images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  На закупівлю спецтехніки та енергоносіїв "Київтеплоенерго" отримає 196 млн грн
images images images
14:00 |  При Київраді буде створено Дитячу дорадчу раду
images images images
11:00 |  На Kyiv Smart City Forum 2018 столиця представить досягнення "розумних" міських сервісів
images images images
08:00 |  У КМДА відреагували на розслідування про завищені ціни тестів на йододефіцит
images images images
19:00 |  Щирі 2019: 15 зірок знялися в благодійному календарі на тему українських свят
images images images
17:00 |  Уряд прийняв постанову щодо доступу українців до лікарських препаратів
images images images
14:00 |  Засновники Києва зустрічають гостей у Жулянах
images images images
11:00 |  Сімейні радники безкоштовно консультуватимуть киян
images images images
08:00 |  У столиці запущені в роботу усі котельні, що тривалий час не працювали через відсутність газу
images images images
17:00 |  Представники 6 країн зібралися у Києві на "Kavaleridze.RE:VISION"
images images images
16:45 |  У столиці влаштують вуличний фестиваль «РАЙОН #1 Block Party»
images images images
14:00 |  У Супрун хочуть зменшити кількість водіїв
images images images
11:00 |  У Києві працює 34 аварійні бригади для ліквідації пошкоджень на теплових мережах
images images images
08:00 |  У районах Києва триватимуть сезонні ярмарки
images images images
18:00 |  Картини від людей з синдромом Дауна покажуть у Києві
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 13 грудня 2002 року, п'ятниця  №188 (2197) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
13/12/2002



images
Нетрадиційна орієнтація традиційного виробництва Впроваджуючи європейські технології, завод “ЛАКМА” змінює менталітет українських споживачів
images
Якщо на початку 90-х в Україні було дванадцять підприємств, що виробляли лаки й фарби, то нині їх понад 50. Причому, незважаючи на жорстку конкуренцію з транснаціональними компаніями (частка продажу їхньої продукції становить 30 відсотків), цей сегмент вітчизняного ринку бурхливо розвивається. Але виживають лише ті підприємства, які швидко реагують на коливання у попиті щодо лакофарбових матеріалів, вдосконалюють систему їхнього виробництва і якість. Бо товар надто специфічний і примхливий у продажу: у нашого споживача й досі існує стереотип, мовляв, якщо лаки й фарби імпортні, то вони кращі. Закрите акціонерне товариство “ЛАКМА” щосили намагається довести протилежне. Це перший завод, який узяв участь у програмі “Київська якість” (її за розпорядженням столичного мера Олександра Омельченка розробила і впроваджує Київська торгово-промислова палата (КТПП) і отримав диплом та право маркувати однойменним знаком емалі для фасадів. Нещодавно на підприємстві відбулося виїзне засідання КТПП за участю столичних мас-медіа.

Маркетинг понад усе

Якихось особливих візуальних прикмет, що свідчили б про 75-річний вік ЗАТ “ЛАКМА”, не видно ні на території, ні в цехах, ні тим паче в адміністративних приміщеннях. Не має тут і традиційного асортименту “крутих” підприємств, куди обов’язково входять “євроремонти з гамою кольорів”, які начебто сприяють активності працівників або навпаки знімають психологічне й фізичне навантаження. Щодо цього завод тримається золотої середини. До розпаду Союзу з Росії завозили сюди сировину, а потім вагонами відправляли назад готову продукцію. На початку 90-х на базі Київського заводу лаків та фарб створили орендне підприємство. У 1993-му його викупили у держави й акціонували. Однак зміна форми власності сама по собі нічого б не дала (про що свідчить сумний досвід багатьох закритих акціонерних товариств, які нині опинилися на межі банкрутства), аби, за словами керівників, вчасно не схаменулися й не пішли з російського сировинного ринку. Наша східна сусідка так підняла ціни на складові лакофарбових матеріалів (якість яких, до слова, не поліпшилася), що працювати з нею стало невигідно. Тому київські виробники протоптали стежку до Європи: отримали доступ і до сировини високого гатунку (сьогодні вона становить у продукції 60—70 відсотків), і до нових технологій. Але все одно через деякий час відчули певний “дискомфорт”: закуплене за кордоном обладнання вимагало від працівників високої кваліфікації, а від керівників — ринкового мислення. Тому сертифікували систему управління виробництвом за міжнародними стандартами ISO 9000 у версії 2000 року. І тепер не нарадуються цій новації. В основу поклали маркетинг. Відповідна служба вивчає ринок, попит споживачів, результати продажу в тих чи тих регіонах. Навіть розсилає спеціальні анкети в організації. Рекомендує, яка продукція і в якій кількості має бути представлена в регіональному чи галузевому сегменті ринку, за якою ціною продаватися. На основі таких даних власний науково-дослідний центр розробляє нові види продукції (щороку п’ять-шість найменувань). Потім під ці програми закуповують сировину, виробляють лакофарбові матеріали і продають їх.

