images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 9 червня 2004 року, середа  №81 (2484) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
09/06/2004



images
Музичний авангард Серед київських композиторів-шістдесятників Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Губа...
images

Тетяна КОНДРАТЮК

спеціально для “Хрещатика”

Авангард у будь-якому виді мистецтва — це сміливе, різке протистояння традиціям. Тому це явище часто супроводжується скандалом. На початку шістдесятих у таку ситуацію потрапили композитори Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Губа, Святослав Крутиков, Юрій Іщенко. Та саме те несприйняття їх тоді стало передумовою успіху й визнання тепер.

На Заході в той час засновників музичного авангарду вже зарахували до “класиків”. Нам же долучатися до буржуазної культури було негоже. Ось і творили в музиці нав’язані ідеологами образи безхмарного майбуття. Творче затишшя сколихнулося стихійно. У великих містах колишнього Союзу — Москві, Ленінграді, Тбілісі, Харкові — заявили про себе групи молодих композиторів, які шукали форми інакомислення у звуках. Світові їхні імена сьогодні відомі — Софія Губайдуліна, Арнольд Шнітке, Арво Пярт...

Київські композитори-шістдесятники були об’єднані ще й особистою дружбою. І майже всі — випускники консерваторського класу Бориса Лятошинського. Свого часу класик української музики також зазнав неабияких ідеологічних утисків. Учні перейняли долю вчителя. Як згадує Святослав Крутиков, Лятошинський допомагав їм пережити оті негаразди.

Лідером гуртка шістдесятники одностайно визнали Ігоря Блажкова. Диригент Київського камерного оркестру був головним ретранслятором музичної інформації. Доправляючи із закордонних фестивалів магнітофонні плівки із записами недоступних, а то і заборонених творів, він після смерті Лятошинського став для авангардистів другим наставником.

Творчість “єретицького” гуртка пропагувала в пресі музикознавець Галина Мокрієва, дружина Ігоря Блажкова. Щоб говорити про те, що суперечило установкам режиму, треба мати неабияку сміливість. І ті, в кого щеміло серце за сучасне мистецтво, свідомо прирікали себе на нелегку долю. Так склалося, що Галина Мокрієва пішла з життя в ті шістдесяті...

Одну з публікацій, в якій жінка відстоювала затавровану творчу молодь, в Україні друкувати відмовилися. І тільки згодом вона вийшла в польському журналі “Рух музичний”.

Очевидці згадують, що владні структури вважали бунтівне покоління колективним ворогом, диверсантом. Як кажуть, коли в Москві стрижуть нігті, то в Києві відрізають пальці. Отож в Україні процеси відбувалися значно драматичніше. Та шістдесятники вистояли, і хоча згодом кожен пішов своїм шляхом, залишилися собою, не зрадили основу. Шістдесяті роки — важливий етап в українській музиці. І якби композитори не “заразилися” авангардизмом, не мали б ми яскравих індивідуальностей.

Валентин Сильвестров спонукав зазирнути в себе

Його музика космічна, невагома, прозора. Символічна й медитативна. Її феномен — особлива організація звукового простору, де важливу роль відіграють змістовні паузи, приглушене звучання, розлите в невловимому просторі.

Відома історія, як на початку шістдесятих Сильвестров, якого сьогодні ставлять в один ряд з Лятошинським, не був допущений до випускних консерваторських іспитів. Причина — його Перша симфонія, яка аж ніяк не влаштовувала законсервовану екзаменаційну комісію. А диплом композитора отримав тільки тоді, коли, причесавши своє мислення, створив “Класичну увертюру”. Мовляв, “не приймаєте сучасну технологію — отримайте традиційну!” Негаразди тривали й тоді, як Сильвестрова нарешті прийняли до Спілки композиторів. Не змирившись із політичними звинуваченнями на адресу молодих музикантів, Сильвестров забезпечив себе тавром “хулігана”. Тому його виключили зі спілки. Хоч як прикро, але перше визнання його музики відбулося на Заході.

Музика “тиші” — це сильвестровська творчість, яка продовжує традиції романтиків.

Композитор відкрив нову якість музики. Він сприймає твір як своєрідну післямову, постлюдію. Авторський текст вписується у світ, який звучить. Тому в нього немає текстів, що починаються, образно кажучи, з початку.

