images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 18 липня 2002 року, четвер  №104 (2115) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
18/07/2002



images
Наші “Ани” над Австралією Київ і Сідней обговорили плани співробітництва в авіабудуванні
images
Тиждень в Україні перебувала делегація ділових кіл Австралії, яка привезла конкретні пропозиції щодо співпраці в авіаційній сфері. Якщо вони будуть сприйняті Києвом, перед нашою авіацією відкриється не лише австралійський ринок, а й увесь тихоокеанський, де немає свого літакобудування, зате є велика потреба в повітряних перевезеннях як вантажних, так і пасажирських.

Зелений континент чекає на українські літаки

Делегацію з п’ятьох осіб очолював Роберт Корбен, генеральний директор виставки “Авіекс-2002”, яка відбудеться у листопаді цього року неподалік Сіднея. На цей найбільший у південній півкулі авіасалон, що проводиться раз на два роки, з’їдуться фахівці з багатьох країн світу, котрі працюють у сфері авіації загального призначення. В аеропорту Іллаворра, за 80 кілометрів на південь від столиці зеленого континенту, майже все готове до прийому гостей. Військовий аеродром, збудований в роки Другої світової війни, чотирнадцять років тому був переданий у власність громади містечка Шеллхарбор. Спільними зусиллями центральної і місцевої влади (на реконструкцію виділено 25 мільйонів доларів) летовище перетворилося на один із найсучасніших аеропортів, де можуть сідати лайнери будь-якого типу.

Українців запрошують до Австралії не просто показати свої досягнення в сфері літакобудування, які, до речі, там добре відомі. Саме за допомогою австралійців був організований перший політ “Руслана” за межі території СРСР в 1991 році. Спонсорувала кругосвітню подорож “Ан-124”, в ході якої було встановлено кілька світових рекордів, приватна австралійська фірма “ДФЕ”. Її глава Віктор Джамірзе, нині міжнародний агент виставки “Авіекс-2002”, також був у складі делегації. Тож відвідини АНТК імені Антонова, аеродрому в Гостомелі, “Авіаімпексу”, переговори в Мінпромполітики, Інституті авіаційної технології та столичній мерії були досить конкретними. Австралійські партнери запропонували нам не лише похизуватися на виставці своєю авіабудівною спроможністю. Вони готові одразу закупити кілька літаків для свого музею — великої колекції літальних апаратів (колишніх та сучасних), які перебувають у робочому стані і можуть покатати як туристів, так і фахівців, котрі шукають контракти на придбання авіатехніки. Та найголовніше в портфелі пропозицій — відкриття ремонтного заводу в одному з новозбудованих павільйонів одразу після закінчення виставки.

У тому, що таке спільне підприємство матиме замовлення, сумніватися не доводиться. В Австралії і Тихоокеанському регіоні є чимало радянських літаків. Більшість з них поважного віку, а ремонтно-сервісної бази тут нема. Наступним кроком у двосторонньому співробітництві могло б бути виробництво зі складання українських літаків. Наскільки перспективною є така співпраця, можна судити з потреб тамтешнього ринку. Австралія за територією дорівнює Сполученим Штатам, а населення там усього 19 мільйонів. Існує нагальна потреба перевозити вантажі і пасажирів невеликими літаками не тільки по материку, а й на острови, в сусідні держави. Американські супергіганти для цього не придатні. Окрім того, що вони надто дорогі, до ціни додається ще й страховка (5—10 відсотків від вартості літака). А не доведи Господи — катастрофа аеробуса з сотнями жертв! Для країни, де діє спеціальна система заходів охорони людського життя, це буде національною катастрофою. То ж наші “Ани” тут будуть незамінними (пасажирські, пожежного та сільськогосподарського призначення). Як і спортивні, прогулянкові літаки та планери. Туристичний бізнес в Австралії один з найприбутковіших, і повітроплавання в ньому не на останньому місці.

Є перспективи на тихоокеанському ринку і для нашої великої авіації. Австралійці готові взяти участь у добудові “Мрії” і в подальшому використовувати її спільно для перевезень великогабаритних вантажів у південній півкулі. Однак довго роздумувати над пропозиціями нам не варто. Відомо ж, що святе місце порожнім не буває. Тож і на австралійський ринок чимало претендентів. Американці, англійці і навіть китайці, які вже відкрили дві свої льотні школи.

