images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
20:00 |  Рослини мають свою нервову систему - вчені
images images images
18:00 |  В Україні вводять положення по періодичній підготовці професійних водіїв
images images images
16:00 |  Кияни зможуть безкоштовно помилуватися фіалками
images images images
14:00 |  Безробітним киянам збільшать розмір допомоги
images images images
12:00 |  Громадські проекти-2019 підтримала рекордна кількість киян
images images images
10:00 |  Кабмін хоче збільшити з нового року прожитковий мінімум та "мінімалку"
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з питань дорожньо-будівельних робіт
images images images
06:00 |  6 хвороб, які майже 100% зявляться через недосипання
images images images
03:00 |  Корисні продукти для поліпшення травлення
images images images
01:00 |  Що буде після Землі: вчені розповіли, на яку планету “переїдуть” люди
images images images
22:00 |  Вчені навіть не наблизились до повної розгадки цивілізації майя
images images images
20:00 |  В Ізраїлі дослідники знайшли найстарішу пивоварню у світі з залишками 13 000-літнього пива
images images images
18:00 |  Біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання
images images images
16:00 |  У Києві закриють два маршрути транспорту
images images images
14:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 14 червня 2002 року, п'ятниця  №86 (2097) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
14/06/2002



images
Кінь Валет залюбки розповість вам про себе у столичному Музеї ветеринарної медицини
images

Цього коня ви не оминете ніяк. По-перше, саме він зустрічає на вході відвідувачів Музею ветеринарної медицини, що розмістився на п’ятому поверсі Київського міського управління державної ветеринарної медицини по вулиці Волинській. По-друге, виконана фігура у натуральну величину з плексигласу, тобто неозброєним оком видно кожен орган, кожну жилочку тварини, а по-третє, кінь ще й... говорить. Так, так, варто натиснути кнопку і висвітиться, приміром, око і Валет сам розповість вам, яке воно в нього, з чого складається, чим хворіє. Ця лекція з конячої анатомії триває приблизно 40 хвилин і завжди викликає великий інтерес відвідувачів.

До речі, історія як самого коня, так і його імені дуже неординарна. Наприклад, таких прозорих коней у світі лише три — в Україні, Німеччині та у Каїрі в Єгипті. Нашого виготовили свого часу у Дрезденському інституті гігієни й подарували у 1958 році урядовій делегації тодішнього СРСР, яку очолював Микита Хрущов, А вже Хрущов передав його в Україну.

А Валетом скляного огиря назвав нинішній директор музею Володимир Блажко на честь справжнього коня, який у далекому 1959 році врятував йому життя. Тоді випускник Білоцерківського сільськогосподарського інституту починав свій трудовий шлях ветлікарем племзаводу на Черкащині. Липневого вечора повертався на лінійці (легкий кінний екіпаж) з дальнього відділення. Коли до села залишилося вже кілометрів зо два, у лісосмузі помітив якісь вогники. “Мабуть, жниварі курять”,— ще встиг подумати, як кінь страшенно захропів і поніс з шаленою швидкістю. Та так, що спинився лише у конюшні. Переляканий лікар, який “мертвою” хваткою вчепився у лінійку, довго не міг нічого відповісти на розпитування схвильованого конюха. Уже вранці пішли на те місце і знайшли обірвані віжки та інші речі, що повилітали під час шаленої гонитви. Усе (хіба що крім сумки з йодоформом) було погризене вовками. За слідами виходило, що гналася за Валетом зграя десь із десятка хижаків. Але, як кажуть, кінь не видав, виніс свого господаря живим.

Та хоч і є прозорий скакун окрасою головного залу, ще безліч цікавих експонатів привертають увагу. Адже відколи людина приручила перших тварин, мусила вона турбуватися і про їхнє здоров’я. Спочатку вистачало коновалів та знахарів, а потім у XVI—ХІХ століттях бурхливий розвиток торгівлі, постійні війни, розвиток самого тваринництва призвели до розповсюдження різних пошестей серед тварин. І це загрожувало не лише колосальними матеріальними збитками. Приміром, у Єкатеринославській губернії (Дніпропетровська область) лише за один рік від чуми загинуло 50 тисяч корів та волів. А ще ж є хвороби, спільні для людей і тварин.

