images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 липня 2002 року, п'ятниця  №109 (2120) images
images
полоса
images
images
ГОРИЗОНТ
images  
images
images
images
26/07/2002



images
Кордон дає туристам “добро” Переважно після кількох годин витримки
images
Говорити з Іваном Железком про автомобільні подорожі надихнула спільна поїздка до Москви на нашу національну виставку. Після перетину українсько-російського кордону відчула: мандрувати теренами СНД — справа не з легких. Іван Дем’янович не одне десятиліття вздовж і впоперек “прочісує” рідну неньку-батьківщину і добре знає — автовояжі вимагають сталевих нервів, міцного здоров’я і неабиякої сміливості. Він член асоціації “Укрсоюзтур”, “Російської асоціації туристичних агентств” (РАТА), член правління Державної асоціації “Україна туристична”, голова правління туркомплексу “Пролісок”, заслужений працівник сфери послуг України. Я б ще додала: почесний “випробувач” прикордонних переходів України.

— Скільки себе пам’ятаю, знаю — наш кордон на замку. Нині ж світ змінився, і для нас, як і для кожної цивілізованої країни, важливо приймати якомога більше гостей. Адже кожен чужинець їде не з порожнім гаманцем. З ким першим зустрічається і з чим стикається людина на українському кордоні?

— Говоритиму про автопереходи, бо літаки й поїзди не для мене.

Поки що зразкових пунктів перетину кордону з боку української держави не зустрічав. Але позитивні зміни вже бачу. У Чопі, Ягодині, Краківці працюють “відмінники”. Мені по роботі доводиться доволі часто з ними спілкуватися, й помічаю, як поліпшується їхній вишкіл. Ось, наприклад, у березні з колегами на мікроавтобусі прямували на туристичний ярмарок у Берлін. Їхали через пропускний пункт Ягодин на Волині. Перехід традиційно завантажений автотранспортом. Побачивши чергу, засмутилися — ну все, думаємо, застрягнемо на кілька годин. Коли ні. Хвилин за тридцять прикордонники й митники зробили позначки в паспортах і побажали щасливої дороги. Поляки теж не “мурижили” і швидко відправили на німецьку сторону. На зворотному шляху німці взяли близько тридцяти євро з кожного за заповнення декларації, а польська сторона по 19 злотих за виїзд з їхньої країни. Це загальні правила, котрі знають подорожні. Всі процедури відбуваються оперативно й коректно. Я їжджу досить часто, і мені цікаво бути в курсі того, що відбувається з нашими зарубіжними гостями. Буваю й сам у їхній шкурі. Хоча мені трохи легше, бо можу порозумітися з прикордонниками. Іноземці ж частенько безпомічні — не знають ні української, ні російської...

Хай би там як, але коли порівнювати роботу служб на західному напрямі зі східним та північним — це небо і земля. Ось через що пройшов сам на білорусько-українському кордоні. У Мінську в жовтні збиралися організатори автотурів із Прибалтики, Білорусі, України, Росії. Німецька фірма “Перестройка” — давній наш партнер — просила, аби ми проконтролювали весь маршрут, яким їдуть їхні клієнти. Ось ми і з’їхалися, щоб залагодити всі непорозуміння. Та поки добралися до білоруської столиці, стільки витримали і таке побачили на вітчизняних рубежах — досі соромно. Особливо, якщо порівнювати із манерами сябрів. Ті в своїх Нових Ярловичах зустрічають по-людськи — чемно, спокійно, пропускають без усілякої самодіяльності. Хоч і зібралося біля шлагбаума близько чотирьох десятків фур, білоруси цю пробку швидко ліквідували, й усі машини роз’їхалися. Ми прямували групою на чотирьох машинах. Як годиться, зупинилися на українській стороні у відведеному місці й чекаємо черги. Аж ось підходить “доблесний” охоронець кордону, неголений, вальяжний, і командує: “Хлопці, треба платити”.— “Кому, за що?” — “А он віконця, підходьте, вам розкажуть”. Тут і почалося. Нарахував десять вагончиків-побутовок, що розставлені на нейтральній смузі, де збирають “данину”. Взяли з нас за екологію, страхування, хоч у всіх була міжнародна страховка. Навіть заплатили ветеринарний(!) збір. Потім гірко жартували: “Невже на худобу скидаємося?” Ну як таке неподобство можна терпіти? Адже Президент Леонід Кучма видав розпорядження про єдиний митний збір. А заступник голови прикордонного комітету Борис Марченко давно велів позакривати всі будки з віконцями, де оббирають подорожніх.

