images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
12:00 |  У Києві відбудеться акція "Мир і єдність Україні!" до Дня миру
images images images
10:00 |  Підприємства КК "Київавтодор" розпочали підготовку до зимового періоду
images images images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
18:00 |  Безпритульні тварини стануть зірками фестивалю на Русанівці
images images images
16:00 |  Як працює сервіс оренди велосипедів "bike sharing"
images images images
14:00 |  "Велосипедом на роботу" замість авто або маршруток: киян закликають приєднатися до флешмобу
images images images
12:45 |  Триває Всеукраїнський конкурс на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва
images images images
12:00 |  Під час Всеукраїнського свята подяки частково заборонять рух транспорту
images images images
10:00 |  У "Київводоканалі" презентували план із реконструкції Бортницької станції аерації
images images images
08:00 |  У Києві триватимуть традиційні сільськогосподарські ярмарки
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 19 червня 2002 року, середа  №88 (2099) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
19/06/2002



images
Гордіїв вузол Плутанина у повноваженнях чиновників та місцевих рад гальмує розвиток самоврядування в Україні
images
Мабуть, у кожного з нас буває ситуація, коли треба вирішити важливе питання, а тебе ганяють з кабінету в кабінет, один чиновник киває на іншого...

І річ не тільки в надмірній бюрократії. Просто й самі управлінці не завжди до ладу знають, що входить до їхньої компетенції. Адже наше законодавство недосконале настільки, що неузгоджені між собою нормативні акти поклали однакові повноваження і на структури виконавчої влади, і на самоврядні органи. Але не таємниця: обов’язок спільний — значить нічий. Бо навіщо ж брати на себе зайву відповідальність? Особливо, коли це стосується коштів, наприклад, при наданні фінансової допомоги соціально незахищеним. З другого боку, можновладці іноді безпардонно втручаються в ті справи, які їх аж ніяк не стосуються...

За прикладами далеко ходити не треба. Ось зовсім свіжий випадок, який мало не привів до міжнародного скандалу: Президент України Леонід Кучма пообіцяв колезі з Польщі один варіант напису на меморіалі польського військового кладовища у Львові, а Львівська міська рада, скориставшись своїм конституційним правом, дещо інший. Аби уникнути таких прикрих ситуацій у майбутньому, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України і Директорат з правових питань Ради Європи провели міжнародну конференцію “Самостійність місцевих влад і розподіл повноважень між ними”. Представники Ради Європи були тут не випадково: питання “запуску” народовладдя в нашій країні розглядалося відповідно до принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування. Адже, як заявив у недавньому посланні до Верховної Ради Леонід Кучма, Україна зробила європейський вибір. І це змушує нас виконати зобов’язання перед міжнародною спільнотою.

Слабка влада прагне централізації, сильна віддає ініціативу іншим

З Франції та Великої Британії до нас приїхали не просто відомі експерти з проблем місцевого самоврядування, а ті, хто добре знайомий з життям України. Їхні міркування не взяті з повітря, а грунтуються на реальних спостереженнях. Тому ілюзій щодо швидкого реформування вони не мають.

— Інститут місцевого самоврядування не простий уже за самою своєю природою, бо причетний до розподілу влади,— сказав директор Департаменту співпраці в галузі місцевої та регіональної демократії Ради Європи Філіп Блер.— Деякі політичні кола в Україні (як і в інших країнах, які нещодавно вступили до Ради Європи) побоюються народовладдя, бо це може послабити центральну владу. Але надмірна централізація — ознака недемократичної держави, бо самоврядування — побудова демократії на місцевому рівні. І саме цим низьким рівнем незадоволений Конгрес регіональних та місцевих влад Європи.