— Два роки ми експлуатуємо цю модель. За цей час вдосконалили її таким чином, що нині вона значно відрізняється від початкової,— похвалився голова правління ЗАТ “ЛАКМА” Олександр Новиков.— Увели до неї фінансовий, транспортний менеджмент. Кожен працівник заводу — від директора до прибиральниці — чітко знає що і як йому робити. Коли розробляли програму, не думали про майбутню вигоду щодо продажу продукції, увагу акцентували на впровадженні європейського механізму управління підприємством. А переваги з реалізації товарів отримали автоматично, бо сертифікат гарантує споживачам високу якість продукції.

“Зелене” світло імпортній продукції — “чорні” дні столичному виробнику

За неповних дванадцять років завод “ЛАКМА” розширив асортимент у 40 разів. Тепер він охоплює практично всі найважливіші галузі. На жаль, реалізація продукції має сезонний характер. Машинобудівна промисловість працює неритмічно, “споживає” фарбу вряди-годи. Будівельники, як правило, найбільше купують її влітку. Тому пік з виробництва фарб припадає саме на цей час: 350 робітників працюють у три зміни і, буває, не встигають за попитом. А щомісячний виторг такої “гарячої” пори перевалює за сім мільйонів гривень. З холодами падають і попит, і обсяги, і темпи. Такі сезонні коливання б’ють по кишені столичних виробників.

— Щоб зарадити цьому лиху, ми першими в Україні опанували виробництво фарб для вітчизняної поліграфії,— розповів під час екскурсії Олександр Новиков.— Лише у лабораторне обладнання вклали майже 80 тисяч доларів. Закупили в Німеччині цех, щоправда, неновий. Завезли на підприємство шість трейлерів найрізноманітнішого устаткування. Роками розвивали цей напрямок. Але уряд раптом зняв усі митні збори з імпортної продукції, мотивуючи це сприянням розвитку поліграфічної галузі. Конкурувати на рівних із зарубіжними компаніями, що вкладають чи не щороку у модернізацію десятки мільйонів доларів, ми, звичайно, не змогли. Виробництво зупинили — до кращих часів.

Науково-дослідний центр має у запасі й інші заготовки на майбутнє. Скориставшись американським досвідом, розробили технологію виготовлення найрізноманітніших за кольором емалей для сільськогосподарської техніки. Ними, за словами фахівців, не соромно фарбувати навіть відомі комбайни “Джон Дір”. Але українські виробники поки що не можуть дозволити собі таку розкіш: “розмальовують” сільськогосподарські машини, як і раніше, традиційними дешевими фарбами. І все одно не можуть їх продати, бо в аграріїв бракує коштів. Фермерам також не до європейських стандартів: обробляють власні гектари верхи на поіржавілих “сталевих конях”. Тому й цей напрямок на заводі “заморозили” на три-чотири роки, доки сільське господарство твердо не стане на ноги.

