професор домігся для нього направлення на роботу в Крим (випускник уже знав, що хворий на туберкульоз). Цим російський медик урятував українського поета, котрий прожив у Ялті ще дванадцять років. Та й потім, за переказами, Боткін відвідував приятеля.

Юрій Одинець відкрив ще одну грань таланту: письменник з великою симпатією писав про представників інших народів — циган, євреїв, литовців, німців... Його Лейба, можна сказати, попередник Шолом-Алейхемівського Тев’є-молочника. А якось цигани на знак великої пошани подарували поетові флейту. Він навчився на ній грати й не розлучався з інструментом до кінця життя. До слова, у дні свят роми щороку відвідують Ялту, де похований Степан Руданський. Ще одну цікавинку з біографії поета “розкопав” Юрій Одинець, знайшовши свідоцтво про його народження. Як з’ясувалося, батько Руданського був губернським секретарем, тобто мав дворянське походження, отож наділив сина панським іменем — Стефан. Та хлопець змінив його на мужицьке — Степан.

На вечір пам’яті лікаря-гумориста прийшли й письменники Петро Осадчук, Григорій Гайовий та Валентина Коваль. Читали власні твори, а пані Валентина ще й розповіла, що й цього року врочистості почалися на Поділлі, на батьківщині поета — в Калинівці. Односельці поставили цілий спектакль за творами земляка, а восьмилітній Мишко Сорокопуд чверть години на морозі читав його співомовки. Потім свято перейшло до Вінниці, Могилева-Подільська, де жила мати Лесі Українки, Олена Пчілка, котра перша опублікувала збірочку Степана Руданського. До слова, письменник не надто серйозно сприймав свій поетичний дар, бо не раз казав: “Я більше лікар, добрий до людей”.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”

прочитало 2166 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
15/02/2006 | Замерзла білка розбила... лобове скло автомобіля.
images
images
15/02/2006 | Щоб мати голлівудську усмішку, замало регулярно відвідувати стоматолога....
images
images
15/02/2006 | Глобальне потепління протягом 200 років скоротить кількість землян до 2,3 мільярда.
images
images
15/02/2006 | Космобіологічний прогноз на 15 лютого.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4293 sec