images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 8 листопада 2002 року, п'ятниця  №168 (2179) images
images
полоса
images
images
СТАРОЖИТНОСТІ
images  
images
images
images
08/11/2002



images
Генеральська донька Павло Скоропадський не одразу одержав від майбутнього тестя згоду на шлюб із нею
images

Майбутній гетьман України Павло Скоропадський, певно, познайомився з Олександрою Дурново на одному з балів при царському дворі. Красень-офіцер сподобався фрейліні імператриці, і йому самому припала до душі серйозна панночка. Отож 2 квітня 1897 року написав листа батькові нареченої, в якому зізнався в своїх почуттях і попросив руки дівчини. Та Петро Павлович був суворий чоловік і не одразу дав згоду на одруження доньки. Довелося чекати майже рік, поки закохані змогли побратися. Повінчалися в січні 1898 року.

Олександра належала до столичної еліти. З боку батька походила з родини Дурново. Тато, генерал, обіймав високі посади. Свого часу навіть був міністром. Їхнє коріння сягало глибоко в землю Київської Русі — аж до Рюриковичів, чернігівського князя Олега. Мати — Марія Василівна — теж могла похвалитися родоводом: належала до нащадків знаменитих Кочубеїв. На жаль, померла у 1894-му, коли доньці сповнився двадцять один рік. Та все-таки встигла багато чого її навчити. Дівчина мала хороше домашнє виховання: чудово малювала, моделювала одяг і, за переказами, власноруч шила костюми для балів-маскарадів. Любила антикваріат, особливо порцеляну, збирала її колекцію. З часом захопилася фотографуванням і зафіксувала на плівці чимало миттєвостей із життя родини. Мали б ми багато свідчень про ті часи, та революційний вир поглинув більшість знімків. Залишилася дещиця, яку врятували завдяки німецьким майстрам-реставраторам (безцінні знімки зберігаються в архіві доньки Скоропадських — Олени Отт-Скоропадської, у Швейцарії.) Коли родину волею невблаганної долі закинуло до Берліна, жінка часто відвідувала місцеві архіви та бібліотеки, по краплинці збираючи відомості про чоловіків і свій рід, аби скласти генеалогічне дерево.

Але те було потім. А поки що Скоропадські ходили в гості, приймали друзів у себе. Молода дружина була неабиякою витівницею і майстринею. Скажімо, пошила старовинні строї, й постала пара на черговому балу в образах князя і княгині. Певно, передчувала, що судилося їй бути гетьманшею...

Коли розпочалася російсько-японська війна, в родині вже росло троє діток. Павло — як справжній патріот Батьківщини — написав рапорт і поїхав на поле бою. Хоча міг спокійно робити кар’єру в столиці. Олександра поспішила за ним аж на Далекий Схід, до Мукдена, аби чимось полегшити чоловікову долю.

Коли Павло Скоропадський став гетьманом України, численне сімейство переїхало із Санкт-Петербурга до Києва. Власне, вони завжди були тісно зв’язані з Україною. Мали кілька маєтків на Прилуччині, серед них найбільший — Тростянецький. Мати Павла Скоропадського володіла доходними будинками в Києві. Отож часто з дітьми навідувалися в ті краї, особливо влітку. Як писав у “Спогадах” глава сімейства, в їхньому домі всюди висіли старовинні портрети гетьманів, культурних та політичних діячів України. Було кілька зображень парсуни козака Мамая. Постійно лунали народні пісні, читали й обговорювали книги українських письменників, зокрема Миколи Костомарова. Суворо дотримувались давніх звичаїв. І не лише в побуті, а й релігійних. Особливо там, де вони відрізнялися від російських.

Коли настало революційне лихоліття, відправили дітей — на той час їх було четверо — за кордон. З нянькою. Олександра, звичайно ж, залишилася з чоловіком. Лише згодом, коли приїхали до Німеччини, розшукали їх у Швейцарії. Олена народилася вже в еміграції, в 1919 році.

Скоропадські мали трьох синів і трьох доньок. Один хлопчик помер у два з половиною роки. Після похорону Павлуся в Олександри стався викидень. Так її вразило порожнє дитяче ліжечко...

Олександра Петрівна пережила чоловіка, якого не стало в 1945-му, на шість років. Аби якось звести кінці з кінцями, продавала сімейні коштовності. Пішли на торги й перли, якими колись прикрашала костюм княгині. Поралася в невеличкому городі у передмісті Берліна. Доглядала хворого на епілепсію сина Петра.

Олександр і Павло Скоропадські поховані поряд, у Баварії. З нащадків залишилася лише донька Олена, котра має двох дітей — Олександру та Ірину і двох онуків — Ванесу та Дмитра. Мешкають вони у Швейцарії.

Павло Скоропадський заповідав синові Данилу “непохитно, до кінця життя, стояти на чолі Гетьманського державного діла”. На жаль, той рано пішов із життя за загадкових обставин. Та як настанова сучасникам і надія на майбутнє звучать його слова: “Я вірю, що наближаються часи, коли всі українці подадуть собі руки і зуміють собі вибороти місце на світі, на яке ми, яко нація давньої культури, маємо повне право”.

* * *

Редакція дякує за допомогу в підготовці цієї публікації працівникам Музею гетьманства — директорові Галині Яровій та старшому науковому співробітникові Ларисі Андрієвській. До слова, вони підтримують тісні зв’язки з донькою Скоропадських Оленою.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”

прочитало 4859 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
08/11/2002 | Ярмарки новинок. Вітчизняний діловий туризм зароджувався на Подолі
images
images
08/11/2002 | “Кам’яний стовп”. Монастир Миколая Малого на Печерську існував майже 800 років
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3673 sec