Колір добирають у присутності клієнта

Відверто кажучи, блукати майже безлюдними цехами (бо більшість процесів автоматизовано) серед величезних закритих ємностей, споглядати сплетіння труб найрізноманітніших діаметрів, нюхати ледь уловимі запахи фарби було не дуже цікаво. Але така вже особливість цього підприємства, що дозування компонентів, змішування, навіть фасування рідини відбувається, як кажуть, за “зачиненими дверима”. Інша річ — слухати коментарі керівника, який крок за кроком “розчиняв” їх ширше й ширше:

— Перебуваємо у цеху, який виробляє лакофарбові матеріали найрізноманітніших відтінків на спеціальні замовлення і в обмеженій кількості: від 50 кілограмів. Звичайно, й ціна відповідна — чим менша партія, тим вона дорожча. Колись у Фінляндії я побував на аналогічному підприємстві. Після того, як ми оглянули цехи, мене повели на склад готової продукції. У кутку я побачив невеличку партію: четверо відер фарби, велику літрову і маленьку стограмову банки з розчинами. Поцікавився: а що це таке? Пояснили: замовлення, яке невдовзі відправлять до Сінгапуру. Це мене дуже вразило, адже у себе вдома менше вагона ми не відправляли. Нині ж змагаємося за кожний кілограм фарби й лаків, тому й створили таке виробництво...

Аби наблизитися до споживачів, цього року впровадили нову систему “Лакма-мікс”. Такого в Україні ще не було: колір підбирають у присутності клієнта. Продукція втричі дешевша за імпортну і має чималий попит. У фірмовий магазин щодня навідуються 750—800 осіб, і практично жоден не виходить без покупки. За словами директора заводу, Європа давно вже відмовилася від традиційного виробництва лакофарбових матеріалів: там розробляють не нові види, а добавки до вже існуючих. Беруть певний вид матеріалу і додають туди трохи речовини, яка докорінно змінює фізико-хімічні властивості фарби: вона стає блискучішою або більш матовою, не стікає з вертикальної поверхні, швидше висихає. Таким шляхом пішла й “ЛАКМА”. Спочатку продукція різко підскочила в ціні, адже імпортні добавки були недешеві. Тоді на заводі переглянули технологію виробництва, знайшли альтернативних постачальників і на 20 відсотків зменшили витрати, а відтак і вартість фарб. І вже з середини літа їх продаж збільшився.

Брак інвестицій компенсують власними прибутками

В одному з виробничих приміщень півметрові зелені рослини мирно сусідували з велетенськими змішувачами фарб. Насичений колір міцних стебел свідчив про те, що почуваються вони тут непогано. Нам пояснили, що квіти — це своєрідні “лакмусові папірці”, які реагують навіть на незначне забруднення навколишнього середовища. Крім того, відпрацьоване повітря забирають потужні витяжки і подають нагору до спеціальних резервуарів з водою. А там мікроорганізми “з’їдають” розчинені хімічні сполуки. Таким чином шкідливість викидів, яка й без того була у допустимих межах, зменшилася ще на 25 відсотків.

Щоб зробити з підприємства, скажімо, сучасний завод-автомат, потрібно не менше п’яти-шести мільйонів доларів. Західні бізнесмени, з якими вели переговори, бояться розлучатися з такою сумою. Тому на зарубіжні інвестиції найближчим часом “ЛАКМА” не розраховує, модернізує виробництво власним коштом. Цього року тут розпочали серйозну інноваційну програму на майже три мільйони гривень, щоб наступного збільшити обсяги реалізації на 130 відсотків. До слова, у Києві продають сьогодні найбільше продукції — понад 20 відсотків. Левову частку “забирають” будівельники, мебльовики та деревообробники. Два останніх роки постачають фарбу для розмітки доріг, переходів, автостоянок. Вона надзвичайно стійка і добре відбиває світло. Тут конкурентів у них немає.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 3421 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2825 sec