images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 6 серпня 2002 року, вiвторок  №114 (2125) images
images
полоса
images
images
МИ
images  
images
images
images
06/08/2002



images
Шлагбаум на сільській дорозі Він може стати звичним явищем після земельної реформи
images
С кільки ж у нас в Україні землі? О, багато-багато, і вглиб, і вшир — упевнена, саме так відповість більшість людей. І, на жаль, помилиться. Насправді ж, спускає нас з неба дійсно на землю доктор географічних наук, головний науковий співробітник Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук Володимир Барановський, родючі грунти — це тонкий верхній шар земної поверхні (від десятків сантиметрів до двох-трьох, інколи більше метрів). Але без нього (а не землі взагалі) немає життя, саме він нас годує.

Стан грунтів — одна з болючих проблем сучасності. Про це, зокрема, йшла мова на семінарі, організованому Всеукраїнською екологічною лігою в Криму. Постійні читачі нашої газети вже ознайомилися з деякими проблемами природного середовища півострова, помандрували гірськими стежками заказника “Мис Айя”, дізналися, що робити з шишко-ягодами ялівцю високого (“Хрещатик” за 19 та 26 липня 2002 року). Але робота семінару включала у себе не тільки виходи “в поле”. Адже, крім журналістів, в урочищі Батилиман зібралися науковці з різних міст України: доцент Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Сергій Размєтаєв (Харків), директор Луганської філії Інституту землеустрою Української аграрної академії наук Валерій Греков; доктор сільськогосподарських наук, професор Рівненського державного університету Дарина Лико; завідуючий відділом гідротехніки Інституту агротехніки і меліорації НААН України Дмитро Савчук (Київ); доктор медичних наук Богдан Бойко (Тернопіль).

Бесіди з вченими, які часом виливалися у досить гострі прес-конференції, були не менш цікавими, ніж екскурсії безпосередньо на природу. До того ж стосувалися дійсно “гарячих” точок екології України. Одна з яких, як ми вже впевнилися, стан землі, тобто її родючого шару, який виконує безліч функцій.

Це і середовище існування, і акумулятор та джерело різних корисних речовин та енергії, і захисний бар’єр, й необхідна умова нормального існування біосфери в цілому тощо. Все це разом зветься агроекологічним потенціалом, тобто здатністю грунтів виконувати функцію сільськогосподарських угідь, створювати оптимальні умови для росту і розвитку сільськогосподарських рослин, а також підтримувати екологічну рівновагу агроландшафтів та природного середовища.

Що ж із цим агроекологічним потенціалом в Україні робиться сьогодні? За даними Держкомстату, на початку 2000 року земельний фонд нашої держави становив 60,4 мільйона гектарів. Сільськогосподарські землі займають 72 відсотки території. Прийміть мої щирі співчуття, шановні співвітчизники, ми знову вискочили на перше місце у світі — за показником розораності земель (у відсотках до загальної площі). Нині він в Україні становить 57,3 відсотка. Тобто впритул підійшов до нормативу, який вважається несприятливим для країни — 60—80 відсотків (умовно сприятливий — 25—60 і сприятливий — менше 25 відсотків). Оптимальною оцінкою розораності можуть похвалитися лише Полісся та гірські райони Карпат і Криму. Для порівняння: Штати “розорані” лише на 19 відсотків, Франція та Німеччина — на 33, Італія — на 31 відсоток. Що чомусь зовсім не заважає їм завалювати свої, а то й сусідські ринки відмінною сільськогосподарською продукцією! Отже, далеко не завжди що більше, то краще.

* * *

Це ж можна сказати і стосовно несприятливих природно-антропогенних процесів (своїми руками продовжуємо “підпихати” довкілля у бік, так би мовити, екологічного провалля) — зсувів, ерозій, селів, засолення, підтоплення тощо. Тільки за останні

40 років кількість проявів таких інколи дуже небезпечних процесів зросла в середньому у три-п’ять разів. Причому вони спостерігаються і на 80 відсотках міських територій України. Найбільше страждають Волинська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим. Приміром, у 2240 населених пунктах підтоплюється 800 тисяч гектарів. У Івано-Франківській, Закарпатській областях та в Криму на 70 відсотках гірських водозборів розвинуті селеві процеси.

