images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
20:00 |  Майже 7 тис. киян за місяць скористались велопрокатом «bike sharing» - Симонов
images images images
18:00 |  Сьогодні ввечері футбол заблокує роботу трьох станцій Київського метро
images images images
16:00 |  Ганна Старостенко розповіла як Київ підвищить зарплату вчителям
images images images
14:00 |  В столиці відкрилися пункти прийому каштанів
images images images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 9 серпня 2002 року, п'ятниця  №117 (2128) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
09/08/2002



images
Мереживо з лози привезли майстри на ярмарок у Пирогів
images
Ось уже двадцять років на початку серпня Музей народної архітектури та побуту, що у Пирогові, організовує традиційні виставки-ярмарки лозоплетіння. Хоча ярмарками їх можна назвати з натяжкою. Це швидше своєрідний клуб за інтересами, куди з’їжджаються майстри, аби поспілкуватися та вивідати професійні секрети. Нечисленні покупці диву давалися, бо дехто свої вироби не продавав, а привіз лише для того, щоб їх побачили люди — справжній тобі виїзний музей серед мальовничих пагорбів з вітряками! Окрім того, кожен народний умілець готовий був розповісти усім цікавим про тонкощі лозоплетіння стільки, скільки не вичитаєш у жодній енциклопедії. І чого тут тільки не було! Забавок-шурхотілок для дітей, оберегів, плетених абажурів, великих і маленьких скриньок та полумисків, брилів та іншої всячини — просто очі розбігалися.

— Знаєте, чим відрізняється наше дійство від торжка на Андріївському узвозі? — розповідає один з організаторів виставки Олекса Доля.— Тут ви зовсім не побачите ширвжитку. Гендлярі, які або перекуповують речі, або “клепають” їх заради заробітку, сюди не потикаються. По-перше, багато грошей тут не заробиш, а по-друге, запрошення взяти участь у ярмарку ми розсилаємо лише тим людям, яких знаємо, або яких рекомендували наші “старожили”. А найцікавіше, що ще кільканадцять років тому старі умільці сумували, що їхнє вміння вмре разом з ними, що воно нікому не потрібне! Сьогодні ж хранителями стародавнього мистецтва (а плели в Україні з незапам’ятних часів) стають дедалі молодші люди. Та й цікавість до виробів з лози зростає — багато хто прикрашає свої оселі плетеними оберегами, нарозхват йдуть інші речі. Он, гляньте — у нас є справжній бум на кошики. Люди збагнули, що з ними на базар ходити значно вигідніше, ніж з кульками — різна смакота не “мнеться”, та й у покупця вигляд солідніший. А донедавна багато хто тримав їх як раритет, витягуючи з шафи лише на Великдень — паску святити. Серед богемної публіки вважається особливим шиком мати у барі обплетену соломкою пляшку, куди, залежно від оказії, наливають різні напої. А меблі, які частенько плетуть наші умільці на експорт, потім звідти, як великий дефіцит, везуть назад в Україну.

* * *

Віктор Давидов представник полтавської “школи” плетіння — мешкає у Лубнах. Двічі на рік, на День Києва та День Незалежності, вибирається зі своїм скарбом до столиці на Андріївський узвіз. На ярмарку у Пирогові — вперше. Для нього лоза — це передусім спогади дитинства. Як змушував колись дід непосидючого хлопчика вивчати ази цього непростого діла! І хто б міг подумати, що майже через півстоліття скрута змусить пригадати нелегку науку і спом’янути добрим словом колишні “поневіряння”. Спочатку Віктор Кирилович плів кошики, картузи та личаки, потім були віники-обереги з кумедними персонажами. Схожого добра зараз доволі на кожному кроці. Проте, якщо взяти один з таких “кічів” і порівняти з виробами пана Віктора, ви одразу зрозумієте “хто є хто”. Колись дід суворо стежив, аби онук не халтурив, і кожна лозина лягала у плетиві акуратними стібками — цю науку руки Віктора Кириловича не забули й донині. Пан Віктор зізнався, що сьогодні у його “бізнесі” зайнята вся родина, навіть онука Аня. Дівчина цього року йде в одинадцятий клас, а після закінчення школи хоче хобі “перевести” у професією — мріє про столичний Державний інститут декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Бойчука.