Важливі питання регіону вирішують

за участю громади

Зустріч австралійської делегації на Хрещатику, 36 розпочалася з приємної несподіванки. Заступник голови Київської міської держадміністрації Валерій Кир’ян потрапив в обійми Петра Кравченка, секретаря Спілки українського образотворчого мистецтва Австралії, з яким потоваришував під час візиту представників київської мерії до Сіднея кілька років тому. То були незабутні дні зустрічей із земляками, відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку, встановлення побратимських зв’язків. Нині у складі австралійської делегації заступник голови міської ради міста Шеллхарбора з технічних питань Брайєн Вейр. Громада молодого міста-супутника Сіднея за тамтешніми мірками досить велика — 58 тисяч чоловік. До 2010 року тут мешкатиме 75 тисяч. Такий швидкий приріст народонаселення викликаний потребою розвантажити столицю, яка за 80 кілометрів від Шеллхарбора. Працевлаштувати таку кількість народу тут збираються передусім завдяки житловій забудові та спорудженню великої пристані на 350 яхт. Мільярдний проект дасть роботу 11 тисячам осіб не лише в місті, а й за його межами. Коли будівництво завершать, від об’єкта до місцевої скарбниці щорічно надходитиме понад 300 мільйонів доларів. І це, як мовиться, не єдине прибуткове місце. Про аеропорт Іллаворра з його музеєм діючих літаків, найбільшими у південній півкулі авіасалонами (на нинішній виставці чекають до 300 учасників і близько 60 тисяч відвідувачів) та перспективами на відкриття авіабудівних заводів уже йшлося. А ще ж буде де докласти рук на забудові трьох тисяч земельних ділянок, виділених місцевою радою під житло, спорудженні Сіті-центру, на яке спрямовується 70 мільйонів доларів, першокласного поля для гри в гольф, велосипедних доріжок, спортивних клубів, готелів, місць розваг і торгівлі. Недарма ж шеллхарборська міська громада є однією з найпередовіших не лише в штаті Новий Південний Уельс, а й у всій Австралії. Без її участі не обходиться прийняття жодного великого проекту. Її представники присутні на засіданнях міської ради, де вирішуються такі важливі питання, як розбудова інфраструктури міста, збереження довкілля, залучення інвестицій і стратегічне планування. Роздільне збирання та переробка сміття, створення штучних озер, в яких накопичуватимуться очищені поверхневі води, що стікають з усього міста; чітко розроблений довготерміновий план використання довколишніх сільських земель, масштабне будівництво доріг — далеко не всі проекти, які здійснюються міською радою Шеллхарбора. Звідки ж беруться кошти на такі масштабні проекти?

— У нас немілітаризована країна, стабільна економіка, працьовиті люди, — сказав пан Брайєн Вейр.— Бюджет Шеллхарбора перестав бути дотаційним, і нині держава допомагає лише з реалізацією великих проектів. На все інше йдуть місцеві кошти, 40 відсотків з яких — податки з населення, 50 — надходження від послуг, що їх надає територіальна громада міста.

Пропонуючи українцям співпрацю, австралійці пообіцяли виділити на пільгових умовах додатковий павільйон на виставці “Авіекс-2002”, де можна буде показати не лише авіатехніку, а й будь-яку іншу продукцію від машинобудування до металургії, в чому зацікавлені наші партнери. Ця пропозиція дуже сподобалася Валерію Кир’яну. Від імені мера Києва він запевнив австралійських гостей, що в разі участі України в “Авіексі—2002” столичні підприємства знайдуть, чим наповнити пільговий павільйон.

Навіть дельтаплани можна використовувати

не лише для розваг

Відвідавши авіабудівні підприємства і летовище у Гостомелі, конструкторське бюро і науково-дослідний інститут, австралійці оцінили нашу спроможність у цій сфері. В кожній установі, де побували посланці з далекого континенту, вони не втомлювалися повторювати про свою зацікавленість у співпраці і про перспективи австралійського ринку для української авіації. Приміром, на зустрічі в Інституті авіаційної технології, який займається впровадженням наукових розробок у практику, головний інженер шеллхарборського аеропорту Артур Вебстер просто-таки конспектував виступи київських фахівців. А директора конструкторського бюро авіації загального призначення Олександра Дашивця засипав запитаннями. Той розповідав про надлегкі літальні апарати київського виробництва, які сертифіковані багатьма європейськими країнами. Наші дельтаплани придатні не лише для розваг. Вони можуть виконувати суспільно корисну роботу: оприскувати сільгоспугіддя і не лише хімікатами, а й підживлювати мінеральними добривами. Робити аерофотозйомку для картографування і створення земельного кадастру. Та, власне, й катати можуть не одного туриста, який вміє керувати апаратом, а одразу трьох: двох пасажирів і пілота. До того ж наші дельтаплани роблять на колесах, лижах або поплавках і коштують вони на 5—5,5 тисячі доларів дешевше, ніж їхні зарубіжні аналоги. Не менше зацікавлення гостей викликали й гелікоптери “Ангел”, виробництво яких Київська мерія фінансово підтримує.

Запрошення української сторони взяти участь у виставці “Авіасвіт ХХІ”, яка відбудеться в Києві у вересні цього року, австралійці прийняли одразу. Хоча однозначної відповіді щодо такої участі в “Авіексі-2002” від нас так і не почули. Шкода, якщо буде змарновано зусилля генерального консула України в Сіднеї Василя Корзаченка та народних амбасадорів від України і діаспори Миколи Хоменка та Петра Кравченка. Вони ж провели велику підготовчу роботу в Австралії, підключивши до переговорів тамтешню пресу й діаспору. Власне, завдяки їхнім зусиллям австралійська делегація й опинилася в Україні. Так терпляче вмовляти нас на співробітництво в авіаційній галузі, мабуть, не буде вже ніхто. Тож якщо не поїдемо на “Авіекс-2002” — ризикуємо втратити свій шанс на світовому ринку авіатехніки, куди ми так прагнемо і куди нас не пускають.

Лариса ДАЦЮК “Хрещатик”

прочитало 4363 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4411 sec