images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
20:00 |  Майже 7 тис. киян за місяць скористались велопрокатом «bike sharing» - Симонов
images images images
18:00 |  Сьогодні ввечері футбол заблокує роботу трьох станцій Київського метро
images images images
16:00 |  Ганна Старостенко розповіла як Київ підвищить зарплату вчителям
images images images
14:00 |  В столиці відкрилися пункти прийому каштанів
images images images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 2 серпня 2002 року, п'ятниця  №113 (2124) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
02/08/2002



images
Єдиний у державі пам’ятник Мазепі був установлений коштом української діаспори
images
Нечуваної краси голос легко злетів над мальвами, білою хаткою, яблуневим садом і, здається, сягнув самого неба й сонця. Ми стояли на землі, яка породила, можливо, найкращого оперного тенора минулого століття — Івана Семеновича Козловського. Звідси, з села Мар’янівка Васильківського району Київської області, у сім з половиною років пішов він назустріч своїй долі. Але ніде і ніколи не забував про “малу” батьківщину.

Співробітників Музею гетьманства, очолюваних незмінним своїм керівником Галиною Яровою, вчених-істориків, журналістів, студентську молодь зустрічала у садибі-музею Козловського його директорка Олександра Бохняк. Свого часу вона протягом десяти років спілкувалася з Іваном Семеновичем і впевнена, що масштабів його особистості ми ще просто не осягнули. Придивіться до його фотографій: вуста усміхаються, а в очах — ніби вселенська печаль. “Звідки ж той сум?” — якось спитали у нього. “Я знаю, що я повинен віддати більше...”

І віддавав. Хоча хто б зміг дорікнути геніальному співакові, якби він подарував людям тільки свій талант. І це вже було б дуже багато. Але Івана Семеновича ще називали приватною громадською організацією. До нього йшли із своїми проблемами навіть репресовані. І він не боявся звертатися до самого Сталіна, причому не один раз. А у рідній Мар’янівці взагалі знав кожну родину, їхні імена та прізвища. І подарунки на свята отримували з Москви всі (!) односельці. Коли ж приїздили до Івана Семеновича (могло бути й

20 чоловік, і 30 звичайних селян), то хоч би які високі чини сиділи за столом, однак Козловський примовляв: “Ану, москалі, посуньтеся! Мар’янівка приїхала...”

Завдяки співакові у селі побудували нову загальноосвітню школу, відкрили школу музичну, де стояли, зокрема, шість роялів із Большого театру (на одному з них грав сам Рахманінов), з’явилися картинна галерея, бібліотека. Тобто це була дійова любов, а не безплідні ностальгічні зітхання. Іван Семенович узагалі мріяв про парк у формі хреста (був людиною віруючою і не приховував цього), про те, що із батьківської хати можна буде вийти на велику засклену веранду — концертний зал. Про те, що у Мар’янівці розквітне осередок духовності й краси.

Що ж маємо зараз? Маленьку батьківську хату, біля неї бюст та мальви. “І більше немає ні-і-чого!” — з болем промовляє Олександра Бохняк. Тобто воно є, фонди просто колосальні: листи, особисті речі, фотографії, концертні костюми, приблизно сто екземплярів нот з позначками співака, цікаві кіно- та відеоматеріали, аудіозаписи. До речі, багато майбутніх експонатів музею ще за життя Івана Семеновича були дбайливо запаковані й позначені написом — Мар’янівка. Але все це багатство немає де показати.

Пані Олександра щаслива, що хоча б пообіцяли перекрити хату, бо стріха вже падає. Роками йде мова про те, щоб для музею відкупили обійстя навпроти — там колись жила рідна сестра Козловського. Марно! У районного управління культури грошей катма. Невже безцінні скарби, “заховані” у Мар’янівці, не потрібні сьогоднішній Україні?! Хотілося б вірити, що це тимчасове “потьмарення”.

Хоча, на жаль, інколи спостерігаємо, як наші державні мужі, депутати, представники духовенства та інші, хто хоче бути на видноті, із задоволенням беруть участь в урочистостях, перерізають стрічки, виголошують промови — й словом не згадують про людей, завдяки яким (у першу чергу, в матеріальному плані) ця подія могла статися. Ні, я не ставлю під сумнів щирість нашого першого президента Леоніда Кравчука і всіх тих, хто 6 листопада 1994 року відкривав у селі Мазепинці Білоцерківського району пам’ятник гетьманові Івану Мазепі. Але чомусь забули (в усякому разі, в пресі жодних згадок не було) про людину, без якої цей пам’ятник не з’явився б на світ.

* * *

Думається, киянам цікаво буде дізнатися про прекрасну людину й щирого українця Маріяна Коця, котрий нині живе неподалік Нью-Йорка. Незважаючи на поважний вік, вони з дружиною всім серцем прагнули допомогти рідній країні. 38 разів приїздив Маріян Коць в Україну: це була і гуманітарна допомога дітям Чорнобиля, і комп’ютери для шкіл Донецька. Пан Маріян суттєво підтримував Всеукраїнську асоціацію голодомору 1932—1933 років. Разом з дружиною Іванною зробив великий внесок у розвиток музичного мистецтва України.

