images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 28 червня 2002 року, п'ятниця  №93 (2104) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
28/06/2002



images
Олександр Биструшкін: “Щороку в столиці відкриваємо хоча б один музей...”
images

Культура в нашій країні фінансується за залишковим принципом. Так було за радянських часів, не змінилося нічого й тепер. У Статті 11 Конституції України, прийнятій на п’ятій сесії Верховної Ради 28 червня 1996 року, сказано: “Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури”. Та в житті не все так добре, як задекларовано. Торік бюджет з культури недовиконаний майже наполовину. А у травні 2002 року з галузі знято мільйон гривень. Щоправда, національні і столичні заклади в дещо кращому становищі, розповідає начальник Головного столичного управління культури Олександр Биструшкін.

— У Києві немає заборгованості з заробітної платні в жодній галузі культури,— акцентує увагу Олександр Павлович. — А мешканці столиці отримують дотації у вигляді пільгових квитків у театри. Перевірено: масовий глядач не зможе дивитись вистави, якщо вартість квитка перевищує 10 гривень. Отож місто щомісяця дотує театри і дитячі кінотеатри. Там ціни на квитки на мінімальному рівні. Щоб пересічні кияни та гості столиці мали змогу бодай раз-двічі на місяць туди піти. Є постанова, що театри повинні пускати на вільні місця пенсіонерів, інвалідів та студентів безплатно. У кожному музеї є один день на тиждень, коли експозицію також можна подивитися безплатно. Забезпечити дотації допомагають Київрада і особисто Київський міський голова Олександр Олександрович Омельченко.

Нині Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста готує проект програми з розвитку культури у Києві на 2003—2005 роки. Цього року його запропонуємо сесії Київради. За Указом Президента наступний, 2003 рік оголошено роком культури в Україні. Гадаю, це дасть нам змогу подбати про матеріально-технічну базу, підвищити заробітну платню працівникам культури. У національних колективах це вже відбулося двічі. Спочатку на 100 відсотків, потім ще в 1,8 раза. А інші нормативні ставки закладів культури в Кабінеті Міністрів залишаються майже на тому рівні, що й були раніше. Бо 15-відсоткове підвищення проблему не вирішило. От і маємо ситуацію, коли соліст знаного в усьому світі камерного муніципального хору “Київ” (під керівництвом Гобдича) отримує 300 гривень, а зарплата артиста хору Національної опери сягає 1000 гривень. Це надзвичайно великий розрив.

— Як, на ваш погляд, реалізується конституційне право на вільний розвиток особистості?

— Нині ми утримуємо на бюджеті бібліотеки, музеї, училища культури, театрально-концертні організації. На жаль, подивитися на гастролерів більшість киян не мають можливості, бо ціни там позахмарні. Талановитій молоді створено умови для навчання у школах і училищах мистецтв. Дефіциту учнів у цих закладах немає. Оплата за навчання невелика. До того ж, є пільги чорнобильцям, багатодітним, сиротам. Закінчуємо ремонт і реконструкцію коледжу естрадно-циркового мистецтва. Цей заклад може стати окрасою усієї України, як і дитяча академія мистецтв на Оболоні, Київська українська академія танцю на Троєщині, школа мистецтв імені Турчака у Шевченківському районі, школа № 2 на Печерську.

— Що вдалося зробити управлінню культури за роки незалежності?

— Столиця рухається вперед, і це поза всяким сумнівом. Хоч як нас лають за стан кінотеатрів, але ми поступово робимо все для того, щоб повернути туди киян. Обладнали за останнім словом техніки і комфортності “Київ”, “Україну”, “Кінопанораму”, “Жовтень”, “Київську Русь”. Показуємо те, що нині може запропонувати американський, європейський і російський кінематограф. Будуть наші фільми, дивитимемося їх. Про це повинні піклуватися Верховна Рада і Кабінет Міністрів. Насамперед впровадити податкові пільги. І на кіно, і на видання книжок, і на українську пресу.

