images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
20:00 |  Майже 7 тис. киян за місяць скористались велопрокатом «bike sharing» - Симонов
images images images
18:00 |  Сьогодні ввечері футбол заблокує роботу трьох станцій Київського метро
images images images
16:00 |  Ганна Старостенко розповіла як Київ підвищить зарплату вчителям
images images images
14:00 |  В столиці відкрилися пункти прийому каштанів
images images images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
18:00 |  Безпритульні тварини стануть зірками фестивалю на Русанівці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 23 серпня 2002 року, п'ятниця  №125 (2136) images
images
полоса
images
images
СТАРОЖИТНОСТІ
images  
images
images
images
23/08/2002



images
“...Нобілітацію роду свого дістали... за відвагу, енергію, військовий хист” Так писав синові Павло Скоропадський
images

Скоропадські — один із найстаріших і найвідоміших українських родів. Його внесок у історію нашої держави й досі не оцінено адекватно. Власне, нині це зробити практично неможливо. Втім...

У 1925 році Павло Скоропадський писав у листі синові Данилу, що були вони “простими козаками й нобілітацію роду свого дістали за службу при війську, за відвагу, енергію, військовий хист...” Адже “ніколи не бажали спокійного життя без турбот і без праці, йшли тернистим шляхом й доходили... до видатної ролі в історії свого народу”.

Дід майбутнього козацького ватажка Івана Скоропадського прибув в Україну з Речі Посполитої в часи Богдана Хмельницького. Загинув у бою під Жовтими Водами.

Гетьман Лівобережної України прийняв керівну булаву в нелегкі часи з рук самого царя. У 1708 році. Після Полтавської битви. Козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, самодержець оголосив зрадниками... Тримав булаву до 1722-го. За часів гетьманства Івана Мазепи був стародубським полковником, генеральним бунчужним і генеральним есаулом, отож часто їздив до Петра Великого з усілякими дорученнями. Толерантний і відповідальний, він дуже сподобався цареві своєю “простотою”, і після переходу Мазепи на бік Карла ХІІ йому доручили керувати козацьким краєм. Тепер мусив паплюжити колишнього друга як відступника, зрадника й ворога народу. Втім, опального гетьмана в екзилі Пилипа Орлика — також. Але, попри все, підтримував з ним тісні стосунки. Всіляко протистояв намаганням екзальтованого володаря всія Русі зруйнувати автономію “Малоросії”. Щоправда, Іванові Скоропадському ще за життя закидали (скажімо, Павло Полуботок): мовляв, дотримував промосковської орієнтації. Буцімто під час правління щедрою рукою наділяв російських князьків родючими українськими землями. Наприклад, Меншикову подарував величезні маєтки в Стародубському полку і навіть записав у його підлеглість цілу сотню козаків. У “Энциклопедическом словаре” за редакцією Ефрона й Брокгауза так схарактеризовано Івана Скоропадського: “Слабый характером и преданный личнымъ выгодамъ, вообще стремился угождать сильным при царе людямъ”.

Важко оцінити характер і поведінку людини майже через три століття. Можливо, й довелося поступитися в чомусь. Але, будьмо справедливими, за його володарювання Гетьманська Україна існувала, а самого Скоропадського називали “ясновельможним військ запорозьких обох сторін Дніпра Гетьманом”. Помер у 1722 році.

Небіж гетьмана — Михайло Скоропадський — був генеральним підскарбієм Гетьманської України, тобто керував усіма фінансами, за часів Кирила Розумовського, сина простого козака з села Лемеші на Чернігівщині.

Традиції знаменитого роду продовжив Павло Скоропадський, очоливши нашу державу теж у один із найдраматичніших періодів її історії в ХХ столітті. Як і предкові, йому також дорікали за надмірну симпатію до Росії, нікчемність у політиці, навіть зраду...

Павло Петрович Скоропадський народився 1873 року. Доля судилася йому нелегка. Мав виконати історичну місію. Один із найбільших українських землевласників, генерал-майор російської армії, ад’ютант Миколи ІІ, очолив І Український корпус після українізації 34-го армійського. З жовтня 1917 року — лідер вільного козацтва. Учасник війни української народної армії з більшовиками 1917—1918 років. За підтримки німецької військової влади 29 квітня 1918 року здійснив державний переворот і став гетьманом. Така була воля шести з половиною тисяч делегатів конгресу хліборобів-власників, які зібралися того дня в приміщенні київського цирку Шанцера. Чому вибір упав саме на нього? Бо мав гетьманський родовід, належав до великих землевласників, користувався популярністю серед українського населення, володів великим досвідом воєначальника. Установив авторитарний режим, зосередивши в своїх руках усю повноту влади — законодавчу, виконавчу, судову. Зміцнив державний апарат. За його часів уряд видав указ про загальну військову повинність. Українську державу Павла Скоропадського визнало тридцять країн світу, у двадцяти трьох державах вона мала своїх представників. Задля підтримки з боку Антанти і білогвардійців 14 листопада 1918 року проголосив федерацію з майбутньою необільшовицькою Росією. Суверенність Української держави скасовувалася. Зрікся влади 14 грудня 1918 року внаслідок повстання під проводом Директорії. В еміграції в Німеччині очолив політичний табір гетьманців.

