images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
14:00 |  В столиці відкрилися пункти прийому каштанів
images images images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
18:00 |  Безпритульні тварини стануть зірками фестивалю на Русанівці
images images images
16:00 |  Як працює сервіс оренди велосипедів "bike sharing"
images images images
14:00 |  "Велосипедом на роботу" замість авто або маршруток: киян закликають приєднатися до флешмобу
images images images
12:45 |  Триває Всеукраїнський конкурс на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва
images images images
12:00 |  Під час Всеукраїнського свята подяки частково заборонять рух транспорту
images images images
10:00 |  У "Київводоканалі" презентували план із реконструкції Бортницької станції аерації
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 30 серпня 2002 року, п'ятниця  №128 (2139) images
images
полоса
images
images
КИЇВ І КИЯНИ
images  
images
images
images
30/08/2002



images
Щедрий художник Микола Павлусенко дарував свої твори друзям, а вони зібрали з них виставку
images
“Він любив Україну так, що аж ненавидів”,— сказав художник і поет Олесь Доріченко про свого колегу і друга Миколу Павлусенка. А наша славетна співачка Ніна Матвієнко додала: “Ненавидів лінивих, тих, хто заважав будувати нормальне життя, ненавидів те, що не можна терпіти...” Оця небайдужість і була, мабуть, як мовиться, рушійною силою характеру митця, приваблювала до нього людей (хоч декого, може, й навпаки, відлякувала), змушувала пам’ятати його довго-довго...

Адже проминуло вже три роки, як не стало Микола Павлусенка, а друзі й досі не можуть з цим змиритися. Їм усе здається, що Микола просто десь вийшов і за хвильку неодмінно повернеться. Тому, мабуть, так щиро відгукнулися на ідею організувати виставку його пам’яті, зносили майбутні експонати (експозицію сформовано саме з творів, які художник дарував своїм знайомим) і, нарешті, прийшли на відкриття виставки теплого серпневого вечора до Музею гетьманства, з яким були тісно пов’язані останні роки життя цієї непересічної людини.

Народився Микола Павлусенко у 1945 році у селі Хижинцях, що на Вінниччині. Чотирнадцятилітнім підлітком вступив до Київської художньої школи імені Тараса Григоровича Шевченка, а далі став студентом Київського державного художнього інституту. Отримав диплом художника-графіка. Однак його мистецьке життя склалося так, що був він і живописцем, і графіком, і плакатистом, і знаним майстром екслібрису. Багато міст України, приміром, Миргород, Біла Церква, Чернігів, можуть похвалитися його роботами в галузі монументального та декоративно-прикладного мистецтва. Але, на превеликий жаль, велика кількість творів Павлусенка, якщо не більшість, помандрувала за кордон, а то й за океан.

Приємно, звісно, що наших художників знають й цінують в усьому світі. Та коли ж ми самі будемо їх знати й цінувати?! Тим більше, що Микола Павлусенко вже з юності був, як колись писали в характеристиках за радянських часів, політично свідомим. От тільки був він політично свідомим українцем. Уявляєте, як тоді свідомому українцеві працювалося, приміром, у галузі політичного плаката? Коли навіть надзвичайно гарна, за свідченням усіх, хто таки встиг цю роботу побачити, афіша, зроблена для Ніни Матвієнко, викликала просто панічну реакцію: “Та ти знаєш, чим це пахне?..”

Але своєї любові до України не зрікся. І проголошення незалежності ніби ще додало йому сил. Він і взагалі був, так би мовити, швидкої вдачі, непосидючий, невгамовний. Отож вистачало його на все і на всіх: і на мистецтво, і на мітинги, і на друзів. А ще ж, як кожному справжньому чоловікові, і родину треба було годувати, заробляти гроші.

Попри всі ці обставини, вони, мабуть, не могли не зустрітися — митець-патріот і Музей гетьманства, співробітники якого прагнули повернути нинішній Україні її славні діяння й славетні імена. Як згадує директор музею Галина Ярова, Микола Андрійович деякий час приглядався до них, а потім, як кажуть, прикипів душею. Ну, не ставка ж у 80 гривень його привабила. Сам потім жартував, що музей відшкодовує йому витрати на проїзд.

Високий професіоналізм і талант зрілого майстра дуже вчасно придалися “юному” закладові. А що пан Микола терпіти не міг “шароварщини”, то виставки, зроблені за його активної участі, відзначалися європейським, а може, й світовим рівнем. Він хотів, щоб музей виглядав достойно, щоб його зібранням дійсно можна було пишатися: “От ти купила картину і гордишся нею, бо вона 1905 року,— бувало, повчав директора, незважаючи на чини й звання,— а що, думаєш, у тих роках поганих художників не було?”.

Йому до всього було діло, навіть до таких дрібниць, де і як вішати таблички, щоб кожен перехожий міг легко прочитати, коли працює музей і що там сьогодні можна подивитися. Що ж до безпосередньої роботи — оформлення експозицій, то інколи просто творив справжнє диво з нічого, з якихось примітивних підручних матеріалів — паперу, пластиліну, пап’є-маше. Приходив і розповідав, що й де можна придбати. Потім, бачачи, що музейникам-історикам все одно це невтямки, йшов і купував сам.

Перша в Україні виставка, присвячена Пилипу Орлику, що відбулася у 1997 році (до 325-річчя з дня народження гетьмана), була однією з найважчих для колективу музею, але й однією з найвизначніших, найкрасивіших. Усі речі, виконані для неї Миколою Павлусенком, існують в єдиному екземплярі. А портрет Пилипа Орлика, написаний у старовинному стилі, такий органічний, що в енциклопедії Києво-Могилянської академії його репродукція подана з підписом: “Пилип Орлик. Портрет невідомого художника XVIII століття”.

До речі, навіть далеко не всі професійні історики так чесно читають товстелезні історичні рукописи, як це робив Микола Андрійович. Тобто не тільки малярський хист, а й солідні знання допомагали йому в роботі над виставками, присвяченими Пилипу Орлику, Симону Петлюрі, Павлу Скоропадському тощо. На жаль, за браком приміщень більшість з них були тимчасовими. Тільки експозиція “Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року” стала постійною. Її високо оцінила дочка гетьмана — Олена Скоропадська. І тепер, буваючи у Києві, вона щоразу відвідує музей, поспішає на зустріч зі своєю родиною. Бо Павлусенко наполіг, щоб на виставці було “багато сім’ї”, щоб останній гетьман України постав перед нащадками не тільки як видатний державний діяч, а й просто люблячий чоловік та батько.

Кажуть, людина живе, поки її пам’ятають. Про Миколу Павлусенка згадували його друзі й колеги — професор Академії мистецтв Віталій Шостя, майстер гобелена Василь Ганжа, директор музею Івана Гончара Петро Гончар, художники Василь Лопата і Василь Вечірський, музейник Маргарита Болгарова та інші. Говорили про радісне й цікаве, хоч іноді й важке (а коли з непересічною особистістю було легко!), спілкування з майстром. Так що можна впевнено твердити: зірка Миколи Павлусенка не згасне ще довго.

Наталя ПРИСТУПКО, Володимир СТРУМКОВСЬКИЙ (фото) “Хрещатик”

прочитало 4581 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3768 sec