І бронзовий пам’ятник гетьманові Іванові Мазепі був замовлений і виконаний на кошти, зібрані Маріяном Коцем у Штатах. До речі, “будинок Мазепи” на Подолі, де знаходиться зараз Музей гетьманства, теж реставрували, зокрема на гроші, які пан Коць збирав у США та Канаді.

У квітні цього року пішла з життя дружина і вірний друг пана Маріяна — Іванна, йому ж самому у червні виповнилося

80 років. Навряд чи він зможе хоч ще раз навідатися на Батьківщину. Але конкретні його діла і справи залишаться з нами.

Як, приміром, оцей скромний бюст, встановлений у селі, де народився гетьман Мазепа. До речі, цей пам’ятник — єдиний в Україні. Зате є ще три за кордоном — у США, Канаді та Франції. На стелі дві дати — не народження та смерті, а його гетьманування: 1687—1709 роки. Довше за будь-якого володаря гетьманської булави до і після нього! І рядки з його ж таки “Думи”: “А за віру хоч умріте і вольностей бороніте”. Це він і робив усе своє життя.

Як слушно зауважив доктор історичних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Юрій Мицик, якщо вважати Івана Мазепу зрадником, то зрадником є і, приміром, Джордж Вашингтон. Адже він зрадив інтереси Англії. Та чомусь у Сполучених Штатах його за це назвали національним героєм. Можливо, якби Мазепі вдалося досягти того, до чого прагнув, — незалежної України, і ми б нині не плуталися між своєю справжньою історією та її “великоруським” варіантом.

* * *

З Мазепинців наш шлях лежав до Білої Церкви — міста, заснованого ще Ярославом Мудрим у

1032 році. Тоді воно звалося Юр’їв, від християнського імені князя Ярослава — Юрій (Георгій). Сплюндроване пізніше ордами хана Батия, воно відродилося вже під іншою назвою — Біла Церква. Нове ім’я походить від урочища, де ще довго залишалися руїни єпископської “білої” (на відміну від монастирської “чорної”) церкви.

Як кожне стародавнє місто, Біла Церква має багато пам’яток, але дендропарк “Олександрія” — унікальне творіння садово-паркового мистецтва XVIII століття.

У 1774 році коронним гетьманом Польщі та старостою Білоцерківським стає Франтішек Ксаверій Браницький. 1781 року він обвінчався у Петербурзі з Олександрою Енгельгардт, рідною племінницею світлійшого князя Григорія Потьомкіна. Це одруження сподобалося Катерині II, котра заохочувала шлюби поляків з представницями російських родів.

Користуючись благоволінням імператриці, Браницькі зиму проводили у Петербурзі при царському дворі, а навесні вирушали в Україну. Згодом, після смерті Катерини II, вони практично переселилися у Білу Церкву, яку чоловік подарував Олександрі Василівні. Вона сама й обрала місце майбутнього парку. Щодо назви існують дві версії. Перша — Браницька назвала парк на честь себе, коханої. Друга пов’язана з візитом імператора Олександра I у вересні 1816 року.

Та хоч як там було, а Олександра Василівна дійсно дуже любила це місце над річкою Рось і приділяла розбудові парку велику увагу. Автором генерального плану був відомий французький фахівець Мюффо. Працювали у Браницьких архітектор Домінік Ботані та садівник Август Станге. 1815 року Олександра Василівна привезла з Берліна 15-річного Августа Єнса, котрий усе своє подальше життя, 54 роки, поклав на олтар “Олександрії”.

Завдяки цим (і ще багатьом неназваним) людям 200 гектарів землі над Россю перетворилися на справжню перлину. Це був (і, думається, є й зараз) один із кращих пейзажних парків України. У кожній із трьох балок, що перетинають його територію, були облаштовані каскади ставків, побудовані водоспади, фонтани, арочні мости. Різні куточки парку прикрасили малі архітектурні форми: колонада “Эхо”, павільйон “Ротонда”, Китайський місток, декоративна композиція “Руїни”, колона Смутку... Алеї прикрашали бронзові та мармурові статуї, вази. Поряд з місцевими рослинами висаджувалися екзотичні дерева й кущі з Північної Америки, Приамур’я, Китаю, Японії (біля 500 видів).

* * *

Звичайно, далеко не всі принади парку дійшли до наших часів, але про це зовсім не хочеться думати, обходячи, наприклад, довкола Великої поляни. Вона дійсно велика, її площа — 10 гектарів. Групки та окремі дерева так майстерно розташовані, що практично за кожним кроком перед вами постає нова картинка. І північноамериканський екзот — тюльпанне дерево (до речі, одне із найстаріших в Україні) викликає не менше захоплення, ніж куртинка із звичайних сосен.

Колонада “Эхо” збудована так, що слово, вимовлене в одному її кінці, без спотворень повертається до тебе. А з залишків старовинного замку (ця декоративна композиція так і зветься “Руїни”) відкривається прекрасна панорама на острів Мрії.

І ще багато дивовижних куточків у цьому парку, але, здається, розповідати про таке диво — справа невдячна. Треба дивитися власними очима. Тим більше, що всі місця, які ми відвідали того дня, розташовані поруч — у Білоцерківському районі столичної області. І думається, шановні кияни, нам з вами варто знати пам’ятки не тільки свого рідного міста.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик” (Київ — Мар’янівка — Мазепинці — Біла Церква — Київ)

прочитало 4650 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.329 sec