images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 17 вересня 2002 року, вiвторок  №137 (2148) images
images
полоса
images
images
У КАДРІ ТА ПОЗА КАДРОМ
images  
images
images
images
17/09/2002



images
Ганна Чміль: “Мені набридло ходити з простягнутою рукою”
images
День українського кіно, який відбувся минулої суботи, схоже, ніхто, окрім кіномитців, і не помітив. У новинах провідних телеканалів про нього навіть не згадали. Сюжетами було удостоєно лише вручення Кірі Муратовій Державної премії імені Олександра Довженка в день народження основоположника нашого кінематографа, що завжди передує професійному святові. І ця ситуація цілком симптоматична, бо віддзеркалює сучасний стан “найважливішого з мистецтв” і його місце в житті суспільства. Про це наша розмова з керівником Департаменту кіно Міністерства культури Ганною Чміль.

— Чи справді у нашому кіно нині “мертвий сезон”?

— Ви бачите, що на екранах нині дуже мало вітчизняних фільмів. Добре, хоч телевізійні канали почали знімати власні серіали. На “Новому” кипить робота над фільмом Олени Дем’яненко “Завтра буде завтра” зі Ступкою в головній ролі. В’ячеслав Криштофович закінчує стрічку на “Інтері”, Анатолій Матешко на “1+1”. Але цього замало, щоб говорити про повноцінний кінопроцес. Аби українські митці мали змогу відтворити на екрані національне сприйняття світу, потрібно знімати мінімум 50 художніх фільмів і 50 серіалів щороку. Нині найголовніше завдання — реанімувати наш кінематограф хоча б до тих рубежів, які він мав десять років тому. Фахівцями Департаменту кіно вже підготовлена Державна програма розвитку кіноіндустрії до 2005 року. Сподіваюся, що вона буде винесена на розгляд Верховної Ради у найближчий час і затверджена. Бо у цьому документі передбачено створення нормативно-правової бази, яка змусить владу по-іншому ставитися до кіногалузі. Нині ж уся політика зводиться до прямого бюджетного фінансування. А воно ніколи, окрім 2000 року, не виконувалося. Наприклад, нинішній бюджет передбачив 22,5 мільйона гривень, а насправді виділили лише 8. Можете уявити, як ми себе почуваємо. Адже проведено певну роботу, запущено фільми. Почав формуватися клас продюсерів, які взяли на себе організаційну і фінансову відповідальність за кіновиробництво. Проте за нинішніх обставин кошти, вкладені інвесторами з метою прибутку, заморожені. Мені просто соромно перед багатьма головами обласних держадміністрацій, бо ми їх умовили дати частку з місцевого бюджету на проекти, які тепер не реалізовуються. Навіть метр вітчизняного мистецтва Микола Мащенко не може завершити серіал “Богдан Зіновій Хмельницький”. Тим паче, що перша серія “Збараж” дає всі підстави чекати високохудожнього твору, що буде цікавий кожному глядачеві. Микола Седнєв з труднощами завершує на Одеській кіностудії “Вишивальницю в сутінках”. Це дуже симптоматична картина про сучасне молодіжне середовище, про те, як стрімко знищуються межі між добром і злом, знецінюються моральні засади, як легко ми опускаємося до брехні і ошуканства.

— Яка ситуація з фільмом Леся Саніна “Козак Мамай”?

— Просто обурлива. Бо після того, як його матеріал торік показали на фестивалі “Молодість”, стрічку запросили на найпрестижніші фестивалі. Але замість того, щоб обирати, куди поїхати (за правилами, можна виступити лише на одному фестивалі класу”А”), Санін шукає гроші на озвучення. Щоправда, тепер “Мамай” у Санкт-Петербурзі, де адаптується для системи Dolbi Digital, бо у нас немає сучасного технічного оснащення для запису згідно зі світовими стандартами якості. Ми мов та погана господиня, що уміла приготувати, та не зуміла подати. Хоча в Україні діють 50 залів у 46 кінотеатрах, які переобладнані на новий рівень озвучення. Вони дають валовий збір удвічі більший, ніж стара кіномережа. Це свідчить, що при забезпеченні нормальних умов для звуковідтворення і широкому спектрі послуг люди таки ходять у кіно, бо це принада для мільйонів, а в усьому світі — рентабельна галузь виробництва. У нас 13 років тому прибутки від кінопрокату посідали друге місце після продажу алкогольних напоїв. І все це можна повернути. Якщо влада цього не розуміє, то наше завдання відстояти своє право на створення мистецьких цінностей. Адже через екран відбувається діалог поколінь і культур. Народ себе ідентифікує завдяки споживанню вітчизняного, а не зарубіжного мистецтва. Бо воно витягує із нас на поверхню національну суть, закодовану в архітипі підсвідомого. А це і є основою ментальності — усвідомлення того, що ми українство. Нерозуміння цієї глибини і є найбільшою бідою наших можновладців.

— Але ж дали 20 мільйонів гривень на реконструкцію кіностудії імені Довженка.

— Так, нам вдалося вмовити Кабмін прийняти постанову про технічне переоснащення кінофабрики. Студія й сама заробила 3 мільйони гривень і вклала їх у закупівлю першої лінії найсучаснішої цифрової звукоапаратури для цифрового запису. Аби цей комплекс став повноцінним, потрібно придбати ще й другу лінію, яка працює у системі Dolbi Digital. І тоді не ми будемо відвозити комусь за озвучення 250 тисяч гривень, як тепер за “Мамая” Саніна, а до нас приїздитимуть з валютою.