Уявіть, прямує колона автотуристів із Німеччини. Чоловік шістдесят, котрі не знають ні мови, ні порядків. А вони ж, вважай, везуть зарплатню тим українцям, котрі зайняті у сфері сервісу. Потрапивши в таку “передрягу”, вони сюди більше носа не поткнуть й інших відрадять.

Ще свіжа картинка з кордону. Два місяці тому 42 німці на дев’ятнадцяти авто їхали з Молдови в Одесу. Далі їхній маршрут пролягав до Херсона, Ялти, Харкова, Києва, Ягодина. Поїздка тривала три тижні. Всі документи у них були в порядку, однак на прикордонному переході Паланка черговий чомусь, як легендарний в радянські часи Карацупа, вирішив: “Не пущу!” Добре, що туристів зустрічав директор одеського кемпінгу “Дельфін” Сергій Страшний. Він по мобілці підняв усе київське начальство, аж доки домігся, щоб німцям на законних підставах дозволили ввезти в Україну валюту. Цей фарс тривав п’ять годин! Питається, кому такі емоції і враження потрібні? Офіційно заявляю: гіршого за Паланку прикордонного переходу немає.

— Бачу, що й вам, як отим ні в чому не винним туристам, дістається. А де можна людині після таких випробувань розслабитися — перекусити, відпочити?

— Де Бог пошле. Ви ж на собі випробували сервіс по-глухівськи, що на кордоні з Росією. Хоча це ще не найгірший вітчизняний перехід. Та все одно там туалетів немає. Є лише службовий з табличкою “Стороннім вхід заборонений”. Коли тебе три години протримають, то на заборону не зважаєш. А в цьому сортирі й лампочки немає. Уявляєте, кожний службовець ходить туди зі своєю лампочкою. Кафе не набагато кращі — скромність у всьому — від зручностей до асортименту. На жаль, і на наших дорогах ситуація не ліпша.

— Хіба? Що б там казали, а якість трас усе-таки поліпшується.

— Згоден. Хоч і повільно, але зручні дороги будуються. Тепер швидко і без проблем новою об’їзною минаєш Рівне чи Новомосковськ на Дніпропетровщині. Наші траси значно кращі за багато російських. Покриття — на рівні. А інфраструктура ще шкутильгає. У Польщі, Німеччині, будь-де в Європі мало того, що розвинена мережа готелів для подорожніх “Етап”, де людина заночує і вранці поснідає, там через кожних десять кілометрів паркінги з чистими туалетами, кафе, крамницями, телефонами, навіть душем. У нас же за останнє десятиліття, хвала Богу, бензозаправок набудували на всіх напрямках. Але на них магазин і кафе — рідкість, а місця загального користування не передбачені. Стоять осторонь якісь дерев’яні чи кам’яні хатинки, до яких страшно наближатися, ніби нагадують: ви не в Європі. Іноземці кажуть: “Ви, українці, себе не любите. Ми спочатку будуємо туалет, а потім усе інше. Ви ж досі звично ходите за клуню”. Шкода, але це правда. На Одеському напрямі ніби всього вдосталь — заправки, кафе, ресторани. Решта ж — як за царя Гороха. Наприклад, Жашків. Ліворуч від траси прекрасний ресторан із національною кухнею, куренями. А туалет...

У червні везли з Києва до Житомира українців із Бразилії. Коли зустрічався з ними в Українському домі в місті Курітіба, розписував наші красоти, казав, що все в нас є. Загітував. Приїхали. Київ їм дуже сподобався. Гостинність, екскурсії, розваги, національна кухня. Наразі настав час їхати далі. Спочатку було весело, аж поки не захотілося їм, вибачайте, до туалету. Зупинилися на заправці. Вони підійшли до “хатинки”, подивилися, та й кажуть: ми не можемо... Довелося робити привал на узбіччі й посилати “дівчаток ліворуч, хлопців праворуч”. Вони посміялися, але куди це годиться.

Не думайте, що я все сприймаю у чорних кольорах. Просто, на жаль, доводиться розбиратися з тим, що заважає працювати і б’є морально й економічно по іміджу держави.

