images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 5 вересня 2002 року, четвер  № 13 (2142) images
images
полоса
images
images
МИ
images  
images
images
images
05/09/2002



images
Цілими сім’ями, а то й селами — на заробітки! Четверта хвиля еміграції вихолощує ринок праці в Україні
images

Понад два мільйони українців працюють нині за межами держави. А з 1991 року заробітчанської юшки сьорбнули сім мільйонів співвітчизників. Це офіційні дані, якими оперує Державний комітет статистики України. Насправді ж ці цифри можуть бути значно більшими, бо вирахувати, скільки наших людей перебуває в наймах лише у північного сусіда, доволі складно — кордон прозорий, і для його перетину досить паспорта громадянина України. Науковці навіть вигадали новий термін — “четверта хвиля еміграції” і завважили, що вона точнісінько повторює “першу хвилю”, яка прокотилася майже сто років тому. Тоді мешканці Східної Галичини, яка входила до складу Австро-Угорської імперії, масово вирушали за океан за “довгим доларом”. Та штовхало їх туди не бажання збагатитися, а елементарний інстинкт виживання. У тодішній, чи не найбіднішій, провінції пишного Відня з роботою було туго, а величезній інтернаціональній державі було байдуже, як живеться галицьким українцям.

Нещодавно у Києві, в Інституті досліджень діаспори, відбувся круглий стіл — “Четверта хвиля еміграції: регіональні особливості”. Тут поважні співробітники Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства закордонних справ, Світового конгресу українців і представники української діаспори з Греції, Італії, Естонії та Канади оприлюднювали дані про життя-буття наших заробітчан за кордоном. А також раду радили, що треба зробити, аби вони не блукали світами в пошуках скибки хліба.

На початку 90-х трудовою міграцією наші державники тільки тішилися, мовляв, зіб’ють люди стартовий капітал, повернуться на батьківщину, відкриють свій бізнес і стануть “середнім класом”. Проте минуло вже з десяток років, а віз і нині там. Люди як їздили “гарувати” до Італії, Чехії, Польщі, так і їздять, а заможнього середнього класу в Україні як не було, так і нема. Мало ж бо хто наважується вкладати свої кревно зароблені гроші в якусь справу, бо не бажає вовтузитися з морем різноманітних реєстрацій, дозволів і мати справу з всюдисущою податковою. Накопичені за два-три роки важкої праці євро та долари “проїдаються” вдома протягом року. А далі? Пакуйте валізи — і знову за кордон. Хоча багато хто все ж працює не лише на шлунок, а будує собі житло та навчає у вузах дітей. Схема, як потрапити в уявний рай, де гроші можна хапати мішками, типова — люди купують туристичну візу на два-три тижні, а потім залишаються нелегально. Зрозуміло ж, що в такому випадку вони можуть розраховувати лише на “чорнові”, низькооплачувані роботи, тим більше, якщо не знають мови країни-роботодавця.

Цікаво, що існує своєрідний розподіл робочої території — східняки їдуть в Росію (переважно у великі міста), а західняки в Європу. Волиняни, щоправда, облюбували Білорусь — тут багато вакансій на залізниці та в сільському господарстві. Хоча, мабуть, легше знайти на земній кулі місця, де б не було українців, ніж перелічити ті країни, де наші люди заробляють собі статки. Начальник Управління у справах української діаспори та міжнародних зв’язків Державного комітету в справах національностей та міграції України Андрій Попок розповів такий “анекдот”: навіть у невеличкому містечку, розташованому досить далеко від столиці островів Нової Зеландії, натрапили на п’ять сімей з Києва. До слова, чимало охочих поправити своє фінансове становище не мають навіть “зеленого” уявлення, куди краще податися. От і трапляються трагічні випадки: навіть після оголошення дефолту наші люди вперто їхали в Аргентину, а потім оббивали пороги рідного посольства, бо не мали навіть коштів повернутися на батьківщину.

За даними нашого Міністерства праці та соціальної політики, передовиками в постачанні дешевої робочої сили країнам багатшим, ніж Україна, є чотири області — Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька. Вихідці з цих регіонів облюбували південь Європи — Грецію, Італію, Португалію, Іспанію, хоча не гребують і братніми слов’янськими Чехією та Польщею. Хоч як дивно, але склався досить стійкий стереотип, що, скажімо, Португалія — “чоловіча” країна, а Греція “жіноча”, тобто у першій легше знайти роботу чоловікам, а у другій — жінкам.

