images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  До 85-х роковин Голодомору у столиці відбудуться поминальні панахиди та жалобні заходи
images images images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 21 червня 2002 року, п'ятниця  №90 (2101) images
images
полоса
images
images
ЕКСКЛЮЗИВ
images  
images
images
images
21/06/2002



images
Валентин ТРОЯНОВСЬКИЙ: “Валерія Лобановського не вберегли всі ми...”
images

Їхні прізвища — Лобановського і Трояновського — чомусь завжди були тісно пов’язані між собою: чи то за мелодійним звучанням, чи то через те, що їх єднає легенда про київський “бразильський” футбол... Вони зовсім різні як люди: один — довгоногий і рудий, другий — невеликий, міцно збитий здоровань, до того ж і задерикуватий, а як футболісти мали на полі неоднакові функції. Але, незважаючи на це, обидва витівали з м’ячем таке! Про свого спортивного товариша, який сорок днів тому пішов з життя, згадує в цій бесіді Валентин Трояновський.

— Валентине Миколайовичу, з Лобановським прийшло прощатися стільки народу...

— Звичайно, це була Особистість! І його велич у тому, що “до мозку кісток” був відданий футболу і жодного разу його не зрадив... Пригадую, як на нашій старенькій базі, на Нивках, він після тренування залишався і ще кілька годин відпрацьовував свої фінти та інші витончені технічні прийоми... А удар який у нього був “важковаговий”!

— Коли ви з ним познайомилися?

— У 60-му, після того, як “Динамо” програло 1:5 “Адміралтійцю”, мене в черговий раз викликали з Вінниці. Спочатку Соловйов прилаштував мене до Ігоря Зайцева, і в першій же грі “за основу” ми виграли у вільнюського “Спартака”. Лобановський саме з подачі Зайцева забив гол. Вдалося і мені відзначитися. Третім був Вітя Каневський...

До цього я з Лобановським жодного разу не зустрічався. Ні “у дітях”, ні “у юнаках”. З динамівського дубля мене за “порушення спортивного режиму” швидко перевели спочатку в “Колгоспник” (Рівне), а потім у вінницький “Локомотив”. До Києва я повертатися не хотів. Але мій тренер Віктор Жилін умовив, інакше б його з’їли...

— Існує думка, що “без Трояновського не було б Лобановського”...

— Із Зайцевим було нелегко грати: він мав неабияку швидкість, відкривався тільки вперед. Тож йому м’яч треба було закидати “на хід”, за спину захисникові. А Валя (як я називав Лобановського) часто відскакував за м’ячем назад, і я без проблем йому пасував. Отримавши м’яч, він “свого” захисника спокійно “забирав”. Головне було — зробити йому точну передачу в ноги... Можу відверто зізнатися, що частенько я це робив на шкоду команді. Валя каже: “Валете, ти мене бачиш?” — “Бачу!..” І віддаю пас. А Срібло (Сергій Серебренников.— Авт.) з правого флангу гукає: “Що, не бачиш?..” Але ж з Валею ми жили в одній кімнаті і приятелювали: як я йому міг не дати пас!.. У футболі таке часто буває.

— Але ж ви начебто такі різні: і за зростом, і “за кольором”, і за освітою...

— Важко сказати, чому ми здружилися. Чи то нас лівий фланг об’єднав, чи тому, що обидва були сором’язливими і цуралися веселих компаній. У всякому разі, на всіх зборах, у поїздках за кордоном мешкали в одній кімнаті.

— А чим займалися у вільний час?

— Про футбол він міг говорити і день, і ніч... Обговорювали фільми, цікавилися дівчатами. Щоправда, далі телефонних розмов не заходило...

— Звичайно, ви ж сказали, що він був сором’язливий...

— Пам’ятаю, у нього вже була машина, і ми виїжджали кудись за місто відпочити. Та доки не знайдемо безлюдного місця, з машини не виходили. Може, Валя соромився своєї рудої шевелюри — не знаю. А колись літали в Душанбе на кубковий матч: зайшли на базар, і там його впізнали: почали дарувати кавуни, дині і виноград. То він утік.

Одного разу в Москві пішли на стадіон “Динамо” дивитись якусь гру, а квитки забули в піджаках у номері готелю... У касах величезні черги: спробували протиснутися — куди там! Повернули назад. І тут хтось з уболівальників як залементує: “Та це ж Лобановський!..” І потягли його через прохід. А за ним і я пройшов на стадіон...

— Невже він не любив слави?

— Може, й любив, коли сидів удома і слухав по радіо передачу про себе. А на людях знічувався. Виховання! Та й в автобусі мене завжди садив біля вікна, а сам — поруч: не дай Боже, щоб його з вулиці побачили.

Узагалі, не любив нічого колективного: ні зборів, ні культпоходів, навіть загальну зарядку робив десь збоку...

— Кажуть, він був серйозним “режимником”?

