images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У столиці тривають масштабні новорічно-різдвяні святкування (програма)
images images images
14:00 |  Як поділять гроші на столичну освіту в 2019 році
images images images
11:00 |  Головний фінансовий документ столиці затверджено
images images images
08:00 |  У Києві планують побудувати великий диспетчерський центр, який об’єднає усі служби швидкого реагування
images images images
17:00 |  Коли українці відпочиватимуть в 2019 році: календар державних свят
images images images
14:00 |  Графік роботи банківської системи на новорічно-різдвяні свята
images images images
11:00 |  У Києві проведуть комплексну профілактику захворювань на грип та гострі респіраторні інфекції
images images images
08:00 |  Обмеження на в’їзд до Києва великогабаритного транспорту діятиме до покращення погодних умов
images images images
17:00 |  «Особливості виходу на ринок ЄС: практичні кроки для підприємств м. Києва».
images images images
14:00 |  Діти Києва підтримали українських військових
images images images
11:00 |  Після матчу Ліги чемпіонів УЄФА київський метрополітен і наземний пасажирський транспорт працюватимуть довше
images images images
08:00 |  Киянам нагадали про програми ремонтів: що можна зробити і за скільки
images images images
19:40 |  Новий рік: як прикрасити кошик до свята (поради від флористів)
images images images
17:00 |  Де у Києві продаватимуть ялинки з паспортами
images images images
14:00 |  На столицю суне новий циклон
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 18 травня 2005 року, середа  №70 (2669) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
18/05/2005



images
Кліо у військових шатах Центральний музей Збройних Сил України репрезентує вітчизняну зброю та обладунки від кам’яного віку до наших днів
images
Серед десятків музейних закладів Києва Центральний музей Збройних Сил України на вулиці Грушевського, 30/1 — один із наймолодших. Висловлюючись мовою військових, місце його дислокації — Будинок офіцерів. Точніше, чотири зали першого і другого поверхів відведені для музи історії Кліо. Торік подивитися на військові раритети, а їх тут зберігається майже двадцять чотири тисячі, прийшло близько десяти тисяч чоловік. Тут усе незвичне. Навіть керівника збірні, полковника Віктора Карпова називають не директором, а начальником музею. Із шістнадцяти співробітників, окрім фахівців мирних професій — реставраторів, науковців, дві посади офіцерські. За вісім років роботи вони налагодили добросусідські контакти з подібними установами Війська Польського, Російської Федерації, Франції, Греції, НАТО, музеєм військової історії Бельгії.

В “юності” чапаєвська тачанка носилася степами, а нині стоїть на паркеті]

— Щось у вас не по-музейному гамірно,— зауважую начальнику лабораторії військово-історичних процесів Ігореві Чичканю.

— Коли приходять школярі, у нас завжди так,— пояснює Ігор Васильович.— Діти тут часті гості. Особливо у травні, коли святкуємо День Перемоги і влаштовуємо зустрічі з ветеранами. Ми дозволяємо виплескувати емоції. “Струнко, рівняйсь, кроком руш” ні до чого. Ось дивіться, дорослі не відстають від малечі.

Три енергійні молодички якраз умощувалися на тачанку — хотіли сфотографуватися на пам’ять а ля Анка-кулеметниця. Ми теж переступили поріг залу, де розповідається про буремний початок двадцятого століття.

— У цьому музеї вперше. Приїхали зі Слобідки Обухівського району,— почали виправдовуватися “кулеметниці”.— Керівник нашого вокально-танцювального ансамблю “Лілея” Володимир Фірсов стільки розповідав про цю експозицію, що вирішили більше не зволікати, і ось зі своїми малими артистами вже тут. Як подивишся на ті шаблюки, нагани, рушниці, іншу зброю, аж не по собі стає, а дітлахи в захопленні.

