images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 5 вересня 2002 року, четвер  № 13 (2142) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
05/09/2002



images
Кредит під “квитки дощової лотереї” пропонує українським страховикам Всесвітній банк
images

Цьогорічні збитки, завдані сільському господарству України стихією, перевалили за мільярд гривень. Таку суму відшкодувати держава неспроможна. Зробити це могли б страхові компанії, якби взяли під свою опіку майбутній урожай. Що ж їм заважає?

Наразі в Україні цей вид бізнесу непопулярний. За обов’язковим приписом уряду в нас страхують лише зернові та цукровий буряк. Усі інші сільськогосподарські культури — за бажанням товаровиробника. А такого бажання часто нема ні в селян, ні у страховиків, які до того ж ще й не набули достатнього досвіду роботи в ринкових умовах. Із 328 компаній, котрі нині працюють в Україні, далеко не всі готові розпочати свій бізнес на селі. Заради справедливості слід сказати, що і не з усіма ними прагнуть співпрацювати банки. А саме фінансові установи часто є однією із сторін у страховій операції, бо надають сільгосптоваровиробнику кредити під майбутній урожай. Тому й не дивно, що добровільне страхування, якому в нас віддано 73 відсотки ринку, далеке від процвітання. А недержавне обов’язкове, що становить 9 відсотків, погоди не робить.

Як вийти з цього глухого кута? У кого запозичити надійні моделі? Як заохотити до співпраці потенційних партнерів і де, врешті, взяти гроші для страхування і перестраховку? Відповіді на усі ці запитання нещодавно спробували дати представники Всесвітнього банку під час семінару “Страхування ризиків у сільському господарстві України”. Ця міжнародна фінансова інституція може надати солідний кредит, але лише в тому випадку, якщо ми готові сприйняти нову модель страхування за погодним індексом. Що це таке, пояснювали на семінарі.

* * *

За словами професора Кентуккського університету Джері Скіза, без масових державних субсидій страхувати фермерські врожаї від різноманітних природних катаклізмів дуже тяжко. І справа не лише у грошах. Річ у тім, що фермер володіє значно більшою інформацією щодо врожайності (і це природно!), ніж страховик. Тому останній не може точно класифікувати ризик і адекватно його застрахувати. За таких умов поліси здебільшого купуватимуть ті, чиї ферми найризикованіші. Убезпечені господарства не страхуватимуться, чим спричинять так званий “негативний відбір”, що принесе суттєві збитки страхувальникам. До того ж нереально відстежувати поведінку всіх власників полісів. Трапляється, що вони, як не парадоксально, зацікавлені в якомога більших збитках. Придбавши страховку, фермери “розслабляються”: зменшують використання добрив та пестицидів, а то й взагалі перестають дбати про господарство. Аби це довести, страхові компанії викладатимуть значні кошти на моніторинг, підніматимуть тарифи і вимагатимуть ліквідної застави. А це призведе до збільшення сум страхових платежів та зменшення попиту на цю послугу. І навіть у випадку втручання уряду в фермерські справи через стабілізацію цін на сільгосппродукцію або виділення субсидій на страхування врожайності від кількох природних ризиків, ефект буде незначний. Як свідчить практика, більшість програм лише поглинають великі державні ресурси і мало впливають на продуктивність сільського господарства та систему його кредитування в цілому.

Тож з огляду на всі ці негативні моменти експерт Міжнародної фінансової корпорації Ульріх Гесс акцентував увагу на тих перевагах, що їх надає страхування за погодним індексом. За цією моделлю обсяг збитків пов’язується не з падінням урожаю через погані погодні умови у даній місцевості, а за фактом задокументованої погодної аномалії, що реєструється на регіональному рівні тамтешньою метеостанцією. Тобто страхування на основі погодних умов не впливає на економічну зацікавленість фермера. І навіть після придбання поліса він тяжко працюватиме, аби отримати хороший урожай.