Мабуть, саме тому ветеринарні училища почали організовувати при медичних факультетах університетів (Львів, 1884 рік). Перший же випуск ветеринарних лікарів (чотири роки навчання) і фельдшерів (три роки навчання) відбувся в Україні ще в 1851 році! Всі вони закінчили Харківське училище. Ось звідки почалася історія сучасної ветеринарної медицини. А новітня Державна ветслужба України була заснована 26 квітня 1919 року декретом Ради народних комісарів.

У музеї зібрана докладна інформація про те, як розвивалася ветеринарна служба в Україні, в кожній її області. Які люди цю службу очолювали. Приміром, з 1953 по 1983 рік керував нею Сергій Дідовець, прекрасний лікар, ветеран Великої Вітчизняної. Якраз у 1941-му закінчив інститут і з перших днів війни — на фронті. До речі, саме з його “подачі” й був створений музей. 16 років очолював ветслужбу України Павло Достоєвський, вивів її на міжнародний рівень,—наша країна стала поважним членом МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро), яке об’єднує 150 держав.

До речі, престиж ветеринарного лікаря у світі надзвичайно високий. Наприклад, у Франції Айболиті обійшли навіть людських лікарів і займають у неписаному рейтингу професій почесне третє місце, пропустивши уперед тільки льотчиків-випробувачів та юристів. Дочка колишнього президента Франції Міттерана ветеринар, і це вважається солідним і поважним фахом.

* * *

Але повернімося до нашого музею. “Ось тут видно, з чого “починається батьківщина”,— пожартував директор, запрошуючи мене до кімнати, де відтворено кабінет земського ветлікаря початку минулого століття. Усі речі тут — оригінали. Стіл привезли з Харківщини, а прилади, книгу записів 1912 року, хірургічний інструмент тощо заповів музею Антон Федорович Цитович, який із 95 років свого життя рівно 60 пропрацював ветлікарем у Звенигородці на Черкащині. На фотографії він у тодішній формі ветлікарів — дуже імпозантній, на кшталт військової, з еполетами. Тут же у кабінеті й аптека — старовинний буфет, вщерть заставлений слоїками з різними препаратами. А цей “автоклав” — пристрій для стерилізації інструментів — “розігрівали” колись примусом. У кутку кімнати — ярмо для волів як нагадування про колишню основну транспортну тягу. Обов’язковою приналежністю кабінету земського ветлікаря були ікони.

Ось так, переходячи із залу в зал, знайомлюся з надзвичайно цікавою й широкою галуззю і науки, і медицини, і народного господарства, яка раніше для мене особисто обмежувалася районною лікарнею, куди доводилося водити свого собаку. А яка це, виявляється, захоплююча, складна й різнобічна справа!

У залі трудової слави можна дізнатися не тільки про трудові (як вже виходить із самої назви) здобутки знаних фахівців, а й подивитися справжню картинну галерею. Це творіння рук лікарів, фельдшерів, лаборантів, які у вільний час стають художниками, різьбярами, вишивальницями. І вже, будьте певні, різні звірі й птахи там зображені цілком професійно. Взагалі художньо обдаровані люди серед ветлікарів не рідкість. Згадаймо хоча б одного з них, який десять років працював у Києві на бойні, а залишився в історії як знаменитий поет. Його ім’я — Олександр Олесь.

