images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 24 вересня 2002 року, вiвторок  №141 (2152) images
images
полоса
images
images
ХРЕЩАТИК, 36
images  
images
images
images
24/09/2002



images
Володимир ЯЛОВИЙ: “Діловий потенціал Київради помітно зріс”
images
У четвер, 26 вересня, відкриється перша після літніх канікул сесія Київради. У новому складі вона по суті ще не встигла запрацювати на повну силу. Які важливі для киян питання депутати розглядатимуть у нинішньому, так званому осінньо-зимовому сезоні? На це та інші запитання відповів заступник Київського міського голови — секретар Київради Володимир ЯЛОВИЙ.

“Столичний бюджет наповнювався цього року нелегко”

— З великої кількості питань, які виносяться на розгляд сесії, головним, звісно, стане бюджетне,— каже Володимир Борисович.— Над цим уже працюють у постійних комісіях Київради. Бо від того, яким затвердять бюджет на наступний рік, залежатиме, зрозуміло, й виконання всіх міських програм. Робота попереду досить велика, бо і казна державна, і київська формуються не просто. Також розглядатимемо проблеми власності, землі, екології, економіки, освіти, медицини, соціального захисту, культури. Одне слово, заплановано коло питань, що стосуються різних сторін життя.

— У чому складність формування саме столичного бюджету?

— Декому здавалося, що Київ має надлишки бюджетних коштів. Але завдяки активній роботі нашого мера, бюджетної комісії Київради, фінансового управління держадміністрації знайдено певне порозуміння з урядом. Тим паче під час нещодавньої робочої поїздки по столиці прем’єр-міністр Анатолій Кінах особисто переконався: наше місто працює, і у нього теж багато проблем, які треба вирішувати. Найскладніше тепер — зберегти рівень наповнення міської скарбниці. У нас діє Закон про столицю, але ми розуміємо, що не зможемо згідно з ним на всі сто відсотків сформувати свій бюджет. Бо за скрути, в якій перебуває країна, це викличе чимало нарікань. Тому намагатимемося сформувати київську скарбницю принаймні не нижчою середнього рівня бюджетів останніх двох років. А, крім того, вона ж має бути збалансованою і з бюджетом державним, котрий на цей момент не виконується. Його дефіцит становить близько десяти мільярдів гривень. Це, безумовно, відбивається й на ситуації в нашому місті. Йдеться, зокрема, про кошти, передбачені у державній скарбниці для виконання столичних функцій... Та й сам столичний бюджет наповнювався цього року нелегко. Скажімо, ми практично не отримали податок з прибутку, на який розраховували. Мабуть, пробуксовують певні економічні механізми, що явно потребують змін. Треба якомога більше коштів вивести з тіні. У Києва лишається ще чимало проблем. Ми хочемо поліпшити медичне й комунальне обслуговування населення, розширити матеріальну допомогу соціально незахищеним, оснастити школи комп’ютерами сучасних поколінь...

— Наскільки ж виконується міський бюджет?

— Влітку було незначне відставання від запланованих норм, але, гадаю, ми ліквідуємо його за осінні місяці. І за підсумками року бюджет буде виконано повністю.

“Те, що в міській раді сформувалися певні фракції, скоріше данина моді”

— Які ваші прогнози щодо політичного майбутнього Київради?

— Київрада передусім — орган місцевого самоврядування, і її призначення займатися проблемами Києва, його конкретних мешканців, а не високою політикою. Це принциповий підхід, який останні чотири роки був головним для міської ради. І я хотів би, аби він таким і лишився. Те, що у Київраді сформувалися певні фракції, на мою думку, скоріше данина моді, аніж якийсь серйозний рух. Адже депутатів обирали за їхніми особистими заслугами, а не за політичними ознаками. Хоча, безумовно, остання виборча кампанія була значною мірою заполітизована. Та головне для нас не партійне розшарування, а служіння киянам і місту. Це, мені здається, найправильніший шлях.

— А як ви оцінюєте нинішній склад Київради порівняно з минулим?

— Нинішній має свої плюси й мінуси. Поменшало жінок. Це серйозний недолік. Неналежним чином представлено в раді й різні верстви населення. Бракує наукової та мистецької інтелігенції, представників трудових колективів, освітян (нині жодного вчителя немає), медиків. Можливо, не завадило б і більше молоді. Зате зросла кількість підприємців та бізнесменів, які добре розуміють економічні проблеми столиці, вміють їх ефективно розв’язувати. Хоча, з іншого боку, їм більше властива залежність від тих протиріч, що існують нині в законодавчій базі... Інтелектуальний і діловий потенціал Київради помітно зріс. Прийшли освічені, енергійні люди. Кияни, сподіваюся, об’єктивно оцінять нашу спільну роботу.