— Не вживав спиртного, не курив, зате дуже багато пив води. Хоча нам це і забороняли. Та оскільки надавав перевагу роботі з м’ячем, кроси він бігав краще за всіх.

— А на полі виглядав трохи незграбним...

— Я вважаю, що в історії радянського футболу він був лівий крайній “номер два” — після Михайла Месхі. І це без усіляких посилань на нашу дружбу. До речі, саме на Валі перевіряли московських захисників: якщо добре зіграв проти Лобановського — брали до збірної...

— За що, по-вашому, Маслов прибрав його з “Динамо”?

— За характер, напевно. У 1964-му після поразки в Москві від “Спартака” його вперше в житті замінили. Повертаємося в готель, і він починає пакувати речі: “Все! Їду в Київ...” — “Валику, ти що, з глузду з’їхав?” Забрав я в нього сумку, трохи заспокоїв... Наступна гра в Ярославлі — на кубок... Ми виграємо — 3:0, і Лобановський забиває гол і робить гольову передачу!..

Як правило, Маслов рідко розбирав гру по гарячих слідах, а тут, незважаючи на те, що красиво перемогли, чомусь раптом влаштував збори. “Все — лайно, тільки Серебренников здорово зіграв...” Валик встає і каже: “Ну, якщо він сам грав, то нехай сам і далі грає...” Після цього Лобановського до складу більше не ставили. Тренувався без команди, наодинці...

Щоправда, Соловйов якось наполіг, щоб Валю поставили “в основі”, для перегляду, адже передбачався матч олімпійської збірної, до якої входило кілька киян. Маслов здався — виставив. І Лобановський, який майже місяць не грав, так і не зумів тоді себе проявити.

— Подейкують, коли Лобановський був на сході, відомий спортивний оглядач Аркадій Галинський “сватав” його в ЦСКА?..

— Так, водив нас до Бескова. За чаєм Костянтин Іванович розповів, що збирає в ЦСКА гарних хлопців і не проти попрацювати з Лобановським. Але ж ми були атестовані в МВС...

— Потім ваші шляхи розійшлися: Лобановський з Базилевичем перебралися до Войнова у “Чорноморець”, а згодом до “Шахтаря”. Ви знову опинилися у Вінниці, потім в Одесі...

— Я ж пішов з “Динамо” раніше, ніж вони...

— А якби ви потрапили не в “Чорноморець”, а в “Шахтар”, знову б запрацювала ваша київська зв’язка?

— Моя доля складалася набагато раніше: мені не вдалося свого часу здобути добру освіту, та й характеру, правду кажучи, не вистачило... Людині м’якої вдачі домогтися й у житті, і у футболі чого-небудь серйозного навряд чи вдасться. До того ж я не був “режимником”

на відміну від Лобановського, і це мені заважало тривалий час підтримувати високу спортивну форму. Інакше, напевно, не опинився б на Сахаліні.

— Ви, звичайно ж, стежили за успіхами свого друга. А не виникало коли-небудь сумніву, чи правильно Лобановський у своїх командах підходив до підготовчого процесу?

— Ніколи. Залежно від різних обставин у кожного тренера є своє бачення футболу... Останнім часом я за прикладом Валерія Васильовича дедалі більше цікавлюся статистикою: якщо її ведуть чесно, то картину ми дістаємо правдиву. Лобановського часто звинувачували, що захоплюється цифрами, але ж вони не обманюють! Щоправда, ними теж потрібно вміло користатися. Та ж статистика стверджує велич Лобановського, який протягом 30(!) років тільки те й робив, що перемагав...

— Але й програвав...

— Усе ж судити потрібно за перемогами... До речі, про характер. Валерій Васильович був у футболі диктатором. Але не тому, що мав деспотичний характер, а тому, що не зраджував своїх принципів. І ті гравці, хто дотримувався цих правил у його команді, зрештою ставали супергравцями...

— Але стверджують, що не всі витримували його навантаження...

— Якось у 71-му ми зустрілися на зборах у Сочі, я тоді грав у Південно-Сахалінську... Подивився на тренування його “Дніпра”, і стало не по собі — справжнє пекло! А гравці до мене підходять і кажуть: “Валентине, хоч ти йому скажи — зажене, ноги протягнемо!..” Принагідно я йому про це й натякнув... “Валете, якщо вони не бігатимуть, чого будуть варті?” І він мав сенс: “Дніпро” за його тренерства вийшов у “вишку”. Але ж Лобановський не тільки вичавлював соки з футболістів і запроваджував дуже сувору дисципліну як на полі, так і в побуті, він ще й створював для команди нормальні умови. А його слово було — закон!

— Що тепер буде без Тренера з великої літери?

