images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
17:00 |  Мобільний додаток Kyiv City Guide отримав престижну міжнародну відзнаку
images images images
14:00 |  97 інформаційних табло допомагають пересуватися Києвом
images images images
12:30 |  Пам’яті академіка Олександра Топачевського
images images images
11:00 |  Для радіо та телебачення збільшили квоти на українську
images images images
08:00 |  Понад 8 тисяч киянок знайшли роботу завдяки службі зайнятості
images images images
17:00 |  Через футбол перекриють 3 станції київського метро
images images images
14:00 |  Київські аудитори за десять місяців 2018 року забезпечили відшкодування втрат на майже 46 млн грн
images images images
11:00 |  У столиці відбудеться захід до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва
images images images
08:00 |  У Києві відбудеться масштабний профорієнтаційний форум для школярів і студентів
images images images
17:00 |  Три події до Дня української писемності та мови у Києві
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 16 серпня 2002 року, п'ятниця  №121 (2132) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
16/08/2002



images
Перший вулик знайшли на руїнах Помпеї І лише двісті років тому наші земляки запропонували брати мед, не вбиваючи бджіл
images
Здається, що запах меду та воску завжди “жив” у всіх закапелочках карантинного приміщення колишньої Виставки досягнень народного господарства. Коли заходиш до музею при Науково-дослідному інституті бджільництва, не віриться, що з десяток років тому тут були... корівник і свинарник. Довгі зали з низькою стелею нагадують давні українські хати, а старе начиння, схоже, ще зберігає тепло своїх господарів. На останньому пасічницькому ярмарку, який влаштував інститут, я чула, як іноземці захоплювалися: “Цей музей — унікальний”. Його завідувач, хранитель та екскурсовод Леонід Миколайович Харчук розповідає, що й сам Бог велів мати таку “еволюційну” експозицію — від дуплянок та сапеток до вуликів найрізноманітніших конструкцій — саме тут, на батьківщині Петра Прокоповича. Майже двісті років тому легендарний пасічник винайшов метод, як брати мед, не вбиваючи при цьому бджіл, треба лише поставити у вулик рамки! До речі, у ці вихідні на території інституту проходитиме осіння виставка-ярмарок “Бджільництво — 2002”. Цю акцію приурочено до Дня пасічника, який святкують 19 серпня на преображення Господнє.

А втім, сьогодні важко сказати, коли наші пращури розсмакували мед: наскельні малюнки зображують людину, яка тягнеться до дупла, а над нею кружляє бджолиний рій. Першим “штучним” житлом для медоносних комах вважають ківш з рядом отворів, знайдений на руїнах Помпеї. Науковці довго мізкували, для чого міг би придатися цей “бракований” посуд. Та коли ковшик потрапив до ентомологів, ті швидко зрозуміли, що й до чого.

До речі, споконвіку люди, які добували мед, славилися силою і спритністю. Чому, запитаєте? Та тому, що перші “дикі пасіки” були в дуплах, високо на деревах — дотягтися до них могли тільки справжні атлети, “озброєні” лише канатами з сиром’ятної шкіри (на Поліссі їх називали “женями”). Орудуючи таким канатом з невеличким сідельцем, бортник міг піднятися навіть на дерево з гладеньким стовбуром. Нині залишилися хитромудрі схеми, як саме це робилося — потреби користуватися “женем” уже нема. Тому й дивуються відвідувачі — що ж то за канат висить на стіні? Невже гойдалка?

Чималу колекцію експонатів музею зібрали всього років за десять. До речі, дуплянки (видовбані з суцільної колоди дерев’яні бочечки) та сапетки (плетені кошики) не використовуються уже сотню років — їх давно замінили вуликами. А збереглися ці стародавні речі лише на Поліссі. На початку дев’яностих працівники Інституту бджільництва часто виїжджали в Чорнобильську зону. Саме звідти й привезли дві здоровенні колоди-дуплянки, які вдалося підняти лише вісьмом чоловікам. В експозиції поряд з важелезними дуплянками розмістили дивовижну штукенцію, якою витягували ці бджолині “хатки” на будь-яку висоту — достоту “підйомний кран”, з яким могли впоратися два бортники. Дуплянку зазвичай закріпляли на дереві намертво — раз і назавжди. А людям залишалося тільки позначати дерева й щороку збирати “урожай”. До слова, такі вулики передавали у спадок від батька до сина — як і землю. Аби сусіди часом не сплутали свої й чужі угіддя, використовували певну систему знаків. А щоб на зібране бджолами добро не зазіхали ведмеді, приміром, гуцули трохи нижче від довбанок, як вони їх називають, майстрували “одьор” — плетиво з гілляччя, крізь яке дістатися клишоногому до меду було зась.