Та не можна сказати, що у нас взагалі нічого в цьому напрямку не робиться. Як нагадав перший заступник глави Адміністрації Президента Олег Дьомін, за минулі дев’ять років з’явилося чимало правових актів на підтримку місцевого самоврядування. Нещодавно, після Указу Леоніда Кучми про державну підтримку його розвитку, навіть створили відповідну робочу комісію з урядовців та законодавців. Але, хоч як парадоксально, ми, незважаючи на певні кроки, мусимо, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолія Матвієнка, “констатувати реальне пригнічення народовладдя”. Бо, по-перше, будь-які програми та закони безсилі, якщо їх не виконують, а по-друге, який вищий посадовець захоче віддати частину своїх повноважень? Совдепівська психологія привчила: владою ділитися невигідно. Хоча річ зовсім не в тому, в кого прав більше, а у кого менше: йдеться про порушений у нас баланс між обов’язками та відповідальністю.

“Верхи” дозріли, а “низи” не готові?

Закріплене Конституцією право територіальної громади на самостійне розв’язання власних проблем не переходить з площини красивих декларацій до площини реального життя ще й з вини... самої громади.

— Я не хочу, аби кидали каміння лише в службовців, буває, що й місцеві влади створюють штучні перепони для виконання державних програм,— наголосив парламентарій, голова Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи Леонід Кравчук.

Згадаємо, скажімо, те безчинство та свавілля, що панують нині в деяких областях при розподілі земель. “Хрещатик” уже писав, як на Харківщині одну пенсіонерку навіть переїхали трактором, аби тільки не виділяти їй законну ділянку...

— Хоча Бюджетний кодекс дав більшу самостійність місцевим бюджетам, деякі їхні розпорядники не готові до того: звикли діставати цифри “згори”; тоді, знову-таки, ніякої відповідальності,— констатував і державний секретар Міністерства фінансів України Анатолій Максюта.

— Місцеві влади мають продемонструвати свою здатність і готовність скористатися своїми повноваженнями,— вважає й Адріан Кемпбелл, професор Університету Бірмінгема (Велика Британія).

Господарювання на своїй землі — право чи обов’язок?

Цікаву думку з цього приводу висловив парламентарій Юрій Ключковський. І в Конституції України, і в Європейській Хартії місцевого самоврядування сказано про право людей керувати справами на своїй території.

— Однак,— зауважує народний депутат,— правом, у залежності від бажання, можна або скористатися, або ні. На мою ж точку зору, самоврядування — це обов’язок громади, причому дуже складний. Обсяг повноважень для неї часто є навіть непосильним, однак жодних способів розв’язання цієї проблеми немає. Згадайте Кіровоград, де вже майже півтора року немає мера. Мешканці міста неспроможні навести порядок у власному домі. Як за законом діяти в такому випадку? Прямої відповіді немає.

Отже, громада сама має виявляти ініціативу, а навчитися цього після понад сімдесятирічної епохи вказівок та наказів доволі складно — міцно устоялося ієрархічне мислення. Навіть не треба наводити глобальні приклади, досить подивитися, в якому жахливому становищі перебувають деякі наші будинки, з обшарпаними та запльованими стінами, дверима, вибитими шибками. Тут можна було б дорікнути ЖЕКові чи якомусь “чужому дядькові” за погану роботу, якби поруч, майже через дорогу, не стояли вже інші, охайніші житлові споруди, де мешканці виявилися, так би мовити, свідомішими.

— За Магдебурзьке право київські міщани боролися протягом століть,— наголошує депутат Київради, член Національної делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Європи Наталя Шиманська, яка щойно повернулася з дев’ятої сесії Конгресу, що відбулася в Страсбурзі.— В моєму окрузі громада теж “не дрімає” і висловлює свою позицію. Наприклад, довідались про те, що на озері Райдуга хтось задумав створити комерційний “Аквапарк”, і негайно створили ініціативну групу, яка збирає підписи за збереження водоймища у природному вигляді.