Окрему експозицію присвячено подіям Великої Вітчизняної війни. Більше трьох мільйонів поранених коней врятували військові ветеринари. На окремому стенді — зразки того, що витягали вони із чотириногих “бійців” — осколки мін, снарядів, бронебійні та розривні кулі, а про звичайні що вже й казати. Та не тільки своїм прямим ділом займалися на війні ветеринари. Приміром, Юхим Опанасович Старченко потрапив в оточення і, не маючи змоги пробитися до своїх, організував на Житомирщині партизанський загін. Згодом став командиром партизанської бригади, громив німців на території України та Молдавії.

* * *

Про стан сучасної ветеринарії розповідає зал науки. Сьогодні в нашій державі 13 вузів готують ветеринарних лікарів, а 26 технікумів та коледжів — фельдшерів. Продовжує успішно працювати Харківський зооветеринарний інститут, як ми вже знаємо,— перший заклад такого типу в Україні. Нагадаю, торік він відзначив своє 150-річчя.

Більше ста випускників Київського національного аграрного університету стали відомими вченими, державними діячами. Та не тільки великі заклади можуть похвалитися славними іменами. Багато відомих людей вийшло із скромного Василівського аграрного технікуму, що у Запорізькій області.

У кімнаті, присвяченій діяльності науково-дослідних установ ветмедицини (їх у нас п’ять), окремий стенд відведено лікарю-раціоналізатору з Сумщини. Валентин Гриневич придумав дев’ять (!) простих, але дуже ефективних пристосувань. Всі вони докладно описані, подано доброякісні фотографії. Тож, коли до музею приходять лікарі-практики, вони обов’язково затримуються біля цих матеріалів і багато хто занотовує інформацію, як кажуть, від “а” до “я”.

І, звісно, цікаво подивитися, з чого починалася ветслужба у Києві. У цій залі теж багато примітних експонатів. 125 років, приміром, книзі записів М. П. Слєсаревського, головного міського ветлікаря в 1887 — 1894 роках. Ось у цій хатці мало не на курячих ніжках, збудованій у 1942 році, довгий час містилася столична ветлікарня. Знесли її лише 1972 року, тепер на її місці будівля управління.

* * *

Розповідь про Музей ветеринарної медицини буде неповною, якщо не згадати бібліотеку. В ній — близько трьох тисяч старовинних видань. Є книги, котрим більше ста років. Звісно, і всі останні новинки з ветеринарної справи бібліотека теж отримує. Приблизно п’ять років порядкує тут Галина Григорівна Стаховська. Офіційно займає скромну посаду лаборанта, насправді ж є і бібліотекарем, і художником-оформлювачем, і екскурсоводом, тобто справжньою хранителькою музею.

Нинішній директор Володимир Блажко прийшов сюди у вересні 2000-го. До того 20 років працював безпосередньо на виробництві — починав рядовим лікарем. Як сам каже, ветеринарну науку вивчав власними пучками. Ще

15 років був начальником відділу Департаменту ветеринарної медицини України, зараз завідує відділом Центральної лабораторії, голова ради ветеранів міської ветслужби. А музеєм Володимир Андрійович займається на... громадських засадах. Добре, хоч нинішній керівник ветслужби України Петро Вербицький видав наказ про реорганізацію закладу, його розширення, оновлення експозиції, капітальний ремонт приміщення. Тож зараз ми маємо змогу відвідувати саме відреставрований музей, який відкрився 22 серпня 2001 року. Але багато проблем залишаються невирішеними. Без постійного штату, достатнього фінансування він просто не зможе далі розвиватися. Що вже казати, коли й знамениту “промову” коня Валета нема на що оновити і перекласти державною мовою. Так і “скрипить”, бідолаха, російською...

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”

прочитало 5840 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
14/06/2002 | Принцеса ночі і всі, всі, всі.... Щоб побачити квітку кактуса, ботанікам іноді доводиться не спати
images
images
14/06/2002 | Для Європи ми вже не дикуни. В рамках акції “Чиста Україна — чиста Земля” було прибрано території, які роками не зачіпала мітла двірника
images
images
14/06/2002 | “Дерево життя”. зайняло в Гідропарку аж чотири клумби
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3072 sec