images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 15 червня 2005 року, середа  №86( (2685) images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
15/06/2005



images
Режисер з бурлескним прізвищем Сергій Сміян працює в театрі вже п’ятдесят п’ять років, з них чверть століття — в столичній опереті
images
У Київському академічному театрі оперети аншлаг. Шанувальники бурлескного жанру з квітами в руках. У глядачів радісний, піднесений настрій, пожвавлення. Це не дивно, адже зібралися вони на творчий вечір з нагоди 80-річчя від дня народження режисера-постановника театру, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Сергія Сміяна. Всі захоплюються чудовим виглядом, стрункою статурою і легкою ходою ювіляра. Я не втрималася й запитала про секрет молодості Сергія Костянтиновича. Усі знають, що режисер нині не спочиває на лаврах, а плідно працює — навіть ювілейний концерт поставив сам. А ще викладає режисуру в Національній музичній академії.

— У мене сімнадцятирічна донька Маша,— похвалився пан Сергій.— Вона студентка першого курсу університету. Тож треба поставити її на ноги. А ще мене оточують талановиті актори в театрі, учні в академії. Тож на творчість мене надихає молодь.

— Донька — ваша єдина дитина?

— Ні. Ще є син Юрій. І три онуки. А також дружина, яка працює в нашому театрі адміністратором. На жаль, старший син Віталій, який вже був головним режисером Дніпропетровського драматичного, й один з онуків пішли з життя.

— Як ви стали режисером?

— Знаєте, свого часу навіть не сподівався, що так вийде. 1944-го разом із батьками повернувся до Києва. Вони, прості робітники, мріяли, щоб я здобув вищу освіту. І я вирішив пошукати інститут, науку в якому зміг би опанувати. Математики, фізики й хімії не любив, тож політехнічний відкинув одразу. Випадково натрапив на театральний, де не було таких страшних іспитів, а здавали Конституцію СРСР, яку я знав, та співбесіду. Тож вирішив спробувати щастя і став студентом акторського факультету. Після закінчення десять наших випускників направили за розподілом у Дрогобич. Там у той час ще стріляли на вулицях, а ми вже намагалися творити мистецтво. Потім мене перевели до Дніпропетровська, а звідти послали на курси керівних кадрів мистецтва до Ленінградського театрального інституту імені Миколи Островського. Звідти виходили головними режисерами. Я отримав призначення очолити трупу Запорізького театру імені Щорса.

— Кажуть, саме там ви стали лауреатом Шевченківської премії, та ще й під номером один...

— Просто раніше таку премію присуджували тільки літераторам і драматургам, я перший серед режисерів удостоївся такого визнання.

— А за що нагородили?

— За постановку вистави Кочерги “Ярослав Мудрий”.

— До Києва не скоро повернулися?

— Не скоро. Потім були ще Полтавський театр імені Гоголя, Львівський імені Заньковецької, де в театральній студії починали свої перші кроки Богдан Ступка, Лариса Кадирова, Богдан Козак... Якось до Львова, куди я перетягнув найкращих акторів із Запоріжжя, приїхав драматург Олександр Корнійчук. Я поставив його “Банкірів”, і після цього він запросив мене до столичного театру імені Франка. 1970 року я приїхав до Києва. Мене якийсь час водили кабінетами ЦК КПУ, але врешті-решт затвердили на посаді режисера. Довго думав, з чого ж мені тут починати і вирішив поставити “Кассандру” за поемою Лесі Українки. Працював з відомими майстрами сцени — Наталею Ужвій, Михайлом Задніпровським, Миколою Яковченком, Юлією Ткаченко, Ольгою Кусенко... Вісім лише народних артистів СРСР. Оформлював вистави художник Нірод...

— Чому ж пішли звідти?

— Потрапив у автокатастрофу. Пролежав рік у лікарні. Жоден театр не зможе існувати довгий час без режисера, і на моє місце взяли Сергія Данченка. У той час я навіть ще на милиці не встав. Коли видужав, Стефан Турчак запросив мене до оперного. Ми знайомі зі Львова, де я ставив опери “Назар Стодоля” та “Украдене щастя”. А Стефан, молодий талановитий студент, тоді закінчував консерваторію і асистував на постановках цих спектаклів. Ті сюжети були близькими мені, майже рідними, а ось “Вертера” Масне виявилося набагато тяжче поставити. Адже я не спеціаліст у музичному жанрі.

