images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У столиці тривають масштабні новорічно-різдвяні святкування (програма)
images images images
14:00 |  Як поділять гроші на столичну освіту в 2019 році
images images images
11:00 |  Головний фінансовий документ столиці затверджено
images images images
08:00 |  У Києві планують побудувати великий диспетчерський центр, який об’єднає усі служби швидкого реагування
images images images
17:00 |  Коли українці відпочиватимуть в 2019 році: календар державних свят
images images images
14:00 |  Графік роботи банківської системи на новорічно-різдвяні свята
images images images
11:00 |  У Києві проведуть комплексну профілактику захворювань на грип та гострі респіраторні інфекції
images images images
08:00 |  Обмеження на в’їзд до Києва великогабаритного транспорту діятиме до покращення погодних умов
images images images
17:00 |  «Особливості виходу на ринок ЄС: практичні кроки для підприємств м. Києва».
images images images
14:00 |  Діти Києва підтримали українських військових
images images images
11:00 |  Після матчу Ліги чемпіонів УЄФА київський метрополітен і наземний пасажирський транспорт працюватимуть довше
images images images
08:00 |  Киянам нагадали про програми ремонтів: що можна зробити і за скільки
images images images
19:40 |  Новий рік: як прикрасити кошик до свята (поради від флористів)
images images images
17:00 |  Де у Києві продаватимуть ялинки з паспортами
images images images
14:00 |  На столицю суне новий циклон
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 10 липня 2002 року, середа  №99 (2110) images
images
полоса
images
images
ПАРАЛЕЛІ І МЕРИДІАНИ
images  
images
images
images
10/07/2002



images
Україна і НАТО, або На що може розраховувати “бідний родич”
images
Після тривалого періоду вагань наша країна вирішила увійти до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Нещодавно міністр оборони України, генерал Володимир Щкідченко, відвідавши штаб-квартиру блоку в Брюсселі, передав генеральному секретареві Джорджу Робертсону лист від Президента України Леоніда Кучми, де йшлося про бажання вступити до союзу. Здавалося б, радіти треба, адже цей транснаціональний альянс є одним з найвпливовіших у світі, отже, Україна під його крилом зміцнить свої позиції на міжнародній політичній арені. Але на цьому шляху є чимало перешкод: жорсткі умови прийому, корекція зовнішньополітичного курсу тощо. Втім, на мою думку, найголовніше — зрозуміти, що таке НАТО і відтак спрогнозувати можливі геополітичні наслідки вступу до альянсу для України.

Заради цього дозволю собі невеличкий історичний екскурс, адже на відстані суть явища пізнається краще. Пригадую, з якою ейфорією та надією ми, дев’ятнадцятирічні офіцери, відзначали зустріч на Ельбі, вітали Потсдамську конференцію! Здавалося, після кількох років жаху і крові політики нарешті отямилися і зберігатимуть досягнутий такою ціною мир вічно. Лише найдосвідченіші розуміли, що саме ховається під маскою згоди. І незабаром скрипкові концерти, з якими перед солдатами виступали наш знаменитий Давид Ойстрах і не менш відомий його американський колега Яків Хейфец, поступилися місцем гарматним залпам на колишніх полігонах вермахту та дробовим перестукам молотків, за допомогою яких сапери й вільнонаймані з обох боків демаркаційної лінії споруджували численні контрольно-пропускні пункти й тупички-уловлювачі для машин, чиї власники хотіли перебратися на Захід чи, що було значно рідше, на Схід. Спалах дружби поступився місцем недовірі. Недавні союзники, котрі забезпечували наших солдатів технікою, ставали ідеологічними ворогами. Ось у таких умовах, напевне, у відповідь на радянську експансію на Захід і народжувалося НАТО.

Отже, що це таке? Коли і для чого був створений цей Північноатлантичний військовий блок? В останньому радянському енциклопедичному словнику, виданому 1980 року, пишеться: “Організація Північноатлантичного договору (НАТО) — військово-політичний союз, спрямований проти соціалістичних країн і національно-визвольних рухів; створений з ініціативи США на основі Північноатлантичного договору, який підписали у Вашингтоні США, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Канада, Португалія, Норвегія, Данія, Ісландія”. У 1952 році до НАТО увійшли Греція і Туреччина...