На жаль, у Києві така активність — рідкість. Тому зарубіжні експерти не поспішають з висновками, коли ж народовладдя в Україні “набере ходи”. Головна боротьба — в зміні свідомості. На переконання мера Славутича (до слова, обраного міським головою уже вчетверте) Володимира Удовиченка, тільки після завершення цього процесу Україна почне стрімко рухатися вперед. На жаль, досвід інших держав засвідчує: від старих звичок та стереотипів відвикають довго...

Наше законодавство потребує комплексної ревізії

Тож наївно думати, нібито всі проблеми можна вирішити лише завдяки вдосконаленню нормативної бази. Але й без цього не обійтися, бо мало дати дозвіл радам приймати рішення, їм потрібна ще й можливість виконувати ці рішення. А правове поле в Україні далеко не ідеальне. Так, за словами учасників конференції, безнадійно застарів Закон про вибори місцевих рад.

— Нещодавні вибори, де фальсифікації були наймасовішими, продемонстрували чимало негативних прикладів втручання виконавчої влади,— констатував Анатолій Матвієнко.— Водночас вона зробила все, аби не допустити обрання по-справжньому чесних політиків, які б чесно відстоювали інтереси своїх громад. Показовий приклад у Тернопільській області: там “Наша Україна” і блок Юлії Тимошенко разом здобули 89 відсотків голосів, але у більшості обласної ради незрозумілим чином виявилися депутати від партії “За єдину Україну”, що в цій області не набрала і двох відсотків. Далі. На Буковині та Полтавщині головами облрад обрано місцевих губернаторів, котрі й не думають звільнити за законом одне з двох владних крісел. На Хмельниччині та в інших регіонах майже всі депутатські комісії очолили керівники відповідних структурних підрозділів облдержадміністрацій. Зрозуміло, що при цьому зводиться нанівець сама ідея місцевого самоврядування. Якщо ми терміново не ухвалимо закон про вибори на пропорційній основі місцевих, сільських та селищних рад, не підвищимо ролі партій та об’єднань громадян, не обмежимо свавілля місцевих “князьків”, то народовладдя так і залишиться фікцією в багатьох випадках.

Щоправда, професор Університету Париж-І Жерар Марку переконаний, що якраз для вдосконалення законодавства багато часу нам не треба, оскільки більшість партій “за” реформи. Однак роботи вистачає. За інформацією Леоніда Кравчука, багато положень щодо місцевого самоврядування не узгоджені з іншими правовими актами.

— Якщо ми досі не можемо прийняти Закон про Кабмін, то як можна реформувати центральні органі влади, на яких підвалинах працювати? — риторично запитує Леонід Макарович.— Курс на адміністративну реформу проголошений ще в 1997 році, але вона й досі на початковому рівні: торкнулася лише центрального рівня виконавчої влади. Та й навіть там справу не доведено до кінця. Це гальмує і розвиток місцевого самоврядування, бо певна частина держадміністрацій виконує повноваження рад.

І то не єдиний камінь спотикання. Нині у комітетах Верховної Ради розглядають з одного й того ж питання кілька законопроектів не лише неузгоджених, а й навіть взаємосуперечливих. Це пропозиції щодо права комунальної власності, про місцеві податки і збори, про статус Севастополя. Аби узгодити розбіжності, Міністерство юстиції розробило концепцію Програми законодавчого забезпечення місцевого самоврядування, яку подано до Кабміну. Крім того, пора розглянути в новій редакції Закон про місцеві державні адміністрації. І вже пройшов у першому читанні оновлений варіант Закону про місцеве самоврядування. Парламентарії не сумніваються, що при ухваленні цього документа проблем не буде.

Головне — політична воля Президента. Саме її, за свідченням Наталі Шиманської, росіяни назвали гарантом швидкої адміністративної реформи в державі.

