images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 19 липня 2002 року, п'ятниця  №105 (2116) images
images
полоса
images
images
ПРИРОДА І МИ
images  
images
images
images
19/07/2002



images
Перські килими завдячують фісташці особливо яскравими барвами і завидною довговічністю
images
Як тільки літо починає наближатися до свого “зеніту”, до залізничних кас хоч і не потикайся. Тобто підійти можна, але купити квитки до Криму — зась! Незважаючи на значну кількість поїздів до Сімферополя, Севастополя, Євпаторії тощо. Хоч як там є, а Київ віддає перевагу Південному берегу півострова. Подивіться: і столичних дітлахів усе літо везуть до таборів відпочинку на Чорному морі, й пансіонати та санаторії не стоять пусткою, й на “дикунів” багато киян перетворюються залюбки. А там, де активізується людський фактор, чекай екологічних проблем.

Тому й не дивно, що навчальний семінар, присвячений довкіллю, Всеукраїнська екологічна ліга (ВЕЛ) теж влаштувала у Криму. Ця громадська організація, створена у 1997 році, по-перше, відповідає своїй назві — має представництва в усіх областях, Республіці Крим, Севастополі, Києві. Крім того, діють більше 200 міських та районних осередків, є вже й коло сотні селищних. А по-друге, і керівники, і рядові члени Ліги налаштовані на довготривалу практичну роботу.

За ініціативи ВЕЛ відбулися парламентські слухання “Про дотримання вимог екологічного законодавства в Україні, напрямки реалізації та удосконалення екологічної політики”, активісти ВЕЛ брали участь у розробці ряду законопроектів. Традицією стали всеукраїнські акції — “Збережи ялинку”, “Первоцвіт”, “Посади своє дерево” й інші. І дорослі, й діти залюбки надсилають свої роботи на конкурси, зокрема “Мій голос я віддаю на захист довкілля”. Дитяча спілка “Екологічна варта” успішно працює не тільки в столиці. Звісно, це лише кілька прикладів з різноманітної діяльності ВЕЛ. Ліга цілком відкрита для співпраці з усіма, хто вважає екологічні проблеми пріоритетними на сьогодні, а екологічну свідомість —важливою складовою світогляду XXI століття.

Що й підтвердив цьогорічний семінар-тренінг у бухті Ласпі (Крим), куди з’їхалися представники ЗМІ та вчені з усієї України.

* * *

Якою тендітною і беззахисною може бути природа, ми переконалися вже під час першої пішохідної “вилазки” в околиці нашого табору, розташованого в урочищі Батилиман, що у перекладі означає Глибока вода. Щоб поспілкуватися з живою красою цієї частини Криму, досить було відійти від наметів метрів п’ятдесят і стати на гірську стежку. Під “крилами” Куш-Кая — Соколиної гори поки що вільно почуваються і люди, і рослини. Про деякі з них — релікти, що віками живуть на цих схилах, розповіла нам Людмила МарЧенкова, педагог, голова Севастопольської міської організації ВЕЛ.

Невисока, скажімо так, не першої молодості жінка, вона легко підіймалася вгору, час від часу спиняючись, щоб познайомити нас з одним із своїх зелених друзів і дати віддихнутися деяким природолюбам. А що ці дерева й кущі їй і справді наче рідні, видно було навіть з того, як пані Людмила торкалася листя, гілочок. Ні, я не закликаю вас, шановні читачі, обійматися на відпочинку в Криму з кожним ялівцем чи дубом. Але знати, що це за рослини й свідомо їх оберігати — так!

Ось, приміром, на цих гілках, не при землі, а на рівні вашого зросту, достигають... суниці. Так, так, ці плоди дійсно за смаком схожі на суниці й рослина зветься суничник дрібноплідний. Друга назва — безсоромниця, бо ж без встиду скидає стару кору, яка висить наче клапті одягу.

Поряд — фісташка туполиста (неїстівна), або як її ще називають терпентин, кевове, скипидарне, ладанне дерево. Її висота досягає восьми-десяти метрів, а коріння заглиблюється у землю на 12—15 метрів. Причому від вертикального кореня у кілька ярусів відходять убік горизонтальні — ще на 30—40 метрів! Мабуть, тому, коли температура повітря піднімається до плюс 40 градусів за Цельсієм, а поверхня скель нагрівається до 68—72 градусів, фісташці хоч би що. І коли за п’ятнадцяти-двадцятиградусних морозів у Криму починають гинути інші дерева, фісташка й тут “викручується” без жодних пошкоджень.

У живиці дикої фісташки 70—75 відсотків смоли й до 25 — ефірних ароматичних масел. Давні греки спалювали каніфоль (складова частина живиці) під час релігійних обрядів, фінікійці обробляли смолою дерев’яний посуд. У країнах Азії та Сходу вона використовувалася для ароматичних курінь та, за письмовим свідченням, “как благовонная жвачка”. А ви думали, що жувальна гумка це породження буржуйського Заходу!

До речі, й зараз у Криму можна потішити себе дуже корисною й абсолютно екологічно чистою жуйкою. На листях фісташки часто можна побачити такі собі червоні здуття. Це так звані галли, котрі можна сміливо брати в рот і жувати. Захист від карієсу ще кращий за зубну пасту. А ще з галлів отримували речовини, котрі йшли на обробку особливо цінних сортів шкіри, на особливо стійкі й яскраві фарби для шовкових тканин і килимів. Славетні персидські й текінські килими своєю надзвичайною якістю зобов’язані саме фісташці.