— Хіба може когось залишити байдужим ця тачанка,— каже пан Чичкань.— Її історія пов’язана з двадцять п’ятою Червонопрапорною Чапаєвською дивізією, що базувалася в місті Лубнах на Полтавщині. Звідти цей транспорт і привіз на КАМАЗі Віктор Карпов. А кулемет на світ Божий витягли з фондів і скомплектували бойову одиницю. Цей “Максим” зразка 1910-го не підводив бійців і під час Великої Вітчизняної.

Екскурсоводи вже звикли: хоч би хто потрапляв у зал, обов’язково прямує до “колісниці”. Без фото рідко звідси йдуть. Одна справа побачити таке диво у “Невловимих месниках”, інша — доторкнутися до нього. Нікого не дивує, що подолавши в своїй “молодості” не одну сотню кілометрів, нині тачанка спочиває на паркеті. Поряд на стендах під склом “речові докази” становлення вітчизняних збройних сил. Якщо не поспішати, то можна чимало дізнатися про військові формування на наших землях з 1917 по 1990 рік. Тут і документальні свідчення про січових стрільців, і про період Центральної Ради, й Гетьманат. Із пожовклих знімків дивляться хвацькі молоді вояки. Хто в мундирі, а хто і в гімнастьорці з портупеєю, в смушковій шапці. Один із таких красенів Юрко Капкан. Цей вусатий парубок кінематографічної зовнішності ще в травні сімнадцятого змусив ворогів України говорити про себе як про безстрашного бійця. Ось на знімку Михайло Грушевський. Він біля Софійського собору у грудні 1917 року приймає парад військ вільного козацтва...

І сарматський меч, і модель літака “Ілля Муромець”, і кітель легендарного Покришкіна...

— Нас можна назвати спадкоємцями. Щоправда, бідними,— жартує пан Чичкань.— Нам дісталася дещиця вцілілих скарбів колишнього музею історії Київського військового округу.

— Куди ж поділися ваші попередники? — запитую.

— Коли почалося реформування армії, було, очевидно, не до музею,— ділиться Ігор Васильович.— Приміщення “окупував” комерційний банк. Експонати покинули напризволяще. Куди поділося понад чотири тисячі раритетів, і досі ніхто не знає. Подейкують, що нагороди, відзнаки, прапори бачили у торговців на Андріївському узвозі. Частину вцілілого колишній директор Борис Пацуров тимчасово передав у Москву, а також іншим музеям. Нам же перепало лише п’ять сотень експонатів.

Однак це не зупинило новий колектив на чолі з Віктором Карповим. Ентузіасти вирішили донести прийдешнім поколінням, як розвивалася військова справа на теренах України від найдавніших часів до сьогодення. Про те, що в Києві збирають колекцію зброї, спорядження, документів дізналися не лише в столиці, а й за кордоном. Міністерство оборони нашої держави поділилося деякою військовою технікою. Бібліотеки, архіви допомогли літературою. Не стояли осторонь і колишні співвітчизники, які нині є громадянами Польщі, Румунії, Чехії, Канади, Сполучених Штатів Америки. Завдяки українській діаспорі вціліло чимало пам’яток вітчизняної історії. Адже десятки тисяч вояків армії Української Народної Республіки та Української галицької армії після поразки у визвольному русі 1917—1921 років за незалежність змушені були емігрувати. Архіви шостої та сьомої станиць Організації колишніх українських вояків у Канаді надіслали з-за океану. Музейники особливо вдячні Павлу Лимаренку, Віктору Роєнку, Андрію Комаровському, Петру Буняку, Євгену Шипайлу, які доклали зусиль, аби унікальна спадщина потрапила на Батьківщину. Є надія, що на береги Дніпра повернуться з Вінніпега і фонди музею визвольної боротьби, як заповідав його фундатор генерал Михайло Садовський. Ще кияни “полюють” на прапор Військово-морських сил 1918 року, який зберігається в Нью-Йорку. Свого часу цю цінну реліквію врятував міністр морських справ Української Народної Республіки Святослав Шрамченко.

