images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 22 травня 2002 року, середа  №72 (2083) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
22/05/2002



images
Неперерваний політ, або Таємниці виживання “поштової скриньки № 4”
images

Наша довідка

Нинішній “Електронприлад” виріс із відділу систем автоматизованого контролю авіаційного науково-технічного комплексу (АНТК) імені Олега Антонова. У 1962 році на його базі створили Конструкторське бюро контрольних приладів. Авіаційна техніка ставала дедалі складнішою, вимоги до її якості — жорсткішими. Щоб скоротити цикл розробка — виробництво — експлуатація, 1976 року конструкторське бюро разом із філіалами та Закарпатським заводом “Електроавтоматика” перетворюється на самостійне підприємство. У 80-х роках воно стає головною організацією Міністерства авіаційної промисловості колишнього Союзу, співпрацює з конструкторськими бюро Сухого, Мікояна, Яковлєва, Туполєва, Іллюшина, Камова та Міля. Обладнання київських виробників встановлюється на всіх літаках і вертольотах. А тисячі систем, комплексів і приладів ще й досі експлуатуються в усьому світі. Після Запорізького об’єднання “Мотор-Січ” столичне підприємство є другим за обсягами постачальником авіаційного обладнання для літака Ан-140, який виготовляється на Харківському авіаційному заводі. Продукція експортується також до країн СНД, Східної Європи та Азії.

Торік підприємство отримало 391 тисячу гривень чистого прибутку за рентабельністю 3,9 відсотка. Середня зарплатня — 556,9 гривні. Реалізовано продукції майже на 10 мільйонів гривень. Останні два-три роки виживають за рахунок експорту, який становить 80 відсотків. За цей час розроблено понад 50 найменувань приладів бортових систем. Приблизно 40—50 відсотків із них — за власні кошти.


Подія, яка відбулася нещодавно у столиці, десять-п’ятнадцять років тому претендувала б на справжню сенсацію. Колись надто засекречене підприємство військово-промислового комплексу, а нині відкрите акціонерне товариство “Електронприлад” уперше за його майже сорокарічну історію прийняло журналістів, зокрема й редакції газети “Хрещатик”. Разом з іншими мас-медіа ми були акредитовані на виїзне засідання президії Київської торгово-промислової палати. Відчувалося, що пресі тут були раді. За роки вимушеного мовчання в оборонців назбиралося багато інформації, якою, за словами генерального директора цього науково-технічного комплексу Омеляна Ісака, вони “давно вже хотіли поділитися з громадськістю”. Йшлося передовсім не про якусь військову таємницю, а про “хвороби” недавньої перебудови й насущні проблеми київських виробників електронного обладнання для літальних апаратів усіх видів.

Продукція, що у вогні не горить і в воді не тоне

Зовні та частина підприємства, яка розташована на промисловому майданчику № 2 (бо є ще одна неподалік) по вулиці Ванди Василевської, нічим не відрізняється від безлічі цивільних науково-дослідних інститутів, розкиданих по Києву. Багатоповерхова споруда у центрі, виконана у стилі промислового модерну 60-х років зі скла і бетону, обплутана вузькими заасфальтованими алеями, вздовж яких ростуть ялинки і листяні дерева. Територія огороджена звичайним металевим парканом — ні тобі злих собак, ні колючого дроту. Атмосфера колишньої “поштової скриньки № 4” відчувається хіба що у насторожених поглядах охоронців, а відповідають на запитання так, щоб не виказати випадково чогось зайвого.

У невеличкій актовій залі, де влаштовано постійно діючу виставку електронної продукції, увагу журналістів привернули прилади, пофарбовані у жовтогарячий колір. Це, як нам пояснили, аварійні системи реєстрації польотної інформації, або сумнозвісні “чорні ящики”. Колір вони змінюють після катастрофи, коли покриваються кіптявою. У 80-х роках “Електронприлад” став головним підприємством з виробництва цієї продукції для всіх типів літаків колишнього Союзу і водночас основним центром, де записану на магнітні барабани чи металеві стрічки інформацію розшифровували на сто відсотків. “Чорні ящики” київського заводу “не горіли у вогні і в воді не тонули”, тобто працювали безвідмовно. Був випадок, коли під час аварії літак впав у море і пролежав кілька діб на дні. Водолази відшукали аварійний реєстраційний пристрій, підняли його обережно на поверхню і разом із морською водою, яка слугувала своєрідним консервантом, доставили в лабораторію. Картину загибелі повітряного лайнера швидко відновили.

Серед експонатів ми побачили й таку собі піраміду з компактних прямокутних валізок, увінчану згори ноутбуком. На відміну від звичайних персональних комп’ютерів, похвалилися фахівці, якщо цей раптово й вислизне з рук обслуги десь на злітній смузі, об бетонну поверхню не розіб’ється, бо зроблений зі спеціального матеріалу. Не боїться він і надвисоких температур та вологи.