— Чому за чотири роки існування закону про столицю Київрада й досі не створила власний виконком?

— У Законі немає однозначної норми створення виконавчого органу Київради. Там подвійний підхід, де виконання функцій виконкому покладається на держадміністрацію. І ми останніми роками зробили все, аби так воно й було. Нині діюча адміністрація практично стала виконавчим органом міської ради. Хоча паралельно виконує й свої державницькі функції.

— Але в такому разі, мабуть, лишається й загроза установлення двовладдя в Києві, як це сталося в лютому цього року...

— Гарантованим ні від чого не можна бути. До честі нашого Президента і взагалі керівництва держави, вони дотрималися тоді закону про столицю. Бо за його нормами іншого розв’язання ситуації бути не могло.

— Чи відома вам доля нової редакції закону про столицю, що була нещодавно зареєстрована в Мін’юсті й набула широкого розголосу в мас-медіа?

— Той проект значною мірою недоопрацьований, бо фактично веде до повного знищення місцевого самоврядування в столиці. Нині ми вже не бачимо особливої активності авторів цього законопроекту. Та й багато з тих, кому приписувалося авторство, відмовляються від нього. Мовляв, ми тільки візували і таке інше. Я не бачу майбутнього для цього проекту. І, гадаю, так само оцінюють його й депутати Верховної Ради.

— Мені відомо, що в постійній комісії Київради з питань самоврядування та інформаційної політики є свій проект змін до закону про столицю...

— Так, проект, зареєстрований у Мін’юсті, дав поштовх до творчості деяким депутатам. Річ у тім, що діючий закон про столицю, прийнятий у січні 1999 року, був не тільки певним компромісом між різними політичними силами, а й оптимальним варіантом на той час. Тоді теж не всім депутатам Київради та парламенту він подобався. Але високу ефективність цього закону довела діяльність київської влади. Колись, можливо, внесення певних змін і стане актуальним. Знаєте ж, удосконалення не має меж. Та нині, на моє глибоке переконання, витрачати на це час народним депутатам просто недоцільно. Є інші важливі закони, які треба негайно приймати. А діючий себе ще не вичерпав.

“Незручних” депутатів уже почали звільняти з роботи...”

— У серпні Президент України і Верховна Рада нарешті знайшли компроміс і ухвалили Закон про статус депутатів місцевих рад. У чому, на ваш погляд, його недоліки й переваги?

— Безумовно, такий закон потрібний. Але він має дуже серйозні недоліки. Візьмімо питання, пов’язане з правами депутатів. Навіть у радянські часи вони мали більший захист, ніж після підписання цього закону. Тоді не можна було без згоди сесії звільнити депутата. Адже народні обранці, як правило, мають власні переконання і висловлюють думки, можливо, не зовсім зручні для деяких можновладців. І в спілкуванні з багатьма колегами я пересвідчився: “незручних” депутатів у інших містах уже почали звільняти з роботи. Багатьох непокоїть і можливість відкликання депутата. Якщо уважно прочитати чинні норми, то нині організувати це можна без складнощів. Ось ключові моменти, через які легко впливати на місцеве самоврядування, позбавляти його самостійності. Це розуміють, здається, вже й парламентарії, і голова Верховної Ради Володимир Литвин. Депутати Київради теж висловляться на сесії і звернуться до законодавчого органу, який, я переконаний, внесе потрібні зміни.

— До слова, щойно створений Центр громадських експертиз заявив на прес-конференції про свій намір відкликати двох депутатів Київради. Причому, на мою думку, без будь-яких серйозних причин...

— Та на цьому взагалі можна гроші заробляти! У нас досить просто відкрити фірми та громадські фонди, які займатимуться такими справами. Скажімо, на замовлення тих, хто хотів стати депутатом і на виборах не пройшов, а гроші має. Тим паче ідеальних депутатів немає, як нічого ідеального взагалі. Тому тут можемо таку чехарду створити, що потім втратимо сенс місцевого самоврядування.

— Володимире Борисовичу, в опозиційній до столичної влади пресі подеколи з’являються невідомо звідки взяті статистичні дані, за якими діяльність керівництва міста є доволі непрезентабельна та неефективна. Наскільки об’єктивні ці цифри?