Традиційно щороку відкриваємо хоча б один музей. Реставровано Музей західного та східного мистецтва, Музей книги і друкарства. Ними могла б пишатися будь-яка країна. Це два заклади в нашому місті найвищого гатунку. Мають надзвичайно цінні фонди, забезпечують надійну охорону. Там підтримуються оптимальна температура та режим вологості. Маємо прекрасний Музей повернутої спадщини, де багато експонатів із закордону. Наші колишні співвітчизники хочуть, щоб ці твори демонструвалися тут, на батьківщині. Нещодавно здали першу чергу Київської фортеці. Плануємо реставрувати Музей російського мистецтва, створити Центр народного мистецтва на базі музею імені Івана Гончара. Щоб усі регіони України мали змогу туди потрапити. Цей Центр — наша держава у культурологічному розрізі. Всі експонати зібрано лише однією людиною. Нині Петро Гончар, директор музею, продовжує справу батька. У столиці й досі немає міської картинної галереї. Плануємо 2003 року відкрити Центр сучасного мистецтва на базі Київської міської галереї мистецтв “Лавра”. Вона вже має фонди, назбирала їх за рахунок подарунків від художників. А ще хотілося б долучити до цього театрально-концертний зал, сад скульптур, офісні приміщення з майстернями. Збираємося відвести під Центр близько 4000 квадратних метрів, де, звичайно ж, розміститься і постійно діюча міська картинна галерея.

Готові приступити до капітального ремонту і реконструкції кінотеатру “Дніпро”. Там буде дитячий ляльковий театр. Нарешті вперше за сто років збудуємо театральне приміщення. Зведемо Театр на Подолі і Молодий театр на Троєщині. Віддалені райони не повинні залишатися без об’єктів культури. Маємо реконструювати ще один поверх у Музеї західного та східного мистецтва.

— Як ви оцінюєте розвиток державної мови в столиці?

— Зараз ситуація набагато краща, ніж 5—6 років тому. Раніше в Києві було рідше почуєш українську мову. Ми, студенти театрального інституту і актори театру Франка, йшли столицею і навмисне голосно розмовляли українською. Щоб слухали перехожі, звернули на це увагу, щоб знали, що у Києві звучить рідна мова. Нас запитували, чи ми не з Канади або Польщі. Ми проводили роз’яснювальну роботу, що ми українці. Нині всі бюджетні кошти, котрі виділяються на виконання закону про мову, йдуть саме на її розвиток. Тобто на українську літературу, вистави, поповнення бібліотечних фондів. Насамперед ми підтримуємо розвиток, популяризацію та утвердження української мови як державної. У нас в управлінні культури щорічно проводяться мовні курси. Нам для цього виділяються кошти з місцевого бюджету.

Бібліотеки також комплектуються українськими книжками. Щоправда, сьогодні ми маємо заборгованість з поповнення фондів. Нам депутати закидають, що у книгозбірнях 70 відсотків російськомовної літератури. Але ж не викинеш з них твори Пушкіна, Лермонтова, Толстого, Гоголя, Булгакова... Чи науково-технічну літературу.

— У наc українська книжка взагалі у гіршому становищі, ніж російська. Як і наші артисти в порівнянні з гастролерами.

— Справді, сьогодні нашим письменникам легше надрукувати свою книжку в Росії, ніж в Україні. Там є податкові пільги, яких не маємо ми. А гастролі — це ринок. Є попит — підвищують ціни. Нам потрібен Закон про ліцензування гастрольної діяльності. Якщо відраховувати по 5–7 відсотків з іноземних артистів до державної або місцевої скарбниці, можна створити фонд розвитку культури. Гроші з нього підуть і на новий фільм, і на оплату обдарованих дітей у музичних школах чи школах естетичного виховання, і на матеріальне забезпечення наших театрально-концертних установ.

Такий закон у рік культури мала б затвердити Верховна Рада. Але Київ може приймати рішення і на місцевому рівні. Адже є Закон про столицю. Тож я сподіваюсь, що новообрана Київрада зверне на це увагу. І нарешті винесе ухвалу про гастрольну діяльність.

Наталя ЗІНЧЕНКО “Хрещатик”

прочитало 5475 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
28/06/2002 | П’ятигривеник на честь 1100-ліття Ромнів.
images
images
28/06/2002 | “Національна свідомість — це головне...”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4145 sec