images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 3 вересня 2002 року, вiвторок  №129 (2140) images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
03/09/2002



images
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: “Жодна з сучасниць, ні Паша Ангеліна, ні Марія Демченко, мене не надихнула на роман”
images
На міжнародній виставці “Книжковий світ-2002” Павло Загребельний представив нову книгу видавництва “Фоліо” під назвою “Брухт”. Ні, не той, металевий, котрий колись завзято збирали піонери. Людський. А якщо точніше, жіночий. Головна героїня — бізнес-леді. Щоправда, бізнес її не кришталево чистий, а замішаний на злочинах, ошуканстві, неправедності.

— Павле Архиповичу, ви оспівали Роксолану, Євпраксію. Невже ніхто з сучасниць вас не надихнув на подібний роман?

— Не надихнув. Ні Марія Демченко, ні Паша Ангеліна, яка сіла на трактор. У мене, до речі, були замовлення написати роман про робітничий клас. Пам’ятаю, Суслов оголосив чергову п’ятирічку і просто примушував до її кінця щось таке видати. А я творив “Роксолану”. Сподівався, що її доля рано чи пізно зацікавить сучасників. Адже у ній неймовірна сила характеру. Це писалося не на замовлення, а скоріше всупереч йому. Адже я розумів, що “про робітничий клас” — для галочки, роман читати ніхто не буде. Вважав, що плисти за течією не достойно письменника. Навіть правлячий клас вже тоді з-під поли читав Пікуля.

— А як ви оцінили фільм, відзнятий за вашим романом?

— Я до цього фільму не маю жодного стосунку.

— Але ж у титрах ваше ім’я...

— Я не писав цього сценарію. До свого ж роману ставився дуже прискіпливо. Вивчав історичні матеріали. Їздив у Стамбул, побував в усіх тих містах, про які писав... Хочу сказати, що фільм не лише до мене, а й до справжньої Роксолани непричетний. Знаєте, це як два Гнатюки — Дмитро й Микола. Нібито прізвище одне, але ж ви, певне, відчуваєте між ними різницю.

— Чим вразили вас Роксолана і Євпраксія?

— Це дві особистості. Вони піднялися стражданнями. Я взагалі схиляюся до теорії, що людина приходить на Землю відстраждати. А якщо хтось того ніколи не відчуває, він просто неповноцінний.

— Та в наших сучасниць суцільні ж страждання...

— Наша жінка й досі живе як остання рабиня. Сумна статистика, але вона доводить, що прекрасна половина людства нині також працює на важких роботах. Нещодавно бачив по телебаченню — перекинувся самоскид. На дорозі мішки з цементом. І хто, ви думаєте, ті мішки прибирав? З’явилися чарівні киянки в оранжевих жилетах, і на своїх тендітних плечах відтягли лантухи (по 50 кілограмів кожен) на узбіччя. А чоловіки стояли й керували ними, куди і як тягти. Так от, такі сучасниці не надихають на поезію. Хіба що на “Брухт”.

— Невже всі сучасниці — суцільний брухт?

— Не всі. Саме у жіночому характері найбільше відбиваються національні риси. Саме на жіночих плечах тримається Україна. Але на жаль, сьогодні відбувається утилізація і душ, і доль людських.

— Існує теорія, що світ нині стоїть на межі знищення. А врятувати його може матріархат. Що ви на це скажете?

— Якщо жінки захоплять владу, світ загине наступного дня. Прекрасна половина людства має інше призначення. І вона повинна його виконувати. А не рватися у президенти чи прем’єри. До слова, “Брухт” — відголосок оцих моїх роздумів. Пригадайте хоча б Катерину ІІ, яка зробила волелюбних козаків дворянами. Її нововведення відгукується й сьогодні.

— На кого розрахований ваш новий роман?

— Будь-який письменник пише для багатомільйонного аноніма. І робить це лише тому, що в нього є внутрішня потреба щось сказати. Я все життя писав саме так. Письменники взагалі судді свого часу. Починаючи від біблійних пророків. Раніше нам увесь час утовкмачували з Кремля, що нації мають злитися. І розмовлятимуть “общепонятным русским языком”. Та не потрібно нам зливатися. Ми маємо залишатися самі собою. А література — один із засобів зберегти націю, рідну мову і перейти у вічність українцем. Я все життя воював з посередністю. Це дияволізм ХХ століття. А війну з цим ганебним явищем завжди починав з себе.

— Але інколи ви все ж таки собі подобаєтесь?

— Ніколи. Мені взагалі чоловіки не подобаються. Досить примітивні істоти.

— А Паскаль, Ейнштейн?

— Вони, як “Голова професора Доуеля”. Так жити не можна. От Фрейд — інша справа. У нього життя гармонійне. Ще Лев Толстой подобається. Щоб у 82 роки втекти від дружини...

— Із сучасних українських письменників кого б ви виділили?

— Ульяненка, Пашковського і Медведя.

— Як оцінюєте нинішню діяльність Національної спілки письменників України?

— Я там не буваю. Нині вона переживає трагічні часи, як і наші видавці. Колись у Спілки був Літфонд. Його заснував не СРСР, а ще пушкінський журнал “Современник”. З кожного гонорару десять відсотків йшло до Літфонду. З цих коштів споруджувалися будинки творчості, житло. Прибуток був три мільйони карбованців на рік. Один забирала держава, а рештою розпоряджалася спілка. Поезія й критика завжди були збиткові. Прибуток приносила лише проза. Спілка нині мертва. Можливо, енергійний новий голова Володимир Яворівський зможе її реанімувати. Бо закривати шкода. Адже багато пропрацювала, допомагала друкувати книжки. А зараз діє скоріше за інерцією. Хоча на Заході, скажімо, в Америці, ніякої спілки взагалі немає. Там є гільдія, де працюють два-три клерки. І все. Письменники не спілкуються, навіть не знайомі між собою, а книжки видаються.

— Які твори найбільш конкурентоспроможні?

— Найчитабельніші детективи і фантастика. Але література не може на цьому триматися. Вона має бути багатогалузевою. Інакше скотимось до примітивізму.

— Ваш козир — історичний роман. Чи не хотіли б написати про Мазепу?

— У мене може не вистачити сил. Мені нещодавно виповнилося 78 років. У цьому віці письменники, як правило, або вже вмерли, або перестали писати взагалі. Постать, згадана вами, безперечно, достойна, щоб її вивчати. Писали про Мазепу Пушкін і Байрон. Але цей образ набагато складніший, ніж його зобразили поети. Мазепа знав, що в Європу ми можемо прийти лише з високою культурою. Він не зрадник, хоча російська церква й досі виголошує йому анафему. Трагічна постать, складна, неоднозначна, з елементами величі й занепаду.

— Що вас радує в незалежній Україні?

— Прекрасна наша земля, і прекрасно те, що ми живемо на світі. Маємо багату історію і повинні вберегти її від плюндрування.

Наталя ЗІНЧЕНКО “Хрещатик”

прочитало 5080 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
03/09/2002 | Програма “Журналіст”. З її прийняттям мас-медіа будуть захищені законодавчо
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4336 sec