У “Короткому енциклопедичному словнику”, виданому через 21 рік, в основу якого покладено “кишенькову енциклопедію” Хатчисона (Оксфорд), є вельми суттєвий додаток: “... після розпаду Варшавського договору в 1991 році було створено Північноатлантичну раду з кооперації, до якої увійшли республіки колишнього СРСР з метою створення більшої безпеки в Європі”. У 1998-му до НАТО приєдналися Польща, Чехія та Угорщина.

Сам же договір про створення Північноатлантичного альянсу підписано у Вашингтоні. Варто зазначити, що первинною точкою, його підставою стало підписання президентом США Рузвельтом і прем’єр-міністром Великобританії Черчіллем у серпні 1941 року на борту дредноута “Принц Уельський” декларації загальних принципів дій їхніх народів не тільки під час Другої світової війни, а й після її закінчення. Декларація насамперед була спрямована проти гітлерівської Німеччини, її діючих і потенційних союзників.

* * *

Однак час збігав. Закінчилася Друга світова, наприкінці якої США застосували атомну бомбу. Радянський Союз такої потужної зброї ще не мав і прагнув компенсувати її брак утриманням численної армії. Досить сказати, що 1950 року під гвинтівкою ще залишалися солдати, мобілізовані в 1943-му.

СРСР до моменту виникнення НАТО ще офіційно не створив блоку, подібного до Північноатлантичного альянсу. Але це формально. Насправді армії всіх держав, визволених Збройними силами Радянського Союзу (крім югославської), де-факто діяли під єдиним московським командуванням і мали спільні узгоджені плани. Пізніше виник союз країн Варшавського договору. Якби вони почали воєнні дії, запевняю вас, колишнім союзникам цього мало не видалося б. Отже, протистояння було неминучим.

Два потужних військових блоки навпіл розкололи світ. Я бачив у Берліні пам’ятник повітряним мостам, спорудженим на честь натовської авіації, яка зуміла значною мірою нейтралізувати блокаду Західного Берліна. На моїх очах було блискавично споруджено стіну, що навпіл розділила цей багатомільйонний мегаполіс. Коли спалахнула карибська криза, мені вдалося разом з начальниками штабів з’єднань і начальниками оперативних відділів у супроводі військової поліції колишніх союзників проїхати вулицями прифронтового міста, Західного Берліна. Я вирішував свої суто журналістські завдання, а штабні крадькома наносили в своїх планшетах напрямки маршруту на випадок сигналу “іскра”, що означав прохід через Західний Берлін своїх дивізій. Слава Богу, обійшлося. Микита Хрущов, хоч і дозволяв собі стукати черевиком по трибуні ООН, укмітив, що цього разу Захід не поступиться, і краще не ризикувати.

Потім було ще немало конфліктів. Мабуть, найгостріший розгорівся після того, як міністр оборони СРСР маршал Дмитро Устинов заявив, що коли НАТО і надалі проводитиме стосовно країн Варшавського договору недружелюбну, агресивну політику, він віддасть наказ радянським атомним субмаринам залягти вздовж побережжя США, підготувавшись до негайних адекватних дій. Усі розуміли: Устинов не блефував. І пристрасті вщухли.

Як бачимо, два потужні альянси певним чином врівноважували агресивні дії один одного, завдяки чому впродовж десятиліть, незважаючи на конфлікти і кризи, існувала динамічна рівновага між ворогуючими союзами держав.

Із середини вісімдесятих років стало зрозуміло: розвал Радянського Союзу неминучий. І невдовзі його не стало. Не стало і Варшавського договору. Канув у Лету і двополюсний світ. Зрозуміло, НАТО стало єдиним силовим полюсом. Але і сам альянс зазнав трансформації.

