images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 8 жовтня 2002 року, вiвторок  №149 (2160) images
images
полоса
images
images
ГОРИЗОНТ
images  
images
images
images
08/10/2002



images
Україні не бути туристичною Меккою, якщо приймуть нову редакцію Закону “Про туризм”
images

Під завісу оксамитового сезону в Інтернеті з’явився документ “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про туризм”. Його автори (інкогніто) мали намір здійснити, вибачайте за тавтологію, оксамитову революцію в індустрії подорожей, що призведе до ліквідації... самої галузі. Вони вважають доцільним зосередитися на визначенні “туроператор” і “турагент”, а не на видах туризму (іноземний, внутрішній, зарубіжний, екскурсійні послуги). І все це з метою “захисту майнових інтересів туристів та фінансування розвитку галузі”. Щоправда, не безплатно. Працювати дозволять тим, хто внесе у спеціально створюваний при Державній туристичній адміністрації (ДТА) гарантійний фонд обов’язкову грошову заставу. Для туроператорів вона становитиме 130 тисяч гривень (25 тисяч доларів), для турагентів — 13 тисяч гривень (дві з половиною тисячі зелених). На думку тих, хто турбізнесом займається десять-дванадцять років і починав усе з нуля, таке нововведення вб’є дитячий, “зелений”, в’їзний туризм. До того ж сама армія працівників (за статистикою їх в Україні 113,3 тисячі) понесе колосальні втрати — вціліє лише сім тисяч, бо для решти — це незбагненні суми. Як відомо, погані новини поширюються дуже швидко. Тому про загрозу втратити роботу, а з нею і засоби до існування, знають у Криму, на Прикарпатті, в Одесі, Черкасах, Чернігові, Львові. На місцях провели експертизу законопроекту і надсилають зауваження в столицю. З них випливає, що запропоноване протирічить 27(!) законам України. Це надто серйозні аргументи, отож ми вирішили надати слово і практикам, і теоретикам туристичної галузі.

Андрій ЛАСТОВЕЦЬКИЙ, голова координаційної ради Спілки приватних підприємців, кандидат економічних наук:

— Не вважав, що 13 тисяч гривень малі гроші, ні тоді, коли був науковим співробітником Академії наук, ні сьогодні, коли податків, обов’язкових зборів та платежів як суб’єкт господарювання сплачую майже півмільйона гривень на рік. Тому звернімося до практики провадження бізнесу і проаналізуємо її з точки зору впливу державного регулювання на економіку, котре здійснюється нормативно-правовими актами на кшталт пропонованої нової редакції Закону України “Про туризм”. Чим мотивують державні службовці з турадміністрації кончу потребу у внесенні змін? Прагненням підігнати документ під європейський стандарт. Для цього посилаються на досвід Франції, де регулювання туризму державне. Так ось, у статті 25 фінансового законодавства Французької Республіки немає готельного та курортного зборів, як у статті 15 Закону України “Про систему оподаткування”, а ставка податку на додану вартість для туристичних та готельних послуг становить 5,5 відсотка, хоча стандартна ставка податку на додану вартість у Франції дорівнює 20,6 відсотка.

Ясна річ, тамтешні підприємці задоволені цим, як і діяльністю Міністерства туризму. До слова, сформоване воно 1954 року, за часів президентства Шарля де Голля, і було ініціатором уведення податкових пільг для турбізнесу. Тому питома вага галузі у валовому національному продукті Франції досягла 11 відсотків. Порівняйте: валовий національний продукт України майже втричі менший за об’єм реалізації в туристичному бізнесі Франції, хоча за кількістю населення та основними географічними показниками країни приблизно однакові. В індустрії подорожей Бельгії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Росії, Туреччини, Чехії, Швейцарії також є чимало пільг. Наша ж Держтурадміністрація чомусь опікується лише власними, відомчими інтересами, запроваджуючи побори з підприємців, а не домагається вилучення із проекту Податкового кодексу готельного та курортного зборів. Про податок на додану вартість навіть не кажу. Хоча згадати про це варто, оскільки Президент України, прем’єр-міністр наголошують на потребі податкової реформи.