— Сидіти на трибуні чи біля телевізора — одне, а опинитися в ролі тренера — зовсім інше. Наочний приклад цьому Михайличенко: напевно, коли він сидів ліворуч від Лобановського, то й тренерська лава не здавалася йому “гарячою” — лускав насіннячко і наперед знав, як розвиватиметься атака, як зіграють захисники. Усе бачиш і всіх знаєш! А іноді навіть може здатися, що знаєш більше від головного!.. Варто залишитися без Валерія Васильовича, наодинці з полем — виявляється, що під ним — справжній “електричний стілець”! Навіть не витримав іспиту Кубком: утік з нагородження... Дай йому Боже витримки в майбутньому!

— Олексій Михайличенко гравець був відмінний, лишень самостійної роботи обмаль...

— Не хотілося, щоб він опинився для всіх гарним: для мене м’яка людина в ролі тренера — кандидат на відставку. Чоловічий колектив вимагає жорсткості. Футболісти за всіх часів норовили сісти на шию тренерові, а сьогодні, коли кожен з них отримує стільки грошей, що сам у змозі утримувати команду, спробуй з ними впоратися! Треба мати сильний характер.

— А які тренери були у вас?

— Різні. Але чомусь сильних характером було менше. Ще один приклад: Микита Павлович Симонян — відмінний гравець, чудова людина, домагався успіхів на тренерській посаді. Але його законне місце — “другий пілот”. Був у нас у “Чорноморці” Микола Петрович Морозов — колишній тренер збірної СРСР на чемпіонаті світу в Англії, де наші зуміли стати четвертими. Йому теж твердості не вистачало: в Одесі було багато привабливих місць...

— Мені здалося, що після смерті Лобановського команда не так уже й суворо дотримувалася ігрової дисципліни. Невже кончина Метра так сильно вплинула на гравців?

— Про це зазвичай говорять, коли треба виправдати поразку...

— А можливо, у команди просто немає характеру? Адже і за Лобановського “Динамо” двічі програвало тому ж “Шахтареві”, поступилося “Дортмунду”, “Баварії”, коли вело в рахунку...

— Згоден. Багато гравців сьогоднішнього “Динамо” не в змозі зіграти “через не можу”. У великому спорті все треба робити на межі своїх можливостей, тут не буває легко. Згадайте, як боролися на полі Василь Турянчик, Федір Ведмідь, Йожеф Сабо, Володимир Щегольков. Та від Щегла нападаючі тікали на протилежний фланг — таке він справляв на них враження. Були люди!.. Мені подобається, як працює Ващук, але, коли дивлюся на нього, стає боляче: схоже, Влад грає “на жилах” — втомився, напевно... Старається Федоров: ось тільки б помилок у нього було менше! Та й молодий Боднар набуває авторитету — не випадково його вже до збірної Угорщини взяли...

— Усе встигає робити: і помиляється, і сам же виправляє свої помилки. Погано, що лідера в команді не залишилося після того, як Калитвинцев пішов з неї...

— Є Белькевич, який уже кілька років стає кращим в Україні, але “київським Зіданом” стати йому, напевно, не судилося... У кубковому фіналі мені сподобався Шацьких: за ті ігри, які я бачив по телевізору, він уперше зіграв майже так, як має грати центральний нападаючий київського “Динамо”. До цього мені здавалося, що він просто “відбуває номер”!..

— Невже таке можливе було за Лобановського?

— Важко уявити собі таке. Може, не від доброго життя: в Україні класного нападаючого вдень з вогнем не знайдеш.

— Ви сказали, що спостерігали за Шацьких по телевізору — на стадіоні не буваєте?

— На фінал Кубка я точно потрапити не міг: ціни кусаються, а на “Динамо”, хоч там і дешевше, якось незручно стояти в черзі за квитком — люди впізнають і дивуються...

— “Динамо”, напевно, могло б вам дати і постійну перепустку: невже не заслужили?

— Коли Йожеф Сабо керував футбольними ветеранами, він нам вибивав перепустки. А взагалі, скільки там нас ще залишилося, колишніх гравців “Динамо”... Ми — члени однієї родини, нам не завадило б і зайвий раз зустрітися, і поговорити про футбол хочеться. Пригадується, Олега Макарова на честь якогось ювілею нагородили довічною перепусткою...

— Нещодавно відзначали 70-річчя Юрія Войнова і 60-річчя Євгена Рудакова — більш відомих гравців ще пошукати треба!.. Проте ніхто не підказав керівництву клубу вручити їм іменні перепустки, які передавалися б з покоління в покоління, доки існуватиме клуб...

— А ви знаєте, було б непогано, щоб і на Байковому цвинтарі було зарезервовано для футболістів місце... Ховають же на центральній алеї партійних і державних діячів, письменників і артистів. Є і військова ділянка... Останнім часом ми з дружиною квіточки носимо: і Лобановському, і Банникову, і Олегові Макарову. До Льоні Островського в колумбарій ходжу... А от до Віті Колотова їхати далеко — аж на Лісове кладовище. Де лежать Володя Єрохін і Віля Щербаков, навіть і не знаю...

Анатолій ЯНГОЛЬ журналіст

прочитало 4783 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.484 sec