images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
20:00 |  Майже 7 тис. киян за місяць скористались велопрокатом «bike sharing» - Симонов
images images images
18:00 |  Сьогодні ввечері футбол заблокує роботу трьох станцій Київського метро
images images images
16:00 |  Ганна Старостенко розповіла як Київ підвищить зарплату вчителям
images images images
14:00 |  В столиці відкрилися пункти прийому каштанів
images images images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
18:00 |  Безпритульні тварини стануть зірками фестивалю на Русанівці
images images images
16:00 |  Як працює сервіс оренди велосипедів "bike sharing"
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 7 серпня 2002 року, середа  №115 (2126) images
images
полоса
images
images
МІСЬКЕ ЖИТТЯ
images  
images
images
images
07/08/2002



images
“Корова має бути священною животиною і у нас...” Так вважає Володимир Блажко, ветеринар з 45-річним стажем
images
Відтепер кожної другої неділі серпня відзначатимуть День працівників ветеринарної медицини. Указ про це торік 1 листопада підписав Президент України Леонід Кучма. А саме цей час обрали, аби наблизити його до 9 серпня — Дня святого Пантелеймона-цілителя, який лікував і людей, і тварин.

Сьогодні у Театрі оперети на честь ветеринарів влаштовують урочистий концерт. Один із гостей — завідуючий відділом Центральної лабораторії ветеринарної медицини Держдепартаменту України, директор Музею ветеринарної медицини, ветеран праці, ветеринар з 45-річним стажем Володимир Блажко. Мені пощастило поспілкуватися з Володимиром Андрійовичем напередодні професійного свята.

“У нас, як і в Індії, корова має бути священною твариною”,— переконаний досвідчений ветеринар. І пригадує, як у далекому 1947 році їхня Лиска врятувала життя і йому, і чотирьом його братам та сестрам, і ще багатьом дітлахам села В’язівок, що в Городищенському районі на Черкащині.

— 1946-й видався посушливим, неврожайним, хліба вистачило лише до зими, а далі ми його і не бачили,— розповідає Володимир Андрійович.— Коржі тоді пекли з липового листя, висівок та мерзлої картоплі. Старші люди віддавали свою пайку дітям, а самі пухли з голоду. Рятувало лише молоко, але ж корови не в кожному дворі були. Ще не встигала мама подоїти Лиску, а ми, вп’ятьох, вже стояли у черзі з кухликами, а за нами ще з десяток голодних сусідських малюків.

Мабуть, через вдячність цим благородним тваринам, та ще й наслідуючи приклад свого дядька, всіма шанованого ветфельдшера Серафима Кондратенка, і обрав випускник сільської школи Володимир Блажко ветеринарний факультет Білоцерківського сільськогосподарського інституту, який і закінчив у 1959-му. А до того...

— Батько на фронт пішов. А нас війна обійшла і ласкою і казкою,— примовляє пан Блажко. Хоч у 41-му було йому лише п’ять років, та у пам’ять врізалися повітряні бої над селом. А в лютому 44-го рідний В’язівок взагалі опинився у самому центрі Корсунь-Шевченківської битви — воїни Другого Українського фронту, яким командував маршал Радянського Союзу Іван Конєв, гнали фашистів на захід.

— Початок лютого, а багнюки — по коліна. Все в ній тонуло: люди, коні, машини, захлиналися навіть танки. Зате у небі було жарко — наші літаки збили десь з десяток німецьких. Пізніше вже дізнався, що відзначився серед інших наш ас, тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб. Не минув вогонь війни й рідне село — смолоскипами палали хати.— Вже стільки часу минуло, а ця картинка й досі перед очами Володимира Андрійовича.

П’ятого лютого В’язівок звільнили, а навесні восьмирічний Володимир пас у полі корову. Серед купи розбитої техніки знайшов німецьку, як йому здалося, іграшку. Звичайно ж підняв і натиснув на неї — почулося цокання. Гукнув друзів, аби похвалитися чудернацьким будильником. Хтось із старших встиг вихопити “цяцьку” і закинути у найближчу глибоку траншею. Не встигло ображене дитя заплакати, як пролунав вибух: “Полетіли шматки цього мого “будильника” вгору на десятки метрів. А було ж воно вготовано мені”,— міркує пан Блажко.

Восени відкрилася сільська школа, і пішов Володимир у перший клас. Та що то було за навчання: сиділи у звичайнісінькій хаті — хто на лежанці, хто на печі. Зошити — паперові мішки

з-під цементу, чорнило — з бузини. Ходили у полотняному одязі, до морозів бігали босі. Підошви, жартує пан Володимир, були броньовані, всі колючки та осколки від них рикошетили. Ось так і росли, і вчилися.

