новини RSS
У центрі Москви було відкрито спеціально обладнаний офіс. За всіма юридичними правилами засновано фірму — арт-центр “Російське диво”. Його співробітники мали відбирати учасників для вітчизняних та зарубіжних шоу. В засобах масової інформації було опубліковано оголошення про прийом фахівців на роботу до цього центру. На співбесіду прийшли близько семисот чоловік. Випробування було до снаги лише сімом.
Згодом у пресі й на телебаченні провели нову рекламну кампанію: арт-центр “Російське диво” шукає близнюків, двійників, імітаторів, розумних красунь, людей із заразливим сміхом та з оригінальними житейськими історіями. І зануртувало: тих, хто вважає себе талановитими, виявилося хоч греблю гати.
А тим часом поверхом нижче за подвійними дверима розмістилося режимне підприємство з невиразною назвою “Спецзв’язоккомплект”. Там теж діяли: крізь окуляри телекамер стежили за тими, хто працював в офісі “Російського дива”, а також за його відвідувачами.
Безпрецедентний проект у стилі реального телебачення готувався півроку. Приміщення з шести кімнат “Російського дива” начинили сотнею чутливих мікрофонів. За численними дзеркалами встановили 24 професійні телекамери і багато вічкових. Повну відсутність вікон пояснили співробітникам фірми тим, що раніше тут була студія звукозапису Баррі Алібасова. Протягом дня до агентства на кастинг приходили десятки людей. Серед реальних, які прагнули продемонструвати свої таланти, були й підготовлені організаторами шоу актори. Зайшов до студії “Російського дива” і відомий телеведучий Дмитро Дібров, який грав роль... двійника Дмитра Діброва. Він видавав себе за скупердягу, що переймався лише одним: скільки йому заплатять за схожість із телезіркою.
Як пояснив керівник телеканалу “Інтер” Влад Ряшин, задумав незвичний проект генеральний продюсер телеканалу Ren-TV Дмитро Лесневський. Він прагнув зняти не просто ще одне реал-шоу, а хотів, аби в ньому брали участь люди, які б навіть не підозрювали, що за ними стежать телекамери. Щось подібне існувало за кордоном, але в жалюгідних масштабах. Скажімо, в одній з країн Заходу дружина дозволила вести зйомки у спальні, хоча чоловік про це не підозрював.
— Новий тележанр ми назвали “реальним кіно”,— каже Влад Ряшин.— Це не “За склом” і не “Останній герой” чи “Гарем”, де люди намагаються поводитися природно, хоча знають: за ними спостерігають глядачі. Але мені, наприклад, важко уявити когось, хто б звик до роботи телекамери. Я за багато років так цього й не навчився. Всі проекти, які ми досі бачили на екранах, не мають нічого спільного зі справжнім реальним телебаченням. То були постановочні програми, зняті в звичайних умовах: у казармі, ресторані тощо. А от у “Російському диві” реальні були й умови зйомок, і дії співробітників, які ні про що не підозрювали і лише через місяць дізналися, що були учасниками телевізійного проекту. Тут немає гри. Люди показані такими, які вони насправді.
Художній керівник Ren-TV Олена Красникова зауважила, що найбільше усі переживали за можливу реакцію учасників шоу, якщо вони дізнаються, що протягом 24 днів були піддослідними кроликами.
— Але коли ми домовилися між собою, що не провокуватимемо наших героїв на неприємні, брудні речі, як це було “За склом”, то трохи заспокоїлися, — сказала Олена Борисівна.
