images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
10:00 |  "Київводоканал" та "Київтеплоенерго" підписали угоду для оптимізації роботи зняття та опломбування квартирних лічильників
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 5 вересня 2002 року, четвер  № 13 (2142) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
05/09/2002



images
Іван ГОЛОДІВСЬКИЙ: “Сьогодні з 484 потужних виробничих структур ефективно працює кожна десята”
images
Промисловий комплекс столиці залишається найбільшим наповнювачем міського бюджету. Лише у липні обсяг виробництва продукції становив 815233 тисячі гривень (110,3 відсотка до червня). У Києві працюють майже 500 великих підприємств різних форм власності. Однак левова частка відрахувань у міську скарбницю припадає лише на 40—50 з них. Аби решта працювала так само, то, певно, мегаполіс швидко позбувся б тих соціальних проблем, які ще має. Що ж перешкоджає їм нормально розвиватися? На запитання нашого кореспондента відповідає голова Ради директорів київських підприємств та міської організації роботодавців Іван Голодівський.

— Іване Романовичу, чому промисловість в Україні ніяк не може вийти за обсягами виробництва на рівень початку 90-х років?

— Є кілька причин. Передусім це невдала приватизація, що призвела до розорення багатьох підприємств. Деякі з них спеціально підводили під банкрутство, аби потім за безцінь продати кланово-олігархічним структурам. У цьому хаосі економіка стала некерованою. Реформи йшли мляво, податковий тиск на виробництво зростав, не даючи можливості їм розвиватися. Збут продукції обмежувався через втрату старих економічних зв’язків. А тим часом надто вже лібералізували зовнішню економічну діяльність. За браком концепції розвитку внутрішнього ринку, стрижнем якої мав би бути протекціонізм щодо власних товарів, до нас хлинув імпорт. Вітчизняні підприємства не витримали такої шаленої конкуренції з легальними поставками, а надто з контрабандою. Наша продукція була майже такої якості, як імпортна, зате дорожча, бо мала вищу собівартість.

— Відомо, що Київ лідирує серед інших регіонів з усіх показників, зокрема й промислових. Як цього домоглися у столиці?

— Річ у тім, що столична влада не сидить склавши руки в очікуванні державної політики щодо економічного розвитку регіонів, а чимало нагальних проблем вирішує сама, користуючись тими повноваженнями, що має. Скажімо, щороку в міський бюджет закладається фінансова підтримка товаровиробникам на 20 — 25 мільйонів гривень. Деяким підприємствам місто дає замовлення. Так, виробництво прохідницьких щитів, ескалаторів для метрополітену на заводі “Більшовик” суттєво допомогло йому стати на ноги. Така форма підтримки набула поширення. Але ще трапляються прикрі випадки, коли місто в останню мить відмовляється від замовлень або передає їх заводу з іншого регіону і ставить київського виробника у скрутне становище. Щоб такого не було, треба пакети міських замовлень виставляти на тендер, допускати до участі у змаганні не лише великі, а й середні підприємства. І щоб у конкурсних комітетах та комісіях були, крім чиновників, ще й представники Ради директорів та міської організації роботодавців. Якщо тендери проводитимуться чесно, повірте, виграватимуть саме київські підприємства. І гроші з міського бюджету залишатимуться у столиці. А це і нові робочі місця, і збільшені обсяги виробництва продукції, і чималі податки до бюджетів усіх рівнів. Паралельно з цим можна було запровадити на київських теренах досвід Москви. Там мерія заборонила(!) імпортувати ту продукцію, яку за бюджетні кошти виробляють місцеві підприємства. Тамтешнє управління інноваційної політики дає згоду на закупівлю іноземних товарів лише в разі повної неспроможності російських виробників виготовити аналогічні у себе.

Ще один механізм підняття “лежачих” виробництв, який застосовує міська державна адміністрація,— зменшення плати за землю. Тоді, як свідчить аналіз, “зекономлені” гроші йдуть на модернізацію обладнання, реконструкцію цехів. Але ми, тобто столичні промисловці, хотіли б, щоб величина відсоткової ставки за оренду землі була економічно доцільною. Нині ж підприємству, яке тільки починає спинатися на ноги, сплачувати 1,5 відсотка (а фактично 2,08 відсотка, оскільки не враховується грошова індексація від оціночної вартості землі) дуже важко.

— Але ж плата за землю — це також надходження до бюджету...

— Так, але ми пропонуємо перейти від суто фіскальних методів до стимулюючих. Тобто не “душити” усі без винятку підприємства високою платою за оренду землі, а підійти до них диференційовано: одним зменшити ставку, іншим збільшити, залежно від того, які оборотні кошти має.

— Ходять чутки, що столична влада має намір винести за межі Києва деякі екологічно шкідливі заводи...

— На сьогодні з 484 потужних виробничих структур ефективно працює кожна десята. Саме вони активно наповнюють бюджет, саме від них залежить соціальне благополуччя міста. Виникає логічне запитання: а що роблять інші? І взагалі: скільки підприємств потрібно для Києва і якого профілю? Відповідь незабаром з’явиться, оскільки столична влада, згідно з концепцією комплексного розвитку міста, незабаром проведе своєрідну ревізію підприємств. Після цього визначить, які з них треба перепрофілювати, перенести за межі міста. На яких закрити екологічно шкідливі гальванічні, ливарні цехи. Адже нині кожне більш-менш потужне підприємство з усіх фінансових сил пнеться, щоб мати у себе таке затратне виробництво. Замість того, щоб скооперуватися і створити один спеціалізований завод, який обслуговував би всіх місцевих виробників, вони усі разом коптять небо над містом. А послуги такого нового підприємства були б дешевші, продукція — якісніша. Та й повітря стало б чистішим.

— Підприємства закриватимуть, а куди подінуться робітники?

— Висококваліфіковані кадри завжди роботу знайдуть, адже нині на столичному ринку праці чимало вільних вакансій. Дехто піде в малий та середній бізнес. Але не торгувати на ринки, а саме у виробничу сферу. Бо тут для них широке поле діяльності.

Лариса ДАЦЮК “Хрещатик”

прочитало 3693 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
05/09/2002 | Кредит під “квитки дощової лотереї”. пропонує українським страховикам Всесвітній банк
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3967 sec