Деревина її дуже щільна, важка (тоне у воді), а за міцністю переважає дуб. Тож не дивно, що фісташку активно вирубували. Тому її залишилося дуже мало. А зробити для людини жива фісташка може набагато більше, ніж, приміром, вирізьблена з неї люлька. Згадайте про будову її коріння. Такого ефективного протиерозійного засобу ще пошукати. А жити це дерево може й тисячу років!

* * *

“А ось до цих гілочок доторкніться рукою”,— дозволила наш провідник, підводячи до дерева, схожого на дуб. Це й був дуб, тільки пухнастий, його листя й молоді пагони наче опушені. У Криму він найбільш розповсюджений, ще на півострові зустрічаються черешчаті й скельні дуби.

У нас немає дерев із солодкими, їстівними жолудями, але наші пращури знали, як позбутися гіркоти вітчизняних плодів. Жолуді подрібнювали й замочували у проточній воді, потім сушили й размелювали на борошно, після чого пекли хліб. Досить смачний, як засвідчили кримські партизани, які під час Великої Вітчизняної війни доповнювали таким хлібом свій раціон.

Ну, а про дубову деревину можна розповідати дуже довго. Зазначу лише, що хоч Крим ніколи не був багатий на будівельний та корабельний ліс, та вирубкою його займалися ще генуезці. В VIII столітті найголовнішим предметом експорту із Кафи (Феодосії) до Константинополя й міст Італії був будівельний ліс. У середні віки збудовані у Херсонесі кораблі відправлялися до Візантії. Ще один пік суднобудування у Криму — після його приєднання до Росії у 1783 році — у період створення Чорноморського військового флоту.

Будинки, меблі, різьблена продукція (від розп’ять до кубків для вина), різноманітне господарське й побутове начиння, навіть склепи й саркофаги, усе це — дуб. А дубові діжки для сучасних виноробів й досі гостродефіцитний товар. Саме у старовинних дубових діжках зберігаються безцінні колекції старовинних напоїв — “Коронаційні меди” (1888), “Сльози Христа” (1897) тощо.

Окраса бухти Ласпі (й Криму взагалі) — ялівець високий, або деревоподібний. Він дійсно виглядає як справжнє дерево. В усякому разі наші намети й будиночки ховалися від пекучого літнього сонця саме під ним. У Криму ці рослини доживають до 600-літнього віку й можуть прислужитися людині безліччю корисних якостей.

Приємний аромат ялівцю високого зовсім не витримують різного роду паразити й шкідливі мікроорганізми. Як вважає Людмила Петрівна, саме це допомогло вилікувати дитину з ранами від опіків, що ніяк не хотіли гоїтися. Цей хлопчик-сирота приїздив торік в урочище Батилиман на дитячу зміну.

Цією особливістю рослини люди користувалися здавна, ще з кам’яного віку. Пізніше обробляли димом ялівцю хутро, яке потім роками було у чудовому стані. Також димом дезинфікували одяг і приміщення, обкурювали й живих людей. Приміром, у середньовічній Англії мандрівних акторів, яких вважали носіями чуми.

Вже у наш час науковці Нікітського ботанічного саду з’ясували, що летючі виділення ялівцю вбивають 30 відсотків всіх мікроорганізмів, що “плавають” у повітрі. Лиш один гектар цієї рослини здатен оздоровити повітря цілого міста.

Використовують ялівець, зокрема його шишкоягоди, у кулінарії й виноробстві. Як лікарську рослину його знали ще давні греки, римляни, єгиптяни. Деревина йшла буквально на все — від натільних хрестиків до мавзолеїв та підвісних мостів. У Судаку перекриття з ялівцю вже більше семи століть тримають на собі Генуезьку фортецю.

* * *

Як же віддячила людина цій щедрій рослині? Вирубувала, як могла. Зараз цей процес, на щастя, припинився, але рослина, котра з’явилася на Землі 50(!) мільйонів років тому, нині міцно вписана у Червону книгу.

Ось ви машинально зірвали гілочку ялівцю високого чи фісташки. А чи знаєте, що релікти ростуть дуже повільно — лише один сантиметр за один рік. Тобто щоб дерево піднялося всього на метр, потрібно сто років!

По-друге, плоди цих рослин дозрівають теж дуже довго — стають стиглими тільки на другий рік. Крім того, щоб насінина мала шанс прорости, вона обов’язково має пройти через травний тракт птаха чи тварини, котрих ми теж часто полохаємо просто так, знічев’я.

Дуже небезпечні, зокрема для ялівцю високого, пожежі. Його насичена ефірними маслами крона спалахує миттю і згорає повністю. Завдає вогонь (причиною виникнення якого часто є саме люди) багато шкоди й іншим рідкісним рослинам Криму, наприклад, сосні Станкевича (основна популяція розташована у заповіднику “Мис Айя). Та про це у наступних публікаціях.

А наостанок хотілося потішити тих, хто ще збирається відпочити на Південному березі Криму. Ви можете прихопити частинку його рідкісної флори без жодної шкоди довкіллю. Зберіть шишкоягоди ялівцю, які лежать на землі, — вони і є повністю достиглі. Покладіть вісім (не більше!) шишкоягід у пляшку з горілкою і до Нового року матимете оригінальний напій — джин. Жінкам рекомендується столову ложку з верхом всипати у пляшку (0,75 літра) білого сухого вина — через три місяці це буде чудовий тонізуючий лосьйон для обличчя. А всій родині придасться бальзам від ран та опіків — теж столова ложка шишкоягід на півлітра горілки. Настоювати три місяці.

Наталя ПРИСТУПКО (Київ—Севастополь—бухта Ласпі—Батилиман—Київ) “Хрещатик”

прочитало 4531 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.304 sec