images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 липня 2002 року, п'ятниця  №109 (2120) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
26/07/2002



images
Музей Михайла Старицького відкриється у Києві до Дня незалежності України
images
Цієї події кияни чекали довгих 58 років. Ще в серпні 1944-го академік Олександр Богомолець на засіданні Президії Академії наук УРСР підписав рішення про придбання архіву Михайла Старицького та про організацію музею його імені при Інституті літератури імені Тараса Шевченка. Михайло Старицький — один із засновників українського театру нарівні з Марком Кропивницьким, Миколою Садовським та Панасом Саксаганським. В 1883 році він очолив першу професійну трупу. Продав родинний маєток і всі гроші вклав у театральну справу. Був і режисером, і актором, і антрепренером. Залишив велику літературну спадщину — історичні романи “Богдан Хмельницький”, “Розбійник Кармелюк”, “Руїна”, п’єси “За двома зайцями”, “Не судилося”, “Талан” тощо.

У березні 1945-го Інститут літератури вже мав і архів, і речі письменника, які передала онука Старицького — Ірина Стешенко, але музей так і не було відкрито. Згодом експонати розпорошилися по столиці. Частина речей потрапила до Музею Тараса Шевченка, а потім до Музею Лесі Українки. Бібліотека з 250 книжок — до Інституту літератури.

У 1971 році був виданий наказ тодішнього міністра культури УРСР Ростислава Бабійчука про створення Історико-меморіального комплексу видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка й Михайла Старицького. Косачі мешкали у будинку № 97 по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (нині вулиця Саксаганського). Родина дала світові не лише Лесю Українку. Мати Лесі — письменниця, етнограф і громадський діяч Олена Пчілка. Дядько — вчений, історик і філософ так само громадський діяч Михайло Драгоманов. Поруч у будинку № 95 жив композитор Микола Лисенко, а у № 93 письменник, драматург і театральний діяч Михайло Старицький.

Але відкрили лише у 1962 році Музей Лесі Українки та у 1980 Музей Миколи Лисенка. Старицькому знову не пощастило. Треба було відселяти мешканців з будинку і робити в ньому капітальний ремонт. Планували в 1990 році відзначити 150-річчя від дня народження письменника у його садибі, та де там. Навіть до

160-річчя музею ще не було.

І нарешті напередодні Дня незалежності України 23 серпня призначено відкриття. Приміщення й експозиції відтворено за спогадами рідних, близьких. На жаль, онука письменника — Ірина Стешенко, яка допомагала у створенні експозиції, не дожила до цього. Ірина Іванівна зберегла архіви діда й передала їх до музею. Вона зробила опис усіх кімнат. Пригадала, які були шпалери, меблі, карнизи та штори. І хоча була тоді ще дівчинкою, але добра пам’ять зберегла кожний куточок дідового будинку, де жила у дитинстві. Її спогади перевіряли, порівнюючи з листами з Америки молодшої сестри Лесі — Ізидори. Дані збігалися. За їхніми спогадами спершу відновили квартиру Косачів. А тепер — і оселю Старицьких. Ірина Іванівна свого часу була актрисою театру “Березіль”. Працювала у Курбаса. Стала перекладачкою. Мала велику колекцію живопису та порцеляни. У приміщенні музею одна з кімнат виконана у сучасному стилі. Там жила колись маленька Ірина. Але люстра, меблі, блакитні шпалери нині такі, як у її сучасній київській квартирі. Все зберігається так, як було за життя Ірини Іванівни — останньої з роду Старицьких.

Відтворювали експозицію всією громадою. Кошти на відбудову приміщення і комунікацій виділила Київська міська державна адміністрація. Американське посольство надало грант у 20 тисяч доларів на реставрацію експонатів, меблів, музичних інструментів та на створення фільму про музей. Відреставрували його київське підприємство “Теодоліт” (директор Іван Красножон), група архітекторів Інституту Укрпроектреставрація під керівництвом Євгена Рубцова та Центр реставрації Національного Києво- Печерського заповідника ( директор Юрій Вакуленко). А благодійний фонд “Український ренесанс” (президент Ігор Понамарчук) закупив старовинні люстри та ікони. На відкритті музею демонструватимуться старовинні українські ікони. Запросили американського посла Карлоса Паскуаля. Онука Миколи Лисенка — Рада Остапівна, професор Київської консерваторії, гратиме на меморіальному піаніно. Цей інструмент упродовж багатьох років зберігався у Музеї Лисенка і нарешті повернувся до рідної домівки. Кликали на урочистості й правнука Саксаганського, котрий живе у Москві. До слова, будинок Панаса Саксаганського неподалік — на Жилянській, 96, та він потребує капітального ремонту і реставрації, а міг би теж поповнити нашу національну скарбницю.