— Зате після опери в опереті легше...

— Оперета легкий жанр тільки для глядача. А для артистів і постановників досить складний. Але чудесний. Щасливий, що прийшов саме сюди. Тут талановиті артисти, хоч і досить вередливі. Але в нас честолюбна професія, ми всі не від миру цього, і я намагаюся їх зрозуміти.

— Яким, на ваш погляд, має бути цей жанр?

— Найдемократичнішим і найоптимістичнішим. І в ньому все повинно виглядати красиво, емоційно, навіть помпезно.

— Тому й гасло вашої діяльності “Оперета — крок до свята”?

— Так. Його придумав наш нинішній директор і художній керівник Богдан Струтинський. До слова, я йому колись підписував диплом як голова Державної екзаменаційної комісії.

— У вас навіть прізвище бурлескне — Сміян. Кому ж, як не вам, змушувати людей сміятися. А ви весела людина?

— Як вам сказати, на репетиціях не до сміху.

— Ваша “Баядера” тішить глядачів ще й досі...

— Так. Уже двадцять два роки. Після прем’єри були аншлаги. Зайвого квиточка запитували ще біля метро. Річ у тім, що ми першими зробили з оперети справжнє шоу. Кальман не писав музики до танців. А ми ввели деякі нові оркестровки, і герої затанцювали.

— Ви завжди залишались вірним цьому храму мистецтв?

— На жаль, ні. Я залишав театр. Працював у Сімферополі, доля заносила навіть у Хабаровськ, та завжди повертався.

— Кажуть, ви й у Москві спектаклі ставили?

— Було й таке. І також Кальмана “Герцогиню з Чикаго”. Це не дуже відомий твір композитора. Досить рідко потрапляв на сцену. Він ішов і в Українському кримському театрі у Сімферополі.

— Розкажіть про ваші ролі в кіно.

— Неохоче згадую, бо там я грав переважно негідників. Скажімо, у “Блокаді Ленінграда” — гітлерівського генерала Гальдберга. А потім — куркуля у фільмі “Кінець Чирви Козиря”. Це сумнозвісний період 1926-1928 років в Україні. Та я кіно не дуже шаную. Люблю театр і йому належу. Вдячний долі, що звела мене з цим мистецтвом.

* * *

Поздоровити ювіляра прибули на концерт представники чи не всіх театрів, де довелося працювати Сергію Сміяну. Надіслала привітання і почесну відзнаку міністерства міністр культури і туризму Оксана Білозір. А ось нагороди від Київського міського голови Олександра Омельченка свого героя вже давно знайшли. Тож начальник столичного управління культури і мистецтв та охорони культурної спадщини, народний артист України Олександр Биструшкін вручив грамоту від керованого ним управління, назвавши режисера класиком і пригадавши, як задовго до Закону про мову в столичній опереті почали співати й говорити українською, а ще як Сергій Сміян ставив разом із Ігорем Шамо, вісімдесятиріччя якого нині також відзначають у Києві, спектакль у театрі імені Івана Франка “Пора жовтого листя”. Прозвучала й пісня “Осіннє золото”, яка була спеціально написана для вистави поетом Дмитром Луценком. Її, як і багато років тому, все так само душевно виконала Галина Семененко. Від київського відділення Спілки театральних діячів виступила народна артистка України Раїса Недашківська. І, безперечно, прийшла привітати режисера його “Кассандра” — також народна артистка Юлія Ткаченко.

Наталія ЗІНЧЕНКО “Хрещатик”

прочитало 616 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
15/06/2005 | Романтики моря. У бібліотеці на Набережно-Корчуватській з нагоди 125-річчя від дня народження Олександра Гріна влаштували літературний вечір “На вітрилах мрій”
images
images
15/06/2005 | Ліричний тандем. Вірші капітана далекого плавання Олександра Матвєєва перекладає українською київська поетеса Лариса Петрова
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.36 sec