images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У столиці тривають масштабні новорічно-різдвяні святкування (програма)
images images images
14:00 |  Як поділять гроші на столичну освіту в 2019 році
images images images
11:00 |  Головний фінансовий документ столиці затверджено
images images images
08:00 |  У Києві планують побудувати великий диспетчерський центр, який об’єднає усі служби швидкого реагування
images images images
17:00 |  Коли українці відпочиватимуть в 2019 році: календар державних свят
images images images
14:00 |  Графік роботи банківської системи на новорічно-різдвяні свята
images images images
11:00 |  У Києві проведуть комплексну профілактику захворювань на грип та гострі респіраторні інфекції
images images images
08:00 |  Обмеження на в’їзд до Києва великогабаритного транспорту діятиме до покращення погодних умов
images images images
17:00 |  «Особливості виходу на ринок ЄС: практичні кроки для підприємств м. Києва».
images images images
14:00 |  Діти Києва підтримали українських військових
images images images
11:00 |  Після матчу Ліги чемпіонів УЄФА київський метрополітен і наземний пасажирський транспорт працюватимуть довше
images images images
08:00 |  Киянам нагадали про програми ремонтів: що можна зробити і за скільки
images images images
19:40 |  Новий рік: як прикрасити кошик до свята (поради від флористів)
images images images
17:00 |  Де у Києві продаватимуть ялинки з паспортами
images images images
14:00 |  На столицю суне новий циклон
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 лютого 2003 року, середа  №28 (2235) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
26/02/2003



images
У Києві більше площ, ніж у Москві чи Варшаві Половина з них ще не має назв, а деякі потребують грунтовного археологічного дослідження
images

Поки що жодна столична площа не стала символом і центром нашого міста. Таким як Красна у Москві, Двірцева в Санкт-Петербурзі чи знаменита Великої Зірки у Парижі. Цим Київ більше схожий на Нью-Йорк, де головним став гамірний, звивистий Бродвей. У нас таку культову роль теж відіграє не якийсь один майдан, а ціла вулиця — тільки, на щастя, не така гомінка. Це, звісно, Хрещатик. Але на відміну від американських, наші вулиці й площі мають куди цікавішу історію.

Змагання за право вважатися центральною

Історія міських майданів — це, власне, історія Києва. З часом вони змінювалися, з’являлися нові — там, де ніхто й не чекав.

Спочатку в тісній забудові давнього міста, оточеного оборонними валами і мурами, такі місцини відводили лише для торжищ. Згодом площі стали з’являтися біля монастирів — перед їх центральними брамами треба було мати велику вільну галявину для паломників і хресних ходів. За російських царів, які в усьому мавпували то німців, то французів, у Києві спеціально спорудили кілька плац-парадів, котрі тепер і слугують нам майданами. А вже в новітні часи їх облаштовували там, де перетиналися маршрути міського транспорту...

На роль центральної колись претендувала Контрактова площа. У найдавніші князівські часи на ній уже розташовувалося найбільше торговище — Подільське. Воно виходило далеко за межі нинішньої Контрактової. Згодом тут стали постійно проводити ярмарки — знамениті київські контракти. Площу радикально реконструювали у 1810—1820 роках, і відтоді її конфігурація не змінювалася. Вона й досі відіграє неабияку роль у житті столиці, дуже “зручна в користуванні” — зв’язана з десятьма вулицями, тут є станція метро, фунікулер, річковий вокзал, трамвайне, тролейбусне і автобусне сполучення.

Найстаровиннішим міським майданом вважався б Бабин Торжок, що розташувався поблизу Десятинної церкви за доби Київської Русі. На жаль, він остаточно зник під час реконструкції Старого Києва у 1832—1834 роках.

Тому найбільше “юридично обгрунтованих” прав називатися найдавнішим у Софійського майдану. Не набагато поступається за віком і Михайлівська площа. Перед в’їздом до Михайлівського Золотоверхого вона з’явилася після заснування монастиря (1108-й). Але офіційної назви не мала аж до 1834-го. Відтоді стала Михайлівською і залишалася нею до 30-х років ХХ століття. Згодом її найменування кілька разів міняли, причому воно чомусь було пов’язане з міліцією: Міліцейська, Робітничо-Селянської міліції, Червоних міліціонерів. Який стосунок мають стражі порядку до монахів? Усе дуже просто: поблизу містилося управління міліції (Володимирська, 15. До слова, адреса ця киянам відома так само, як москвичам Петрівка, 38). Але з 1937 року площа стала Урядовою, бо тут передбачалося спорудити головні установи УРСР (звели ж лише будівлю нинішнього Міністерства закордонних справ України). Потім вона носила ім’я “всесоюзного старости” Михайла Калініна, аж поки 1991 року їй повернули історичну назву. І Михайлівський Золотоверхий відбудували. На площі стало затишніше й урочистіше. Адже, як відомо, місце, де є храм, символізує християнську доброту, всепрощення і взаємопідтримку.

