images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
18:00 |  В Україні вводять положення по періодичній підготовці професійних водіїв
images images images
16:00 |  Кияни зможуть безкоштовно помилуватися фіалками
images images images
14:00 |  Безробітним киянам збільшать розмір допомоги
images images images
12:00 |  Громадські проекти-2019 підтримала рекордна кількість киян
images images images
10:00 |  Кабмін хоче збільшити з нового року прожитковий мінімум та "мінімалку"
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з питань дорожньо-будівельних робіт
images images images
06:00 |  6 хвороб, які майже 100% зявляться через недосипання
images images images
03:00 |  Корисні продукти для поліпшення травлення
images images images
01:00 |  Що буде після Землі: вчені розповіли, на яку планету “переїдуть” люди
images images images
22:00 |  Вчені навіть не наблизились до повної розгадки цивілізації майя
images images images
20:00 |  В Ізраїлі дослідники знайшли найстарішу пивоварню у світі з залишками 13 000-літнього пива
images images images
18:00 |  Біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання
images images images
16:00 |  У Києві закриють два маршрути транспорту
images images images
14:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
12:00 |  Під час Всеукраїнського свята подяки на Хрещатику частково заборонять рух транспорту
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 24 травня 2002 року, п'ятниця  №74 (2085) images
images
полоса
images
images
ГОРИЗОНТ
images  
images
images
images
24/05/2002



images
Турист в Угорщині — король у цьому пересвідчилися українські журналісти
images
Американці кажуть: “Мало бути хорошим хлопцем. Треба, щоб про це дізналися інші”. Саме такого принципу дотримується акціонерне товариство “Угорщина — Туризм”, котре має представництва в шістнадцяти країнах різних континентів. Тому десятимільйонна держава в середині Європи стала модним об’єктом зацікавлень мандрівників. Стародавня Паннонія зуміла навчити чужинців любити свої принади. Щоправда, не платонічно. Беручкі нащадки короля Арпада самі вкладають гроші в розвиток туризму і підраховують долари та євро, що їх привозять пілігрими з усіх усюд.

Статистика свідчить: Угорщина закріпилася на восьмому місці у світі за кількістю туристів. Тому й ростуть прибутки від галузі, в якій працюють 300 тисяч осіб. Щороку в скарбницю вливається три мільярди “туристичних” умовних одиниць. У цій цифрі є й наша частка. Подейкують, буцімто добробут українців зростає, а з ним — і кількість відвідин угорських сусідів. Минулого сезону 40 тисяч наших співвітчизників побували в Будапешті, на Балатоні, на термальних джерелах. Це на десять відсотків більше, ніж у 2000-му. У маркетинговому плані національного бюро з туризму Угорщини є цікаві дані. Виявляється, український турринок розвивається надзвичайно динамічно. На жаль, лише в бік Угорщини. До нас звідти практично не їдуть. Уже в першому кварталі наших там побувало 10 тисяч, тобто на 35 відсотків більше, ніж торік. Допомагають зваблювати іноземних гостей 20,4 мільйона євро, призначені на просування турпродукту, тобто на рекламу. Прес-тури для журналістів — одна з форм такої діяльності.

Візит Лори Буш не змінив ритму життя Будапешта

Нещодавно й мені з колегами пощастило піарити батьківщину мадярів. Керівник представництва Угорського національного туристичного відомства в Україні Світлана Кабиш спланувала маршрут так, аби можна було відчути життя північно-східної провінції й столиці. Відчула. Шкода лишень, що весь час напрошувалися паралелі з життя рідної неньки. Порівняння почалися в аеропорту “Бориспіль”. У день відльоту хтось із можновладців теж перетинав повітряний кордон держави. Тож іще на площі перед аеровокзалом охорона ні в чому не винних громадян з автотранспортом ганяла, як шкодливих котів. А тих, хто пройшов паспортний контроль, довгенько “прогрівали” у приміщенні зі скла й бетону. Добре, хоч до Будапешта летіти менше двох годин, тому запізнення рейсу майже не вплинуло на програму подорожі.