Водною та вітровою ерозією охоплено понад 17 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь, це більше 40 відсотків їх загальної площі. Приміром, під час тільки однієї надзвичайно потужної пилової бурі 1984 року в лісосмугах “намело” до метра (!) родючих грунтів, які вже не повернути. Економічні збитки тільки через ерозію вже перевищили дев’ять мільярдів гривень.

Справно продовжують забруднювати землю (і воду з повітрям) різноманітні промислові підприємства, теплові електростанції. У великих містах до них долучився ще й автомобільний транспорт. Маємо повний набір: миш’як, ртуть, свинець, фтор, бенз(а)пірен (дуже небезпечний канцероген) і так далі, і тому подібне. А куди це все із землі дівається? Правильно, у рослинну й тваринну продукцію, що згодом потрапляє прямісінько на наш із вами стіл.

До 1986 року основний радіаційний фон на більшій частині території України зумовлювали калій-40, радій і торій — радіонукліди природного походження. Лише в окремих регіонах, особливо там, де граніти виходять на поверхню землі, цей фон був вищим. Невелика кількість стронцію-90 та цезію-137 у грунті була наслідком глобальних випробувань ядерної зброї (переносилися з опадами). Після чорнобильської аварії у навколишнє середовище вилетіли саме стронцій, цезій, плутоній, радіоактивний йод. Нині радіонукліди “заполонили” понад чотири з половиною мільйона гектарів.

* * *

Якщо з промисловими чи радіоактивними викидами все, здається, більш-менш ясно, то з хімічними засобами захисту рослин — пестицидами та мінеральними добривами — справа складніша. З одного боку, без них сьогодні неможливо отримати гарний врожай, з другого, надлишок пестицидів може викликати у людини інтоксикацію, різного роду алергічні реакції, знизити імунітет, вразити нервову систему, призвести до патологічного стану печінки, серця, судин тощо. А при неправильному використанні мінеральних добрив у довкіллі накопичуються азот, фосфор, калій, що врешті-решт завдає відчутної шкоди здоров’ю людей, тварин, може сильно “вдарити” по рибному господарству.

Раніше за всім цим мала стежити держава. Нині надворі земельна реформа. У державній власності залишається всього близько 30 відсотків сільськогосподарських угідь, які будуть використовуватися переважно для забезпечення наукової діяльності, з навчальною метою, а також для насінництва. Вся ж інша земля має бути поділена між приватними власниками. Здається, все правильно — йдемо до фермерських господарств, які прекрасно працюють у багатьох країнах світу.

Але земельна реформа породжує не тільки нові стосунки між владою і виробником, а й нові проблеми, вважає Валерій Греков, директор Луганської філії Інституту землеустрою. Що означає, приміром, поділити великі наділи на маленькі? Одразу ж постає питання лісозахисних смуг — кому їх віддати, хто за ними тепер має доглядати? Далі — кожен власник окремого клаптика землі має право на зручну дорогу до нього. На ці польові шляхи, тільки уявіть собі, іноді припадає від 20 до 40 відсотків усієї площі ланів!

На землях, схильних до вітрової, водної й т. п. ерозії, у нас існувала так звана контурно-меліоративна система господарства. Розподіл таких господарств може порушити її роботу, а звідси — підтоплення чи заболочування грунтів. Вторинне засолення веде до зміни фізичного стану землі — вона спікається у грудки.

Реальною нині стала загроза зниження родючості грунтів. Адже потрібно боротися з бур’янами, компенсувати втрати поживних речовин, котрі щорічно виносяться з грунту з врожаєм. “А у мене на це немає грошей”,— відповідає приватний власник.

І крапка!