Та найважче у роботі лозоплетільників не “в’язання”, яке є по суті творчістю і злетом фантазії, а збір сировини. Як ви розумієте, її на базарі не купиш — треба добувати самому. Уже з першого Спаса (14 серпня) починають майстри приглядатися до мочарів, де буйно росте лоза, а “полювання” триває аж до перших морозів. Потім “стратегічний” матеріал потрібно виварити, облущити кору і поділити грубіші гіллячки на кілька частин. З процесами варіння та вимочування й пов’язано найбільше фірмових секретів. Адже від того як умільці з ними впораються, залежить, скільки служитимуть готові речі. До слова, колись в Україні були цілі села, які спеціалізувалися на вирощуванні лози, а інші — на плетінні... Хоча сьогодні ця традиція остаточно не зникла. Так, невеличке карпатське село Іза, яке фахівці вважають столицею нашого лозоплетіння, ще за часів застійного соціалізму добилося у рідного колгоспу виділення 24 гектарів (!) землі під лозу. А сьогодні ізяни збирають цінну сировину по берегах усіх водойм регіону. Пам’ятаєте, який шик колись було мати дитячу коляску з кузовом, обплетеним лозою? Так от усі ці “кошики” для малечі виробляли саме у цьому селі, а уже потім відправляли на спеціальні заводи, де їх чіпляли до візків.

* * *

Мандруючи поміж столиків з личаками (спеціалісти стверджують, що куди там магнітним устілкам перед їх масажними властивостями) та цілим морем різноманітного мереживного плетива мені впали в око вироби однієї майстрині — скромні ківшики, горщики та хлібниці. Пані Раїса Корякіна — заслужений майстер плетіння, проте орудує вона не лозою, а... корінням сосни. До слова, вона чи не єдиний майстер, який володіє секретами цього чи не найдавнішого промислу Полісся. Надто важка і невдячна робота добувати коріння, а потім доводити його до пуття. Ніби й охочих навчитися плести з сосни не бракує, та вийде молодь на заготівлю, побачить, як важко дається кожен прутик і полишає цю затію. А чому ж тоді, запитаєте, поліщуки у своєму багатому на лозу краї “приручили” соснове коріння? Та тому, що вироби з нього значно міцніші і тривкіші. До того ж — цілющі. Бо, скажімо, хліб у такому кошику не тільки не черствітиме, а й вбере у себе дух живиці. Знавці кажуть, що справжнє вино лише те, яке вибродило у дубових бочках, а на Поліссі особливо цінували олію, яка вистоялася у плетених соснових ковшах. Це на перший погляд здається, що вони дірчасті, мов друшляки. Насправді від рідини коріння розбухає, і таке начиння не менш надійне, ніж глиняне. В соснових круп’янках ніколи не “заквартирує” жодна міль чи інша комаха — бояться вони запаху живиці, як чорт ладану. Хоча, як на мене, такого посуду не дуже й накупиш. Півторалітрова посудина коштує, ні мало ні багато, 80 гривень, а хлібниця — усі 300. Але покупців не бракує. Хоча переважно це іноземці або представники різноманітних музеїв. До речі, екологам хвилюватися не варто, що, мовляв, заради екзотичного посуду соснові бори винищать. Як і колись наші предки, сучасні майстри уважні до природи і коріння вибирають дуже обережно, ніколи не зачіпаючи життєво важливих “артерій” дерев.

— Мої вироби є, мабуть, в усіх куточках світу,— розповідає пані Раїса.— Міністерство культури постійно бере мої плетіння на подарунки закордонним дипломатам, які від такої диковинки у захваті. (У тому, що Мінкультури ось уже два роки чесно обіцяє, “як тільки гроші будуть”, розрахуватися з майстром, Раїса Володимирівна зізнаватися соромиться...) Та знаєте, що мене найбільше вразило? У хатах, які в Пирогові представляють Полісся, усі полиці заставлені такими ж виробами, як у мене. Навчив мене плести корінь сосни чоловік, в його родині це вміння передається з діда-прадіда. От і наш син долучається до справи предків — така собі мистецька естафета поколінь...

Наталка ПЕЛИХ “Хрещатик”

прочитало 4715 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3976 sec