А ось перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов сам завітав у експозиційні зали і передав матеріали з історії сучасного війська, а також свій мундир і льотний костюм, у якому на Ф-16 у квітні 1992 року виконав політ у США. Не відстав від пана Морозова і його наступник — генерал армії, народний депутат Олександр Кузьмук. Він подарував колекцію зброї Сьєрра-Леоне, особисті речі, а також національний одяг афганців. Пам’ятні дошки, статуетки, макет літака СУ-27, книги — експонати від генерала армії Шкідченка. Не залишають байдужими кортик і палаш Леоніда Кравчука.

Якось один умілець-аматор приніс чудову модель літака “Ілля Муромець”. Спеціальна комісія вирішила, що така річ вдало доповнить експозицію, і виділила шістсот гривень на її купівлю. Киянин Олександр Голубєв не пошкодував унікального сарматського меча. Без цього подарунка колекція стародавньої зброї була б неповною. Коли почали розформовувати військові частини, у фонди надійшли з Фастова бойові прапори, історична довідка частини А1867. З Будинку офіцерів військ Протиповітряної оборони знамено “За Україну, за її волю” роботи Олександра Кареліна. Перекочували сюди й експонати колишнього музею Київського вищого інженерно-ракетного технічного училища імені Олександра Покришкіна. Це ні багато ні мало понад три тисячі предметів. Серед них — кітель, особисті речі, книги тричі Героя Радянського Союзу маршала авіації Покришкіна.

Прапор Третьої залізної стрілецької дивізії армії УНР зберіг патріарх УАПЦ Мстислав

— Не думайте, що історичні цінності потрапляли до нас самопливом,— каже Людмила Баята, провідний науковий співробітник музею.— Частенько вдавалися до “розвідки”. Розшукували мілітаристичну старовину у колекціонерів, киян-старожилів, листувалися з нащадками політиків і вояків Української Народної Республіки, Повстанської армії, звісно ж, з ветеранами Великої Вітчизняної, воїнами-афганцями. До слова, наш колега Ігор Чичкань у вісімдесятих був у складі радянського контингенту на Кандагарі у Афганістані. На щастя, тепер кулемети, автомати, гармати і боєголовки стали музейними експонатами з інвентарними номерами. Як, до речі, перетворилися на раритети особисті речі гетьмана України Павла Скоропадського, привезені зі Швейцарії його дочкою Оленою Отто-Скоропадською. Тут і орден Святого Георгія, Червоний Хрест, який гетьман отримав від німецького кайзера Вільгельма ІІ.

Особлива гордість — прапор Третьої залізної стрілецької дивізії армії УНР. Його історія така ж складна і щаслива, як і доля людини, що зберегла його для нащадків. Це патріарх Української автокефальної православної церкви Мстислав (у миру Степан Скрипник). У молодості він був активним учасником визвольного руху українців. Як племінник головного атамана армії УНР Симона Петлюри певний час виконував обов’язки його ад’ютанта. У першу річницю незалежності нашої держави прапор урочисто на Софійському майдані вручили Першому полку Національної гвардії. А з 1996 року це знамено передали на вічне зберігання до Центрального музею Збройних Сил. Перипетії, пов’язані із Залізною дивізією і її реліквією, досліджувала Жанна Денисюк. Кілька років тому член Спілки пілотів Відня пані Вальтрауте Брюкмюллер привезла пропелер, який застосовувався ще на зорі авіації. Коли бачиш незвичний механізм, дивуєшся, як така дерев’яна деталь могла працювати в повітрі. Кажуть, успіх залежав від суперточності майстра, котрий виточував його на спеціальному верстаті. Дослідники вважають: синьо-жовтий пропелер, виявлений у Аспері, з поштового літака.

Про знахідки, наукові розвідки і відкриття можна також дізнатися з періодичних видань, заснованих Центральним музеєм Збройних Сил України. Це “Військово-історичний альманах”, збірник “Військовий музей”, каталог “Військова символіка України. Нарукавні знаки 1992—1999 років”. А втім, на мою думку, найсильніші враження очікують саме в експозиційних залах.

Олена СЕДИК “Хрещатик”

прочитало 656 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3178 sec