— Росії треба переробити і узгодити 170 законів та нормативних актів, аби ті відповідали нормам Європейської Хартії місцевого самоврядування,— каже Наталя Василівна.— І там сподіваються здійснити це лише за один парламентський рік. Така рішучість на всіх рівнях влади просто вражає. А ми б могли зробити ще швидше. Тож годі тупцювати на місці. Вже навіть ніяково збиратися на таких семінарах, бо звучить стільки мудрих думок, а мета залишається недосяжною. Якщо за найближчі чотири роки в Україні не станеться реального прориву в місцевому самоврядуванні, то його, певно, вже ніколи не буде. Ми весь час наздоганяємо Європу, але ж і вона не стоїть на місці: нині там уже активно заговорили про Європейську Хартію регіонального самоврядування... Тож зволікання коштуватиме нам дорого. Але оскільки у нас є воля до змін, то є й надія — ми станемося.

Обирати чи не обирати губернаторів в Україні?

Питання непросте, і думки щодо цього різні. На недавньому святкуванні десятиріччя Асоціації міст України її президент, Київський міський голова Олександр Омельченко вкотре висловив думку про те, що посади обласних керівників мають стати виборними. Крім того, плутанина в повноваженнях місцевих рад та облдержадміністрацій часто провокує конфлікти між мерами та губернаторами, де останні залишаються у виграші.

З тим, що небажаних губернаторам мерів часто усувають, погоджується й народний депутат Анатолій Матвієнко.

— Вся Україна майже два роки стежила за епопеєю мера Василькова на Київщині, котрого незаконно усунули з посади,— нагадав він.— Історія має щасливе завершення, але немає ніяких гарантій, що подібна ситуація не повториться. Бо хоча за висновками Верховної Ради губернатор Київщини винний у найгрубіших порушеннях закону, він і досі залишається в своєму кріслі.

Але парламентарій не вважає, що скасування призначень “зверху” обласних керівників вирішить проблему. Адже Україна — держава унітарна. І в умовах злиднів та роз’єднаності суспільства вибори губернаторів й надання їм відповідно великих повноважень можуть викликати певні сепаратні настрої. Держава стане неконтрольованою. Тому для Анатолія Матвієнка важливіше підняти самоврядність не регіонального рівня, тобто районів і областей, а базового — сіл та міст. Тоді унітарність країни не буде під загрозою. Бо народовладдя і є способом потужного громадського контролю за діяльністю всіх влад. А чому мери такі залежні? Тому що є система узурпації та централізації влади згори.

Такої ж думки і голова Фонду сприяння місцевому самоврядуванню Микола Пухтинський:

— Україна вже проходила етап у 1994 році, коли обрання відбувалося на всіх рівнях. Одразу ж виникли суперечки. Бо у нас існує певна проблема з ментальністю. Навіть приповідка є: де два українці, там три гетьмани. Тоді Леонід Кучма і був змушений встановити нинішню систему відносин. А обирають губернаторів у країнах з федеративною чи парламентською формами державного устрою. Україна ж по суті — президентсько-парламентська республіка.

Але тут уже не погодився Філіп Блер. Він навів приклад Франції, де спокійно діють паралельні структури: центральна виконавча влада призначає префектів, а регіональні асамблеї (по-нашому — ради) — своїх представників. Тільки, знову-таки, треба спершу чітко з’ясувати, хто за що відповідає, аби не було змагань. На моє ж прохання висловитися “за” чи “проти” обрання губернаторів, директор Департаменту Ради Європи дипломатично сказав: статус регіональних влад в Україні не дуже ясний, тож відповідь залежить від наслідків еволюції.

— У Європі є різні моделі управління,— наголосив Філіп Блер,— і я закликаю Україну придивитися до них, аби обрати для себе найпридатнішу.

Анжела АФОНІНА “Хрещатик”

прочитало 5304 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
19/06/2002 | Про справи і плани. розповіли журналістам керівники постійних комісій Київради
images
images
19/06/2002 | Дніпропетровський мер став віце-президентом Палати місцевих рад Європарламенту.
images
images
19/06/2002 | Вибори кіровоградського мера зірвано навмисно?.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 4.2013 sec