— Категорично заявляю: все це наклепи та певний політичний шантаж. Безумовно, у нас є недоліки й проблеми — було б дивно, якби їх у нас не було в цей складний час. Але ті, хто публікує такі дані, за трьома соснами, як кажуть, лісу не бачать. Аби відчути цілісну картину, слід подивитися на тенденції. Нині беззаперечний той факт, що Київ динамічно розвивається. Жодне місто в Україні обласного значення не має такої динаміки. А в нас прогрес у кожній галузі. Візьмімо житлове будівництво. У 1996 році ми (тобто команда Олександра Олександровича Омельченка) починали його, здається, з 420 тисяч квадратних метрів. Щороку обсяги зростали на двадцять відсотків. Крім того, задіяні й реалізуються нові форми у розв’язанні житлової проблеми. З того ж 1996-го почала активно відроджуватися й промисловість. Торік ми майже на мільярд доларів залучили інвестицій у капітальне будівництво столиці. У соціальній сфері “запустили” програму “Турбота”, фінансування якої відтоді зросло з кількох мільйонів гривень до понад ста мільйонів. А хіба погано, що ми почали надавати матеріальну допомогу пенсіонерам? Хай невеличку, але кілька разів на рік. Ми не гальмували розвиток метрополітену. Розширюються й конструюються дороги, площі, вулиці, оновлюються фасади будинків. З’явилися нові медичні заклади. Звісно, зарплата у медиків недостатня. Але вона залежить не лише від міської влади, це проблема загальнодержавна. Проте ми перші почали виплачувати вчителям додаткові оклади, відпустки. А ціни на хліб! Вони найнижчі в Україні, і ми маємо намір знову знизити вартість деяких хлібопродуктів. За останні шість років у Києві також відроджено понад сорок національних пам’яток історії та культури. Але, бачите, шукали-шукали й знайшли огріхи у будівництві біля Софії Київської. Справді, там були порушення, але немає жодних підстав говорити, нібито те будівництво загрожує собору. Навпаки, архітектори і вчені кажуть, що відновлення дренажних систем сприяє фіксації грунтів і таке інше. А ось реальною проблемою став туалет, що міститься поруч з храмом і не ремонтувався роками. Київ знайшов кошти на реконструкцію, хоча утримання Софії фінансується державою... А взагалі, нехай мені знайдуть в Парижі, Амстердамі, Лондоні чи, скажімо, Берліні мешканців, цілковито задоволених міською владою. Люди завжди хочуть більшого і кращого. Це природно.

“У нинішніх перевірках Київської держадміністрації є багато дивного”

— Не таємниця, що нині йдуть тотальні перевірки управлінь столичної держадміністрації. Чим вони викликані?

— У перевірках я не бачу нічого поганого. Безсумнівно, будь-яка влада має бути підконтрольною. Але в нинішніх є багато дивного. Бо вони, по-перше, різко активізувалися, а по-друге, кінця їм не видно. Виходить податкова, а заходить контрольно-ревізійна. Звісно, це заважає працювати, створює напруження... Та, сподіваюся, це явище все ж тимчасове. І воно дасть змогу переконатися, що, попри недоліки, у нашій роботі є й багато позитивного. Головне, аби ці перевірки не були спрямовані на пошук якихось “бліх” у роботі.

— Відомо, що столична прокуратура опротестувала днями рішення Київради про створення управління комунальної власності. Як ви це прокоментуєте?

— Для мене це трохи дивно... Знаєте, я за своє життя, працюючи начальником виробничого цеху, секретарем парткому, головою виконкому, заступником голови міськвиконкому і на нинішній посаді, поставив десятки тисяч підписів. Як правило, довіряв помічникам. І мені, бувало, доводилося розчаровуватися. Тож, думаю, ті, хто готував позов прокурора, теж його підвели. Як інакше це зрозуміти? Чому представницький орган міської громади не може розпоряджатися комунальним майном? Тим паче, що приватизаційні процеси в державі переважно завершені. Я навіть вважаю, що Фонд державного майна до деякої міри став непотрібним. Створюючи управління комунальної власності та земельних ресурсів, Київ прямує до Європи, а нас тягнуть в протилежну сторону. За новим земельним законодавством та Законом про столицю, громада міста має право користуватися землею, створювати відповідні структури. До прийняття Земельного кодексу такі управління вже існували в Україні, зокрема в Чернівцях. То нормальне явище і, гадаю, це зрозуміють у прокуратурі також.

* * *

І ще Володимир Борисович розповів про своєрідне ноу-хау, яке нещодавно запровадила Київрада. Аби поліпшити спілкування зі столичними мешканцями та прискорити їхній прийом, створюються громадські приймальні. Адже у нас в округах по 20—25 тисяч виборців. Зрозуміло, що всіх депутат не може прийняти навіть фізично. Тому тепер постійно працюватимуть його помічники. Вже відкрито 47 таких приймалень, а до кінця року мають облаштувати й інші сорок три. Тож повсякденні контакти депутатського корпусу з жителями столиці стануть нормою нашого життя.

Анжела АФОНІНА “Хрещатик”

прочитало 3592 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4051 sec