images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 21 травня 2002 року, вiвторок  №71 (2082) images
images
полоса
images
images
ЖИТТЯ ЯК ВОНО Є
images  
images
images
images
21/05/2002



images
Телефонну трубку піднімуть діти... Паралізована багатодітна мати Олена Алієва з Обухова потребує допомоги
images

Олена Алієва (в дівоцтві Калатіна) з дитинства звикла до труднощів. Її батьки, обоє інваліди, та ще й сироти, народили й виховали шістьох дітей. Розумна, працьовита, здібна до всякого діла, Оленка вирізнялася у школі відмінними оцінками і товариським характером. І з відзнакою закінчила училище, і в будівельному технікумі, де продовжила навчання, також не пасла задніх. Була ленінським стипендіатом, головою студентської ради. Київський інженерно-будівельний інститут закінчувала заочно, бо мала на руках уже двійко дітей.

Історія її кохання не вирізняється особливою оригінальністю. Зі своїм майбутнім чоловіком зустрілася на танцях. Симпатичний азербайджанець відразу припав їй до душі. То була романтична закоханість із першого погляду. Сахіб, так звали її обранця, на той час учився в Київському інституті інженерів цивільної авіації. Полюбилися і побралися. Щоправда, батьки Сахіба, мусульмани, так і не визнали молодої невістки християнського віросповідання.

Спливав час. У Олени одна за одною народилися дві донечки. З легкої батькової руки їх назвали красивими екзотичними іменами — Ірада й Ельнара. Всі тіснилися в невеличкій кімнаті у гуртожитку. Глава сім’ї, як і раніше, продовжував навчання, а Олена пішла працювати. Аби утримувати чималеньку сім’ю, підробляла буфетницею, прибиральницею. Коли там молода матуся встигала вчитися? Але у 1993 році успішно закінчила інститут, і вся родина переїхала в Обухів. Туди Олену направили за призначенням.

Оселилися в маленькій двокімнатній квартирі готельного типу. І тут господиня взялася за сімейний бізнес. Відремонтували занедбаний підвал і відкрили маленький затишний бар. Директором, звісно, визнали главу сім’ї. На цьому подружня ідилія скінчилася. Палкий грошовитий кавказець “розвіювався” не у колі сім’ї. А його благовірна колисала вже третю донечку, яку за сімейною традицією теж назвали екзотичним ім’ям — Сабіна.

Олена страждала, ковтала образу, але терпіла, сподівалася, що народить сина, і все владнається. Сахіб, як і належить потомственому мусульманинові, мріяв про нащадка чоловічої статі. І ось у родині Алієвих з’явився омріяний хлопчик. Сабіночці на той час виповнився рік і один місяць, Ельнарі — 7 років, а найстаршій Іраді не було ще й дев’яти. Але щасливе поповнення не зміцнило сім’ї. Багатодітна, проте горда мати подала на розлучення. Коли ця юридична процедура завершилася, її найменшенький, Расул, мав лише чотири місяці. Квартира і те, що було в ній,— залишилося за жінкою, а бар з усім начинням перейшов у власність чоловіка.

Олена чудово давала раду і дітям, і господарству, і... новій бізнесовій справі. Замість втраченого бару вона взялася за торгівлю. Кілька палаток на речовому ринку забезпечували безбідне існування і їй, і малечі. Так тривало півроку, а потім... Третього листопада 1997 року машина, що поверталася з товаром із Хмельницького, потрапила в аварію. П’ятеро попутників відбулися синцями й подряпинами, а Олену з переломом шийних хребців ледве звільнили з-під купи металу. Після довгих місяців лікарень її привезли додому повністю нерухому, з тяжким порушенням діяльності внутрішніх органів.

То було, як страшний сон. Маленький Расул кричав день і ніч. Сабінка, якій не виповнилося ще й трьох рочків, теж не могла збагнути, чому її діяльна матуся лежить, чому не візьме на ручки, не пригорне до себе. Старші збивалися з ніг, але не могли ні втішити малечу, ні вилікувати маму.

Із далекого азербайджанського аулу прибули родичі колишнього чоловіка і заявили, що дітей вони заберуть до себе. Олена не віддала. Хотіли відсудити, але закон — на боці матері. Так і поїхали ні з чим. У найважчий момент на допомогу прийшла бабуся (старенька Оленина мати). Вона взяла найменшенького до себе в Пирятин на вісім місяців.

Спливали роки. Життя входило у свій звичний ритм. Попервах хвору доглядала найнята сиділка, потім, коли всі сімейні заощадження скінчилися, ця робота лягла на плечі дітей.

Колишній чоловік порвав усі стосунки з Оленою, котра, як він вважає, зганьбила його своїм розлученням. У них не прийнято, щоб жінка виявляла таку ініціативу.

Час від часу, провідуючи дітей, Сахіб навіть не кине погляду на хвору. До слова, в нього є вже інша дружина і син від неї. Аліменти на чотирьох Олениних дітей батько виплачує справно. Це — 104 гривні. Бо за документами — безробітний бідняк...

Переді мною купа медичних довідок. За висновками лікарів, Олена “потребує постійного догляду сторонньої особи”. Іншими словами, хтось мусить перевертати хвору з боку на бік, міняти білизну, підкладати памперси, годувати, поїти, робити обов’язкові масажі і гігієнічні процедури.