Можливо, якби не візит до Угорщини першої леді США Лори Буш, я б і не згадала про вітчизняні звички догоджати посадовцям. Утім, сталося так, що несподівано зіткнулися з місіс Буш біля Рибальського бастіону в центрі угорської столиці. Вона в супроводі американського посла Ненсі Блінкен, як і сотні інших іноземців, оглядала старожитності. Охорона була напоготові, та від цього ритму життя міста не змінився. Спритніші навіть встигли сфотографувати двох миловидих американських пані.

Взагалі будапештинці призвичаєні до активних міжнародних контактів: зарубіжні президенти і прем’єри — часті гості на берегах Дунаю. Новообраний прем’єр-міністр соціаліст Петер Медьєш теж удома не засиджується. Саме в Лондоні зустрічався з Тоні Блером, котрий пообіцяв просувати демократичну Угорщину в Євросоюз. До слова, мешканці старого континенту не чекають, коли мадяри приєднаються до їхнього товариства. Вони самі до них їдуть. І в Буді, і в Пешті з ранку й до ночі вештаються натовпи гостей з усіх кінців Європи. Навіть японські групи, подолавши синдром страху після 11 вересня, знову взялися за старе — подорожують Угорщиною. Ну а ізраїльтяни останнім часом не лише поправляють здоров’я в численних термальних оздоровницях, а й купують нерухоме майно. Чом би й ні? За їхніми мірками, недорого. Ціни на житло майже київські — тисяча-півтори зелених за квадратний метр. Країна загосподарьована, ніби після ремонту. Тут знову виникла паралель з батьківщиною, і постало запитання (боюся — риторичне): чому ж тут завізно, а у нас навіть у Києві рідко зустрінеш іноземних гостей? В Україні торік побувало 5,8 мільйона туристів, а в них — 3 мільйони 13 тисяч. Їхні готелі заповнені на 80 відсотків, а наші ледь животіють? У ресторанах офіціанти бігають від столика до столика, як заведені, а в Києві виглядають клієнтів. Утім, усе це пояснюється дуже просто.

Одні люблять тихі передмістя, інші — перегони “Формули-1”

Аби пізнати Угорщину, віза не потрібна. Навіть нам. Розваги й відпочинок — на будь-який смак. Де, що, коли, за яку ціну — інформують незліченні буклети, проспекти, спеціальні газети. В столиці місця вистачає всім. Приїжджі зупиняються і в найпоширеніших тризіркових готелях, і в розкішних “п’ятірках”. Серед них — два Хілтони, Редісон САС, Меріот, Інтерконтиненталь. Незабаром розчинить двері один із найпрестижніших у світі — “Чотири сезони”. У середині серпня годі буде шукати вільний номер. Фанати “Формули-1” окупують усе, аж до австрійського кордону. Хоч перегони тривають лише три дні, прибутки приносять непогані. Квитки на автодром коштують від 105 до 375 зелених.

Люди зі скромними статками завжди знайдуть прихисток у затишних пансіонах, де за бажанням їх годуватимуть і пригощатимуть знаменитими винами. Країна невелика, тому об’їхати її на автобусі, поїзді чи навіть велосипеді — не проблема. Дороги гладенькі, як стіл, і чудово розмічені. Якби не дорогий бензин (літр 95-го забирає майже долар), багато хто подорожував би на власному транспорті. Самі ж угорці цим не дуже переймаються. Як сказала наша дока-гід Зіта Бакош, вони вже вступили в еру транспортних пробок. Нині в моді жити на природі, а на роботу їздити в столицю. Важко повірити, але останнім часом 500 тисяч мешканців Будапешта переселилися у передмістя.

Токай — не лише знамените вино, а й чарівне містечко

Щиро скажу: у них комфортно жити і в селі, і в місті. Ось, приміром, знаменитий Токай. Населення — п’ять тисяч. Має готель, ресторани, дві середні школи з гуртожитком, клуб, бари, поліклініку, численні крамниці й навіть будинок для людей похилого віку.