* * *

Чим же є Північноатлантичний альянс сьогодні, в умовах однополюсного світу? У довідникові, виданому НАТО напередодні п’ятдесятиріччя цієї організації, зазначається, що основна мета організації — захист свободи і безпеки всіх її членів політичними і військовими способами, відповідно до статусу ООН. Головний принцип діяльності альянсу полягає в загальному визнанні суверенними державами потреби співробітництва. Солідарність учасників альянсу забезпечує те, що жодній із країн не доведеться покладатися лише на власні зусилля при розв’язанні основних проблем безпеки. Однак вона не звільняється від права й обов’язку нести свою відповідальність у галузі оборони і, що важливо, зменшить залежність від ядерної зброї. Наголошується, що всі держави — члени альянсу мають однакові права обстоювати свій погляд за столом переговорів, а їх уряди беруть участь у виробленні політичного курсу НАТО. Вихід з альянсу є вільним.

Стривайте, скажете ви, здається, ми щось подібне вже читали. Звичайно, приблизно такі ж принципи були зафіксовані у статтях Варшавського договору, під яким стоять підписи, зокрема Угорщини й Чехословаччини. А що сталося з цими країнами-членами, коли вони спробували піти своїм шляхом? Радянські танки прямою наводкою лупили по кінотеатру “Корвін” у Будапешті, де зачаївся штаб угорських повстанців. Кадри кінохроніки донесли до нас події тих днів. Незмірна жорстокість з обох боків і кров невинних людей. “Оксамитову революцію” у Чехословаччині придушили не тільки радянські танки. Разом з ними проти чехів виступили і їхні союзники по Варшавському договору — війська Польщі та Болгарії. Як ви здогадалися, рішення щодо цієї акції ухвалювалися в Кремлі.

Звичайно, у НАТО манери були демократичніші. Президент Франції Шарль де Голль свого часу без особливих церемоній прибрав штаб альянсу з Парижа. Нічого не сталося і тоді, коли Греція вийшла з військової організації альянсу. А щодо рівності й братерства, то тут вибач і посунься. Тільки безнадійний ідеаліст серйозно може думати, що при ухваленні важливих рішень голос Люксембургу вважить стільки ж, скільки голос Великобританії чи, скажімо, Німеччини. У НАТО діє старе як світ правило: хто платить, той і замовляє музику. Куди ж торують стежку американські політики і воєначальники? До Лондона, Парижа, Берліна. У крайньому разі, віддаючи данину ввічливості, можуть заглянути у Мадрид. Щоправда, для підтримання декоруму, наради (чи, як їх тепер модно величають, саміти) іноді проводять і в інших європейських столицях. Але серед країн-членів альянсу можна неозброєним оком визначити “перших” і “других”.

При вступі в альянс до країн-пошукачів висувають певні вимоги. Звісно, в разі потреби абітурієнтам роблять деякі послаблення. Природно, Україну, враховуючи її важливе геополітичне становище, а також можливість відвернути Росію від інших важливих для неї завдань, натовці готові прийняти з розпростертими обіймами.

Але мінімум вимог усе-таки має бути дотриманий: Україна зобов’язана піднести свою економіку хоча б до рівня Польщі або прибалтійських держав. Та як це зробити в майбутньому, якщо виробництво внутрішнього валового продукту ось уже який рік піднімається невисокими темпами? Конкретної відповіді немає.

Згідно з існуючим положенням, до вступу в альянс мають бути урегульовані всі територіальні суперечки між членами НАТО і неофітами... Тут також питань куди більше, ніж відповідей. Є неврегульовані прикордонні проблеми з Польщею, дискусії з приводу приналежності до Угорщини деяких регіонів Закарпаття. Румунська влада висуває до України територіальні претензії на значну частину Чернівецької області, на нафтоносний шельф біля острова Зміїний.