А царсько-імперський період історії київських майданів найяскравіше виявився, коли у ХІХ столітті перед Царським (Маріїнським) палацом на Липках облаштували плац-парадну площу. Її вважали тоді головною й величали Двірцевою. Проте тут не дозволяли ні ходити пішки, ні їздити екіпажами. Як на Марсовому полі Давнього Риму, тут відбувалися тільки військові паради та навчання. Лише одного разу сюди пустили простий люд: 21 квітня 1787 року відзначали 58-й день народження Катерини ІІ, котра перебувала в Києві. Як пише Анатолій Макаров у “Малій енциклопедії київської старовини”, перед палацом народові влаштували святковий обід: на мотузках, прикріплених до спеціальних стовпчиків, гірляндами розвішали оселедці та смажену рибу, на столах були яловичина, білий хліб та інша смакота, а в чанах — вино, мед і пиво. Все це споживали під музику, а для розваг встановили гойдалки.

Але здебільшого Двірцева стояла порожньою. Життя вирувало неподалік — на Липках, де розташовувалися будинки місцевої знаті. Імператриця Марія Олександрівна, дружина Олександра ІІ, 1874 року забажала, щоб цю безлюдну місцину засадили каштанами, кленами, липами. Так з’явився парк, який назвали Маріїнським...

А в першій половині ХІХ століття несподівано “возвисилася” Європейська площа. Це сталося після того, як розбудували Хрещатик, тут звели фешенебельний на ті часи готель “Європейський”, і вона мало не стала центральною. Але потім у Києві з’явилася залізниця, і центр почав зміщуватися ближче до неї. А історія виникнення площі така. Споконвіку тут було пустирище, що згадувалося як “пустопорожнє місце” поблизу Царського саду” порівняно недавно — в офіційному документі 1833 році. Однак після недовгого нетривалого лідерства в боротьбі за звання головної Європейська втратила своє значення. І тепер, попри майже центральне розташування, аж ніяк не може претендувати на звання найвелелюднішої — у будні і транспорту, і люду тут явно менше, ніж, наприклад, на Ленінградській. Переповнюється площа лише у дні мітингів чи концертів. На жаль, Європейська є першою зовсім в іншій номінації — їй належали найодіозніші назви. Була вона Царською, Адольфа Гітлера і Сталіна...

Зате тепер площу прикрашає одразу три пам’ятки історії архітектури: Національна філармонія, Парламентська бібліотека та Музей українського мистецтва. Незабаром Європейську реконструюватимуть. Оскільки цю місцину мало вивчено, то перебудову треба вести так, щоб археологи мали змогу все дослідити. Цілком імовірно, що під землею збереглися залишки давніх споруд великокнязівської доби. Таких розкопок потребують, утім, інші площі, адже увесь Київ — поки що майже незвіданий археологічний клондайк. Тож сподіватимемося, що столичні майдани обростатимуть висотними будинками і водночас розкриватимуть нам свої підземні таємниці.

“Ленінградська на два квадратних метри менша за Ватикан”?

Нині в Києві 114 майданів. З них 52 мають назви, а 62 — досі безіменні. Для порівняння: у Москві лише 27 площ, у Варшаві — 62.

Донедавна найбільшою площею в нашій столиці була Ленінградська. Обійти її довкола можна не менше, ніж за півгодини. Тамтешні мешканці розкажуть вам два коронних жарти: “Ленінградська площа на два квадратних метри менша за державу Ватикан” і майже за Гоголем “Не кожна собака добіжить до середини Ленінградської площі”. Виникла означена площа у 50-ті роки минулого століття. Вона довго не мала офіційної назви. В народі її називали площею КП, бо пам’ятали, що в 1941-му на роздоріжжі стояв командний пункт. До слова, після війни тут ще деякий час містився КП — міліційний. Ленінградська й досі є найважливішим на Лівому березі перетином багатьох шляхів, але нині вона вже не може претендувати на звання найбільшої.

Тепер таким став майдан Незалежності — якщо рахувати, крім надземної частини ще й підземні поверхи. Його можна назвати площею найбільших контрастів: еклектичні та псевдокласичні споруди тут сусідують з найсучаснішими, модними в Парижі скляними покрівлями. З напівтемного прокуреного совкового переходу потрапляєш в найкрасивіше в світі метро і багаторівневий торговельний центр, де представлено чи не всі найзнаменитіші марки світу.

І хто із сучасників згадує, що колись цю місцину називали Козиним болотом? У 30-ті роки ХІХ століття тут була площа Хрещатик. Відтоді як її тільки не називали: Думською, Радянською, Калініна, Жовтневої революції. Одне слово, за кількістю перейменувань майдан Незалежності — теж серед перших (як і Європейська площа). І за розмаїттям встановлених на ньому пам’ятників також. Їх тут аж п’ять. У Києві на 19 площах вивищуються монументи, пам’ятні знаки та скульптури.

