images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
17:00 |  Мобільний додаток Kyiv City Guide отримав престижну міжнародну відзнаку
images images images
14:00 |  97 інформаційних табло допомагають пересуватися Києвом
images images images
12:30 |  Пам’яті академіка Олександра Топачевського
images images images
11:00 |  Для радіо та телебачення збільшили квоти на українську
images images images
08:00 |  Понад 8 тисяч киянок знайшли роботу завдяки службі зайнятості
images images images
17:00 |  Через футбол перекриють 3 станції київського метро
images images images
14:00 |  Київські аудитори за десять місяців 2018 року забезпечили відшкодування втрат на майже 46 млн грн
images images images
11:00 |  У столиці відбудеться захід до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва
images images images
08:00 |  У Києві відбудеться масштабний профорієнтаційний форум для школярів і студентів
images images images
17:00 |  Три події до Дня української писемності та мови у Києві
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 13 вересня 2002 року, п'ятниця  №136 (2147) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
13/09/2002



images
Голоси Леніна і Сталіна зберігаються у київському Музеї грамплатівок
images
Три роки тому в Києві з’явився унікальний Музей грамплатівок та старовинних музичних інструментів. Іван Козловський, Борис Гмиря, Майкл Джексон та Адріано Челентано... Список українських та зарубіжних виконавців можна продовжувати до нескінченності. Крім того, є тут платівки із записами найвідоміших хорів та театральних труп, композиторів зі світовими іменами. Всіх і не назвеш.

Батьком звукозапису вважають Томаса Едісона — саме він у 1877 році за допомогою воскового фоновалика записав першу в світі фонограму. Через десять років німецький інженер Берлінер зробив звуконосієм цинковий диск, покритий тонким шаром воску, і винайшов апарат для відтворення з нього звуку — грамофон. З таких дисків можна було робити матриці і масово виготовляти платівки. Щоправда, були вони односторонні й недовговічні: слухати їх можна було лише п’ять-шість разів. Тільки на початку двадцятого сторіччя винайшли довгограючі платівки, які зберігають звучання більше ста років. На перших грамплатівках стояв лише порядковий номер та, звичайно ж, імена виконавців. А коли тиражі вінілових кружалець почали стрімко зростати (особливо після революції), довелося позначати на них рік та місце випуску. У 1907 році француз Гільон Кеммлер запропонував удосконалити грамофон, а саме: розмістити рупор всередину корпусу апарата. Таку конструкцію почали називати патефоном.

Піонерами грамзапису на теренах сучасної України були львів’яни. Вони ще у 1904 — 1905 роках увіковічнили своїх кумирів (приміром, Соломію Крушельницьку), проте використовували для цього англійські платівки. Перша ж фабрика, на якій не лише записували, а й виготовляли українські платівки, почала працювати в Києві у 1911 році. Заснував її чеський підприємець Генріх Ііндржишек і назвав “Екстрафоном”. Київські, одеські, харківські артисти та відомі гастролери залюбки співпрацювали з цією фабрикою грамзапису.

До речі, щоб ліпше було читати ту інформацію, що містилася на пластикових кружальцях, до них запаковували спеціальні кольорові окуляри. У київському музеї їх можна навіть приміряти.

А що ж нині робити зі старими платівками, які витіснили касети та компакт-диски?

— Приносьте їх у музей! — з таким проханням звертається при кожній нагоді через засоби масової інформації Віра Тимошенко, президент Міжнародного благодійного фонду “Духовна спадщина”.

— Ідея створення такого музею виникла випадково,— розповідає пані Віра.— Ми переїжджали на нову квартиру і не знали, куди подіти велику колекцію платівок. Я хотіла їх винести на смітник, але син запропонував організувати музей. У 1999 році до 100-річчя українського грамзапису наш благодійний фонд відкрив Музей грамплатівок та старовинних музичних інструментів, який розмістився на Хрещатику, 48. Спочатку колекцію поповнювали новими експонатами родичі та знайомі. А згодом і чужі люди, які чули про нас, почали приносити платівки. Нещодавно подзвонив до нас колекціонер Андрій Цюпа й розповів, що хоче подарувати кілька платівок. Виявилося, що оце його “кілька” заледве вмістилося у шести ящиках. Невдовзі педантичний дідусь приходив перевіряти, чи потрапили його раритети за призначенням, а чи попрямували на базар. До речі, серед подарованих ним платівок виявилася унікальна медична енциклопедія: на 35 пластмасових кружальцях записано цикл лекцій з лікування загальних хвороб.

Нині в музеї налічується близько п’яти тисяч різноманітних платівок, а також є колекція старовинних грамофонів. У якій навіть англійський апарат ХІХ сторіччя, привезений з Арабських Еміратів. Унікальний грамофон тим, що й досі справний. Після війни, коли люди не мали достатньо грошей, але мали велике бажання слухати музику, конструювали саморобні апарати. Ще один різновид, що є в музеї, — грамофони-валізи. Якщо закрити, то ніби справді валіза, без жодних натяків на приналежність до музики.

Зберігаються тут і записи голосів Леніна та Сталіна. Що цікаво, промови вождів пролетаріату переважно просить поставити молодь. Найбільшим попитом користується виступ Леніна “Что делать?” Його презентувала музею одна старенька актриса. Цією платівкою її в свій час нагородили за заслуги перед Батьківщиною. Після війни Сталін випускав “проповіді” Леніна мільйонними тиражами і велів, щоб вони були в усіх закутках Союзу.

Знахідкою для мистецтвознавців та дослідників українського театру є збережені на вінілових дисках записи уривків п’єс у виконанні корифеїв дореволюційного театру — Садовського та Кропивницького. Поціновувачів же фольклористики не залишить байдужими платівка, де зібрано кілька народних пісень та дум. Здавалося б, що в ній особливого? А те, що це точна реставрація записів, зроблених у 1908 році на фонографі, ініціатором яких була Леся Українка. До речі, на цій платівці записаний і живий голос поетеси.

Записи відомого угорського піаніста Ференца Ліста, який ще на початку минулого сторіччя дав кілька концертів у Києві в Контрактовому домі та в залі університету, теж є в цій колекції.

До слова, з “мертвих” кружалець або з тих платівок, які вже “не звучать”, горщиків та вазонів у музеї не роблять. Майстер-художник, що тут працює, виготовляє з них композиції, якими прикрашають стіни.

Зараз працівники музею планують реставрувати і перевидати на касетах та компакт-дисках майже всі історичні звукові реліквії, які у них зберігаються. А чому б і ні? Буде тоді у нас в державі своєрідний літопис української музики, літератури та театру минулого сторіччя...

Леся СВІДРИК журналіст

прочитало 4807 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
13/09/2002 | Музичні листи були дуже модними півстоліття тому.
images
images
13/09/2002 | У магазині “Мелодія” нині... царство сантехніки.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3298 sec