Якщо державні службовці з ДТА думають, буцімто винайшли щось нове, то вони “добросовісно помиляються”. За десять років підприємницької діяльності я неодноразово вносив гроші до різних фондів (зокрема до тих, які створені при районних державних адміністраціях та органах виконавчої влади). І нічого, окрім легалізованого адміністративного тиску на підприємництво, в цьому на вбачаю. Чим мотивують необхідність прийняття цього нормативно-правового акта? Звичайно, прагненням подбати про безпеку туристів. Цитую: “Розділ 5-й, стаття 20: “З метою захисту майнових інтересів туристів (відвідувачів) при центральному органі виконавчої влади в галузі туризму створюється гарантійний фонд, який є державною спеціалізованою установою, що виконує функції гарантування відшкодування (повернення) коштів туристам (відвідувачам) в порядку, визначеному цим законом”.

На жаль, саме “порядку”, тобто конкретного механізму, де було б указано суб’єкти та об’єкти правовідносин, що виникають у так званому процесі гарантування відшкодування, повернення, механізм, терміни звернення і взагалі юридичне підгрунтя цього процесу я так і не знайшов.

Будь-який студент юридичного факультету скаже, що він не розуміє, про що йдеться, оскільки подібні дії не можна визначити як позов, адміністративне оскарження, адміністративне провадження і тим паче як правосуддя. Нагадую розробникам цього юридичного “ляпсусу” зміст статті 5 діючого Закону “Про судоустрій України”, а саме: “Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються”. Та й у статті 46 авторам проекту Закону “Про туризм” все-таки довелося визнати, що посадові особи і громадяни несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, але не Законом “Про туризм”.

Окрім того, чому гарантійний фонд бере на себе невластиві, та й неможливі за чинним законодавством, функції захисту майнових інтересів, якщо Закон України “Про страхування” регулює відносини у цій сфері. Мало того, в статті 15 проекту Закону “Про туризм” встановлюється обов’язкове для туроператорів страхування життя, здоров’я та майна туристів на підставі угод зі страховими компаніями. Гарантійний фонд — це аж ніяк не страхова компанія. Якщо функції цього псевдоутворення — гарантія та захист майнових інтересів, то нехай спочатку воно хоча б спробує зареєструватись як суб’єкт страхового ринку та одержати ліцензію на здійснення страхових послуг відповідно до чинного законодавства України.

Мій висновок: пропонований проект суперечить проголошеній державній політиці сприяння малому та середньому бізнесу. Леонід Кучма за результатами Всеукраїнської наради з питань розвитку малого і середнього бізнесу, що відбулася влітку, доручив прем’єр-міністрові до 1 вересня 2002 року забезпечити опрацювання та внесення для першочергового розгляду Верховною Радою законопроектів, спрямованих на подальший розвиток малого і середнього бізнесу.

Розробники проекту Закону “Про туризм” хочуть, аби малий підприємець спочатку отримав кредит у 13 тисяч гривень, а потім став у чергу до Держтурадміністрації, щоб віддати його до гарантійного фонду. Як мінімум, це видається дискусійним з точки зору здорового глузду. Панове “раціоналізатори”, у такому разі зверніться до Президента України, щоб кошти, призначені для мікрокредитування суб’єктів малого бізнесу, одразу надходили на рахунок туристичної адміністрації, бо в малих підприємців їх немає.

Нагадую: Указ “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” ще ніхто не скасував. Виданий він з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва. А за чинним законодавством, єдиним, наголошую — єдиним! — дозвільним документом на право здійснення такої діяльності є ліцензія, але жодним чином не сплата грошей до якогось фонду. До слова, в Указі Президента “Про підтримку розвитку туризму в Україні” йдеться про диверсифікацію (тобто розпорошення) туристичної діяльності з метою створення додаткових робочих місць та сприяння зайнятості населення. Тож, власне, законопроект є прикладом надмірного відомчого регулювання, спрямованого на пошуки та легалізацію інших каналів фінансового забезпечення конкретної державної служби, котра фінансується винятково з бюджету країни.

І це ще не все. Пропоную авторам проекту згадати, що Закон “Про туризм” не регулює ані відповідальність суб’єктів правовідносин, ані стягнення, про які з таким захватом розповідається у 5-му розділі, і тим паче сертифікацію та стандартизацію. Сертифікація регулюється постановою Кабінету Міністрів № 767, де обов’язкову сертифікацію передбачено лише для обмеженого кола продукції, наприклад медикаментів. Може здійснюватися добровільна сертифікація. Наголошую: добровільна. Це більше рекламна акція. Я впевнений, що готель, якому буде потрібно ввійти до всесвітньо відомих каталогів, знайде спосіб пройти таку процедуру.