— Що ви маєте на увазі?

— Окрім названого, роботу ДАІ. Якось напередодні поїздки до Харкова німецька група автотуристів зібралася повечеряти в “Хаті Карася” у туркомплексі “Пролісок”. Усе було у рамках. На світанку вони вирушили автоколоною на Харків. Коли на під’їзді до Борисполя їх зупинив інспектор ДАІ, почув запах спиртного від одного туриста і вчинив не за законом, а по-своєму. Взяв у невдахи хабара. Той мовчав до Харкова, а потім розповів про це. Німці обурилися. Серед них були поліцейські. Написали листа аж самому Президенту Леоніду Кучмі. Хабарника знайшли, з роботи звільнили. А ми й досі на ярмарках у Берліні “відмиваємося” — доводимо, що то прикрий виняток.

— Хоч якісь зрушення на краще де-небудь є? Бо як послухаєш, то ліпше вдома сидіти.

— Є на трасі Харків—Білгород прикордонний перехід Гоптівка. Ще років чотири-п’ять тому там чинилося щось несусвітнє. Через їхній бедлам ми втратили всіх туристів-ротелів. Цей вид подорожей існує вже понад століття. З альпійської Австрії вирушають великі автобуси, обладнані спальними місцями, кухнями, іншими зручностями. В них мандрівники живуть до 90 днів, бо їдуть через Європу в Монголію, Китай. Традиційно протягом сезону через Україну проїжджало майже 100 тисяч туристів-ротелів. За три дні на нашій території кожен з них витрачав 100—120 марок. Порахуйте, який зиск мали. Та Гоптівка все це поламала, бо тамтешні розумники тримали іноземців по 15—20 годин. Ті зробили висновки і стали їздити Білоруссю. Хто від цього виграв? Поки директори харківського мотелю “Дружба”, одеського “Дельфіна”, київського туркомплексу “Пролісок” не написали супліку на ім’я Леоніда Кучми, безчинства не припинялися. Тепер там повний порядок, усе загосподарьовано, працюють злагоджено. От недавно по телевізору був репортаж про відкриття оновленого прикордонного переходу Гоптівка прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Ось уже і три автобуси-ротелі проїхали.

— У нас в Україні ви, Іване Дем’яновичу, та міністр туризму і курортів Криму Олександр Таряник — любителі перевірити все на собі. Тож можете порівнювати сервіс і відпочинок у Києві і в обласних центрах. Де приїжджим комфортніше й цікавіше?

— Таряник — єдиний міністр, котрий щороку об’їжджає не лише Крим, Україну, а й їде в Росію — бореться за відпочивальників, їхні зручності. Його можна зустріти серед тих, хто збирається на курорти. Він знає всі слабкі місця нашої гостинності. Мені це також не чуже. Скажу щиро, коли туристи в Києві — душа спокійна. Столичний сервіс на дві-три голови вищий за регіональний. Майже всі готелі доведено до ладу. Ресторанів маємо понад тисячу. Вже є конкуренція між ними. Якщо в ресторанах “Царське село” чи “Хуторець” ще недавно ціни зашкалювали, то тепер їхнім власникам довелося “приземлятися” — людям є куди піти і є з чого вибирати. Було б бажання, на екскурсію і поведуть, і повезуть, і проведуть будь-якою мовою. Та й театрів, розваг удосталь. Чекаємо на буклет по Києву для туристів, котрий ось-ось має вийти друком українською, російською, англійською мовами. До речі, статистика підтверджує мою думку. За шість місяців у Київ приїхало автотуристів на 35 відсотків більше, ніж торік, і, тьху-тьху-тьху, не було ще жодної рекламації.

Ясна річ, на периферії все скромніше. От, наприклад, Тернопіль. Туди доволі часто їде наша діаспора з Канади, США, Аргентини, Бразилії. Там є два дуже середні готелі. На оглядини міста треба десь із півдня. Гостей ще можна звозити в Почаївську лавру. І все. Одне слово, до Києва ще багатьом культурним центрам треба підтягуватися. Тому ми й намагаємося складати маршрути для туристів так, щоб у столиці вони побачили якомога більше. Справа тільки за малим — подолати державний кордон і не перехотіти їхати до нас.

Олена СЕДИК “Хрещатик”

прочитало 4303 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.432 sec