Пані Галина Фоміних, член ради товариства “Українсько-грецька думка”, навела такі цікаві дані: лише 15 відсотків з багатотисячної армії українських заробітчан у Греції — чоловіки, а решта — прекрасна стать. Здебільшого працюють вони в Афінах, а на літо роз’їжджаються по островах — у різноманітні готелі та підсобні господарства. Показово: коли ще чотири роки тому, потрапивши сюди, українці намагалися триматися подалі від усіляких офіційних установ, то сьогодні чимраз більше громадян хочуть приїхати на легальну роботу і бути впевненими, що їм гарантують зарплату (принаймні мінімальну) і таке-сяке медичне обслуговування. Так, якщо 1998 року на офіційному обліку в посольстві України в Греції “стояли” 900 чоловік, то наприкінці минулого — вже близько п’яти тисяч. До слова, торік у Європі легалізувалися понад 20 тисяч наших співвітчизників. Олександр Акімов, співробітник Міністерства закордонних справ, з певним оптимізмом повідомив таке. Емігранти, схоже, зрозуміли, що, перебуваючи тривалий час за кордоном, слід реєструватися в посольстві або консульстві — це своєрідна страховка від різноманітних форс-мажорних ситуацій, а не бюрократична забаганка. Та й Європа не хоче мати зайвий клопіт з нелегальною робочою силою, тому члени Шенгенського союзу (а сюди входять ледь не всі західноєвропейські країни) прийняли спеціальні закони, щоб зробити легалізацію значно простішою. Звичайно, за “узаконення” в скарбницю держави-роботодавця потрібно внести певну суму.

Якщо українські чиновники стурбовані четвертою хвилею еміграції, яка вихолощує ринок робочої сили в країні, то діаспора, можна сказати, рада поповненню. Бо третє-четверте покоління вихідців з України слабо прив’язане до історичної батьківщини і рідко коли знає “рідну” мову. Отож 98 відсотків учителів українських недільних шкіл (у Канаді, США, Європі) — це саме ті, хто виїхав у 90-х. Вони також є стрижнем усіх мистецьких колективів та найактивнішою ланкою громадських організацій діаспори.

На теренах колишнього Союзу становище українців непросте, держава Україна може допомогти їм лише морально, тому емігрантські громади у Росії, Білорусі, Латвії вирішують свої проблеми самостійно, і поступово тануть... Так, якщо в Естонії, під час останнього перепису населення ще за часів Союзу, зголосилися 48 тисяч українців, то торік до свого роду призналися 29 тисяч, і лише 109 чоловік вказали, що знають свою рідну мову. Про це розповіла голова Конгресу українців в Естонії Віра Коник.

До такої ситуації спричинило і те, що в Україні немає державної концепції міграції та підтримки діаспори — документа, який би визначав пріоритети, цілі та завдання держави у цій сфері. Правда, в Указі Президента “Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року”, виданому два роки тому, є невеличкий розділ “Регулювання міграційних процесів”. Тішить ще й те, що Україна уклала міжурядові угоди з десятьма Європейськими країнами (зокрема з Чехією, Польщею) про легальне працевлаштування наших громадян.

Докторант Української академії державного управління при Президентові України Олена Малиновська, яка вивчає проблеми міграції, з сумом зауважила, що багато державних діячів вважають, нібито вберегти науковий та робочий потенціал можна доволі просто — закрити кордони, щоб люди не їхали на заробітки. Натомість чиновники менше мізкують над тим, як зробити так, щоб українці поверталися на батьківщину і вкладали свої гроші у бізнес. Тривожить науковців і той факт, що за останні два роки почастішали випадки групової еміграції — досить одному добре влаштуватися в якійсь країні, як поступово туди переїжджає вся рідня. Ба, цьому сприяють самі роботодавці. Скажімо, італійці настільки задоволені працівниками-українцями, що беруть на себе обов’язок їх легалізувати, забезпечити житлом та роботою, влаштувати дітей у школи. А це, як ви розумієте, вже незворотна еміграція.

— У мене велике побоювання, що розширення Європейського Союзу та введення віз із сусідніми державами завдасть нам чимало клопоту,— розповіла Олена Малиновська.— Можливості періодичного і недовготривалого в’їзду в Європу будуть обмежені, й українці орієнтуватимуться на тривале перебування за кордоном. Хоча й так світовий досвід свідчить, що 25 відсотків із загального потоку трудової міграції є незворотним. Тобто кожен четвертий українець, який сьогодні асфальтує дороги в Іспанії чи бавить дітей у Греції, в Україну не повернеться...

Наталка ПЕЛИХ “Хрещатик”

прочитало 3880 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4861 sec