images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 20 вересня 2002 року, п'ятниця  №140 (2151) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
20/09/2002



images
Український хліб їдять в усьому світі, навіть не здогадуючись, звідки він
images
Україна збирає високий врожай зернових уже другий рік поспіль. Нині до засіків засипано 36 мільйонів тонн. Для внутрішніх потреб нам знадобиться близько 25—28 мільйонів, а решту можна реалізувати на світовому ринку. Про проблеми збереження та продажу вітчизняного хліба йшлося на черговому прес-клубі “Ринкові реформи”.

Експорт українського зерна є справою не менш клопітною, ніж його вирощування. І не лише тому, що наша країна тільки-но повертається на цей ринок, де вже всі ніші зайнято. Вивізні квоти доводиться пробивати з надзусиллями.

— Добре, що нині цією проблемою переймаються не лише Мінагрополітики, а й зовнішньополітичне відомство,— каже голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич.— До співпраці слід би долучити ще й Мінфін та Мінекономіки. А також мати свого вітчизняного трейдера із забезпечення експорту-імпорту. Це, до речі, передбачено у нещодавно прийнятому Законі “Про зерно та ринок зерна в Україні”.

Основні прибутки не у виробника зерна, а в посередника

Перспективи нашої країни на хлібному ринку досить привабливі. Збираючи близько 40 мільйонів тонн зерна при врожайності 30 центнерів з гектара, сільськогосподарський комплекс, довівши врожайність до середньоєвропейського рівня (57—61 центнер), зможе давати 70—75 мільйонів тонн. Половину цієї кількості вистачить для забезпечення тваринницької галузі та продовольчих ресурсів, а другу половину можна експортувати.

Однак ця проста арифметика враз стає вищою математикою, як тільки процес вирощування та продажу зерна розмежувати на складові. Адже для реалізації вже згадуваного закону про зерно у бюджеті наступного року слід передбачити 300—400 мільйонів гривень. А загалом на розвиток галузі потрібно 2,5 мільярда гривень. Але фінансове становище можна виправити не лише за рахунок грошових вливань, а й розумною ціновою політикою. Нині ціни на зерно третього класу тримаються на рівні 390—400 гривень за тонну, хоча спеціалісти переконані, що на продовольче зерно вона має сягати 700 гривень. Щоправда, праві й ті, хто каже, що в тарифній політиці не може бути диктату.

— Ціноутворення як такого всередині України вже не існує,— переконаний генеральний директор національної компанії “Укрзернопродукт” Євген Ковтонюк.— Нині воно жорстко прив’язане до зовнішнього ринку і впливає на внутрішні ціни більше ніж на 60 відсотків. Не поділяє пан Ковтонюк оптимізму й щодо входження України в п’ятірку найбільших експортерів хліба.

— За три останні роки ми майже нічого не експортували,— каже він.— Річ у тім, що продаємо зерно транснаціональним компаніям на своїй території або в кращому випадку на борту судна. А найбільший прибуток набігає саме по дорозі до кінцевого місця призначення. Тож отих 15–30 доларів за кожну тонну отримує не експортер, а трейдер.

За таких умов не дивно, що українським хлібом торгують за тридев’ять земель, а споживачі й гадки не мають, чий він. Приміром, у Південній Кореї осідає 70 відсотків нашого фуражного зерна. Але й там, і тут про це мало хто знає, адже продали його трейдерам у наших портах, і куди вони його повезли потім, можна лише здогадуватися. А якби своє зерно ми самі ж і просували на міжнародний ринок, то й прибутки, і престиж були б українські.

І японцям подобається наша паляниця

Торік Україна експортувала трохи більше дев’яти мільйонів тонн хліба. Нині хотіла б продати 12 мільйонів. Якщо так і станеться, то наша країна увійде до п’ятірки найбільших хлібних експортерів. Підстави для отримання збільшених квот є, адже світове виробництво зернових десь на відсотків п’ятнадцять буде нижчим за минулорічне. До того ж свої корективи внесе й повінь, що тримала в полоні Західну й Центральну Європу. Уже перші осінні торги на біржах показали підвищений попит на зерно і зростання ціни на нього. Фахівці прогнозують, що до кінця вересня вона підскочить на 10—15 відсотків.

— До того ж наша пшениця за якістю на кілька порядків вища, ніж у Євросоюзі,— стверджує начальник держдепартаменту розвитку підприємств та сільськогосподарських ринків Мінагрополітики Анатолій Разгон.— Сьогодні в Італії й Франції закуповують українську пшеницю третього класу, аби виготовляти з неї борошно і використати його як поліпшувач свого борошна, що йде лише на харчування дітей. Європейці навіть збираються скоротити свій імпорт з-за океану і переорієнтуватися на країни Причорноморського регіону.

Проте й за існуючих умов торік ми продали Євросоюзу близько двох мільйонів тонн зерна. Нині сподіваємося поставити туди приблизно 3—3,5 мільйона. Але ж українцям торгувати хлібом можна не лише у Європі. На нього високий попит у країнах Північної Африки та арабського світу. Щоправда, туди везе своє зерно й Росія. Однак серйозної конкуренції вона нам скласти не може, оскільки там внутрішні ціни майже такі, як у нас. Окрім того, у східної сусідки менша пропускна спроможність портів: 7—8 мільйонів тонн проти наших 10—12. Загалом експортні можливості України у зерновій сфері чекають своєї реалізації. І не лише на ринках Європи, Африки та Близького Сходу, а й в Японії та країн далекосхідного регіону, де вже оцінили якість українського зерна.

Лариса ДАЦЮК “Хрещатик”

прочитало 4112 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
20/09/2002 | Трудова зміна. Зарплата до 300 гривень не влаштовує безробітних підлітків
images
images
20/09/2002 | Інвестиційний мільярд від “Кредит-банку”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.5262 sec