Хоч би як звинувачували Павла Скоропадського в надмірній прихильності до північного брата, його вчинки засвідчують дещо інше. Українізували школи, відкривали нові гімназії, університети. Було започатковано Українську академію наук, Національний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську державну капелу, Український театр драми та опери тощо. Скажімо, 17 липня 1918 року гетьман України Павло Скоропадський затвердив указ про заснування Кам’янець-Подільського державного університету, а 22 жовтня його вже урочисто відкрили. При закладі створили історико-філологічний та фізико-математичний факультети, а згодом — богословський, правничий, сільськогосподарський. На асигнування уряду гетьмана Української держави друкували підручники Івана Огієнка. Приміром, для публікації “Граматики української мови” виділили 2 мільйони карбованців. Попри тотальний дефіцит поліграфічних матеріалів, коли все треба було “діставати” (є звернення від 16 вересня 1918 року до Міністерства харчової промисловості: “... потрібно 1 пуд бензину для друку... підручників — на промивку кліше”), до шкіл надійшло мільйон примірників дефіцитних граматик.

Павло Скоропадський неодноразово допомагав і власними коштами відомому вченому-просвітителеві Іванові Огієнку (митрополитові Іларіону). А зять гетьмана, чоловік доньки Марії граф Адам Монтрезор, запросив сподвижника до свого замку у Франції. Там вони мріяли про незалежну Україну. Помер колишній гетьман у Німеччині 26 квітня 1945 року внаслідок смертельного поранення під час бомбардування авіацією союзників.

Цікаво, що нащадок того, хто жив у часи проголошення анафеми Мазепі і мусив проклинати його, першим порушив питання про її зняття. З ініціативи Павла Скоропадського 10 липня 1918 року в храмі Святої Софії в Києві відбулася урочиста панахида по рабу Божому Іванові Мазепі. Уперше після поразки під Полтавою в історії України молилися за душу опального гетьмана. Мало того, службу очолив єпископ Черкаський Назарій. А він, як відомо, не надто симпатизував українцям... Певно, гетьман “посприяв”. Співав хор під керівництвом Кирила Стеценка. Дівчата в народних строях тримали на рушнику увитий калиною портрет Мазепи. На урочистостях було майже 10 000 людей, які заповнили церковний двір, Софійський майдан. Молодь сиділа на деревах, парканах...

Павло Скоропадський мав сина, названого на честь гетьмана Данила Апостола, з яким колись породичалося це сімейство: донька Апостола була другою дружиною генерального підскарбія Михайла Скоропадського. Прямого предка Павла. Недовгий вік судився Данилові — прожив лише 53 роки. Помер раптово за загадкових обставин. За тиждень до того обручився із Галиною Мельник-Калужинською, але одружитися не встиг. На ньому закінчився рід Скоропадських по чоловічій лінії.

Гетьманича Данила знали не лише як сина славетного батька. Він був відомий у емігрантських колах, бо присвятив життя служінню в ім’я далекої батьківщини, очоливши гетьманський рух на чужині. Палкий патріот, людина високих чеснот. Пам’ятаючи про помилки, яких припустився батько в 1917 — 1920 роках, Данило Скоропадський прагнув об’єднати вимушених емігрантів задля України, бо нею жив. Помер 23 лютого 1957 року. Похований на лондонському цвинтарі Гамстед. Про головну справу його життя свідчить напис на скромному надгробку: “Будую Україну для всіх і з усіма...”.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”

прочитало 5427 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
23/08/2002 | Чорний П’єро. Олександр Вертинський народився і жив у Києві
images
images
23/08/2002 | Дозвіл на медичні читання дав генерал-губернатор. Першу лекцію “Про шкідливість пияцтва для здоров’я” прочитав професор Хржонщевський
images
images
23/08/2002 | Історія міських музеїв розпочалася із Мінц-кабінету університету Святого Володимира.
images
images
23/08/2002 | “Не питай, чого в мене заплакані очі...”. Як вірш митрополита Іларіона став народною піснею
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3049 sec