Мене дивує юридичний нігілізм документа. Скажімо, кожен співробітник Державтоінспекції знає, що адміністративні стягнення накладає суд згідно з Кодексом “Про адміністративні правопорушення”. Отже, Закон “Про туризм” не може регулювати правовідносини, відповідальність за вчинені дії, захист порушених прав, страхування, сертифікацію тощо, оскільки ці питання регулюють інші нормативно-правові акти, в тому числі кодифіковані.

Перше ж звернення суб’єкта підприємницької діяльності до суду про якісь дивні адміністративні стягнення та санкції, не передбачені Кодексом “Про адміністративні правопорушення”, одразу розставить все на свої місця. Панове підприємці, якщо цей проект все-таки приймуть (у чому я глибоко сумніваюсь, бо юридична освіта в певної частини парламентаріїв є), звертайтеся до нас — громадської організації “Спілка приватних підприємців”. Юридичні консультації надамо безплатно.

Коли так настійливо нав’язують той чи інший нормативно-правовий акт, варто проаналізувати, кому це вигідно. Адже у виграші в разі прийняття цього закону в пропонованій редакції будуть лише турадміністрація та великі фірми, а у програші — бюджет країни, оскільки зменшиться кількість суб’єктів — платників податків.

Фінансово постраждають споживачі послуг, адже внесок до гарантійного фонду, поза сумнівом, призведе до зростання цін на путівки. Це типовий приклад недобросовісної конкуренції, що підпадає під дію Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Програють і ті, хто працює в зеленому туризмі, про розвиток якого нібито так дбає Державна туристична адміністрація. Аби уникнути непорозумінь і конфліктів, пропоную звернутися до Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства юстиції, Державної податкової адміністрації, антимонопольного комітету, щоб провели експертизу проекту Закону “Про туризм”.

Юрій СОКОЛОВ, голова правління київської організації Туристичної асоціації України, президент круїзної компанії “Червона рута”:

— Щоб знайти 130 тисяч гривень, треба мати 200 тисяч гривень і сплатити податок — 30 відсотків. За середньої рентабельності туристичної галузі 7—10 відсотків для одержання прибутку 200 тисяч гривень оборот компанії повинен дорівнювати 2—3 мільйони гривень. Якщо взяти державну статистичну звітність (форма 1-Тур), то на сьогодні лише три компанії, які приймають туристів в Україні, мають такий оборот, і 12 компаній, котрі до 100 відсотків прибутків одержують, відправляючи українських туристів за кордон.

Таким чином, заробити швидко й легально 130 тисяч гривень спроможні в нас не більше двадцяти компаній. Отже, решті фірм — пряма дорога в турагенти. Цинічно пропонують за рахунок малого та середнього бізнесу фінансово зміцнити чиновника, який і без грошей активно знищує своїх майбутніх донорів.

Посилання на зарубіжний досвід зовсім не витримує критики, та й критикувати, власне, нічого. Нам ніхто ще не сказав, у яких конкретно країнах, за рахунок яких коштів створюються гарантійні фонди і хто ними розпоряджається. Ще одне законне запитання — чому немає гарантійних фондів у інших галузях? Скажімо, в медицині, лікеро-горілчаній промисловості (споживачі частенько отруюються їхньою продукцією), у автоперевезеннях тощо.

Чому стосунки між туристом і туристичним підприємством не можуть регулюватися кодексами, схваленими в Україні? Чому сумлінні підприємці мають оплачувати помилки та халатність недбайливих? Чому, зрештою, на п’єдесталі на місці царя Соломона має сидіти чиновник від туризму й роздавати гроші, потом і кров’ю зароблені малим та середнім підприємцем (адже гарантійний фонд буде відсотків на 70—80 сформований за рахунок саме турагентів).

Зміни до Закону “Про туризм” належить розглядати в зв’язку з Податковим кодексом. І тут простежується певна тенденція. Після схвалення Кодексу в другому читанні з’ясувалося: якщо турист приїжджає в Україну, він, окрім вартості туру, оплачує 20 відсотків податку на додану вартість (досі оплачував лише вартість туру). Коли ж український турист виїжджає за межі України, він компенсує вартість туру та ПДВ лише на послуги фірми (зазвичай це 1,5—2 відсотки від вартості туру). Тобто заможні українці звільнені від обов’язку поповнювати бюджет (саме вони відпочивають за кордоном), а ось із туриста середнього й нижчого класу беремо повністю. Та й іноземний мандрівник за фактичного підвищення ціни на 20 відсотків навряд чи захоче поповнювати нашу скарбницю. У світі чимало інших цікавих країн. До слова, саме за туристичними візами із західних країн в Україну щороку прибуває лише 80 тисяч охочих.