Фактично все населення — винороби й знавці сонячного трунку. І своїх, і чужих бізнесменів приваблюють прекрасні плантації лози на навколишніх пагорбах. Перед спокусою володіти ними не встояла навіть дружина недавнього прем’єр-міністра країни Віктора Орбана. Чим сильно заплямувала репутацію чоловіка й очолюваної ним партії. Такі оборудки для Угорщини рідкість і для “героїв” просто так не минають. Ясна річ, прославився Токай не цим. Ще в ХІ столітті люди навчилися виготовляти з перезрілих солодких, трохи підморожених ягід неперевершений напій. Нині у цьому ще й удосконалилися. Отож жоден мадяр не повірить, що ви побували в Угорщині, коли не покуштуєте фірмового “Токаю”. Для початку гостей ведуть у винотеку. Там її директор Ласло Кирай проспіває справжню оду місцевому вину й продемонструє пляшки-раритети. Виявляється, найкращим вином світу в Нью-Йорку визнали “Токай асу” врожаю 1972 року. Досі має попит напій зразка 1811-го. Неподалік у 400-метровому підвалі, де розташувався музей вина, влаштовують дегустацію. Після неї стає зрозумілим вислів: “божественний нектар”. Відчути смак “Токаю” 1923 року не вдасться: в штольні зберігається єдина пляшка із цим напоєм, як і ємність 1928 року. Останню цінують не лише за вміст, а й за “рідну” етикетку. Ціна такої старожитності — чотири тисячі доларів.

Розвозять місцеве вино по всьому світу: як сувенір — туристи, а як товар — підприємці. Причому не одне століття. Ще Людовик XIV з мадам Помпадур, непогані знавці французького вина, ласували угорським. Російський двір від часів Петра І мав тут постійне представництво, котре відбирало трунки для царського столу. Лишився на берегах річки Бодро й український слід — Григорія Сковороди. Він також кілька років відповідав за якість вина, що везли в Петербург. Незабаром наш славетний земляк повернеться сюди у вигляді монумента. Про це повідомив мер міста Янош Майєр на зустрічі з українськими журналістами. Місцева влада хоч і не належить до зелених, та дбає про екологію й пам’ятки о-го-го як! Каналізацію проклали навіть у навколишніх одинадцяти селах, щоб не забруднювати довкілля. Частину бюджету вклали в очисні споруди і в річку зливають лише чисту воду. Архітектурні старожитності теж доглянуті. Тому зі спокійною душею чекають представників ЮНЕСКО, котрі мають оглянути Токай, аби внести до списку світової спадщини. До слова, жодного разу не чули нашу заяложену фразу-закляття: “немає грошей”. У них чомусь їх вистачає і на соціальні потреби, і на будівництво, тобто на життя. Куди ж наші діваються? Боюся, що це також питання з риторичних.

Егерські трунки треба нюхати і... жувати

Коли в дитинстві дивилася фільм “Зірки Егера”, хіба могла подумати, що сама ходитиму там, де дві тисячі угорських сміливців не здали фортецю стотисячній турецькій армії. За легендою, силу їм давало червоне вино “Бичача кров”. Нині в місто Егер їдуть оглянути рештки фортеці, базиліки, відвідати бароковий храм Святого Антонія з Падуї, ліцей XVIII століття з обсерваторією і те, що лишилося від 150-літнього панування турків,— мінарет і купальні. Ясна річ, вино — одна з принад. Тут немає обійстя, де б не виготовляли густий червоний або легкий білий напій. Кожна садиба має свої угіддя. А підвали завдовжки 120 метрів з бочками до п’яти тисяч літрів — річ звична. Нараховують таких “казематів” у Егері аж 150. Три винарні навіть охороняються законом. Покуштувати славетне “Піно нуар” чи “Егрі бікавер” можна в численних пивничках. Але найліпше — все ж таки в Долині прекрасної пані, приміром, у ресторані “Сад тюльпанів”. Спочатку вам прочитають невеличку лекцію з історії вина, а потім влаштують дегустацію. Знайте, вино слід нюхати і... жувати. Тільки тоді відчуєте його букет. Президент спілки гастрономів Угорщини Ласло Марошфалві є одним із тих, чиї вина на світових форумах потрапляють до розряду призерів. Зрештою, це стало закономірністю, бо останні десять років угорці забули про план і зосередилися на якості продукту. Тому й наздогнали за показниками Бургундію. Не вірите? Поїдьте і переконайтеся.

Олена СЕДИК ”Хрещатик” (Київ — Будапешт)

прочитало 4625 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4323 sec