* * *

Виникає запитання: то навіщо тоді взагалі тягнутися до НАТО? Яким таким медом мазаний для нас цей союз? Однозначно на це відповісти складно, однак вступ до альянсу дає певні переваги. Промисловці вважають, що членство у НАТО впорядкує експорт зброї, збільшить кількість робочих місць і відповідно валютні надходження до української скарбниці. Дипломати сподіваються на залагодження існуючих невідшліфованостей між Україною і прикордонними державами, а також вважають, що НАТО допоможе встановити більш рівноправні відносини з північним сусідом. Але найбільші надії зі вступом у Північноатлантичний альянс пов’язують військові. Можливо, хтось спробує звинуватити мене в недостатності патріотизму, але вважаю своїм обов’язком сказати, що Конституція вимагає: “Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладаються на Збройні сили України”. Наші армія і флот поки що повною мірою цього не можуть. І річ не в тому, що окремі генерали на казенні кошти побудували собі особисті дачі, і навіть не в бракові професійної найманої армії. Головне, що ми бездарно розбазарили найбільші у Європі бронетанкові сили, не за понюх тютюну позбулися найпотужнішого в Європі комплексу ППО (Петряєве). У нас дуже мало сучасних літаків, а ті, що є, вкрай рідко здіймаються в повітря. Якщо натовський льотчик пересічно має на рік десь двісті годин нальоту, то наш у десять, а то й у двадцять разів менше. Не вистачає комплектуючих. Катастрофічний дефіцит пального. З цієї ж причини на приколі опинились і бронетанкові війська. Ротні навчання з бойовою стрільбою не проводяться, а на пальцях, як відомо, спеціаліста не підготуєш. Про потреби наших ВМС не казатиму. Про них достатньо начулися, морська держава, по суті, не має свого флоту. Що стосується уряду, то він багато говорить про необхідність приділяти постійну увагу захисникам Батьківщини, але конкретних кроків не робить. Адже це курям на сміх, коли армія не дістає і половини того, що їй належить.

Ясна річ, що в цих умовах військові дедалі частіше поглядають у бік Північноатлантичного альянсу. З його допомогою, беручи участь у миротворчих силах, наші підрозділи не лише дістають потрібну практику. Причому кожному солдатові виплачують на утримання щомісячно 600 доларів. Між тим голландці одержують в чотири рази більше, але то їхня голландська справа. Нам же не до жиру.

Не можна забувати і про те, що витрати на проведення деяких спільних маневрів, якщо вони не дуже масштабні, американці повністю беруть на себе. Ще одна деталь, яку не обійти, обговорюючи питання, пов’язане зі вступом України до Північноатлантичного альянсу. В останньому абзаці 17-ї статті Конституції чорним по білому записано: “На території України не допускається розташування іноземних військових баз”. Питання ніби непросте, однак при його вирішенні, на мій погляд, особливих труднощів не виникає. Безперечно, противники вступу до НАТО посилатимуться на Основний Закон, а прибічники такого вступу — на вже наявний прецедент. Якщо, незважаючи на Конституцію, така база існує в Севастополі, то що заважає мати подібні плацдарми — тепер уже західного впливу — в інших регіонах. Будуть, звичайно, посилання на європейський досвід, нагадування, що вступ України в Північноатлантичний альянс зовсім не означає негайного, уже сьогодні, створення на території країни натовських баз.

І все ж таки залишаються нюанси. Чи не варто було б винести питання вступу до НАТО на всенародне обговорення? Тоді потрібно чітко усвідомити, до якого союзу ми прагнемо. Нині поширюється чутка про новий альянс “2+18”, себто США і Росія плюс решта країн НАТО. Якраз виходить двадцятка. Зрозуміло, що в такому складному ансамблі Україні музику замовляти не доведеться: грошей не вистачить. Їй навіть вести соло не дадуть, хіба що підспівувати з другого голосу. З іншого боку, чи НАТО не вичерпало себе? Скажімо, американський політолог Майкл Макфол не виключає, що Північноатлантичний альянс може перетворитися на тимчасові військові союзи. Тоді варто було б не поспішати зі вступом, адже з’являється шанс перехопити ініціативу й сформувати власний блок союзників, яких в України вистачає. Адже краще бути рівним поміж рівних, аніж “бідним родичем”. Тим не менше і “бідний родич” теоретично за правильної стратегії поведінки в

НАТО може розраховувати на значні дивіденди. У тому числі й геополітичні.

Георгій ЧОРНОМОРСЬКИЙ спеціально для “Хрещатика”

прочитало 4540 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
10/07/2002 | Генеральний секретар НАТО приїхав підсумувати особливе партнерство з Україною.
images
images
10/07/2002 | “Український дім” у Відні. Австрієць Маркіян Припхан збудував його для гостей з історичної батьківщини
images
images
10/07/2002 | ДЕПУТАТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ВИВЧАЮТЬ....
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.278 sec