Цікаво, що коли Прокопович придумав свій знаменитий вулик з рамками, бджіл уже не треба було викурювати (чесно кажучи — просто знищувати). Достатньо відчинити дверцята, розташовані збоку — достоту, як у сейфі, і взяти мед. Згодом ті дверцята робили й зверху. Та пасічники — народ консервативний, відмовлятися від канонів навчителя не поспішали, то й облаштовували одразу два входи-виходи. Такий “прохідний” вулик є справжньою гордістю музею.

— Сьогодні пасічники трохи занедбали настанови Прокоповича, а дарма,— розповідає Леонід Миколайович.— Гадаю, що, наприклад, до ідеї розміщувати вулик на... вагах ми ще повернемося. Для чого, запитаєте, це потрібно? А щоб спокійно стежити за сім’єю, не набридаючи бджолам щоденним підгляданням! Адже під час медозбору “божі мухи” стають дуже дратівливими. Якщо ж поставити вулик на одну шальку терезів, а на другу накласти гірку камінців, знатимеш, носять бджоли мед чи ні. Переважує вулик — отже, все гаразд. Якщо ж каміння — значить, або нектару обмаль, або ж пасічник прогавив, коли рій утік. Та найцікавіше, що один вулик може бути індикатором усієї пасіки: якщо “піддослідна” сім’я знайшла собі поживу, знайдуть й інші.

А ще у гостинному музеї є кімната, яку тримають “за сімома замками”: там зберігають засоби лікування медом і його продуктами — апітерапії. До слова, майже всі ці препарати схвалило Міністерство охорони здоров’я. Це й не дивина: якщо, скажімо, до меду додати екстракт ехінацеї чи іншої лікарської рослини, його лікувальні властивості ого-го як зростуть! Та в кімнаті є ще один ласий стенд, де виставлено нібито трунки з додаванням меду — наливки, перцівки та інша всячина. Тож коли після відвідин екскурсантів із шаф іноді зникали гарненькі пляшки (бо ніхто ж не знав, що там підфарбована вода), кімнату взяли, так би мовити, під охорону.

Найціннішим же експонатом Леонід Миколайович вважає... звичайну форму для виготовлення свічок. Її передала музею пасічниця з діда-прадіда. Уявіть, та невеличка формочка допомогла їй не лише прогодувати родину, а й дітей в інститутах вивчити — попит на свічки у Києві був завжди...

Нині їздити в експедиції немає можливості, тож поповненням колекції займаються численні прихильники. Нові експонати привозять пасічники з усієї України — а таких у нас близько півмільйона. Найвідоміші — Київський міський голова Олександр Омельченко та народний депутат Віктор Ющенко. Олександр Олександрович подарував музею плетену з лози композицію “Дід їде на базар”. Віктор Андрійович — вулик-макет знаменитого кримського замку “Ластівчине гніздо”. Окремий куточок тут окупували різні речі з зображенням бджоли — і чого тут тільки нема: від марок та конвертів до різноманітних іграшок. Навіть на запальничках деякі фірмачі намалювали бджолу, хоч вона вогню не любить.

Пасічники-аматори полюбляють заглядати в музей з, так би мовити, пізнавальною метою: простоюють зазвичай біля стендів про хвороби бджіл та з різноманітними медогонками. Бо де ж іще можна побачити стільки різних пристроїв та хімікатів для оздоровлення бджіл?! А тут усе можна взяти в руки, роздивитися, та ще й фахівець щось порадить.

А от у залі медоносів з улюбленими “бджолиними” рослинами так і хочеться запитати — то який же мед найсмачніший? У Леоніда Миколайовича відповідь проста — будь-який, якщо він натуральний. Адже скільки рослин — стільки й медів. Комусь смакує акацієвий, комусь — гречаний, дехто ж полюбляє запах степового різнотрав’я.

Наталка ПЕЛИХ, Павло БАГМУТ (фото) “Хрещатик”

прочитало 5816 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3271 sec