Крім того, адміністрування цього виду послуги недороге. Є можливість стандартизувати показники і не потрібно складати і контролювати кожний окремий контракт. Його може надавати навіть приватний сектор, і доступний він як заможним, так і бідним фермерам.

Таку програму страхування Всесвітній банк профінансував у Нікарагуа. Там будь-який господар може купити дешеві “квитки дощової лотереї”, які дають право отримати гроші, якщо в регіоні випаде опадів менше, ніж передбачалося. Подібна програма діє в Марокко, Ефіопії, Тунісі. Фахівці Міжнародної фінансової корпорації Групи Всесвітнього банку, що впроваджують ці проекти, почали працювати також у Мексиці та Аргентині на прохання урядів цих країн. Свою зацікавленість у страхуванні на основі погоди виявили Туреччина, Бразилія, Індія та Монголія.

* * *

Фахівці Всесвітнього банку, агітуючи за нову систему страхування, дуже вдало оперували статистичними даними, наголошуючи, що в країнах, які розвиваються, найважливішими джерелами доходу для більшості сімей є агробізнес. У 1999 році, стверджують вони, в країнах з низьким рівнем доходів на селі мешкало 69 відсотків населення, тоді як у багатих країнах лише 23. Аграрна частка у внутрішньому валовому продукті першої групи країн дорівнювала 27 відсоткам, а в другій — лише двом. До того ж країни, що розвиваються, “чутливіші” до погодних умов та природних катаклізмів. За даними Всесвітнього банку, з 1988 по 1997 роки стихія щорічно забирала по 50 тисяч життів і завдавала прямих збитків на суму понад 60 мільярдів доларів. За цей час 94 відсотки найбільших катастроф припало саме на небагаті країни. Селяни, як могли, рятувалися від цього лиха. Накопичували запаси, роботу на фермі поєднували із підробітком на несільськогосподарських підприємствах, а то й сезонно емігрували. Пробували також вирощувати усілякі культури, висаджували їх на різних полях у різний час. Допомагали й територіальні громади, які впроваджували проекти зрошення та антиерозійного обробітку землі. Однак суттєвого ефекту це не дало. Бо, скажімо, якщо господар потроху продає худобу в неврожайний рік, щоб звести кінці з кінцями, він може не отримати очікуваного прибутку. Адже це саме роблять його сусіди, і ціни на худобу падають. А якщо він подасться шукати іншу роботу, то, знову ж таки, буде не поодиноким.

І останнє, якщо сільськогосподарське виробництво таке ризиковане, то фінансовий ринок не вельми пропонуватиме йому кредити. Позички будуть обмеженими за обсягом і дорогими. Це пригальмує впровадження нових технологій і систем господарювання на селі.

Вислухавши аргументи заокеанських експертів, українські фахівці страхового бізнесу та урядовці якийсь час зважуватимуть усі “за” та “проти” нової форми управління погодними ризиками на селі. Адже в Україні у страхової системи на основі погодного індексу є як щирі прихильники, так і ті, хто з недовірою ставиться до новинки. В арсеналі перших явно вигідний аргумент: обов’язкове страхування — обмежене, добровільне — доступніше та ефективніше, передусім якщо застосувати погодний індекс. Крім того, неможливо самотужки покрити великі ризики і особливо робити перестраховку. Помірковані вітчизняні страхувальники кивають на США, мовляв, ця схема не дуже припала до душі місцевим фермерам. В Україні ж ні відповідного законодавства, ні механізму запровадження такої програми взагалі нема. Як і якісної інформаційної системи. Та й з метеостанціями, яких у нас 147, можуть бути проблеми. Чи охоплять вони всю територію держави, якщо спостережний пункт має бути не далі 30—50 кілометрів від ферми?

Лариса ДАЦЮК “Хрещатик”

прочитало 3679 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
05/09/2002 | Іван ГОЛОДІВСЬКИЙ: “Сьогодні з 484 потужних виробничих структур ефективно працює кожна десята”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3396 sec