Обидва законопроекти сприяють знищенню малого та середнього бізнесу, погіршенню економічних умов фірм, котрі приймають інтуристів. Хтось активно лобіює інтереси великих компаній, що відправляють наших співвітчизників за кордон. Питання лише в тому, чи збігаються ці інтереси з інтересами України?

Якщо автори змін до Закону “Про туризм” піклуються про державу, то найпростіше — збільшити вартість ліцензії для туроператорів та турагентів. Ці кошти потраплять у доходну частину бюджету. У витратній же частині передбачити кошти на пропаганду туристичних можливостей України.

Тетяна ВОЛОШИНА, віце-президент Туристичної асоціації України, генеральний директор турагенції “Олімп Тревел”:

— Сподіваюся, почують не лише владу, а й підприємця з-понад 20-річним досвідом роботи в туризмі. І не просто в туризмі виїзному, де, до слова, недавно працював перший заступник голови ДТА Анатолій Матвієнко (турфірма “Сам”), а саме в іноземному, тобто на прийом. Адже в Україні, попри всі наші негаразди (як економічні, так і політичні), існує і такий украй потрібний для держави туризм. Це валюта, додаткові робочі місця. Такий вид діяльності набагато тяжчий, що дуже просто довести. За даними Міністерства закордонних справ за 2000—2001 рік з майже чотирьох тисяч ліцензованих підприємств лише 70 займається саме ним. Якщо бути точними, 72. А з таким ганебним проектом змін до Закону “Про туризм” Україна ще не скоро стане туристичною Меккою. Бо запропоноване — грунтовна інструкція з виїзного туризму — абсолютно неприйнятна в плані прийому іноземців у нас. Запевняю: його прийняття стане катастрофічним не тільки для іноземного туризму.

Назвіть хоча б одну країну, де турагент може стати туроператором за гроші. 130 тисяч гривень — і жодних вимог. Ні прямих угод, ні досвіду роботи, ні агентської мережі, ні перевірки наявності власного сертифікованого турпродукту, ні позитивних відгуків туристів чи партнерів, ні членства в міжнародних туристичних спілках, асоціаціях, участі у всесвітньо відомих салонах, друкованої продукції, рекламування та продажу власного продукту.

В разі прийняття такого абсурдного закону (адже стверджується, нібито проект пройшов перше читання у Верховній Раді, хоча насправді це не так) в Україні не буде ні в’їзного, ні внутрішнього, ні дитячого, ні спортивного, ні зеленого туризму. Та й навіщо вони в законі? Для зацікавлених осіб досить туроператора і турагента.

А все для того, аби створити фонд. І це пропонують державні мужі, котрі, мабуть, забули, що в жодній країні такої практики немає. Натомість є банківські гарантії, страхування ризиків, офісні приміщення, транспорт, засоби розміщення у власності фірм.

Усі без винятку держави, крім нашої, зазвичай підтримують підприємства, які ввозять, а не вивозять валюту. Деякі навіть ставлять такі умови: ти заробив на прийомі 100 тисяч, можеш на 10 тисяч вивезти туристів за кордон. І зовсім не уточнюють, хто ти — туроператор чи турагент.

Чиновники хочуть створити фонд нібито для захисту туристів-споживачів. А що, вже відмінили в Україні суди? Де статистика незадоволених клієнтів, яким за судовими позовами турпідприємства не повернули кошти? Хіба туризм — це виготовлення або транспортування радіоактивних відходів чи зброї масового знищення?! Чому тоді досі не створено “фонд захисту хворого від недоброякісного медичного обслуговування”? Адже мені, тобто споживачеві і громадянину, можуть занести вірус СНІДу або поставити неправильний діагноз і залікувати до смерті. За їхньою логікою, за медичну ліцензію треба брати не менш ніж півмільйона гривень, адже я ризикую здоров’ям і життям. Чи, скажімо, ліцензії на авіаційні, морські й автоперевезення. Хіба тут ризик менший?