Звідси проростає філософська ідея сильвестровської метамузики — невичерпної, спокійної, глибоко духовної. Вона протистоїть стресам та пристрастям, спонукає людину зазирнути в себе. Це повернення до першоджерел. Музика, мов гармонія сфер, модель всесвіту. Його космос — не супутники, не машини, не техніка — а вмістилище Духу.

Віталій Годзяцький залучив до оркестру предмети побуту

У гуртку шістдесятників, який називали “консерваторією в консерваторії”, Віталій Годзяцький зайняв особливе місце. Вже в ті роки його ім’я було знаним на Заході. Його прийняли до європейської асоціації експериментальної музики. Врешті-решт, творчі експерименти — витівки Годзяцького виявилися першими в українській професійній практиці. Зберігаючи класичну форму, він шукає незвичних тембрів, залучаючи в оркестр предмети побуту. Як пише Олена Зінкевич, одна з дослідниць українського авангарду, для Годзяцького спосіб видобування звуків, динамічні ефекти і весь розвиток форми так природно випливають з можливостей предметів, що йому здається, ніби вони самі видають музично організовані звуки. Досить невеличкого зусилля, щоб речі заграли.

Епатажними для шістдесятих років стали “Емансипована валіза”, “Чотири етюди для магнітофона” або “Реалізація 29/1” Годзяцького. В них зазвучало кухонне начиння, цвяхи, валізка, бак для прання білизни... Саме тут помітне надзвичайне гумористичне мислення композитора.

Леонід Грабовський використав техніку випадкових чисел

У радіопередачі Альбіни Бутук, присвяченій творчості композитора, зазначалося, що Грабовський уже в 25 років зажив слави апостола українського авангарду. Його перші твори були настільки неординарними, що вразили та привернули увагу Дмитра Шостаковича.

У Грабовського техніка музичного компонування базується на випадкових числах. Кажуть, що віднайдену систему він тримає за власну таємницю.

Та своєрідне раціоналістичне мислення не заважає композитору створювати одухотворені поетичні переклади Гейне, Гете, Рільке, які, до речі, дуже цінував Максим Рильський. Знавець багатьох мов, Леонід Грабовський перекладав і “затавровану” музикознавчу літературу.

Здається, що Грабовський, з одного боку, людина, так би мовити, “застебнута на всі гудзики”. Та з другого — надзвичайно артистична. На студентських вечорах, які згадують консерваторські товариші, він природно почувався, наприклад, в костюмі... Буратіно.

“Візерунки” демонструють особливості композиторського стилю Грабовського. Твір, створений для гобоя, арфи та альта, не має чітко регламентованого часу звучання. На будь-якій ноті можна поставити крапку. У “Візерунках” маестро мов вишиває звуками. Тут є і тема-орнамент, і паузи — “мов біла просторінь на полотні”.

Символічність характерна й для його музики до кінофільму “Фрески Софії Київської”. На думку Сильвестрова, вона “ледь проявлена, як сама фреска. І дуже виразна”.

Власне, озвучування кіно для авангардистів стало чи не єдиною можливістю оприлюднити свої твори. Так, завдяки співпраці з Юрієм Іллєнком, Сергієм Параджановим та іншими режисерами в численних фільмах прозвучала їхня музика.

Володимир Губа писав знамениті кіноопуси

У молоді роки він був капітаном футбольної команди, яку складали “авангардисти”. У творчості ж визнає найбільшу спорідненість із Леонідом Грабовським.

Композитор Губа став знаменитим саме після написання кіноопусів. Він вважає, що до такого виду творчості необхідна особлива увага. Адже, окрім традиційної академічної аудиторії, кіномузика потрапляє в поле зору широкого загалу.

Та й взагалі творчість Губи дослідники часто трактують як “проповідницьку”. Значна частина його музики — духовна. Відомо, що композитор пише ще й вірші, орієнтуючись на кращі зразки дидактичної лірики. До того ж часто його твори отримують присвяту так званим “володарям дум”. У доробку Володимира Губи — кантата “Слово Бояна”, твори, що вшановують імена Федора Достоєвського, Осипа Мандельштама, Дмитра Лихачова...



прочитало 8544 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.423 sec