Звернемося знову до статистики. За сучасних умов землеробства, говорить вона, щорічні втрати гумусу становлять 600—700 тисяч тонн, а поживних речовин — 100 кілограмів на гектар. Українські чорноземи (вісім з половиною відсотки світових запасів) колись містили до восьми-десяти відсотків гумусу. Лише за останні 100 років вони втратили 25—30 відсотків його й 20—30 — своєї родючості. Як бачимо, не тільки фермер приклав до того руку. Та чи готовий він відродити колишню славу?

* * *

Можливо, тому, вважає Валерій Греков, що великих фінансових тузів щось не видно у сільському господарстві, держава дозволила короткострокову оренду землі. До чого це призводить? Орендар бере досить великі ділянки, причому інколи за, м’яко кажучи, потурання місцевої влади, вибирає кращі, й чотири-п’ять років підряд вирощує на них соняшник. Що категорично заборонено агрономічною наукою. Результат такого господарювання — повне виснаження землі, зараження її різними паразитами та ін. Дуже нескоро грунти тепер відновляться. Але що до того “короткостроковому” орендарю — він висмоктав із землі все, що зміг, і пішов далі. Й управи на нього зараз жодної.

А що, спитаєте, справжні селяни, з діда-прадіда землероби. Вони ж отримують свої земельні паї. Так, отримують. І не тільки земельні, а й майнові. От тільки директор радгоспу чи голова колгоспу, головний інженер, головний зоотехнік та іже з ними одержують справну техніку й гарні землі, а рядові члени колишнього колективного господарства — частину будівлі ферми без вікон і дверей та шмат... сільської дороги. Це, шановні читачі, не анекдот. Такий розподіл пан Греков побачив на власні очі в одному селі й порадив власникам тракту поставити там шлагбаум та збирати гроші за проїзд. А як ще можна використати подібний земельний пай?!

Звісно, потім він допоміг селянам вирішити це питання у вищих інстанціях, і комічна ситуація цього разу, на щастя, не переросла у трагедію. Що цілком могло статися. Адже всі у селах прекрасно знають, де яка земля. І кожний хоче отримати найкращу. Нагадаю, що у війні “за межу” вже є перші жертви. Як повідомлялося у засобах масової інформації, в селі Сеньковому на Харківщині місцеві мешканці й керівництво агрофірми “Прометей” претендували на одне й те саме поле. Одного нещасливого дня селяни, намагаючись зупинити косовицю трави на “конфліктній” ділянці, утворили так званий живий ланцюг. Але це не спинило голови підприємства, він сів за кермо комбайна і направив його на людей. Одна жінка загинула, ще кілька чоловік були травмовані.

Тобто у результаті така прогресивна справа, як земельна реформа, призвела у нас, вважає пан Греков, до негативних наслідків, на подолання яких підуть роки й роки. До втрат, які ми ще й не почали підраховувати. “Ми обкрадаємо навіть не своїх дітей, а нащадків у четвертому-п’ятому коліні”,— впевнений вчений. Тому необхідно щось робити і то негайно. Прийнятий нещодавно Земельний кодекс, попри його різноманітні оцінки, явно недопрацьований, вимагає ще цілого ряду законів. Необхідно створити сучасний каталог грунтів України. Адже у більшості господарств останні обстеження проводилися 30—40 років тому. Тим паче, що зараз, крім традиційних, є новітні методи досліджень.

Просто назріла державна програма стимулювання заходів щодо охорони грунтів. Наприклад, у документі, який видають орендатору, мають бути вказані всі параметри ділянки, якою він буде користуватися. І після закінчення терміну оренди тимчасовий власник повинен відзвітувати: що брав і що повертає. Нашкодив землі, будь ласкавий, за все заплати із власної кишені.

Врешті, маю надію, фахівці краще знають, як діяти, і докладуть зусиль, щоб зробити не як завжди, а як краще. Лише б не запізнилися. Адже, за останніми даними, майже на 22 відсотках території України грунти уражені сильно й дуже сильно, вони непридатні до повного використання. А це не тільки господарська проблема, а й умови нашого з вами проживання, нашого здоров’я і самопочуття.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик” (Київ—Севастополь— бухта Ласпі—Батилиман—Київ)

прочитало 4398 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3172 sec