Нам хронічно не повертають податок на додану вартість. У нас астрономічні ціни на розміщення в готелях, де часто-густо влітку бракує не лише гарячої, а й холодної води. Ініціатива щодо вирівнювання цін для іноземців і українців дала надзвичайні плоди. Замість того, щоб їх знизити, деякі готелі підтягли українські тарифи до рівня закордонних. Дехто взагалі проігнорував постанову Кабміну. А як “красиво” виписано механізм повернення грошей з гарантійного фонду в разі банкрутства фірми! Чиновники трохи забули про строки позовної давності. Скажімо, сьогодні я банкрут, а через три роки, якщо не буде скарг, мені, юридичній особі, яка вже не існуватиме, повернуть гроші. Кому, куди і на який рахунок? До слова, без суду і слідства.

І ще одне. Туристичні фірми на 97 відсотків — малий бізнес. Середній — це “Сам” і “Гамалія” (ознайомтеся зі статистичною звітністю — форма 1-Тур — за 2001 рік). Половина агенцій України та постачальників турпослуг є приватними підприємцями або так званими підприємствами-спрощенцями. Для них 13 тисяч, не кажучи вже про 65 чи 130 тисяч гривень,— сума нереальна. Та хіба чиновників хвилює доля малого бізнесу?

Наводити лад на ринку туристичних послуг потрібно, але ж не шляхом вилучення з обігу підприємства грошових коштів, до того ж за рахунок прибутку.

І останнє. Я люблю Україну. Саме тому, що це моя держава, я зроблю все можливе, аби такі проекти не перетворювались на закони, котрі не дають ні жити, ні працювати.

Борис ВИХРИСТЕНКО, президент Туристичної асоціації України, кандидат юридичних наук:

— Автор проекту змін до закону, тобто Держтурадміністрація, має усвідомлювати, що приймати їх поспіхом недоцільно, бо більшість запропонованих новацій суперечить нормам діючого законодавства і не узгоджується з політикою підтримки малого та середнього бізнесу. “Перли” у документі свідчать, що в ДТА не те що юридичного підрозділу немає, а навіть кваліфікованого юриста. Тому не дотримано вимог нормопроектної техніки. Довільно вживають законодавчу термінологію, порушено законодавчу конструкцію побудови правовідносин, за допомогою яких створюють нормативно-правові акти. Запропоноване має декларативний характер, дублює відносини, врегульовані іншими законодавчими актами. Наприклад, викладене у статті 8 уже врегульовано законами щодо інформації та преси. Стаття 9 — “Турнагороди, подяки та призи”. Все це є в Законі “Про державні нагороди”. Стаття 30 — “Статистика в тургалузі” — повтор положення Закону “Про держстатистику”. Таких статей-дублікатів — аж двадцять.

Найодіознішим є п’ятий розділ (статті 20—23) про гарантійний фонд. Він зумовив найбільший супротив. Ці норми незаконні, бо порушують, крім двох статей Конституції, ще вісімнадцять статей одинадцяти законів України та чотирьох указів Президента. Законодавців має насторожити, що після таких пропозицій Держтурадміністрації лихоманить усю галузь. Тож слід створити групу експертів і проаналізувати кожен пункт проекту, а потім відповідно до регламенту Верховної Ради, винести його на перше парламентське читання.

Анатолій МАТВІЄНКО, заступник голови Державної туристичної адміністрації України:

— Завдання Держтурадміністрації — виробити чітку й зрозумілу систему, за якою має працювати туристична галузь. Ми живемо в жорстокому світі бізнесу, і без фінансування годі сподіватися на позитивні наслідки. Тому й узялися за перегляд чинного Закону “Про туризм”. Коли є за що критикувати — критикуйте, вносьте пропозиції. Особисто мені цей закон не потрібний. Але, коли працював у фірмі “Сам” і спілкувався з іноземними посольствами, набридло вислуховувати звинувачення в тому, що наша країна нецивілізована. Отож шукаймо порозуміння.

Катерина САМОЙЛИК, голова Комітету Верховної Ради з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму:

— Ми повинні підготувати такий закон, котрий би задовольняв і тих, хто працює в туристичній галузі, і тих, хто подорожує. Означений проект виноситимуть на перше читання Верховної Ради. Після розгляду, в разі його неприйняття, створять експертну комісію. Кожне зауваження і поправку нардепи вивчать і проголосують відповідно. Інколи таких поправок буває до трьох тисяч. Після з’ясування нюансів приймуть рішення. Якщо будуть спірні статті, то законопроект відправлять на третє читання. Ось така процедура. Поки ж ще розглядають механізм створення гарантійного фонду. Сподіваюся, теоретики і практики від туризму зуміють знайти спільну мову.

Олена СЕДИК “Хрещатик”

прочитало 3566 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4362 sec