Однак побачивши, що співробітники “Російського дива” поводяться ідеально, час від часу телевізійники почали підкидати їм сюрпризи. Одного разу секретарці фірми принесли хабара, щоб вона поділилася з конкуруючою фірмою базою даних диваків і талантів. Іншого разу, коли учасники проекту приїхали до Києва, за ними в аеропорт прислали найгірший у столиці “Рафік”, який зламався перед в’їздом до міста. Потім гостей поселили в готель з блощицями, де влаштували імпровізоване весілля. І всюди за ними стежили приховані камери. Саме під час відрядження до Києва проект мало не зірвався. Коли відбувся кастинг талантів на каналі “Інтер”, один із менеджерів “Російського дива” — інтелектуал і музикант Женя — щось запідозрив. Вирішив, що його фірма — лише прикриття для відмивання брудних грошей мафіозних структур. Почав нервувати, неадекватно реагувати на влаштовані знімальною групою розіграші і провокації, з’ясовував, чи не видає себе директор фірми за когось іншого. Зрештою змусив керівника артцентру “Російське диво” (а лише він і його заступник знали про телепроект) розкрити таємницю. Це було за два дні до завершення зйомок. На щастя, Женя був у захваті і в останні два дні, як зізнався позавчора журналістам, з особливою насолодою спостерігав за своїми колегами, які не здогадувалися про телекамери. Згодом він першим підписав юридичний документ, яким дав згоду на використання відзнятого матеріалу на телебаченні.
— Піратським чином порушуючи права людини і юридичні норми при розміщенні в телеефірі зйомок прихованими камерами, ми повинні були застрахуватися,— пояснив Влад Ряшин.— Після того, як ми розповіли співробітникам “Російського дива”, що вони стали учасниками експерименту, попросили їх підписати угоди на оприлюднення відеосюжетів. Кожен за бажанням міг викинути той чи інший епізод, але ніхто цим правом не скористався. Такі самі папери підписали ті, хто хоча б раз потрапляв у кадр. Відмовився лише один чоловік. В Україні. Тому прем’єру на каналі “Інтер” довелося відкласти на тиждень на 7 жовтня, аби владнати з ним усі справи.
Проект міг луснути не лише через юридичні нюанси. Його поставив під загрозу продюсер “Російського дива” Єгор Бенкендорф, знайомий глядачам “об’єгорками”. Між “Інтером” та Ren-TV існувала домовленість, що в Україні приховані телекамери працюватимуть лише в заздалегідь підготовлених кількох приміщеннях — аеропорту, готелі, на студії, в автомобілі, щоб, не дай Боже, телегерої чогось не помітили і не запідозрили. Тільки після того, як гості двічі побували в Києві і проект завершився, Бенкендорф зізнався, що вів зйомки скрізь, де була можливість, чим порушив сценарний план, але відзняв унікальні кадри. Єгору-жартівнику було б непереливки, якби його задум зірвався.
— Ми навіть хотіли вести зйомки в туалетах,— розповів Бенкендорф.— Та утрималися з етичних причин. Не хотіли бути схожими на тих, хто працював над шоу “За склом”. Але що цікаво: випадково ми з’ясували, що в багатьох клубах та інших місцях Києва встановлені телекамери, які стежать за всім, що відбувається в туалетах. Тому будьте пильні.
Під час прес-конференції журналісти запитали, як учасники шоу сприйняли інформацію, що за ними майже місяць спостерігали і що все це має вийти на телеекрани? Для надто вразливих приготували “м’які” варіанти виходу з ситуації, над якими попрацювали психологи. На інших чекав шок. Один із менеджерів артцентру “Російського дива”, Олексій, побачив новини на Ren-Tv з сюжетом про завершення унікальних зйомок шоу, після чого ведучий звернувся раптом особисто до нього: “Особливим успіхом у глядачів користуватиметься Олексій Павлов. Так, Олексію, це ти!”. А загалом, коли ще тільки підбирали співробітників “Російського дива”, то одним з головних критеріїв був авантюризм. Це й допомогло впоратися з несподіваною ситуацією у фіналі.
По завершенні проекту всіх його учасників відвезли до офісу Ren-Tv, де з ними зустрілися організатори шоу, керівники телеканалу. Кожному запропонували контракт на співробітництво до кінця цього року.
Учасники шоу, які тривалий час вважали себе справжніми співробітниками артцентру “Російське диво”.