Знаєте, я останнім часом уникаю появи на кіностудії і різних кінематографічних зібраннях, бо не можу пояснити колегам, чому при таких демпінгових цінах, чудовій природі і висококваліфікованих фахівцях ми не вигідні для зарубіжних знімальних груп. Дивно, але коли вони перетинають кордон, то повинні платити податок за ввезення апаратури, а потім знову розкошелюватися при вивезенні. А у нас такої техніки немає. Дякувати Богові, є устаткування для її роботи. Я маю на увазі “Фільмотехніку”, філіал якої у Голлівуді. Отже, наше друге завдання — створити умови, аби вітчизняні ресурси стали доступні світовій кінематографії, і тоді мінімум по 2 мільйони доларів щороку залишатиметься в Україні. Отже, будуть кошти на власне кіновиробництво.

Ще дуже великі надії покладаю на проект закону, який лежить у Верховній Раді. Його суть у тому, щоб захистити власного виробника, як це робиться в усьому світі. У Франції, приміром, давно і успішно діє закон про збір на підтримку вітчизняної кінематографії, що становить десять відсотків вартості кожного квитка та проданої касети і п’ять процентів від прибутків телекомпаній. Ці кошти накопичуються у спеціальному фонді, який дає можливість знімати до 200 фільмів щороку.

Підрахунки, проведені в Україні, показали, що за умови прийняття аналогічного закону власне кіно отримало б до 80 мільйонів гривень. Цього достатньо для 50 художніх фільмів, збільшення числа документальних і анімаційних. Тоді можна буде говорити про повноцінне кіновиробництво. Я стомилася відповідати на звинувачення в пресі за те, що підтримую не комерційне, а авторське кіно. Та я ніколи й не віддам оці мізерні кошти на масове кіно, котре мавпує американське. Бо якщо не допомагати справжнім художникам, процес творчості буде занедбано. Адже мистецтво має свої закони розвитку. Мені закидають, мовляв, надто велику суму витрачено на фільм “Молитва за гетьмана Мазепу”. Кажуть, краще б роздали всім порівну. Але у творчості неможливо розвісити “всем сестрам по серьгам”. Ми маємо дбати насамперед про реалізацію тих, хто вже засвідчив свою здатність до продукування високих мистецьких цінностей. Фільм вийде на екрани в жовтні, і тоді кожен зможе дати йому власну оцінку, але як фахівець знаю, що це картина, котра розширює рамки жанру. Тут використано тришаровість образного вирішення. Запроваджена зовсім нова кіномова.

— Чи не варто реанімувати студію “Дебют” для реалізації задумів молодих режисерів?

— Це неможливо, бо нині молодь протестує проти того, щоб нею хтось керував. Новоспечені режисери створили власну кіностудію, де продюсером працює випускник театрального інституту Арам Георкян, а художній керівник — Лесь Санін. Вони хочуть реалізувати проект під умовною назвою “Любов — це...”, який включатиме багато замальовок, де розповідатиметься, як молоде покоління сприймає цей світ, що означає для нього кохання. І не тільки в стосунках двох. У фільмі закладена маніфестація, що любов — то основа людської душі. Сподіваюся, цей проект припинить розмови про те, що в нас немає зміни поколінь кінематографістів. Молоде кіно існує. Можливо, воно трохи дикувате, з претензією, але це дитяча хвороба, яку потрібно перерости. Для її подолання якраз і необхідно надати можливість творити.

— Якщо у нас все так погано, то чому в Росії, котра мала ті ж проблеми, нині кінематографічний бум?

— Там влада нарешті зрозуміла, що ленінське гасло “З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно” не втратило актуальності й тепер. Екран є формою соціалізації людини. Нація вдивляється в нього, як дитина в дзеркало, аби ідентифікувати себе із зображеним. Вони зрозуміли, що мають наповнити телеефір російським кіно. Подивіться, скільки у них створено фільмів на підтримку ідеологеми російства, самоствердження себе у цьому світі. Я вже неодноразово говорила: не сприймаю фільмів типу “Війна”, але там знають, що роблять. Це державна політика в галузі культури. В Росії вже прийнято постанову Кабінету Міністрів, де на потреби кіновиробництва виділено 1,5 мільярда рублів, аби забезпечити на екранах кінотеатрів, телебачення і відеоринку четвертину вітчизняного продукту. Тамтешня влада взяла курс на підтримку і розвиток національного мистецтва. До того ж росіяни багатші за нас, мають великі ресурси, що дає можливість створити чимало телеканалів, студій, кампаній, які знімають шалену кількість серіалів, котрі споживаємо й ми. І все ж мусимо отримати можливість дивитися фільми про себе, а не наших сусідів, щоб ніхто нам не нав’язував власний погляд чи культурні цінності. Адже кожен народ цей світ представляє по-своєму. Людство паралельно виробляє систему цінностей. Її співвідношення у кожного народу своє. Приміром, в Україні із покоління в покоління вже підсвідомо передається шанобливе ставлення до старших. А японські кіномитці показують, що цілком природно вивести старих людей у гори і кинути помирати, бо там це морально.

Нині філософи, досліджуючи самобутність національних способів відтворення світу у сучасній постмодерновій культурі, говорять, що це основа діалогу культур, противага глобалізації і стандартизації. Хотілося б, аби нашому керівництву вистачило мудрості зрозуміти ці речі у нашій нещасній державі. Бо так принизливо ходити з простягнутою рукою до голови казначейства пана Петрашка, до Кабінету Міністрів. Соромно за наше невігластво і нехтування законами. Стало звичною справою ігнорувати потреби культури і за принципів ручного управління економікою вирішувати: давати чи ні кошти на кіно. Складається враження, що можновладці просто чекають: хто швидше добіжить і умовить дати гроші. Наші кінематографісти мають право на самореалізацію, і 22,5 мільйона гривень з бюджету погоду в державі не зроблять.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 4235 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4563 sec