17-річному хлопцю колгосп дав дозвіл на навчання в Білоцерківському інституті й довідку на отримання паспорта. По закінченні ветеринарного факультету направили Володимира Андрійовича працювати на рідну Черкащину на племінний завод у Старому Ковраї, що в Чорнобаївському районі. Від старших досвідчених ветлікарів навчився допитливий хлопець майже всім премудростям обраної професії. Пригадує, що був активістом і якось запропонували йому перейти на комсомольську роботу, але відмовився пан Блажко від тієї, мабуть, вигідної пропозиції.

В “арсеналі” Володимира Андрійовича багато цікавих історій. Приміром, любить розповідати, як врятував його від смерті кінь Валет. Зачувши зграю вовків, понісся він стрілою й зупинився лише коло рідної конюшні. На жаль, більше Валет не зміг працювати, бо від тих перегонів надірвав легені. То й доживав свій вік спокійно.

Перша сивина з’явилася у Володимира Блажка, коли працював він головним ветлікарем в радгоспі “Глибоцький” (Бориспільський район Київської області):

— Збиралися ми тоді зустрічати новий 1965 рік. Десь об одинадцятій вже стіл накрили. Раптом з дальньої ферми прилітає вершник, мовляв, рятуйте, потруїлися нетелі (тобто телички, які от-от мали вперше народити малят.— Авт.). Ми з директором радгоспу та головним спеціалістом бігом у машину — і на ферму. Дивимося, стоять 200 тварин, роздуті, мов гори, рев страшенний, з ланцюгів рвуться. Що було антибродильне у моїй сумці з блакитним хрестом — швидко використав. Не вистачило. Згадав я тоді старі народні методи: послав своїх помічників по ближніх дворах (біля ферми хутір був) по домашній оцет. Уже хвилин за 15 принесли вони десь 20 бутлів. Ми додавали по дві чайні ложки оцту до пляшки холодної води і заливали коровам у горлянку. Отака була новорічна ніч — майбутніх корівок ми врятували.

Другий подібний випадок стався вже у Лисянському районі Черкаської області (знов тоді доля закинула на батьківщину). І теж додав “снігу” на скроні. Тоді вигнали восени стадо на молоді посіви та на росяну конюшину. 150 голів — от-от луснуть. Двом коровам, які вже впали, пан Володимир пробив боки спеціальним інструментом — щоб повітря вийшло. А ліків знову таки не вистачало, та й не встиг би лікар всіх корів обійти. І тут угледів недалечко ставок і згадав, що у подібних випадках прикладають холод до живота (мокре рядно абощо). Наказав тоді пастухам гнати тварин у холодну воду (адже осінь надворі). По шию стояли корови у ставку з півгодини, а потім вийшли промерзлі, ремигають, але живі й здорові.

— Цікава була у мене робота, але й складна,— міркує Володимир Андрійович.— Адже ветеринар завжди повинен бути ургентним, тобто готовим до виклику. Лягаєш спати — штани клади поряд, бо у будь-який час можуть постукати у віконце чи двері: у того корова не розродиться, у іншого теля обдуло, або кінь захворів, а то на фермі якесь лихо-отруєння. Куди б я не йшов, завжди попереджав, де буду. Бо чи з-за столу, чи з кінозалу — лікаря на виклик!

До речі, таке “бурхливе” життя батька не злякало його дітей. Навпаки, обоє стали лікарями: тільки дочка лікує людей, а син, як і тато,— тварин.

Пройшов Володимир Блажко шлях від рядового ветеринара до міністерського начальника. 25 років віддав безпосередньо ветеринарній практиці, а потім ще 20 — управлінській роботі. Був головним ветлікарем у радгоспі. Потім директором Іванківської птахофабрики у Бориспільському районі — відбудував її, газ провів. Коли ж ту фабрику розділили на два господарства — фабрику і радгосп, десять років очолював вже радгосп.

Колись ветлікарям орденів мало давали, тому Володимир Блажко один з небагатьох, хто має орден “Знак Пошани”, медаль “За трудову відзнаку”, є ще й почесні грамоти.

Галина ГАЄВСЬКА “Хрещатик”

прочитало 4726 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
07/08/2002 | Сибірки й енцефалопатії в Україні нема. Хоча зареєстровано понад 500 випадків сказу диких тварин
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3683 sec