Якщо й далі перелічувати рекорди столичних майданів, то слід зазначити, що найвищі будинки (від 16 до 25 поверхів) — на Святошинському, а найнижчі (приватні одноповерхівки) на Гостомельському. Найзеленішою вважається Ботанічна площа, де Володимирський собор. Найвища (190 метрів над рівнем моря) площа Слави, а найнижча — Поштова. Найвіддаленіша від центру (по прямій від майдану Незалежності) Гостомельська — (аж на 12,6 кілометра). Потім ідуть Харківська — на 12,5, Святошинська — на 11,4, Одеська — на 10,1, Шевченка — на 9,5 кілометра.

Найменша є Святошинська площа, та в неї велике майбутнє. Довкола зводять кілька житлових колосів, а поруч невдовзі стане до ладу станція метро “Проспект Перемоги”.

Серед київських площ найбільше перебудовували Московську, Поштову, Контрактову і майдан Незалежності. Найрадикальніше змінила конфігурацію Поштова — в середині 70-х її розширили вдвічі. Московську ж за останні 40 років переплановували аж тричі: на початку 60-х тут ліквідували старий ринок і спорудили новий автовокзал; наприкінці цих років проклали об’їзну трасу і в 1997-му осучаснили транспортну розв’язку. Та, на жаль, ця місцина й досі залишається проблемною щодо скупчення транспорту.

Залізний Фелікс і досі “прописаний” на Либідській

Топоніміка київських площ — окрема розмова, вельми цікава й складна. Чимало із них у народі іменують не так, як в офіційних документах. Крім того, 62 (із 114) досі не мають назви. Цікаво, що деякі дістали “паспорт” буквально два-три роки тому, хоча більшість киян про це навіть не здогадується. Ще зо два десятки мають ідеологічно застарілі назви, які рано чи пізно доведеться міняти. І це знову призведе до палких суперечок і матеріальних витрат. Міські площі — ще одна тема для роздумів і досліджень. Скажімо, Амурська, що розташована на Ширмі між вулицями Васильківською і Козацькою. Чому її так названо, ніхто не знає. Офіційних підтверджень немає...

Або взяти одну з наймолодших у Києві площу Андрія Первозванного. Утворили її в 2000-му на завороті Дніпровського узвозу та Паркової дороги. Половина автомобілізованих киян з Лівобережжя щодня їздить нею на роботу.

Площа Конституції з’явилася на карті Києва у 2002-му, хоча існує давно. Це та сама Двірцева, що перед Маріїнським палацом. Спочатку вона іменувалася на честь ВУЦВК, згодом — ЦВК УРСР і Жовтневою, а з 1977 аж до 2002-го(!) — Радянською.

Є у Києві площі Вокзальна й Привокзальна. Вокзальна — та, що розташована між залізничними вокзалами (Київ-пасажирським, Київ-приміським), вулицею Комінтерну та новою естакадою до вулиці Льва Толстого. Вона теж рекордсмен, бо єдина в місті має естакаду, тунель, ескалатор і пішохідні сходи. Тунелем сполучається з вулицею Пестеля, а сходами — з Вокзальною. А Привокзальна площа біля Дарницького вокзалу між вулицями Ілліча та Крупської.

Виявляється, є ще й майдан, що має власну стелю, якою служить естакада проспекту Перемоги. Названий він на честь героїв Бреста. Розташований між вулицями Депутатською та Святошинською. Можна сперечатися про те, чи варто називати майданом місцину під мостом, нехай і великим. Але факт є факт: ця назва офіційно існує з 1977 року. І міняти її навряд чи будуть. Хоча б заради оригінальності — не в кожній столиці є площа зі стелею.

Читаймо перелік майданів далі. У Києві є три площі героїв — Бреста, Дніпра, Великої Вітчизняної війни. Була ще четверта — Героїв Підпілля, та з 1984-го вона названа Петра Кривоноса — залізничника і державного діяча.

Офіційно існує також площа Дзержинського, хоча народ її давно вже перейменував на Либідську. Є дві площі, присвячені відомим київським будівельникам — Михайла Співака у Голосіївському районі та Михайла Загороднього на Оболоні.

Тринадцять площ названі на честь інших міст — Волгоградська, Гостомельська, Керченська, Ленінградська, Львівська, Мінська, Московська, Новоросійська, Сантьяго-де-Чилі, Одеська, Севастопольська, Тульська, Харківська... Як бачимо, тут надають перевагу російським містам. А от із чилійською стався конфуз: у 1998-му оболонці нарекли одну із площ на честь тамтешньої столиці. І в Сантьяго-де-Чилі мала з’явитися українська посестра. Та повідомлень про це з Південної Америки не надійшло.

До вельми застарілих ідеологічно, вочевидь, слід зарахувати такі назви: Дзержинського, Красної Пресні, Луначарського, Фрунзе. Певно, незабаром їх охрестять по-іншому.

Втім, у Києві стільки безіменних площ або таких, що втратили назви! Місце на столичній карті для нових героїв і видатних політиків завжди знайдеться. Так що є сенс робити добро.

Любов НЕЧИПОРЕНКО “Хрещатик”, Олександр РІЗНИК києвознавець (спеціально для “Хрещатика”)

прочитало 4343 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2703 sec