— Це невеличке музейне містечко, яке у колі київської інтелігенції ХІХ століття називали Українським Парнасом,— унікальний куточок,— розповідає директор Музею видатних діячів української культури Ірина Веремієва.— Тут мешкала українська культурна еліта ХІХ століття. Минулі війни не зруйнували будинків, вони дивом збереглися. І тепер нарешті завдяки нашій владі ми зможемо показати, яким було життя корифеїв української культури та членів їхніх родин наприкінці ХІХ — початку ХХ сторіч. Яким був їхній побут. Помешкання досить скромні. Двоє старезних дерев на подвір’ї, певне, пам’ятають і Лесю Українку, і Миколу Лисенка, і родину Старицьких-Черняхівських. У Києві не було жодного культурного заходу, у якому б ці родини не брали участі. Тут усе переплелося. Дівчата і Косачів, і Старицьких були в одних товариствах, гуртках. У Старицьких одна дочка грала, друга писала, третя організовувала вечори. Зять Іван Стешенко — перший міністр освіти, письменник, вчений. Загинув у 40 років. Доля родини, як і цього будинку, вельми сумна. Нащадки стали жертвами колишнього тоталітарного режиму. Донька Людмила Старицька була дивовижною жінкою, справжньою українською патріоткою. Хоча тоді це не було модним у російськомовному Києві. Мала гарну освіту, була співавтором батька. Її слова: “Ми були першими свідомими українцями у сповитку” — стосуються всіх корифеїв Українського Парнасу. Вона ніде й ніколи не схибила. Вражала незламністю. Навіть коли кинули до в’язниці, мала завжди охайний вигляд. Чистенькі, відпрасовані комірець і манжети сукні. Прасувала, розстеливши їх рівненько, під матрацом. Коли заарештували дочку Рону, Людмила Михайлівна, вже літня жінка, шукала її по всіх таборах Союзу. Чоловіка на той час уже поховала. Сама ж померла в дорозі, так і не знайшовши дитини. А Рони тоді вже не було серед живих — її розстріляли у Лук’янівській в’язниці Києва за два роки до смерті матері.

Серцем експозиції є кабінет Старицького. Збереглися письмовий стіл, шафа, маленький диван, на якому в останні роки життя письменника (за ширмою) спала його дружина Софія Віталіївна, сестра Миколи Лисенка. Великий диван, виконаний на замовлення (письменник був високий на зріст), на жаль, знайти не змогли. Тому довелося замовляти подібний. Шпалери відтворено за фотографією. Карнизи, штори також. У кабінеті цього будинку Михайло Петрович і помер у 1904 році. Дружина завжди була поруч. Доглядала чоловіка до останньої хвилини.

Поряд з кабінетом кімната старшої дочки Марії Михайлівни, заслуженої артистки, професора Муздрамінституту імені Лисенка. На Байковому цвинтарі працівники меморіального музею впорядкували її могилу. Є світлиця молодшої доньки Оксани, дитячої письменниці. Оксана Михайлівна була дружиною Івана Стешенка і мамою Ірини, котра зберегла безцінні експонати, та Ярослава, відомого бібліографа, який був на засланні, і, можливо, через те рано помер. Далі розмістилися вітальня, їдальня, кабінет другої дочки письменника Людмили Михайлівни Старицької-Черняхівської, письменниці, літературного і театрального критика, та її чоловіка — відомого вченого-медика Олександра Черняхівського, їхньої дочки, онуки Старицького Вероніки (Рони), поетеси і перекладача. Є тут і блакитна кімната Ірини Іванівни Стешенко. Доріжки на подвір’ї будуть вимощені природним каменем з Галичини, сірі й червоні кольори якого створять враження давнини.

Наталя ЗІНЧЕНКО “Хрещатик”

прочитало 8100 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2824 sec