— Цей блок контролю за параметрами двигуна й іншого бортового обладнання ми розробили спеціально для модернізованого МіГ-29,— сказав головний конструктор тематичного напрямку Вадим Дроблінов.— Він знімає інформацію про роботу агрегату у польоті. Це дає змогу швидко підготувати машину до повторного вильоту, що дуже важливо під час воєнних дій: не треба розбирати вузли, потім оцінювати їхній зовнішній вигляд, перевіряти на спеціальних стендах. За лічені секунди комп’ютер видає повну характеристику з подальшим прогнозом. Раніше ми отримували таку інформацію лише під час прогону двигуна на землі. Але подібний метод не давав об’єктивної картини: одна річ, коли агрегат працює вхолосту, інша — коли під час польоту на нього діють вібрація, перепади температур, опір повітря, електричні розряди. Крім того, як ви знаєте, кожен літальний апарат має певний ресурс. Якщо він виробився, то з машинами не церемоняться — їх просто списують. Але ж насправді вони ще можуть літати! Наш блок точніше оцінює можливості таких “пенсіонерів” і таким чином подовжує йому життя.

Як перековували мечі на орала

Середина 90-х була в цілому тяжкою для економіки країни і, зокрема, для військово-промислового комплексу. Конверсія, що прокотилася оборонними підприємствами, на “Електронприладі” досягла 92 відсотків. Але, на відміну від інших заводів, тут штампували не каструлі та сковорідки (авіаційні технології були надто дорогими для виробництва товарів широкого вжитку, і продукція не витримувала конкуренції через високу ціну), а терміново розширили асортимент для цивільної авіації.

— На одній з натовських конференцій з проблем конверсії,— сказав генеральний директор ВАТ НТК “Електронприлад” Омелян Ісак,— американські, німецькі та французькі колеги, дізнавшись про наші результати, в один голос заявили: “Панове, так ви — живі мерці!” У Франції, наприклад, коли конверсія сягнула 20 відсотків, у ситуацію одразу втрутилася держава: запропонувала промисловцям програми для підтримки виробництв. І, що найголовніше, виділила для цього гроші з бюджету. Й у нас була розроблена така програма розвитку авіаційно-космічної галузі — ще за президентства Леоніда Кравчука. Він особисто побував на АНТК імені Олега Антонова і нашому підприємстві. Окрилені, ми взялися за тематику “Борт-2000”. Йшлося про зовсім новий принцип побудови бортового обладнання. Раніше кожен його вид був функціонально завершеним: і локатор, і висотомір, і навігаційний комплекс мали замкнуту схему. Тобто майже 60–70 відсотків приладів працювали лише на певних етапах польоту, а загалом літали просто так. Вирішили розробити єдину компактну централізовану систему, яка б утричі зменшила масу обладнання, його кількість і таким чином підвищила надійність машини, безпеку і комерціалізацію польоту. Встигли оформити технічну документацію у 24-х томах. Але коли дійшло до виготовлення макетів — наші фінансові можливості скінчилися. А в бюджеті грошей не було. Тому ми й досі тупцюємо на місці, тоді як Захід нас потроху випереджає. Маю інформацію, що аналогічна ідея вже реалізується у “Боїнгу-777”, німецькому вертольоті “Кавасакі”. Завершили 1998 рік із боргами по зарплаті в 1 мільйон 700 тисяч гривень. У чотири рази скоротили кількість працюючих. Люди виходили на роботу двічі-тричі на тиждень, в інший час десь підробляли. Робота на нашому підприємстві була для них своєрідним хобі. Якщо відверто, виживали й за рахунок оренди приміщень.

Приватизаційні метаморфози

Ставлення керівників “поштових скриньок” до приватизації — зазвичай негативне. На їхню думку, у Фонду державного майна єдиний клопіт: продати якомога швидше і більше акцій яких завгодно підприємств, щоб за будь-яку ціну поповнити Державний бюджет. А далі — хоч трава не рости. Корпоратизувати завод — будь ласка! Але без зміни власника, тобто держави, вважають промисловці “оборонки”. До чого призводить недалекоглядна політика фонду, виробники електронних приладів проілюстрували на конкретному прикладі.

У 1993 році після реструктуризації від головного підприємства відбрунькувався приладобудівний завод “Промінь”, що в селищі Іванків на Київщині. Він отримав статус юридичної особи, а заразом усю технологію й оснащення. Контрольним пакетом акцій заволодів новий власник. У цей час “Електронприладу” надійшло замовлення від китайців на виробництво впродовж трьох років 104 комплектів бортового обладнання. В кожному з них була й частка іванківського заводу — прилад вартістю дванадцять тисяч доларів. Але керівництво підприємства без будь-яких підстав відмовилося їх постачати! Аналогічну продукцію відшукали аж у Курську. І хоча контракт не зірвався, Україна втратила 1 мільйон 200 тисяч доларів, які дісталися російським виробникам.

Нині столичний науково-технічний комплекс разом із харківським конструкторським бюро “Авіаконтроль” хоче зібрати під один дах колишніх партнерів і створити державну акціонерну компанію “Укравіаприлад”. Вона контролюватиме понад 91 відсоток державних акцій “Електронприладу”, 50 плюс один — мукачівського заводу “Точприлад” і закарпатського “Електроавтоматика”, 25 відсотків — харківського підприємства. А в перспективі може стати потужним об’єднанням як розробників, так і виробників авіаційної техніки. До того ж і Законом “Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні” від 12 липня 2001 року ця галузь визнана пріоритетною. Міністерство економіки, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет вивчають пропозиції і восени скажуть своє слово.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 5180 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4816 sec