У відповідь на запит їй запропонували соціального працівника, який може допомогти оформити квартирну субсидію та двічі на тиждень сходити в магазин. Більше нічого.

— Троє моїх дівчат прекрасно справляються з покупками. От якби хтось міг мене піднімати, переносити в інвалідний візок, прати, допомагати по господарству. Мої старші дочки вже понадривали собі спини,— бідкалася мати.

Їй порадили звернутися в Червоний Хрест.

— Гаразд,— відповіли там. І запропонували, щоб хвора дала житло й притулок самотній жінці з двома дітьми.— За це вона вас буде доглядати,— пообіцяли благодійники.

Біда у тім, що самій Олені з її сімейством ніде розміститися. За висновком медичної комісії, пані Алієва повинна мати окрему кімнату в квартирі на першому поверсі. Вона й стоїть у пільговій квартирній черзі 15 років. Спочатку — як молодий спеціаліст, потім як багатодітна, тепер ось уже п’ять років як інвалід. А тим часом живе з дітьми в малесенькій “готельці” на сьомому (!) поверсі без ліфта.

Якось у Ельнари в школі класний керівник стала вимагати батьківський підпис у щоденнику. “Як це мама не може?!” — обурилася вчителька. За півроку роботи в класі вона і не здогадувалася, в яких умовах живе її учениця.

Коли дитина, ридаючи, розказала мамі про свою біду, та попросила набрати потрібний номер і по телефону сама повідала здивованій вчительці, що таки справді не в силі поворухнути ні рукою, ні ногою, ні навіть пальцем.

До речі, всюди в світі такі інваліди користуються спеціальними телефонами з навушниками. Олена ж може розмовляти тільки тоді, коли хтось із дітей тримає біля її вуха трубку.

А дітки у цій сім’ї на заздрість усім розумні, порядні, виховані, дружні і вчаться добре.

— Матусю, коли ти вже одужаєш? — припадає до постелі семирічна Сабінка.

— Вже скоро! — втішає мама. Лікарі кажуть, що в Олени є шанс стати на ноги, але для цього потрібні постійні масажі, спеціальні заняття, дорогі лікувальні комплекси, кожні шість місяців — поїздка у санаторій. Усе це при її пенсії в 158 гривень 78 копійок — неймовірна розкіш. Проте жінка не впадає в розпач, не скаржиться на долю. Ознайомившись із роботою громадських організацій інвалідів у Києві, вона взялася створити подібну в Обухові.

Олена не ремствує ні на бюрократизм чиновників, ні на відсутність соціальної допомоги, жодним словом не дорікнула колишньому чоловікові. Натомість старанно, з вдячністю перелічує усіх, хто колись чимось їй допоміг,— від християн церкви “Жива віра”, сусідів по лікарняній палаті і по будинку до мера міста Обухова, заступника голови міськради. Просить назвати прізвища.

Нехай пробачить мені моя героїня, але чи є велика заслуга в тому, що напередодні виборів їй у квартирі нарешті замінили електричну плиту (стара вже майже не гріла)?! За всі п’ять років на оздоровлення чотирьох дітей інваліда першої групи було виділено аж... дві путівки. На слізні мамині прохання цинічно відповідали: “Безплатний відпочинок тільки для чорнобильців”.

Про Міжнародний день інвалідів, до якого столичні соціальні служби готуються мало не цілий рік, за 30 кілометрів від Києва, здається, і не чули. Принаймні третього грудня в Обухові не радують неповносправних ні продуктовими наборами, ні матеріальною допомогою, ні культурно-спортивними видовищами.

Аби одержати належний їй по закону більш-менш прийнятний інвалідний візок, Олені довелося два з половиною роки розсилати листи і оббивати пороги різноманітних інстанцій. То довідку загубили, то акт, складений депутатом, десь зник, то місцевий бюджет ніяк не затвердять... Добре, що допомагали колеги-інваліди з Києва. Усім миром збирали гроші на піввізка. Іншу половину його вартості оплатила Обухівська райдержадміністрація. І нині Олену підтримує столична громадська організація інвалідів “АРУС”.

Фахівці запевняють, що за характером травми Алієвій треба домагатися спеціального інвалідного візка з електричним приводом... Такий нині коштує три тисячі доларів. Але хто це оплатить?!

Хотіла Олена стати у чергу на “Таврію”, та соцзабез відмовив, бо сама вона водити автомобіль не може. Про передбачену законом грошову компенсацію на транспорт ніхто й не згадує.

Наступного року найменший син, він же єдиний мужчина родини Алієвих, іде до школи. Сім’я буде вдячна, якщо хтось зможе допомогти придбати шкільні обладунки.

Попереду три місяці літніх канікул. Невже так важко місцевим чиновникам організувати відпочинок цим героїчним дітям? Хоча б разом із чорнобильцями. Алієвим украй потрібні пральна машина і пилосос. Якщо хтось може чимось допомогти, телефонуйте 8-272-60-315. Трубку піднімуть діти...

Світлана ПЕТРОВА “Хрещатик”

прочитало 5607 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
21/05/2002 | Київські сім’ї найбільш соціально захищені з-поміж усіх в Україні.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4088 sec